| 希伯來書第6章 | 
| 1  | 
| 2 各樣浸禮、按手之禮、死人復活,以及永遠審判各等道理 | 
| 3 神若許我們,我們必如此行。 | 
| 4 論到那些已經蒙了光照、嘗過天恩的滋味、又於聖靈有分, | 
| 5 並嘗過神善道的滋味、覺悟來世權能的人, | 
| 6 他們若是倒退 | 
| 7 就如一塊田地,吃過屢次下的雨水,生長菜蔬,合乎耕種的人用,就從神得福; | 
| 8 若長荊棘和蒺藜,必被廢棄,近於咒詛,結局就是焚燒。 | 
| 9  | 
| 10 因為神並非不公義,竟忘記你們所作的工和你們為他名所顯的愛心,就是先前伺候聖徒,如今還是伺候。 | 
| 11 我們願你們各人都顯出這樣的殷勤,使你們有滿足的盼望 | 
| 12 並且不懈怠,總要效法那些憑信心和忍耐承受應許的人。 | 
| 13  | 
| 14 論福,我必賜大福給你;論子孫,我必叫你的子孫多起來。 | 
| 15 這樣,亞伯拉罕既恆久忍耐,就得了所應許的。 | 
| 16 人都是指著比自己大的起誓,並且以起誓為實據,了結各樣的爭論。 | 
| 17 照樣,神願意為那承受應許的人格外顯明他的旨意是不更改的,就起誓為證。 | 
| 18 藉這兩件不更改的事,神決不能說謊,好叫我們這逃往避難所、持定擺在我們前頭盼望 | 
| 19 我們有這盼望 | 
| 20 作先鋒的耶穌,既照著麥基洗德的等次成了永遠的大祭司,就為我們進入幔內。 | 
| До євреївРозділ 6 | 
| 1  | 
| 2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд. | 
| 3 Зробимо й це, коли Бог дозволить. | 
| 4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого, | 
| 5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку, | 
| 6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. | 
| 7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає. | 
| 8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення. | 
| 9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так. | 
| 10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите. | 
| 11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, | 
| 12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю. | 
| 13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою, | 
| 14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“ | 
| 15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю. | 
| 16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку. | 
| 17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, | 
| 18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, | 
| 19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону, | 
| 20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим. | 
| 希伯來書第6章 | До євреївРозділ 6 | 
| 1  | 1  | 
| 2 各樣浸禮、按手之禮、死人復活,以及永遠審判各等道理 | 2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд. | 
| 3 神若許我們,我們必如此行。 | 3 Зробимо й це, коли Бог дозволить. | 
| 4 論到那些已經蒙了光照、嘗過天恩的滋味、又於聖靈有分, | 4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого, | 
| 5 並嘗過神善道的滋味、覺悟來世權能的人, | 5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку, | 
| 6 他們若是倒退 | 6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. | 
| 7 就如一塊田地,吃過屢次下的雨水,生長菜蔬,合乎耕種的人用,就從神得福; | 7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає. | 
| 8 若長荊棘和蒺藜,必被廢棄,近於咒詛,結局就是焚燒。 | 8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення. | 
| 9  | 9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так. | 
| 10 因為神並非不公義,竟忘記你們所作的工和你們為他名所顯的愛心,就是先前伺候聖徒,如今還是伺候。 | 10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите. | 
| 11 我們願你們各人都顯出這樣的殷勤,使你們有滿足的盼望 | 11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, | 
| 12 並且不懈怠,總要效法那些憑信心和忍耐承受應許的人。 | 12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю. | 
| 13  | 13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою, | 
| 14 論福,我必賜大福給你;論子孫,我必叫你的子孫多起來。 | 14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“ | 
| 15 這樣,亞伯拉罕既恆久忍耐,就得了所應許的。 | 15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю. | 
| 16 人都是指著比自己大的起誓,並且以起誓為實據,了結各樣的爭論。 | 16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку. | 
| 17 照樣,神願意為那承受應許的人格外顯明他的旨意是不更改的,就起誓為證。 | 17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, | 
| 18 藉這兩件不更改的事,神決不能說謊,好叫我們這逃往避難所、持定擺在我們前頭盼望 | 18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, | 
| 19 我們有這盼望 | 19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону, | 
| 20 作先鋒的耶穌,既照著麥基洗德的等次成了永遠的大祭司,就為我們進入幔內。 | 20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим. |