Йов

Розділ 5

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“

Книга Иова

Глава 5

1 Если хочешь, зови, только кто ответит? Кого из святых позовешь на помощь?

2 Гнев погубит глупого, а зависть убьет простака.

3 Я видел сам, как глупец укоренился, но нежданно его дом был проклят.

4 У детей его нет защитника, их бьют в суде, но некому их спасти.

5 Голодный ест его урожай, и даже то, что растет среди терна; а жаждущий уносит его добро.

6 Несчастье не появляется из земли, и беда не вырастает на поле,

7 но человек рожден для несчастий, как искры — чтобы улетать ввысь.

8 Что до меня, то я бы воззвал к Богу, Богу бы доверил свое дело.

9 Он творит великое и непостижимое, бессчетные чудеса.

10 Он посылает на землю дождь и орошает поля;

11 Он возвышает униженных, и возносятся плачущие к спасению.

12 Он разрушает замыслы хитрецов, чтобы не было успеха их рукам,

13 Он ловит мудрых на их же хитрость, и замыслы коварных рушатся.

14 В дневное время мрак покрывает их; и в полдень они идут, как ночью, на ощупь.

15 Он спасает бедного от меча их уст; Он спасает его от руки могучих.

16 Итак, есть надежда у нищего, и неправда сомкнет уста свои.

17 Как блажен тот, кого вразумляет Бог; не презирай наставления Всемогущего.

18 Он ранит, но Сам перевяжет; Он поражает, но Его же рука исцеляет.

19 От шести несчастий тебя избавит, и седьмая беда тебя не коснется.

20 В голод избавит тебя от смерти, в сражении — от удара меча.

21 Ты будешь укрыт от бича языка и не будешь бояться прихода беды.

22 Над бедой и голодом посмеешься и не будешь бояться диких зверей.

23 Ты будешь в союзе с камнями на поле, и полевые звери будут в мире с тобой.

24 Ты узнаешь, что шатер твой в безопасности, осмотришь владения свои — ничего не пропало.

25 Ты узнаешь, что твое потомство многочисленно, и потомков твоих, как травы на земле.

26 Ты сойдешь в могилу достигнув зрелости, словно сноп на гумно в должный срок.

27 Вот так, мы исследовали это — все верно. Выслушав это, сам всему научись.

Йов

Розділ 5

Книга Иова

Глава 5

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

1 Если хочешь, зови, только кто ответит? Кого из святых позовешь на помощь?

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

2 Гнев погубит глупого, а зависть убьет простака.

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

3 Я видел сам, как глупец укоренился, но нежданно его дом был проклят.

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

4 У детей его нет защитника, их бьют в суде, но некому их спасти.

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

5 Голодный ест его урожай, и даже то, что растет среди терна; а жаждущий уносит его добро.

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

6 Несчастье не появляется из земли, и беда не вырастает на поле,

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

7 но человек рожден для несчастий, как искры — чтобы улетать ввысь.

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

8 Что до меня, то я бы воззвал к Богу, Богу бы доверил свое дело.

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

9 Он творит великое и непостижимое, бессчетные чудеса.

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

10 Он посылает на землю дождь и орошает поля;

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

11 Он возвышает униженных, и возносятся плачущие к спасению.

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

12 Он разрушает замыслы хитрецов, чтобы не было успеха их рукам,

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

13 Он ловит мудрых на их же хитрость, и замыслы коварных рушатся.

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

14 В дневное время мрак покрывает их; и в полдень они идут, как ночью, на ощупь.

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

15 Он спасает бедного от меча их уст; Он спасает его от руки могучих.

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

16 Итак, есть надежда у нищего, и неправда сомкнет уста свои.

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

17 Как блажен тот, кого вразумляет Бог; не презирай наставления Всемогущего.

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

18 Он ранит, но Сам перевяжет; Он поражает, но Его же рука исцеляет.

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

19 От шести несчастий тебя избавит, и седьмая беда тебя не коснется.

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

20 В голод избавит тебя от смерти, в сражении — от удара меча.

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

21 Ты будешь укрыт от бича языка и не будешь бояться прихода беды.

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

22 Над бедой и голодом посмеешься и не будешь бояться диких зверей.

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

23 Ты будешь в союзе с камнями на поле, и полевые звери будут в мире с тобой.

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

24 Ты узнаешь, что шатер твой в безопасности, осмотришь владения свои — ничего не пропало.

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

25 Ты узнаешь, что твое потомство многочисленно, и потомков твоих, как травы на земле.

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

26 Ты сойдешь в могилу достигнув зрелости, словно сноп на гумно в должный срок.

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“

27 Вот так, мы исследовали это — все верно. Выслушав это, сам всему научись.