| 馬太福音第25章 | 
| 1  | 
| 2 其中有五個是聰明的 | 
| 3 愚拙的拿著燈,卻不預備油; | 
| 4 聰明的卻 | 
| 5 新郎遲延的時候,她們都打盹,睡著了。 | 
| 6 半夜有人喊著說:『看哪 | 
| 7 那些處女 | 
| 8 愚拙的對聰明的說:『請分點油給我們;因為我們的燈要滅了。』 | 
| 9 聰明的卻 | 
| 10 她們去買的時候,新郎到了;那預備好了的,同他進去婚筵 | 
| 11 其餘的處女 | 
| 12 他卻回答說:『我實在告訴你們,我不認識你們。』 | 
| 13 所以你們要警醒,因為人子來 | 
| 14  | 
| 15 按著各人的才幹給他們銀子:一個給了五他連得 | 
| 16 那領五他連得的就 | 
| 17 那領二千的也照樣另賺了二千。 | 
| 18 但那領一千的去掘開地,把他 | 
| 19 過了許久,那些僕人的主人來了,和他們算帳。 | 
| 20 那領五他連得 | 
| 21 他 | 
| 22 那領二他連得 | 
| 23 他 | 
| 24 那領一他連得 | 
| 25 我就害怕,去把你的一他連得 | 
| 26 他 | 
| 27 你 | 
| 28 因此 | 
| 29 因為凡有的,還要加給他,叫他有餘;沒有的,連他所有的也要奪過來。 | 
| 30 你們 | 
| 31  | 
| 32 列國 | 
| 33 他 | 
| 34 於是王要向那些 | 
| 35 因為我餓了,你們給我吃;渴了,你們給我喝;我作客旅,你們留我住; | 
| 36 我赤身露體,你們給我穿;我病了,你們看顧我;我在監裏,你們來看我。』 | 
| 37 義人就回答他 | 
| 38 我們 | 
| 39 或是 | 
| 40 王要回答他們 | 
| 41 那時 | 
| 42 因為我餓了,你們不給我吃;我 | 
| 43 我作客旅,你們不留我住;赤身露體 | 
| 44 他們也就 | 
| 45 那時 | 
| 46 這些人要往永刑裏去;那些義人卻 | 
| Вiд МатвiяРозділ 25 | 
| 1  | 
| 2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. | 
| 3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи. | 
| 4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми. | 
| 5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули. | 
| 6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“ | 
| 7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли. | 
| 8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“. | 
| 9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“. | 
| 10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́. | 
| 11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“ | 
| 12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“ | 
| 13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський! | 
| 14  | 
| 15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов. | 
| 16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів. | 
| 17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув. | 
| 18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого. | 
| 19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. | 
| 20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“. | 
| 21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ | 
| 22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“. | 
| 23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ | 
| 24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав. | 
| 25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“. | 
| 26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав? | 
| 27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє. | 
| 28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має. | 
| 29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має. | 
| 30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів! | 
| 31  | 
| 32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів. | 
| 33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч. | 
| 34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу. | 
| 35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви. | 
| 36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“. | 
| 37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли? | 
| 38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли? | 
| 39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“ | 
| 40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“. | 
| 41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. | 
| 42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене, | 
| 43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“. | 
| 44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“ | 
| 45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“ | 
| 46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“. | 
| 馬太福音第25章 | Вiд МатвiяРозділ 25 | 
| 1  | 1  | 
| 2 其中有五個是聰明的 | 2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. | 
| 3 愚拙的拿著燈,卻不預備油; | 3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи. | 
| 4 聰明的卻 | 4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми. | 
| 5 新郎遲延的時候,她們都打盹,睡著了。 | 5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули. | 
| 6 半夜有人喊著說:『看哪 | 6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“ | 
| 7 那些處女 | 7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли. | 
| 8 愚拙的對聰明的說:『請分點油給我們;因為我們的燈要滅了。』 | 8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“. | 
| 9 聰明的卻 | 9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“. | 
| 10 她們去買的時候,新郎到了;那預備好了的,同他進去婚筵 | 10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́. | 
| 11 其餘的處女 | 11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“ | 
| 12 他卻回答說:『我實在告訴你們,我不認識你們。』 | 12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“ | 
| 13 所以你們要警醒,因為人子來 | 13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський! | 
| 14  | 14  | 
| 15 按著各人的才幹給他們銀子:一個給了五他連得 | 15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов. | 
| 16 那領五他連得的就 | 16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів. | 
| 17 那領二千的也照樣另賺了二千。 | 17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув. | 
| 18 但那領一千的去掘開地,把他 | 18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого. | 
| 19 過了許久,那些僕人的主人來了,和他們算帳。 | 19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. | 
| 20 那領五他連得 | 20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“. | 
| 21 他 | 21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ | 
| 22 那領二他連得 | 22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“. | 
| 23 他 | 23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ | 
| 24 那領一他連得 | 24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав. | 
| 25 我就害怕,去把你的一他連得 | 25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“. | 
| 26 他 | 26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав? | 
| 27 你 | 27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє. | 
| 28 因此 | 28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має. | 
| 29 因為凡有的,還要加給他,叫他有餘;沒有的,連他所有的也要奪過來。 | 29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має. | 
| 30 你們 | 30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів! | 
| 31  | 31  | 
| 32 列國 | 32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів. | 
| 33 他 | 33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч. | 
| 34 於是王要向那些 | 34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу. | 
| 35 因為我餓了,你們給我吃;渴了,你們給我喝;我作客旅,你們留我住; | 35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви. | 
| 36 我赤身露體,你們給我穿;我病了,你們看顧我;我在監裏,你們來看我。』 | 36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“. | 
| 37 義人就回答他 | 37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли? | 
| 38 我們 | 38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли? | 
| 39 或是 | 39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“ | 
| 40 王要回答他們 | 40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“. | 
| 41 那時 | 41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. | 
| 42 因為我餓了,你們不給我吃;我 | 42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене, | 
| 43 我作客旅,你們不留我住;赤身露體 | 43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“. | 
| 44 他們也就 | 44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“ | 
| 45 那時 | 45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“ | 
| 46 這些人要往永刑裏去;那些義人卻 | 46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“. |