傳道書

第6章

1 我見日光之下有一宗禍患普遍[common]在人身上,

2 就是人蒙神賜他資財、豐富、尊榮,以致他心裏所願的一樣都不缺,只是神使他不能吃用,反有外人來吃用。這是虛空,也是禍患。

3 人若生一百個兒女[children],活許多歲數,以致他的年日甚多,心裏卻不得滿享福樂,又不得埋葬;據我說,那不到期而落的胎比他倒好。

4 因為虛虛而來,暗暗而去,名字被黑暗遮蔽,

5 並且沒有見過天日,也毫無知覺;這胎,比那人倒享安息。

6 那人雖然活千年,再活千年,卻不享福,眾人豈不都歸一個地方去嗎?

7 人的勞碌都為口腹,心裏卻不知足。

8 這樣看來,智慧人比愚昧人有甚麼長處呢?窮人在活人[the living]面前知道如何行,有甚麼長處呢?

9 眼睛所看的比心裏妄想的倒好。這也是虛空,也使心靈憂傷[vexation of spirit]

10 先前所有的,早已起了名,並知道何為人,他也不能與那比自己力大的相爭。

11 加增虛浮的事既多,這與人有甚麼益處呢?

12 人一生虛度的日子,就如影兒經過,誰知道甚麼與他有益呢?誰能告訴他身後在日光之下有甚麼事呢?

Екклезiяст

Розділ 6

1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:

2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!

3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!

4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —

5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!

6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?

7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.

8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...

10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,

11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?

12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?

傳道書

第6章

Екклезiяст

Розділ 6

1 我見日光之下有一宗禍患普遍[common]在人身上,

1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:

2 就是人蒙神賜他資財、豐富、尊榮,以致他心裏所願的一樣都不缺,只是神使他不能吃用,反有外人來吃用。這是虛空,也是禍患。

2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!

3 人若生一百個兒女[children],活許多歲數,以致他的年日甚多,心裏卻不得滿享福樂,又不得埋葬;據我說,那不到期而落的胎比他倒好。

3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!

4 因為虛虛而來,暗暗而去,名字被黑暗遮蔽,

4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —

5 並且沒有見過天日,也毫無知覺;這胎,比那人倒享安息。

5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!

6 那人雖然活千年,再活千年,卻不享福,眾人豈不都歸一個地方去嗎?

6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?

7 人的勞碌都為口腹,心裏卻不知足。

7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.

8 這樣看來,智慧人比愚昧人有甚麼長處呢?窮人在活人[the living]面前知道如何行,有甚麼長處呢?

8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

9 眼睛所看的比心裏妄想的倒好。這也是虛空,也使心靈憂傷[vexation of spirit]

9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...

10 先前所有的,早已起了名,並知道何為人,他也不能與那比自己力大的相爭。

10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,

11 加增虛浮的事既多,這與人有甚麼益處呢?

11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?

12 人一生虛度的日子,就如影兒經過,誰知道甚麼與他有益呢?誰能告訴他身後在日光之下有甚麼事呢?

12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?