Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第6章

1 到了第一個安息日後的第二個安息日［And it came to pass on the second sabbath after the first］，耶穌從麥地經過；他的門徒掐了麥穗，用手搓著吃。

2 有幾個法利賽人對他們［unto them］說：「你們為甚麼作安息日不可作的事呢？」

3 耶穌回答［answering］他們說：「經上記著大衛和跟從他的人飢餓之時所作的事，你們豈連這個也沒有念過［Have ye not read so much as this］：

4 他怎麼進了神的殿，拿陳設餅吃，又給跟從的人吃；就是［which］除了祭司以外，別人都不可吃的餅呢［which］？」

5 耶穌［he］又對他們說：「人子也［also］是安息日的主。」

6 又有一個安息日，耶穌進了會堂教訓人；在那裏有一個人右手枯乾了。

7 文士和法利賽人窺探耶穌，在安息日治病不治病；他們好［they might］得把柄去告他。

8 耶穌卻知道他們的意念，就對那枯乾一隻手的人說：「起來，站在當中。」那人就起來，站著。

9 耶穌就［Then］對他們說：「我有一件事［one thing］問你們：在安息日行善行惡，救命害命，那樣是可以的呢？」

10 他就周圍看著他們眾人，對那人說：「你［thy］伸出手來。」他把手一伸，手就復了原，和那隻手一樣［whole as the other］。

11 他們就滿心大怒；彼此商議怎樣處治耶穌。

12 當那些日子［it came to pass in those days］，耶穌出去，上山禱告，整夜禱告神。

13 到了天亮，耶穌［he］叫他的門徒來。他［he］就從他們中間挑選十二個人，又［also］稱他們為使徒；

14 這十二個人有西門，（耶穌又給他起名叫彼得，）還有他兄弟安得烈，又有雅各和約翰，腓力和巴多羅買，

15 馬太和多馬，亞勒腓的兒子雅各和激進黨的西門，

16 雅各的兄弟［brother］猶大，和賣主的加略人猶大。

17 耶穌和他們下了山，站在平地上［stood in the plain］，同站的有他的一班［the company of his］門徒，又有許多百姓，從猶太全地和耶路撒冷，並推羅、西頓的海邊來，都要聽他講道，又指望醫治他們的病；

18 還有被污靈［spirits］纏磨的；他們［they］也得了醫治。

19 眾人都想要摸他；因為有能力從他身上發出來，醫好了他們。

20 耶穌舉目看著他的［his］門徒，說：你們貧窮的人有福了；因為神的國是你們的。

21 你們飢餓的人有福了；因為你們將要飽足。你們哀哭的人有福了；因為你們將要喜笑。

22 「人為人子恨惡你們，不容你們同群［separate you from their company］，辱罵你們，棄掉你們的名，以為是惡，你們就有福了。

23 當那日，你們要歡喜跳躍；因為看哪［behold］，你們在天上的賞賜是大的；他們的祖宗待先知也是這樣。

24 但你們富足的人有禍了。因為你們受過你們的安慰。

25 你們飽足的人有禍了。因為你們將要飢餓。你們現在［now］喜笑的人有禍了。因為你們將要哀慟哭泣。

26 「人都說你們好的時候，你們就有禍了。因為他們的祖宗待假先知也是這樣。

27 「只是我告訴你們這聽道的人：『要愛你們的仇敵［Love your enemies］；恨你們的，要待他們［them］好；

28 咒詛你們的，要為他們［them］祝福；凌辱你們的，要為他們［them］禱告。

29 有人打你這邊的臉，連那邊的臉也由他打；有人奪你的外衣，連你的［thy］裏衣也由他拿去。

30 凡求你的，就給他；有人奪你的東西去，不用再要回來。

31 你們願意人怎樣待你們，你們也要怎樣待人。

32 你們若單愛那愛你們的人，有甚麼可酬謝的呢？就是罪人也愛那愛他們的人。

33 你們若善待那善待你們的人，有甚麼可酬謝的呢？罪人本［for sinners］也是這樣行。

34 你們若借給人，盼望［hope］從他收回，有甚麼可酬謝的呢？罪人本［for sinners］也借給罪人，要如數收回。

35 你們倒要愛你們的［your］仇敵，也要善待他們，並要借給人不指望償還；你們的賞賜就必大了，你們也必作至高者的兒女［children］。因為他恩待那忘恩的和作惡的。

36 所以［therefore］，你們要慈悲，像你們的父也［also］慈悲一樣。」

37 「你們不要論斷人，就不被論斷。你們不要定人的罪，就不被定罪。你們要饒恕人，就必蒙饒恕［forgiven］。

38 你們要給人，就必有給你們的；並且人要［shall men］用十足的升斗，連搖帶按，上尖下流的倒在你們懷裏。因為你們用甚麼量器量給人，也必用甚麼量器量給你們。」

39 耶穌又用比喻對他們說：「瞎子豈能領瞎子呢？兩個人不是都要掉在阱［ditch］裏嗎？

40 學生並不［is not］高過他的［his］先生；凡學成了的不過他［his］先生一樣。

41 你［thou］為甚麼看見你兄弟［brother's］眼中有刺，卻不覺［perceivest］自己眼中有梁木呢？

42 你不見自己眼中有梁木，怎能對你兄弟［brother］說：『兄弟［Brother］，容我去掉你眼中的刺呢？』你這偽善的人［hypocrite］，先去掉自己眼中的梁木，然後你［thou］才能看得清楚，去掉你兄弟［brother's］眼中的刺。」

43 「因為，好樹不結［good tree bringeth not forth］壞果子，壞樹也不［neither doth a corrupt tree］結好果子。

44 凡樹木看他的［his］果子，就可以認出來［known］。人不是從荊棘上摘無花果，也不是從蒺藜裏摘葡萄。

45 善人從他心裏所存的善就發出善來；惡人從他心裏所存的惡就發出惡來；因為人［his］心裏所充滿的，口裏就說出來。」

46 「你們為甚麼稱呼我『主啊，主阿』，卻不遵我說的［things which I say］行呢？

47 凡到我這裏來，聽見我所說［sayings］就去行的，我要告訴你們他像甚麼人：

48 他像一個人蓋房子，深深的挖地，把根基安在磐石上；到發大水的時候，水猛然打著［beat vehemently upon］那房子，房子總不能搖動；因為根基立在磐石上［for it was founded upon a rock］。

49 唯有聽見不去行的，就像一個人在土地上蓋房子，沒有根基；水猛然［vehemently］一打［beat］，隨即它［it］倒塌了；並且那房子壞的很大。」

Вiд Луки

Розділ 6

1 І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.

2 А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“

3 І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“

5 І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“

6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.

7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.

8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“ Той підвівся — і став.

9 Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“

10 І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той зробив, — і рука його стала здорова!

11 А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?

12 І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

13 А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:

14 Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,

15 Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,

16 Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.

17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,

18 що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.

19 Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.

20 А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.

21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.

22 Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.

23 Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.

24 Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.

25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.

26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!

27 А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.

28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

29 Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.

30 І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.

31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

32 А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.

34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.

35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!

36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

37 Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.

38 Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.

39 Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?

40 Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.

41 Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?

42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!

43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

44 Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.

45 Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!

46 Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?

47 Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх :

48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“

路加福音第6章	Вiд Луки Розділ 6
1 到了第一個安息日後的第二個安息日［And it came to pass on the second sabbath after the first］，耶穌從麥地經過；他的門徒掐了麥穗，用手搓著吃。	1 І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.
2 有幾個法利賽人對他們［unto them］說：「你們為甚麼作安息日不可作的事呢？」	2 А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“
3 耶穌回答［answering］他們說：「經上記著大衛和跟從他的人飢餓之時所作的事，你們豈連這個也沒有念過［Have ye not read so much as this］：	3 І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?
4 他怎麼進了神的殿，拿陳設餅吃，又給跟從的人吃；就是［which］除了祭司以外，別人都不可吃的餅呢［which］？」	4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“
5 耶穌［he］又對他們說：「人子也［also］是安息日的主。」	5 І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“
6 又有一個安息日，耶穌進了會堂教訓人；在那裏有一個人右手枯乾了。	6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.
7 文士和法利賽人窺探耶穌，在安息日治病不治病；他們好［they might］得把柄去告他。	7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.
8 耶穌卻知道他們的意念，就對那枯乾一隻手的人說：「起來，站在當中。」那人就起來，站著。	8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“ Той підвівся — і став.
9 耶穌就［Then］對他們說：「我有一件事［one thing］問你們：在安息日行善行惡，救命害命，那樣是可以的呢？」	9 Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“
10 他就周圍看著他們眾人，對那人說：「你［thy］伸出手來。」他把手一伸，手就復了原，和那隻手一樣［whole as the other］。	10 І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той зробив, — і рука його стала здорова!
11 他們就滿心大怒；彼此商議怎樣處治耶穌。	11 А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?
12 當那些日子［it came to pass in those days］，耶穌出去，上山禱告，整夜禱告神。	12 І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
13 到了天亮，耶穌［he］叫他的門徒來。他［he］就從他們中間挑選十二個人，又［also］稱他們為使徒；	13 А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:
14 這十二個人有西門，（耶穌又給他起名叫彼得，）還有他兄弟安得烈，又有雅各和約翰，腓力和巴多羅買，	14 Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,
15 馬太和多馬，亞勒腓的兒子雅各和激進黨的西門，	15 Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,
16 雅各的兄弟［brother］猶大，和賣主的加略人猶大。	16 Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.
17 耶穌和他們下了山，站在平地上［stood in the plain］，同站的有他的一班［the company of his］門徒，又有許多百姓，從猶太全地和耶路撒冷，並推羅、西頓的海邊來，都要聽他講道，又指望醫治他們的病；	17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,
18 還有被污靈［spirits］纏磨的；他們［they］也得了醫治。	18 що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.
19 眾人都想要摸他；因為有能力從他身上發出來，醫好了他們。	19 Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.
20 耶穌舉目看著他的［his］門徒，說：你們貧窮的人有福了；因為神的國是你們的。	20 А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.
21 你們飢餓的人有福了；因為你們將要飽足。你們哀哭的人有福了；因為你們將要喜笑。	21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.
22 「人為人子恨惡你們，不容你們同群［separate you from their company］，辱罵你們，棄掉你們的名，以為是惡，你們就有福了。	22 Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.
23 當那日，你們要歡喜跳躍；因為看哪［behold］，你們在天上的賞賜是大的；他們的祖宗待先知也是這樣。	23 Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.
24 但你們富足的人有禍了。因為你們受過你們的安慰。	24 Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.
25 你們飽足的人有禍了。因為你們將要飢餓。你們現在［now］喜笑的人有禍了。因為你們將要哀慟哭泣。	25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.
26 「人都說你們好的時候，你們就有禍了。因為他們的祖宗待假先知也是這樣。	26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!
27 「只是我告訴你們這聽道的人：『要愛你們的仇敵［Love your enemies］；恨你們的，要待他們［them］好；	27 А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.
28 咒詛你們的，要為他們［them］祝福；凌辱你們的，要為他們［them］禱告。	28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
29 有人打你這邊的臉，連那邊的臉也由他打；有人奪你的外衣，連你的［thy］裏衣也由他拿去。	29 Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.
30 凡求你的，就給他；有人奪你的東西去，不用再要回來。	30 І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.
31 你們願意人怎樣待你們，你們也要怎樣待人。	31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
32 你們若單愛那愛你們的人，有甚麼可酬謝的呢？就是罪人也愛那愛他們的人。	32 А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
33 你們若善待那善待你們的人，有甚麼可酬謝的呢？罪人本［for sinners］也是這樣行。	33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.
34 你們若借給人，盼望［hope］從他收回，有甚麼可酬謝的呢？罪人本［for sinners］也借給罪人，要如數收回。	34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.
35 你們倒要愛你們的［your］仇敵，也要善待他們，並要借給人不指望償還；你們的賞賜就必大了，你們也必作至高者的兒女［children］。因為他恩待那忘恩的和作惡的。	35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!
36 所以［therefore］，你們要慈悲，像你們的父也［also］慈悲一樣。」	36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
37 「你們不要論斷人，就不被論斷。你們不要定人的罪，就不被定罪。你們要饒恕人，就必蒙饒恕［forgiven］。	37 Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.
38 你們要給人，就必有給你們的；並且人要［shall men］用十足的升斗，連搖帶按，上尖下流的倒在你們懷裏。因為你們用甚麼量器量給人，也必用甚麼量器量給你們。」	38 Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.
39 耶穌又用比喻對他們說：「瞎子豈能領瞎子呢？兩個人不是都要掉在阱［ditch］裏嗎？	39 Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?
40 學生並不［is not］高過他的［his］先生；凡學成了的不過他［his］先生一樣。	40 Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.
41 你［thou］為甚麼看見你兄弟［brother's］眼中有刺，卻不覺［perceivest］自己眼中有梁木呢？	41 Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
42 你不見自己眼中有梁木，怎能對你兄弟［brother］說：『兄弟［Brother］，容我去掉你眼中的刺呢？』你這偽善的人［hypocrite］，先去掉自己眼中的梁木，然後你［thou］才能看得清楚，去掉你兄弟［brother's］眼中的刺。」	42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!
43 「因為，好樹不結［good tree bringeth not forth］壞果子，壞樹也不［neither doth a corrupt tree］結好果子。	43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
44 凡樹木看他的［his］果子，就可以認出來［known］。人不是從荊棘上摘無花果，也不是從蒺藜裏摘葡萄。	44 Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.
45 善人從他心裏所存的善就發出善來；惡人從他心裏所存的惡就發出惡來；因為人［his］心裏所充滿的，口裏就說出來。」	45 Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!
46 「你們為甚麼稱呼我『主啊，主阿』，卻不遵我說的［things which I say］行呢？	46 Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?
47 凡到我這裏來，聽見我所說［sayings］就去行的，我要告訴你們他像甚麼人：	47 Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх :
48 他像一個人蓋房子，深深的挖地，把根基安在磐石上；到發大水的時候，水猛然打著［beat vehemently upon］那房子，房子總不能搖動；因為根基立在磐石上［for it was founded upon a rock］。	48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
49 唯有聽見不去行的，就像一個人在土地上蓋房子，沒有根基；水猛然［vehemently］一打［beat］，隨即它［it］倒塌了；並且那房子壞的很大。」	49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“

舊約

新約

路加福音

第6章

Вiд Луки

Розділ 6

路加福音

第6章

Вiд Луки

Розділ 6