1 А оце заповідь, постанови та зако́ни, що наказав Господь, Бог ваш, щоб навчити вас виконувати їх у кра́ї, що ви переходите туди посісти його,

2 щоб ти боявся Господа, Бога свого, щоб пильнувати всіх постано́в Його та заповідей Його, що я наказую тобі, ти й син твій, та син твого́ сина по всі дні життя твого, і щоб були довгі твої дні.

3 І слухай, Ізраїлю, і пильнуй виконувати це, щоб було добре тобі, і щоб ви си́льно розмно́жились, як прирік був Господь, Бог батьків твоїх, дати край, що тече молоком та медом.

4 Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш — Господь один!

5 І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю![6]

6 І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.

7 І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сиді́тимеш удома, і як ходи́тимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.

8 І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'я́зкою між очима твоїми.

9 І напишеш їх на бічни́х одвірках дому свого та на брамах своїх.

10 І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того краю́, якого присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову, щоб дати тобі великі та гарні міста́, яких ти не будував,

11 та доми, повні всякого добра, яких ти не напо́внював, і те́сані колодязі, яких ти не теса́в, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наси́тишся, —

12 стережися тоді, щоб ти не забув Господа, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства!

13 Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати.

14 Не будеш ходити за іншими богами з богів тих наро́дів, що в околицях ваших,

15 бо Господь, Бог твій — Бог ревнивий посеред тебе; щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.

16 Не будете спокуша́ти Господа, Бога вашого, як спокушали ви в Массі.

17 Будете конче пильнувати заповідей Господа, Бога вашого, і свідо́цтва Його, і постанови Його, що наказав Він тобі.

18 І будеш робити справедливе та добре в Господніх очах, щоб було тобі добре, і щоб увійшов ти та посів той хороший Край, що Господь присягнув був батькам твоїм,

19 щоб вигнати всіх ворогів твоїх перед тобою, як говорив був Господь.

20 Коли запитає тебе син твій колись,[7] говорячи: „Що це за свідо́цтва й постанови та зако́ни, що вам наказав Господь, Бог наш?“

21 то скажеш синові своєму: „Ми були раби фараонові в Єгипті, а Господь вивів нас із Єгипту сильною рукою.

22 І дав Господь ознаки та чуда великі та страшні на Єгипет, і на фараона та ввесь дім його на наших оча́х.

23 А нас вивів звідти, щоб увести нас та дати той край, що присягнув був Він нашим батькам.

24 І наказав нам Господь чинити всі ті постанови, щоб боятися Господа, Бога нашого, щоб було́ добре нам усі дні, щоб утри́мати нас при житті, як дня цього.

25 І буде нам праведність у тому, коли будемо пильнувати виконувати всі ці заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам“.