撒母耳記下

第3章

1 掃羅家與大闢家戰,曠日持久,大闢愈強,掃羅家愈弱。

2 大闢在希伯崙生子,長暗嫩乃耶斯烈地之女亞希暖所出。

3 次基利押,乃曾適拿八加密地之女亞庇該所出。三押沙龍乃基述王達買女馬迦所出。

4 四亞多尼雅乃哈及所出。五示法提亞乃亞庇達所出。

5 六以特念,乃大闢妻以客拉所出,此六子者俱生於希伯崙。

6 斯時也,掃羅之家與大闢戰鬪,押尼耳強助之。

7 初掃羅之妃哩斯巴乃愛雅之女也,益破設責押尼耳曰,我父嬪嬙,爾曷玷辱。

8 押尼耳怒曰,我不從猶大族,惟助爾。父掃羅家,及其戚屬友朋,不陷爾於大闢手,爾反視我若犬首,今日乃爲此女詰責我乎。

9 昔耶和華誓,移掃羅國祚,立大闢爲王,治以色列族與猶大族,自但及別是巴,今我亦將助之,否則,願上帝降罰與我。

10 併於上節

11 益破設無辭以對,畏之故也。

12 押尼耳遣使,謂大闢曰,斯土屬誰乎。又曰,爾與我約我則助爾,使以色列族衆歸爾。

13 大闢曰,善,我與爾約,惟索一詞,爾歸我時,必攜掃羅女米甲至,否則毋許覿面。

14 大闢遣使,謂掃羅子益破設曰,昔我斷非利士人之皮一百,聘掃羅女米甲爲妻,今當反我。

15 益破設遣使者,詣米甲夫億子八氏所,取之。

16 夫隨其後而哭,至巴戶林。押尼耳曰,汝盍歸。乃歸。

17 押尼耳與以色列族長老相議,曰,昔爾求大闢爲王,治理爾衆。

18 今可立之,蓋耶和華嘗曰,我將使僕大闢拯我以色列族之民,脫於非利士人,及諸敵手。

19 押尼耳往說便雅憫人,旋至希伯崙以以色列族及便雅憫家所欲爲者,告大闢,

20 押尼耳與從者二十人,入希伯崙覲大闢大闢賜宴,

21 押尼耳謂大闢曰,我將往,集以色列族衆,歸於我主我王,與爾結約,使爾任意以治。大闢遣押尼耳安然以去,旣往之後,約押偕大闢臣僕,大獲貨財,自陳而歸。

22 併於上節

23 約押與衆軍旅旣至,或告之曰,尼耳之子押尼耳入覲吾王,王遣之安歸。

24 約押見王曰,王果何爲。押尼耳至此,爾遣之去,曷故。

25 豈不知尼耳子押尼耳至此,乃欺爾也,欲窺伺爾出入,與凡所爲耳。

26 約押退,遣使追押尼耳,遇於西臘井傍,請復入邑,大闢不知。

27 押尼耳至希伯崙,約押佯欲私語,導至邑門側,刺其腹。致之於死,以報殺弟亞撒黑之仇。

28 大闢聞之曰,尼耳子押尼耳見殺,我與我民永無辜,耶和華爲證。

29 罪歸約押與其父家,願約押全家,或患白濁,或患癩疾,或扶杖而行,或殞沒於刃,或飲食匱乏,代有其人,相繼不絕。

30 約押及亞庇篩,殺押尼耳,因昔戰於基遍,曾戮其弟亞撒黑也。

31 大闢告約押與臣僕曰,當裂衣衣麻,爲押尼耳哭,王親送喪。

32 葬押尼耳於希伯崙,王大聲哭泣,於其墓側,民衆亦哭。

33 王爲押尼耳作悲歌曰,押尼耳之死,豈若罪犯哉。

34 爾手足無桎梏,猶人亡於匪類,爾之死亡,亦若是。民又爲之哭。

35 時未及夕,民至於前,請大闢食餅。大闢誓曰,如日未入,而我食餅,或食諸物,願上帝罰我。

36 民見此甚悅,王凡所爲,無不悅服。

37 當日以色列族衆咸知,殺尼耳子押尼耳者,非由於王。

38 王謂臣僕曰,今日在以色列族中,元戎陷於死亡,汝豈不知。

39 我雖受膏爲王,今猶荏弱,而西魯雅之二子,桀驁不馴,願耶和華惡人之罪戾,而報施焉。

2-а Самуїлова

Розділ 3

1 І була́ довга та війна́ між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе змі́цнювався, а Саулів дім усе сла́бнув.

2 І в Хевро́ні народи́лися Давидові сини, — і був його пе́рвісток Амно́н, від їзреелі́тки Ахіно́ам;

3 а другий син його — Кіл'а́в від Авіґа́їл, коли́шньої жінки кармеля́нина Навала; а третій Авесало́м, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;

4 а четвертий — Адо́нійя, син Хаґґіт, а п'ятий — Шефатія, син Авітал,

5 а шостий — Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, — оці народи́лися Давидові в Хевро́ні.

6 І сталося, коли була́ війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Авне́р тримався Саулового до́му.

7 І мав Саул нало́жницю, а ім'я́ їй Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: „Чого ти прийшов до нало́жниці батька мого?“

8 І дуже запалився Авне́рові гнів на слова Іш-Бошетові, і він сказав: „Чи я псяча юдська голова́? Сьогодні я роблю́ ласку домові твого батька Саула, його брата́м та його при́ятелям, і не відда́в тебе в Дави́дову руку, а ти сього́дні згадав на мені гріх цієї жінки?

9 Нехай так зро́бить Бог Авне́рові, і нехай ще дода́сть йому, якщо я не зроблю́ Давидові так, як Господь присягну́в був йому,

10 щоб перене́сти ца́рство від Саулового дому, і щоб поставити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви“.

11 І той не міг уже відповіда́ти Авнерові ані сло́ва, бо боявся його.

12 І послав Авне́р замість себе послів до Давида сказати: „Чия це земля?“ І ще сказати: „Склади́ ж свою умову зо мною, і ось рука моя буде з тобою, щоб приверну́ти до тебе всього Ізраїля“.

13 А Давид відказав: „Добре, я складу́ з тобою умову! Тільки одніє речі я жада́ю від тебе, а саме: ти не побачиш обли́ччя мого, якщо ти не приведе́ш Мелхи́, Сау́лової дочки́, коли ти при́йдеш побачити мене“.

14 І послав Давид послів до Іш-Бо́шета, Саулового сина, говорячи: „Віддай жінку мою Мелху́, яку я заручи́в був собі за сотню крайніх плотів филисти́мських“.

15 І послав Іш-Бошет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.

16 І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: „Іди, верни́ся!“ І той вернувся.

17 А Авне́рове слово з Ізраїлевими старши́ми було таке: „Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою.

18 А тепер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: „Рукою Мого раба Давида Я спасу́ наро́д Мій, Ізраїля, від руки филисти́млян та від руки всіх ворогів його“.

19 І говорив Авне́р також до ушей Веніями́нових. І також пішов Авнер говорити до ушей Давидових у Хевро́ні, — усе, що добре в оча́х Ізраїля та в оча́х усього дому Веніяминового.

20 І прийшов Авнер до Давида до Хевро́ну, а з ним двадцятеро люда. І Давид зробив прийняття́ Авне́рові та лю́дям, що з ним.

21 І сказав Авнер до Давида: „Нехай я встану й піду́, і приведу́ до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони складу́ть із тобою умову, і ти будеш царюва́ти над усім, чого бу́де жадати душа твоя“. І відпустив Давид Авне́ра, і він пішов із ми́ром.

22 Аж ось прийшли слу́ги Давидові та Йоав із похо́ду, і прине́сли з собою велику здо́бич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов із миром.

23 А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розповіли́ Йоаву, говорячи: „Прихо́див Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, — і той пішов із миром“.

24 І прийшов Йоав до царя та й сказав: „Що́ ти зробив? Ось прихо́див до тебе Авнер, — на́що ти відпустив його, і він відійшов?

25 Ти знаєш Авнера, Нерового сина, — він прихо́див, щоб намовити тебе та щоб ви́відати твій вихід та вхід твій, і щоб ви́відати все, що́ ти робиш“.

26 І вийшов Йоав від Давида, і послав посланці́в за Авнером, і вони заверну́ли його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.

27 І вернувся Авнер до Хевро́ну, а Йоав відвів його в сере́дину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, — і той помер за кров брата його Асаїла.

28 А по́тім почув про це Давид і сказав: „Невинний я та ца́рство моє перед Го́сподом аж навіки в крові́ Авнера, Нерового сина.

29 Нехай вона спаде́ на го́лову Йоава та на ввесь дім його батька! І нехай не перестає в Йоавовому домі течи́вий, і прокаже́ний, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба!“

30 А Йоав та брат його Авішай убили Авне́ра за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів'оні в бою́.

31 І сказав Давид до Йоава та до всьо́го наро́ду, що був з ним: „Роздеріть вашу оде́жу, і опережіться вере́тищем, та й голосіть за Авнером!“ А цар Давид ішов за ма́рами.

32 І похова́ли Авнера в Хевро́ні, а цар підніс свій голос та й плакав над Авне́ровим гробом, і плакав увесь наро́д.

33 І заспівав цар жало́бну пісню над Авнером та й сказав: „Чи Авне́р мав загинути смертю негі́дного?

34 Твої ру́ки були не пов'я́зані, не забиті були́ твої но́ги в кайда́ни, — ти впав, як від непра́ведних па́дають!“ І ввесь народ ще більше плакав над ним.

35 І прийшов увесь народ, щоб намо́вити Давида покріпи́тися хлібом ще того дня, та присягну́в Давид, говорячи: „Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо я перед за́ходом сонця скушту́ю хліба або чогобу́дь!“

36 А ввесь наро́д дові́дався про це, і це було добре в їхніх оча́х, як і все, що́ робив цар, було добре в оча́х усього наро́ду.

37 І того дня дові́далися ввесь народ та ввесь Ізра́їль, що то не було́ від царя, щоб забити Авнера, сина Нерового.

38 І сказав цар своїм слу́гам: „Ото ж знайте, що вождь та великий муж упав цього дня!

39 А я сьогодні слаби́й, хоч пома́заний цар, а ті люди, сини Церуї, сильніші від мене. Нехай відплатить Господь злочи́нцеві за його зло!“

撒母耳記下

第3章

2-а Самуїлова

Розділ 3

1 掃羅家與大闢家戰,曠日持久,大闢愈強,掃羅家愈弱。

1 І була́ довга та війна́ між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе змі́цнювався, а Саулів дім усе сла́бнув.

2 大闢在希伯崙生子,長暗嫩乃耶斯烈地之女亞希暖所出。

2 І в Хевро́ні народи́лися Давидові сини, — і був його пе́рвісток Амно́н, від їзреелі́тки Ахіно́ам;

3 次基利押,乃曾適拿八加密地之女亞庇該所出。三押沙龍乃基述王達買女馬迦所出。

3 а другий син його — Кіл'а́в від Авіґа́їл, коли́шньої жінки кармеля́нина Навала; а третій Авесало́м, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;

4 四亞多尼雅乃哈及所出。五示法提亞乃亞庇達所出。

4 а четвертий — Адо́нійя, син Хаґґіт, а п'ятий — Шефатія, син Авітал,

5 六以特念,乃大闢妻以客拉所出,此六子者俱生於希伯崙。

5 а шостий — Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, — оці народи́лися Давидові в Хевро́ні.

6 斯時也,掃羅之家與大闢戰鬪,押尼耳強助之。

6 І сталося, коли була́ війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Авне́р тримався Саулового до́му.

7 初掃羅之妃哩斯巴乃愛雅之女也,益破設責押尼耳曰,我父嬪嬙,爾曷玷辱。

7 І мав Саул нало́жницю, а ім'я́ їй Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: „Чого ти прийшов до нало́жниці батька мого?“

8 押尼耳怒曰,我不從猶大族,惟助爾。父掃羅家,及其戚屬友朋,不陷爾於大闢手,爾反視我若犬首,今日乃爲此女詰責我乎。

8 І дуже запалився Авне́рові гнів на слова Іш-Бошетові, і він сказав: „Чи я псяча юдська голова́? Сьогодні я роблю́ ласку домові твого батька Саула, його брата́м та його при́ятелям, і не відда́в тебе в Дави́дову руку, а ти сього́дні згадав на мені гріх цієї жінки?

9 昔耶和華誓,移掃羅國祚,立大闢爲王,治以色列族與猶大族,自但及別是巴,今我亦將助之,否則,願上帝降罰與我。

9 Нехай так зро́бить Бог Авне́рові, і нехай ще дода́сть йому, якщо я не зроблю́ Давидові так, як Господь присягну́в був йому,

10 併於上節

10 щоб перене́сти ца́рство від Саулового дому, і щоб поставити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви“.

11 益破設無辭以對,畏之故也。

11 І той не міг уже відповіда́ти Авнерові ані сло́ва, бо боявся його.

12 押尼耳遣使,謂大闢曰,斯土屬誰乎。又曰,爾與我約我則助爾,使以色列族衆歸爾。

12 І послав Авне́р замість себе послів до Давида сказати: „Чия це земля?“ І ще сказати: „Склади́ ж свою умову зо мною, і ось рука моя буде з тобою, щоб приверну́ти до тебе всього Ізраїля“.

13 大闢曰,善,我與爾約,惟索一詞,爾歸我時,必攜掃羅女米甲至,否則毋許覿面。

13 А Давид відказав: „Добре, я складу́ з тобою умову! Тільки одніє речі я жада́ю від тебе, а саме: ти не побачиш обли́ччя мого, якщо ти не приведе́ш Мелхи́, Сау́лової дочки́, коли ти при́йдеш побачити мене“.

14 大闢遣使,謂掃羅子益破設曰,昔我斷非利士人之皮一百,聘掃羅女米甲爲妻,今當反我。

14 І послав Давид послів до Іш-Бо́шета, Саулового сина, говорячи: „Віддай жінку мою Мелху́, яку я заручи́в був собі за сотню крайніх плотів филисти́мських“.

15 益破設遣使者,詣米甲夫億子八氏所,取之。

15 І послав Іш-Бошет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.

16 夫隨其後而哭,至巴戶林。押尼耳曰,汝盍歸。乃歸。

16 І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: „Іди, верни́ся!“ І той вернувся.

17 押尼耳與以色列族長老相議,曰,昔爾求大闢爲王,治理爾衆。

17 А Авне́рове слово з Ізраїлевими старши́ми було таке: „Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою.

18 今可立之,蓋耶和華嘗曰,我將使僕大闢拯我以色列族之民,脫於非利士人,及諸敵手。

18 А тепер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: „Рукою Мого раба Давида Я спасу́ наро́д Мій, Ізраїля, від руки филисти́млян та від руки всіх ворогів його“.

19 押尼耳往說便雅憫人,旋至希伯崙以以色列族及便雅憫家所欲爲者,告大闢,

19 І говорив Авне́р також до ушей Веніями́нових. І також пішов Авнер говорити до ушей Давидових у Хевро́ні, — усе, що добре в оча́х Ізраїля та в оча́х усього дому Веніяминового.

20 押尼耳與從者二十人,入希伯崙覲大闢大闢賜宴,

20 І прийшов Авнер до Давида до Хевро́ну, а з ним двадцятеро люда. І Давид зробив прийняття́ Авне́рові та лю́дям, що з ним.

21 押尼耳謂大闢曰,我將往,集以色列族衆,歸於我主我王,與爾結約,使爾任意以治。大闢遣押尼耳安然以去,旣往之後,約押偕大闢臣僕,大獲貨財,自陳而歸。

21 І сказав Авнер до Давида: „Нехай я встану й піду́, і приведу́ до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони складу́ть із тобою умову, і ти будеш царюва́ти над усім, чого бу́де жадати душа твоя“. І відпустив Давид Авне́ра, і він пішов із ми́ром.

22 併於上節

22 Аж ось прийшли слу́ги Давидові та Йоав із похо́ду, і прине́сли з собою велику здо́бич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов із миром.

23 約押與衆軍旅旣至,或告之曰,尼耳之子押尼耳入覲吾王,王遣之安歸。

23 А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розповіли́ Йоаву, говорячи: „Прихо́див Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, — і той пішов із миром“.

24 約押見王曰,王果何爲。押尼耳至此,爾遣之去,曷故。

24 І прийшов Йоав до царя та й сказав: „Що́ ти зробив? Ось прихо́див до тебе Авнер, — на́що ти відпустив його, і він відійшов?

25 豈不知尼耳子押尼耳至此,乃欺爾也,欲窺伺爾出入,與凡所爲耳。

25 Ти знаєш Авнера, Нерового сина, — він прихо́див, щоб намовити тебе та щоб ви́відати твій вихід та вхід твій, і щоб ви́відати все, що́ ти робиш“.

26 約押退,遣使追押尼耳,遇於西臘井傍,請復入邑,大闢不知。

26 І вийшов Йоав від Давида, і послав посланці́в за Авнером, і вони заверну́ли його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.

27 押尼耳至希伯崙,約押佯欲私語,導至邑門側,刺其腹。致之於死,以報殺弟亞撒黑之仇。

27 І вернувся Авнер до Хевро́ну, а Йоав відвів його в сере́дину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, — і той помер за кров брата його Асаїла.

28 大闢聞之曰,尼耳子押尼耳見殺,我與我民永無辜,耶和華爲證。

28 А по́тім почув про це Давид і сказав: „Невинний я та ца́рство моє перед Го́сподом аж навіки в крові́ Авнера, Нерового сина.

29 罪歸約押與其父家,願約押全家,或患白濁,或患癩疾,或扶杖而行,或殞沒於刃,或飲食匱乏,代有其人,相繼不絕。

29 Нехай вона спаде́ на го́лову Йоава та на ввесь дім його батька! І нехай не перестає в Йоавовому домі течи́вий, і прокаже́ний, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба!“

30 約押及亞庇篩,殺押尼耳,因昔戰於基遍,曾戮其弟亞撒黑也。

30 А Йоав та брат його Авішай убили Авне́ра за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів'оні в бою́.

31 大闢告約押與臣僕曰,當裂衣衣麻,爲押尼耳哭,王親送喪。

31 І сказав Давид до Йоава та до всьо́го наро́ду, що був з ним: „Роздеріть вашу оде́жу, і опережіться вере́тищем, та й голосіть за Авнером!“ А цар Давид ішов за ма́рами.

32 葬押尼耳於希伯崙,王大聲哭泣,於其墓側,民衆亦哭。

32 І похова́ли Авнера в Хевро́ні, а цар підніс свій голос та й плакав над Авне́ровим гробом, і плакав увесь наро́д.

33 王爲押尼耳作悲歌曰,押尼耳之死,豈若罪犯哉。

33 І заспівав цар жало́бну пісню над Авнером та й сказав: „Чи Авне́р мав загинути смертю негі́дного?

34 爾手足無桎梏,猶人亡於匪類,爾之死亡,亦若是。民又爲之哭。

34 Твої ру́ки були не пов'я́зані, не забиті були́ твої но́ги в кайда́ни, — ти впав, як від непра́ведних па́дають!“ І ввесь народ ще більше плакав над ним.

35 時未及夕,民至於前,請大闢食餅。大闢誓曰,如日未入,而我食餅,或食諸物,願上帝罰我。

35 І прийшов увесь народ, щоб намо́вити Давида покріпи́тися хлібом ще того дня, та присягну́в Давид, говорячи: „Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо я перед за́ходом сонця скушту́ю хліба або чогобу́дь!“

36 民見此甚悅,王凡所爲,無不悅服。

36 А ввесь наро́д дові́дався про це, і це було добре в їхніх оча́х, як і все, що́ робив цар, було добре в оча́х усього наро́ду.

37 當日以色列族衆咸知,殺尼耳子押尼耳者,非由於王。

37 І того дня дові́далися ввесь народ та ввесь Ізра́їль, що то не було́ від царя, щоб забити Авнера, сина Нерового.

38 王謂臣僕曰,今日在以色列族中,元戎陷於死亡,汝豈不知。

38 І сказав цар своїм слу́гам: „Ото ж знайте, що вождь та великий муж упав цього дня!

39 我雖受膏爲王,今猶荏弱,而西魯雅之二子,桀驁不馴,願耶和華惡人之罪戾,而報施焉。

39 А я сьогодні слаби́й, хоч пома́заний цар, а ті люди, сини Церуї, сильніші від мене. Нехай відплатить Господь злочи́нцеві за його зло!“