Библия - Обещанное Восстановление

馬可福音

第4章

1 耶穌又在海邊教訓人。有許多人到他那裏聚集，他只得上到船中［entered into a ship］，坐［sat］在海裏；眾人都靠近海，站在岸上。

2 耶穌就用比喻教訓他們許多道理，在道理［doctrine］之間，對他們說：

3 「你們聽啊：『看哪［Behold］，有一個撒種的出去撒種。

4 撒的時候，有落在路旁的，空中的［of the air］飛鳥來吃盡了。

5 有落在土淺石頭地上的；土既不深，便立時［and immediately］發苗。

6 只是［But］日頭一［when］出來，苗被囇焦［it was scorched］；又因［and because］沒有根，就枯乾了。

7 有落在荊棘裏的，荊棘長起來，把它擠住了，就不結果［fruit］。

8 又有落在好土上［on］的，就生發［sprang up］長大；並且［and］結果［fruit］，有三十倍的，有六十倍的，有一百倍的。』」

9 他［he］又對他們［unto them］說：「有耳可聽的，就應當聽。」

10 耶穌獨自一人［he was alone］的時候，跟隨耶穌的人和十二個門徒問他這比喻的意思。

11 耶穌對他們說：「神國的奧秘只叫你們知道。若是對外人講，這一切［all these］事就用比喻。

12 叫他們看是看見，卻不曉得；聽是聽見，卻不明白；恐怕他們甚麼時候［at any time］歸正［converted］過來，他們的罪［their sins］就得饒恕［forgiven］。」

13 他［he］又對他們說：「你們不明白這比喻嗎？這樣怎能明白一切的比喻呢？

14 撒種之人所撒的就是道。

15 有［these are they］撒在路旁的：就是人聽了道，撒但卻［but］立刻來，把撒在他們［their］心裏的道奪了去。

16 照樣［likewise］，有［these are they］撒在石頭地上的：就是人聽了道，立刻歡喜領受；

17 但他心裏沒有根，不過是暫時的。及後［afterward］為道遭了患難，或是受了逼迫，立刻就厭棄［offended］了。

18 並且有［And these are they］撒在荊棘裏的：就是人聽了道，

19 後來有今世［this world］的思慮、錢財的迷惑，和別樣的私慾進來，把道擠住了，就不能結果［becometh unfruitful］。

20 有［are］撒在好地上的：就是人聽道，又領受，並且結果［fruit］，有三十倍的，有六十倍的，有一百倍的。」

21 耶穌又對他們說：「人拿燭［candle］來，豈是要放在斗底下，或是［or］床底下呢？豈不置［set］在燭臺［candlestick］上嗎？

22 因為掩藏的事，沒有不顯出來的；隱秘［kept secret］的事，沒有不傳［come aboard］出來的。

23 若［If］有耳可聽的，就應當聽。」

24 他［he］又對他們［unto them］說：「你們所聽的要留心。你們用甚麼量器量給人，也必用甚麼量器量給你們；並且要多給你們這聽道的人［that hear］。

25 因為有的，還要給他；沒有的，連他所有的也要奪過來［taken］。」

26 他［he］又說：「神的國如同人把種撒在地上；

27 黑夜睡覺，白日起來，這種就發芽漸長，那人卻不曉得如何這樣。

28 因為［For］地生五穀是出於自然的：先發苗，後長穗，再後穗上結成飽滿的子粒。

29 穀一吐穗［fruit is brought forth, immediately］，他就［immediately he］用鐮刀去割，因為收成的時候到了。」

30 他［he］又說：「神的國，我們可用甚麼比較呢？可用甚麼比喻來比［compare］呢？

31 好像一粒芥菜種，種在地裏的時候，比地裏［in］各樣的［all］種都小。

32 但種上以後，就長起來，比各樣的菜都大，又發［shooteth］出大枝來；甚至天上的飛鳥可以宿在它的蔭下。」

33 耶穌用許多這樣的比喻，照他們所能聽的，對他們講道。

34 但［But］不用比喻，就不對他們講；他們獨自［they were alone］的時候，他［he］就把一切的道講解［expounded］給他的［his］門徒聽。

35 當日［day］晚上，耶穌對門徒說：「我們渡到那邊去吧。」

36 門徒打發［sent away］眾人，耶穌仍在船上，他們就把他一同帶去。也有別的小［little］船和他同行。

37 忽然大起［arose a great］暴風，波浪打入船內，甚至船滿了［was now full］水。

38 耶穌在船尾上，枕著枕頭睡覺；門徒叫醒［awake］他，對他［unto him］說：「夫子，我們喪命，你不顧嗎？」

39 耶穌起來［arose］，斥責風，向海說：「住了吧，靜了吧。」風就止住，大大的平靜了。

40 耶穌對他們說：「為甚麼這樣［so］膽怯？你們怎麼沒有信心呢［how is it that ye have no faith］？」

41 他們就大大的懼怕，彼此說：「這是怎樣的人［What manner of man is this］，連風和海也聽從他了［obey him］？」

Вiд Марка

Розділ 4

1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.

2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:

3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.

4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.

5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;

6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.

7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.

8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.

11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,

12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“

13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

14 Сіяч сіє слово.

15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,

19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає.

20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

21 І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?

22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.

23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.

25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.

26 І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.

28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.

29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.

30 І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?

31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.

32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.

33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.

36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.

37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!

38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“

39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала.

40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“

41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“

馬可福音第4章	Вiд Марка Розділ 4
1 耶穌又在海邊教訓人。有許多人到他那裏聚集，他只得上到船中［entered into a ship］，坐［sat］在海裏；眾人都靠近海，站在岸上。	1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.
2 耶穌就用比喻教訓他們許多道理，在道理［doctrine］之間，對他們說：	2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:
3 「你們聽啊：『看哪［Behold］，有一個撒種的出去撒種。	3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.
4 撒的時候，有落在路旁的，空中的［of the air］飛鳥來吃盡了。	4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.
5 有落在土淺石頭地上的；土既不深，便立時［and immediately］發苗。	5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;
6 只是［But］日頭一［when］出來，苗被囇焦［it was scorched］；又因［and because］沒有根，就枯乾了。	6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.
7 有落在荊棘裏的，荊棘長起來，把它擠住了，就不結果［fruit］。	7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.
8 又有落在好土上［on］的，就生發［sprang up］長大；並且［and］結果［fruit］，有三十倍的，有六十倍的，有一百倍的。』」	8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.
9 他［he］又對他們［unto them］說：「有耳可聽的，就應當聽。」	9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
10 耶穌獨自一人［he was alone］的時候，跟隨耶穌的人和十二個門徒問他這比喻的意思。	10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.
11 耶穌對他們說：「神國的奧秘只叫你們知道。若是對外人講，這一切［all these］事就用比喻。	11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,
12 叫他們看是看見，卻不曉得；聽是聽見，卻不明白；恐怕他們甚麼時候［at any time］歸正［converted］過來，他們的罪［their sins］就得饒恕［forgiven］。」	12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“
13 他［he］又對他們說：「你們不明白這比喻嗎？這樣怎能明白一切的比喻呢？	13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
14 撒種之人所撒的就是道。	14 Сіяч сіє слово.
15 有［these are they］撒在路旁的：就是人聽了道，撒但卻［but］立刻來，把撒在他們［their］心裏的道奪了去。	15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
16 照樣［likewise］，有［these are they］撒在石頭地上的：就是人聽了道，立刻歡喜領受；	16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
17 但他心裏沒有根，不過是暫時的。及後［afterward］為道遭了患難，或是受了逼迫，立刻就厭棄［offended］了。	17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
18 並且有［And these are they］撒在荊棘裏的：就是人聽了道，	18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,
19 後來有今世［this world］的思慮、錢財的迷惑，和別樣的私慾進來，把道擠住了，就不能結果［becometh unfruitful］。	19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає.
20 有［are］撒在好地上的：就是人聽道，又領受，並且結果［fruit］，有三十倍的，有六十倍的，有一百倍的。」	20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.
21 耶穌又對他們說：「人拿燭［candle］來，豈是要放在斗底下，或是［or］床底下呢？豈不置［set］在燭臺［candlestick］上嗎？	21 І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?
22 因為掩藏的事，沒有不顯出來的；隱秘［kept secret］的事，沒有不傳［come aboard］出來的。	22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.
23 若［If］有耳可聽的，就應當聽。」	23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
24 他［he］又對他們［unto them］說：「你們所聽的要留心。你們用甚麼量器量給人，也必用甚麼量器量給你們；並且要多給你們這聽道的人［that hear］。	24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.
25 因為有的，還要給他；沒有的，連他所有的也要奪過來［taken］。」	25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.
26 他［he］又說：「神的國如同人把種撒在地上；	26 І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,
27 黑夜睡覺，白日起來，這種就發芽漸長，那人卻不曉得如何這樣。	27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.
28 因為［For］地生五穀是出於自然的：先發苗，後長穗，再後穗上結成飽滿的子粒。	28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.
29 穀一吐穗［fruit is brought forth, immediately］，他就［immediately he］用鐮刀去割，因為收成的時候到了。」	29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.
30 他［he］又說：「神的國，我們可用甚麼比較呢？可用甚麼比喻來比［compare］呢？	30 І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?
31 好像一粒芥菜種，種在地裏的時候，比地裏［in］各樣的［all］種都小。	31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.
32 但種上以後，就長起來，比各樣的菜都大，又發［shooteth］出大枝來；甚至天上的飛鳥可以宿在它的蔭下。」	32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.
33 耶穌用許多這樣的比喻，照他們所能聽的，對他們講道。	33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.
34 但［But］不用比喻，就不對他們講；他們獨自［they were alone］的時候，他［he］就把一切的道講解［expounded］給他的［his］門徒聽。	34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.
35 當日［day］晚上，耶穌對門徒說：「我們渡到那邊去吧。」	35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.
36 門徒打發［sent away］眾人，耶穌仍在船上，他們就把他一同帶去。也有別的小［little］船和他同行。	36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.
37 忽然大起［arose a great］暴風，波浪打入船內，甚至船滿了［was now full］水。	37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!
38 耶穌在船尾上，枕著枕頭睡覺；門徒叫醒［awake］他，對他［unto him］說：「夫子，我們喪命，你不顧嗎？」	38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“
39 耶穌起來［arose］，斥責風，向海說：「住了吧，靜了吧。」風就止住，大大的平靜了。	39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала.
40 耶穌對他們說：「為甚麼這樣［so］膽怯？你們怎麼沒有信心呢［how is it that ye have no faith］？」	40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“
41 他們就大大的懼怕，彼此說：「這是怎樣的人［What manner of man is this］，連風和海也聽從他了［obey him］？」	41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“

舊約

新約

馬可福音

第4章

Вiд Марка

Розділ 4

馬可福音

第4章

Вiд Марка

Розділ 4