哥林多前書

第4章

1 人應當以我們為基督的執事,為神奧秘事的管家。

2 並且[Moreover]所求於管家的,是要他有忠心。

3 我被你們論斷,或被別人論斷,我都以為極小的事;連我自己也不論斷自己。

4 因為靠自己,我並不知道甚麼[For I know nothing by myself],卻也不能因此得以稱義;但判斷我的乃是主。

5 所以,時候未到,甚麼都不要論斷,只等主來,他要照出暗中的隱情,顯明人心的意念。那時,各人要從神那裏得著稱讚。

6 弟兄們,我為你們的緣故,拿這些事轉比自己和亞波羅,叫你們效法我們不可過於聖經所記,免得你們自高自大,貴重這個,輕看那個。

7 使你與人不同的是誰呢?你有甚麼不是領受的呢?若是領受的,為何自誇,彷若[as if]不是領受的呢?

8 現在你們[Now ye]飽足了。現在你們[now ye]豐富了。不用我們,自己就作王了。我甚願神使[I would to God]你們果真作王,叫我們也得與你們一同作王。

9 我想神把我們使徒明明列在末後,好像定死罪的囚犯;因為我們成了一臺戲,給世人和天使觀看。

10 我們為基督的緣故算是愚拙的,你們在基督裏倒是聰明的;我們軟弱,你們倒強壯;你們有榮耀,我們倒被藐視。

11 直到如今,我們還是又飢又渴,又赤身露體,又挨打,又沒有一定的住處,

12 並且勞苦,親手作工。被人咒罵,我們就祝福;被人逼迫,我們就忍受;

13 被人毀謗,我們就善勸。直到如今,人還把我們看作世界上的污穢,凡物中[of all things]的渣滓。

14 我寫這些[these]話,不是叫你們羞愧,乃是警戒你們,好像我所親愛的兒女一樣。

15 你們學基督的,導師[instructors]雖有一萬,為父的卻是不多,因我在基督耶穌裏用福音生了你們。

16 所以,我求你們效法我。

17 因此我已打發提摩太到你們那裏去。他是我所親愛的兒子[is my beloved son]在主裏面有忠心的[faithful in the Lord]。他必引領[bring]你們,記念我在基督裏怎樣行事,在各處各教會中怎樣教導人。

18 有些人自高自大,以為我不到你們那裏去;

19 然而,主若許我,我必快到你們那裏去,並且我所要知道的,不是那些自高自大之人的言語,乃是他們的權能。

20 因為神的國不在乎言語,乃在乎權能。

21 你們願意怎麼樣呢?是願意我帶著刑杖到你們那裏去呢?還是要我以愛與[in love, and]溫柔的[spirit]呢?

1-е до коринтян

Розділ 4

1 Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;

2 а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.

3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.

4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.

5 Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.

6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.

7 Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?

8 Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!

9 Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.

10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!

11 Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,

12 і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;

13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!

14 Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.

15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.

16 Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!

17 Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.

18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.

19 Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.

20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.

21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?

哥林多前書

第4章

1-е до коринтян

Розділ 4

1 人應當以我們為基督的執事,為神奧秘事的管家。

1 Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;

2 並且[Moreover]所求於管家的,是要他有忠心。

2 а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.

3 我被你們論斷,或被別人論斷,我都以為極小的事;連我自己也不論斷自己。

3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.

4 因為靠自己,我並不知道甚麼[For I know nothing by myself],卻也不能因此得以稱義;但判斷我的乃是主。

4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.

5 所以,時候未到,甚麼都不要論斷,只等主來,他要照出暗中的隱情,顯明人心的意念。那時,各人要從神那裏得著稱讚。

5 Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.

6 弟兄們,我為你們的緣故,拿這些事轉比自己和亞波羅,叫你們效法我們不可過於聖經所記,免得你們自高自大,貴重這個,輕看那個。

6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.

7 使你與人不同的是誰呢?你有甚麼不是領受的呢?若是領受的,為何自誇,彷若[as if]不是領受的呢?

7 Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?

8 現在你們[Now ye]飽足了。現在你們[now ye]豐富了。不用我們,自己就作王了。我甚願神使[I would to God]你們果真作王,叫我們也得與你們一同作王。

8 Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!

9 我想神把我們使徒明明列在末後,好像定死罪的囚犯;因為我們成了一臺戲,給世人和天使觀看。

9 Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.

10 我們為基督的緣故算是愚拙的,你們在基督裏倒是聰明的;我們軟弱,你們倒強壯;你們有榮耀,我們倒被藐視。

10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!

11 直到如今,我們還是又飢又渴,又赤身露體,又挨打,又沒有一定的住處,

11 Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,

12 並且勞苦,親手作工。被人咒罵,我們就祝福;被人逼迫,我們就忍受;

12 і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;

13 被人毀謗,我們就善勸。直到如今,人還把我們看作世界上的污穢,凡物中[of all things]的渣滓。

13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!

14 我寫這些[these]話,不是叫你們羞愧,乃是警戒你們,好像我所親愛的兒女一樣。

14 Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.

15 你們學基督的,導師[instructors]雖有一萬,為父的卻是不多,因我在基督耶穌裏用福音生了你們。

15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.

16 所以,我求你們效法我。

16 Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!

17 因此我已打發提摩太到你們那裏去。他是我所親愛的兒子[is my beloved son]在主裏面有忠心的[faithful in the Lord]。他必引領[bring]你們,記念我在基督裏怎樣行事,在各處各教會中怎樣教導人。

17 Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.

18 有些人自高自大,以為我不到你們那裏去;

18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.

19 然而,主若許我,我必快到你們那裏去,並且我所要知道的,不是那些自高自大之人的言語,乃是他們的權能。

19 Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.

20 因為神的國不在乎言語,乃在乎權能。

20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.

21 你們願意怎麼樣呢?是願意我帶著刑杖到你們那裏去呢?還是要我以愛與[in love, and]溫柔的[spirit]呢?

21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?