Йов

Розділ 5

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“

Job

Chapter 5

1 CALL now, I pray you; is there any one to answer you? And to which of the holy ones will you turn?

2 For anger kills the foolish man, and enmity slays the silly one.

3 I have seen the wicked prosper; but his habitation is suddenly destroyed.

4 His children are far from salvation, and they are humiliated at the gate, and there is no one to deliver them.

5 His harvest the hungry eat up; and they shall pour out water to the thirsty, and the thirsty devour their substance.

6 For falsehood does not come forth from the dust, nor does iniquity spring out of the ground;

7 For man is born for trouble, as sure as the wild birds fly.

8 But as for me. I would seek God, and to God I would commit my cause,

9 Who has done great things without limit; and marvellous things without number.

10 Who gives rain upon the earth, and sends water upon the streets;

11 To set up on high those that are lowly; and the meek shall be exalted by salvation.

12 He frustrates the devices of the crafty, so that their hands cannot wisely perform their enterprise.

13 He takes the wise in their subtlety; and the counsel of the crafty is frustrated.

14 They handle things in the daytime as though they were in darkness, and grope in the noonday as in the night.

15 But he saves their lives from the sword, and the poor from the hand of the mighty.

16 So there shall be hope for the poor, but the wicked shall shut his mouth.

17 Behold, happy is the man whom God corrects; and he who does not despise the chastening of the Almighty;

18 For it is he who wounds, and binds up; he smites, and his hands heal.

19 He shall deliver you in six troubles; yea, in seven there shall no evil touch you.

20 In famine he shall deliver you from death; and in war from the power of the sword.

21 You shall be protected from the scourge of the tongue; and you shall not be afraid of destruction when it comes.

22 At plunder and famine you shall laugh; and you shall not fear the wild beasts.

23 For you shall be in league with the stones of the field; and the wild beasts shall surrender to you.

24 You shall know that your tabernacle shall be in peace; and you shall return to your habitation, and shall not sin.

25 You shall know also that your descendants shall be many, and your offspring like the grass of the earth.

26 You shall come to your grave gently, like a shock of grain in its season.

27 Lo this thing we have searched, and it is so; we have heard it; and you know it for your good.

Йов

Розділ 5

Job

Chapter 5

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

1 CALL now, I pray you; is there any one to answer you? And to which of the holy ones will you turn?

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

2 For anger kills the foolish man, and enmity slays the silly one.

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

3 I have seen the wicked prosper; but his habitation is suddenly destroyed.

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

4 His children are far from salvation, and they are humiliated at the gate, and there is no one to deliver them.

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

5 His harvest the hungry eat up; and they shall pour out water to the thirsty, and the thirsty devour their substance.

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

6 For falsehood does not come forth from the dust, nor does iniquity spring out of the ground;

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

7 For man is born for trouble, as sure as the wild birds fly.

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

8 But as for me. I would seek God, and to God I would commit my cause,

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

9 Who has done great things without limit; and marvellous things without number.

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

10 Who gives rain upon the earth, and sends water upon the streets;

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

11 To set up on high those that are lowly; and the meek shall be exalted by salvation.

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

12 He frustrates the devices of the crafty, so that their hands cannot wisely perform their enterprise.

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

13 He takes the wise in their subtlety; and the counsel of the crafty is frustrated.

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

14 They handle things in the daytime as though they were in darkness, and grope in the noonday as in the night.

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

15 But he saves their lives from the sword, and the poor from the hand of the mighty.

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

16 So there shall be hope for the poor, but the wicked shall shut his mouth.

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

17 Behold, happy is the man whom God corrects; and he who does not despise the chastening of the Almighty;

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

18 For it is he who wounds, and binds up; he smites, and his hands heal.

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

19 He shall deliver you in six troubles; yea, in seven there shall no evil touch you.

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

20 In famine he shall deliver you from death; and in war from the power of the sword.

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

21 You shall be protected from the scourge of the tongue; and you shall not be afraid of destruction when it comes.

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

22 At plunder and famine you shall laugh; and you shall not fear the wild beasts.

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

23 For you shall be in league with the stones of the field; and the wild beasts shall surrender to you.

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

24 You shall know that your tabernacle shall be in peace; and you shall return to your habitation, and shall not sin.

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

25 You shall know also that your descendants shall be many, and your offspring like the grass of the earth.

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

26 You shall come to your grave gently, like a shock of grain in its season.

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“

27 Lo this thing we have searched, and it is so; we have heard it; and you know it for your good.