| JohnChapter 6 | 
| 1 After | 
| 2 And a great | 
| 3 And Jesus | 
| 4 And the passover, | 
| 5 When Jesus | 
| 6 And this | 
| 7 Philip | 
| 8 One | 
| 9 There is a lad | 
| 10 And Jesus | 
| 11 And Jesus | 
| 12 When | 
| 13 Therefore | 
| 14 Then | 
| 15 When Jesus | 
| 16 And when | 
| 17 And entered | 
| 18 And the sea | 
| 19 So | 
| 20 But he said | 
| 21 Then | 
| 22 The day | 
| 23 (However, | 
| 24 When | 
| 25 And when | 
| 26 Jesus | 
| 27  | 
| 28 Then | 
| 29 Jesus | 
| 30 They said | 
| 31 Our fathers | 
| 32 Then | 
| 33  | 
| 34 Then | 
| 35 And Jesus | 
| 36  | 
| 37  | 
| 38  | 
| 39  | 
| 40  | 
| 41 The Jews | 
| 42 And they said, | 
| 43 Jesus | 
| 44  | 
| 45  | 
| 46  | 
| 47  | 
| 48  | 
| 49  | 
| 50  | 
| 51  | 
| 52 The Jews | 
| 53 Then | 
| 54  | 
| 55  | 
| 56  | 
| 57  | 
| 58  | 
| 59 These | 
| 60 Many | 
| 61 When Jesus | 
| 62 What  | 
| 63  | 
| 64  | 
| 65 And he said, | 
| 66 From that time many | 
| 67 Then | 
| 68 Then | 
| 69 And we believe | 
| 70 Jesus | 
| 71 He spoke | 
| Вiд IванаРозділ 6 | 
| 1  | 
| 2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими. | 
| 3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. | 
| 4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське. | 
| 5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“ | 
| 6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити. | 
| 7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“. | 
| 8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра: | 
| 9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“ | 
| 10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. | 
| 11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. | 
| 12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“. | 
| 13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів. | 
| 14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“ | 
| 15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один. | 
| 16  | 
| 17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див. | 
| 18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море. | 
| 19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в. | 
| 20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“ | 
| 21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́. | 
| 22  | 
| 23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. | 
| 24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса. | 
| 25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“ | 
| 26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились. | 
| 27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“. | 
| 28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“ | 
| 29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“. | 
| 30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“ | 
| 31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“. | 
| 32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. | 
| 33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“. | 
| 34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“ | 
| 35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме. | 
| 36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. | 
| 37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. | 
| 38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. | 
| 39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня. | 
| 40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“. | 
| 41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“. | 
| 42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“ | 
| 43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою! | 
| 44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня. | 
| 45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. | 
| 46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. | 
| 47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має. | 
| 48 Я — хліб життя! | 
| 49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли. | 
| 50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає. | 
| 51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. | 
| 52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“ | 
| 53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. | 
| 54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня. | 
| 55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття. | 
| 56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому. | 
| 57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. | 
| 58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“ | 
| 59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі. | 
| 60  | 
| 61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує? | 
| 62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був? | 
| 63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя. | 
| 64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його. | 
| 65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“. | 
| 66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. | 
| 67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“ | 
| 68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного. | 
| 69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“ | 
| 70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“. | 
| 71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х. | 
| JohnChapter 6 | Вiд IванаРозділ 6 | 
| 1 After | 1  | 
| 2 And a great | 2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими. | 
| 3 And Jesus | 3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. | 
| 4 And the passover, | 4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське. | 
| 5 When Jesus | 5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“ | 
| 6 And this | 6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити. | 
| 7 Philip | 7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“. | 
| 8 One | 8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра: | 
| 9 There is a lad | 9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“ | 
| 10 And Jesus | 10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. | 
| 11 And Jesus | 11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. | 
| 12 When | 12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“. | 
| 13 Therefore | 13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів. | 
| 14 Then | 14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“ | 
| 15 When Jesus | 15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один. | 
| 16 And when | 16  | 
| 17 And entered | 17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див. | 
| 18 And the sea | 18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море. | 
| 19 So | 19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в. | 
| 20 But he said | 20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“ | 
| 21 Then | 21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́. | 
| 22 The day | 22  | 
| 23 (However, | 23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. | 
| 24 When | 24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса. | 
| 25 And when | 25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“ | 
| 26 Jesus | 26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились. | 
| 27  | 27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“. | 
| 28 Then | 28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“ | 
| 29 Jesus | 29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“. | 
| 30 They said | 30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“ | 
| 31 Our fathers | 31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“. | 
| 32 Then | 32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. | 
| 33  | 33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“. | 
| 34 Then | 34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“ | 
| 35 And Jesus | 35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме. | 
| 36  | 36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. | 
| 37  | 37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. | 
| 38  | 38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. | 
| 39  | 39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня. | 
| 40  | 40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“. | 
| 41 The Jews | 41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“. | 
| 42 And they said, | 42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“ | 
| 43 Jesus | 43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою! | 
| 44  | 44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня. | 
| 45  | 45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. | 
| 46  | 46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. | 
| 47  | 47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має. | 
| 48  | 48 Я — хліб життя! | 
| 49  | 49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли. | 
| 50  | 50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає. | 
| 51  | 51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. | 
| 52 The Jews | 52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“ | 
| 53 Then | 53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. | 
| 54  | 54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня. | 
| 55  | 55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття. | 
| 56  | 56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому. | 
| 57  | 57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. | 
| 58  | 58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“ | 
| 59 These | 59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі. | 
| 60 Many | 60  | 
| 61 When Jesus | 61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує? | 
| 62 What  | 62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був? | 
| 63  | 63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя. | 
| 64  | 64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його. | 
| 65 And he said, | 65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“. | 
| 66 From that time many | 66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. | 
| 67 Then | 67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“ | 
| 68 Then | 68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного. | 
| 69 And we believe | 69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“ | 
| 70 Jesus | 70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“. | 
| 71 He spoke | 71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х. |