列王紀下

第25章

1 他作王[his reign]第九年十月初十日,巴比倫王尼布甲尼撒率領全軍來攻擊耶路撒冷,對城安營,四圍築壘攻城。

2 於是城被圍困,直到西底家王十一年。

3 四月初九日,城裏有大饑荒,甚至百姓都沒有糧食。

4 城被攻破,一切兵丁就在夜間從靠近王園兩城中間的門逃跑,(迦勒底人正在四圍攻城;)王就向平原[plain]逃走。

5 迦勒底的軍隊追趕王,在耶利哥的平原追上他;他的全軍都離開他四散了。

6 迦勒底人就拿住王,帶他到在利比拉的巴比倫王那裏審判他。

7 在西底家眼前殺了他的眾子,並且剜了西底家的眼睛,用銅鏈鎖著他,帶到巴比倫去。

8 巴比倫王尼布甲尼撒十九年五月初七日,巴比倫王的臣僕、護衛長尼布撒.拉旦來到耶路撒冷,

9 用火焚燒耶和華的殿和王宮,又焚燒耶路撒冷的房屋,就是各大戶家的房屋。

10 跟從護衛長迦勒底的全軍就拆毀耶路撒冷四圍的城牆。

11 那時護衛長尼布撒.拉旦將城裏所剩下的百姓,並已經投降巴比倫王的逃民[fugitives],以及大眾所剩下的人,都擄去了。

12 但護衛長留下些民中最窮的,使他們修理葡萄園,耕種田地。

13 耶和華殿的銅柱,並耶和華殿的盆座和銅海,迦勒底人都打碎了,將那銅運到巴比倫去了,

14 又帶去鍋、鏟子、蠟剪、調羹,並所用的一切銅器,

15 火鼎、碗,無論金的銀的,護衛長也都帶去了。

16 所羅門為耶和華殿所造的兩根銅柱、一個銅海,和幾個盆座,這一切的銅,多得無法可稱。

17 這一根柱子高十八肘,柱上有銅頂,高三肘;銅頂的周圍有網子和石榴,都是銅的。那一根柱子,照此一樣,也有網子。

18 護衛長拿住祭司長[chief priest]西萊雅、副祭司西番亞,和三個把門的,

19 又從城中拿住一個管理兵丁的[officer],並在城裏所遇常見王面的五個人和檢點國民軍長的書記,以及城裏遇見的國民六十個人。

20 護衛長尼布撒.拉旦將這些人帶到在利比拉的巴比倫王那裏。

21 巴比倫王就把他們擊殺在哈馬地的利比拉。這樣,猶大[Judah]被擄去離開本地。

22 至於猶大國剩下的民,就是巴比倫王尼布甲尼撒所剩下的,巴比倫王立了沙番的孫子、亞希甘的兒子基大利作他們的省長。

23 眾軍長和屬他們的人聽見巴比倫王立了基大利作省長,於是軍長尼探雅的兒子以實瑪利、加利亞的兒子約哈難、尼陀法人單戶蔑的兒子西萊雅、瑪迦人的兒子雅撒尼亞,和屬他們的人都到米斯巴見基大利。

24 基大利向他們和屬他們的人起誓說:「你們不必懼怕迦勒底臣僕,只管住在這地服事巴比倫王,就可以得福。」

25 七月間,宗室以利沙瑪的孫子、尼探雅的兒子以實瑪利帶著十個人來,殺了基大利和同他在米斯巴的猶太人與迦勒底人。

26 於是眾民,無論大小,連眾軍長;因為懼怕迦勒底人,都起身往埃及去了。

27 猶大王約雅斤被擄後三十七年,巴比倫王以未.米羅達登基[began to reign]元年十二月二十七日,使猶大王約雅斤抬頭,提他出監;

28 又對他說恩言,使他的位高過與他一同在巴比倫眾王的位,

29 給他脫了囚服;他終身常在巴比倫王面前吃[bread]

30 王賜他所需用的食物,日日賜他每天所定之分[daily rate],終身都是這樣。

2-а царiв

Розділ 25

1 І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.

2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.

3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.

4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.

5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.

6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.

7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...

8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.

9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.

13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону.

14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.

15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!

17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.

18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.

19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.

20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.

21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.

22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.

24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“

25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.

26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.

27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.

列王紀下

第25章

2-а царiв

Розділ 25

1 他作王[his reign]第九年十月初十日,巴比倫王尼布甲尼撒率領全軍來攻擊耶路撒冷,對城安營,四圍築壘攻城。

1 І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.

2 於是城被圍困,直到西底家王十一年。

2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.

3 四月初九日,城裏有大饑荒,甚至百姓都沒有糧食。

3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.

4 城被攻破,一切兵丁就在夜間從靠近王園兩城中間的門逃跑,(迦勒底人正在四圍攻城;)王就向平原[plain]逃走。

4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.

5 迦勒底的軍隊追趕王,在耶利哥的平原追上他;他的全軍都離開他四散了。

5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.

6 迦勒底人就拿住王,帶他到在利比拉的巴比倫王那裏審判他。

6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.

7 在西底家眼前殺了他的眾子,並且剜了西底家的眼睛,用銅鏈鎖著他,帶到巴比倫去。

7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...

8 巴比倫王尼布甲尼撒十九年五月初七日,巴比倫王的臣僕、護衛長尼布撒.拉旦來到耶路撒冷,

8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.

9 用火焚燒耶和華的殿和王宮,又焚燒耶路撒冷的房屋,就是各大戶家的房屋。

9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

10 跟從護衛長迦勒底的全軍就拆毀耶路撒冷四圍的城牆。

10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

11 那時護衛長尼布撒.拉旦將城裏所剩下的百姓,並已經投降巴比倫王的逃民[fugitives],以及大眾所剩下的人,都擄去了。

11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

12 但護衛長留下些民中最窮的,使他們修理葡萄園,耕種田地。

12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.

13 耶和華殿的銅柱,並耶和華殿的盆座和銅海,迦勒底人都打碎了,將那銅運到巴比倫去了,

13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону.

14 又帶去鍋、鏟子、蠟剪、調羹,並所用的一切銅器,

14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.

15 火鼎、碗,無論金的銀的,護衛長也都帶去了。

15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

16 所羅門為耶和華殿所造的兩根銅柱、一個銅海,和幾個盆座,這一切的銅,多得無法可稱。

16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!

17 這一根柱子高十八肘,柱上有銅頂,高三肘;銅頂的周圍有網子和石榴,都是銅的。那一根柱子,照此一樣,也有網子。

17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.

18 護衛長拿住祭司長[chief priest]西萊雅、副祭司西番亞,和三個把門的,

18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.

19 又從城中拿住一個管理兵丁的[officer],並在城裏所遇常見王面的五個人和檢點國民軍長的書記,以及城裏遇見的國民六十個人。

19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.

20 護衛長尼布撒.拉旦將這些人帶到在利比拉的巴比倫王那裏。

20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.

21 巴比倫王就把他們擊殺在哈馬地的利比拉。這樣,猶大[Judah]被擄去離開本地。

21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.

22 至於猶大國剩下的民,就是巴比倫王尼布甲尼撒所剩下的,巴比倫王立了沙番的孫子、亞希甘的兒子基大利作他們的省長。

22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

23 眾軍長和屬他們的人聽見巴比倫王立了基大利作省長,於是軍長尼探雅的兒子以實瑪利、加利亞的兒子約哈難、尼陀法人單戶蔑的兒子西萊雅、瑪迦人的兒子雅撒尼亞,和屬他們的人都到米斯巴見基大利。

23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.

24 基大利向他們和屬他們的人起誓說:「你們不必懼怕迦勒底臣僕,只管住在這地服事巴比倫王,就可以得福。」

24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“

25 七月間,宗室以利沙瑪的孫子、尼探雅的兒子以實瑪利帶著十個人來,殺了基大利和同他在米斯巴的猶太人與迦勒底人。

25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.

26 於是眾民,無論大小,連眾軍長;因為懼怕迦勒底人,都起身往埃及去了。

26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.

27 猶大王約雅斤被擄後三十七年,巴比倫王以未.米羅達登基[began to reign]元年十二月二十七日,使猶大王約雅斤抬頭,提他出監;

27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

28 又對他說恩言,使他的位高過與他一同在巴比倫眾王的位,

28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

29 給他脫了囚服;他終身常在巴比倫王面前吃[bread]

29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

30 王賜他所需用的食物,日日賜他每天所定之分[daily rate],終身都是這樣。

30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.