Йов

Розділ 5

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 5

1 Nenne mir6030 einen; was gilt‘s, ob du einen findest? Und siehe dich um6437 irgend nach einem Heiligen6918.

2 Einen Tollen aber erwürget2026 wohl der Zorn3708, und den Albernen tötet4191 der Eifer7068.

3 Ich sah7200 einen Tollen eingewurzelt8327, und ich fluchte5344 plötzlich6597 seinem Hause5116.

4 Seine Kinder1121 werden ferne7368 sein vom Heil3468 und werden zerschlagen1792 werden im Tor8179, da kein Erretter5337 sein wird.

5 Seine Ernte7105 wird3947 essen398 der Hungrige7457, und2428 die Gewappneten werden7602 ihn holen, und sein Gut werden die Durstigen6782 aussaufen.

6 Denn Mühe205 aus3318 der Erde6083 nicht gehet, und Unglück5999 aus dem Acker127 nicht wächset,

7 sondern der Mensch120 wird zu Unglück5999 geboren3205, wie die1121 Vögel7565 schweben, emporzufliegen1361.

8 Doch ich1875 will jetzt von GOtt410 reden und430 von ihm handeln,

9 der große1419 Dinge tut6381, die nicht zu6213 forschen2714 sind, und Wunder, die nicht zu zählen4557 sind;

10 der den6440 Regen4306 aufs Land776 gibt5414 und lässet Wasser4325 kommen7971 auf6440 die Straßen2351;

11 der die Niedrigen8217 erhöhet und7760 den Betrübten6937 emporhilft3468.

12 Er macht6213 zunichte6565 die Anschläge4284 der Listigen6175, daß es8454 ihre Hand3027 nicht ausführen kann.

13 Er fähet die Weisen2450 in ihrer Listigkeit6193 und stürzet der Verkehrten6617 Rat6098,

14 daß sie des Tages3119 in Finsternis2822 laufen6298 und tappen4959 im Mittag6672 wie in der Nacht3915;

15 und hilft3467 dem Armen34 von dem Schwert2719 und von ihrem Munde6310 und von der Hand3027 des Mächtigen2389;

16 und ist des Armen1800 Hoffnung8615, daß die Bosheit5766 wird ihren Mund6310 müssen zuhalten7092.

17 Siehe, selig835 ist der Mensch582, den GOtt433 strafet; darum weigere3988 dich der Züchtigung4148 des Allmächtigen7706 nicht!

18 Denn er verletzet und verbindet2280; er zerschmeißet, und seine Hand3027 heilet7495.

19 Aus sechs8337 Trübsalen6869 wird er dich erretten5337, und7651 in der siebenten wird dich kein Übel7451 rühren5060.

20 In der Teurung wird er dich vom Tode4194 erlösen6299 und im Kriege4421 von des Schwerts2719 Hand3027.

21 Er wird dich2244 verbergen vor der Geißel7752 der Zunge3956, daß du dich nicht fürchtest3372 vor dem Verderben7701, wenn es kommt935.

22 Im Verderben7701 und Hunger3720 wirst du lachen7832 und dich vor den wilden Tieren2416 im Lande776 nicht fürchten3372,

23 sondern dein Bund1285 wird sein mit den Steinen auf dem Felde7704, und68 die wilden Tiere2416 auf dem Lande7704 werden Frieden mit dir halten7999;

24 und wirst erfahren3045, daß deine Hütte168 Frieden7965 hat; und wirst deine Behausung5116 versorgen6485 und nicht sündigen2398;

25 und wirst erfahren, daß deines Samens2233 wird viel7227 werden und deine Nachkommen6631 wie3045 das Gras6212 auf Erden776;

26 und wirst im Alter3624 zu Grabe6913 kommen935, wie Garben1430 eingeführet werden5927 zu seiner Zeit6256.

27 Siehe, das haben3045 wir erforschet, und ist2713 also; dem gehorche und merke du8085 dir‘s!

Йов

Розділ 5

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 5

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

1 Nenne mir6030 einen; was gilt‘s, ob du einen findest? Und siehe dich um6437 irgend nach einem Heiligen6918.

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

2 Einen Tollen aber erwürget2026 wohl der Zorn3708, und den Albernen tötet4191 der Eifer7068.

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

3 Ich sah7200 einen Tollen eingewurzelt8327, und ich fluchte5344 plötzlich6597 seinem Hause5116.

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

4 Seine Kinder1121 werden ferne7368 sein vom Heil3468 und werden zerschlagen1792 werden im Tor8179, da kein Erretter5337 sein wird.

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

5 Seine Ernte7105 wird3947 essen398 der Hungrige7457, und2428 die Gewappneten werden7602 ihn holen, und sein Gut werden die Durstigen6782 aussaufen.

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

6 Denn Mühe205 aus3318 der Erde6083 nicht gehet, und Unglück5999 aus dem Acker127 nicht wächset,

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

7 sondern der Mensch120 wird zu Unglück5999 geboren3205, wie die1121 Vögel7565 schweben, emporzufliegen1361.

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

8 Doch ich1875 will jetzt von GOtt410 reden und430 von ihm handeln,

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

9 der große1419 Dinge tut6381, die nicht zu6213 forschen2714 sind, und Wunder, die nicht zu zählen4557 sind;

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

10 der den6440 Regen4306 aufs Land776 gibt5414 und lässet Wasser4325 kommen7971 auf6440 die Straßen2351;

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

11 der die Niedrigen8217 erhöhet und7760 den Betrübten6937 emporhilft3468.

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

12 Er macht6213 zunichte6565 die Anschläge4284 der Listigen6175, daß es8454 ihre Hand3027 nicht ausführen kann.

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

13 Er fähet die Weisen2450 in ihrer Listigkeit6193 und stürzet der Verkehrten6617 Rat6098,

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

14 daß sie des Tages3119 in Finsternis2822 laufen6298 und tappen4959 im Mittag6672 wie in der Nacht3915;

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

15 und hilft3467 dem Armen34 von dem Schwert2719 und von ihrem Munde6310 und von der Hand3027 des Mächtigen2389;

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

16 und ist des Armen1800 Hoffnung8615, daß die Bosheit5766 wird ihren Mund6310 müssen zuhalten7092.

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

17 Siehe, selig835 ist der Mensch582, den GOtt433 strafet; darum weigere3988 dich der Züchtigung4148 des Allmächtigen7706 nicht!

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

18 Denn er verletzet und verbindet2280; er zerschmeißet, und seine Hand3027 heilet7495.

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

19 Aus sechs8337 Trübsalen6869 wird er dich erretten5337, und7651 in der siebenten wird dich kein Übel7451 rühren5060.

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

20 In der Teurung wird er dich vom Tode4194 erlösen6299 und im Kriege4421 von des Schwerts2719 Hand3027.

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

21 Er wird dich2244 verbergen vor der Geißel7752 der Zunge3956, daß du dich nicht fürchtest3372 vor dem Verderben7701, wenn es kommt935.

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

22 Im Verderben7701 und Hunger3720 wirst du lachen7832 und dich vor den wilden Tieren2416 im Lande776 nicht fürchten3372,

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

23 sondern dein Bund1285 wird sein mit den Steinen auf dem Felde7704, und68 die wilden Tiere2416 auf dem Lande7704 werden Frieden mit dir halten7999;

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

24 und wirst erfahren3045, daß deine Hütte168 Frieden7965 hat; und wirst deine Behausung5116 versorgen6485 und nicht sündigen2398;

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

25 und wirst erfahren, daß deines Samens2233 wird viel7227 werden und deine Nachkommen6631 wie3045 das Gras6212 auf Erden776;

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

26 und wirst im Alter3624 zu Grabe6913 kommen935, wie Garben1430 eingeführet werden5927 zu seiner Zeit6256.

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“

27 Siehe, das haben3045 wir erforschet, und ist2713 also; dem gehorche und merke du8085 dir‘s!