帖撒羅尼迦前書

第2章

1 兄弟、知我素至爾、非徒然、

2 爾知我在腓立比、雖受害見辱、然賴我上帝、得侃侃言、竭力傳上帝福音與爾、

3 蓋我之教、無僞、無邪、無譎、

4 上帝擇我、福音是托、我言之非悅人、乃悅上帝、蓋上帝察吾心者也、

5 我言不諛、是爾所知、我不外廉而內貧、上帝可鑒我、

6 爲基督使徒、得以轄爾、但我不求譽於爾、亦不求譽於人、

7 我慈爾、猶乳媼育赤子、

8 我戀慕爾、願賜爾、不第上帝福音、乃己生命、以爾爲我愛也、

9 兄第、當念我勞苦、晝夜工作、不累爾一人、以傳上帝福音、

10 上帝鑒我、爾得爲證、我以虔以義、無疵可摘、行於爾信者中、

11 爾知我勸慰、丁寕爾衆、猶父之勵厥子、

12 教爾所行、合乎上帝、蓋上帝召爾入國、有榮、

13 我謝上帝不置、因我傳上帝道、爾受之、非出人言、誠出上帝、力行於爾信者中、

14 兄弟效猶太宗、基督耶穌上帝諸會、彼由猶太人受苦、爾由同族受苦亦然、

15 猶太人殺主耶穌及諸先知、又窘逐我儕、不悅於上帝、而與衆人敵我、

16 欲訓異邦人、使得救、彼阻尼之、如是厥罪貫盈、終必罹罰、

17 兄弟乎、我暫離爾、身逮心邇慇慰、甚願觀爾、

18 我保羅一而再欲泄爾處、惟撒但阻我、

19 蓋我所望所喜所詡、若戴冠冕者何哉、非爾於吾主耶穌基督臨日乎、

20 爾乃我所樂、而以爲榮者也、

1-е до солунян

Розділ 2

1 Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марни́й він був.

2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою.

3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства,

4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.

5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́!

6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.

7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.

8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам.

9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію.

10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!

11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,

12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

13 Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.

14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,

15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.

16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

17 А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.

18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.

19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?

20 Бо ви наша слава та радість!

帖撒羅尼迦前書

第2章

1-е до солунян

Розділ 2

1 兄弟、知我素至爾、非徒然、

1 Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марни́й він був.

2 爾知我在腓立比、雖受害見辱、然賴我上帝、得侃侃言、竭力傳上帝福音與爾、

2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою.

3 蓋我之教、無僞、無邪、無譎、

3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства,

4 上帝擇我、福音是托、我言之非悅人、乃悅上帝、蓋上帝察吾心者也、

4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.

5 我言不諛、是爾所知、我不外廉而內貧、上帝可鑒我、

5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́!

6 爲基督使徒、得以轄爾、但我不求譽於爾、亦不求譽於人、

6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.

7 我慈爾、猶乳媼育赤子、

7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.

8 我戀慕爾、願賜爾、不第上帝福音、乃己生命、以爾爲我愛也、

8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам.

9 兄第、當念我勞苦、晝夜工作、不累爾一人、以傳上帝福音、

9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію.

10 上帝鑒我、爾得爲證、我以虔以義、無疵可摘、行於爾信者中、

10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!

11 爾知我勸慰、丁寕爾衆、猶父之勵厥子、

11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,

12 教爾所行、合乎上帝、蓋上帝召爾入國、有榮、

12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

13 我謝上帝不置、因我傳上帝道、爾受之、非出人言、誠出上帝、力行於爾信者中、

13 Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.

14 兄弟效猶太宗、基督耶穌上帝諸會、彼由猶太人受苦、爾由同族受苦亦然、

14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,

15 猶太人殺主耶穌及諸先知、又窘逐我儕、不悅於上帝、而與衆人敵我、

15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.

16 欲訓異邦人、使得救、彼阻尼之、如是厥罪貫盈、終必罹罰、

16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

17 兄弟乎、我暫離爾、身逮心邇慇慰、甚願觀爾、

17 А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.

18 我保羅一而再欲泄爾處、惟撒但阻我、

18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.

19 蓋我所望所喜所詡、若戴冠冕者何哉、非爾於吾主耶穌基督臨日乎、

19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?

20 爾乃我所樂、而以爲榮者也、

20 Бо ви наша слава та радість!