約翰福音第19章 |
1 |
2 兵丁用荊棘編作冠冕戴在他頭上,給他穿上紫袍, |
3 又說 |
4 於是 |
5 耶穌出來,戴著荊棘冠冕,穿著紫袍。彼拉多對他們說:「你們看這個人。」 |
6 祭司長和差役看見他,就喊著說:「釘他十字架,釘他十字架。」彼拉多對他們 |
7 猶太人回答說:「我們有律法,按我們的 |
8 |
9 又進審判廳 |
10 彼拉多說:「你不對我說話嗎?你豈不知我有權柄把你釘十字架 |
11 耶穌回答說:「若不是從上頭賜給你的,你就毫無權柄辦我。所以,把我交給你的那人罪更重了。」 |
12 從此,彼拉多想要釋放耶穌,無奈猶太人喊著說:「你若釋放這個人,就不是凱撒的朋友 |
13 |
14 那日是預備逾越節的日子,約到了第六小時 |
15 他們喊著說:「除掉他。除掉他。釘他在十字架上。」彼拉多問他們 |
16 於是彼拉多將耶穌交給他們去釘十字架。他們便拿住耶穌,把他領去 |
17 耶穌背著自己的十字架出來,到了一個地方,名叫「髑髏地」,希伯來話叫各各他。 |
18 他們就在那裏釘他在十字架上,還有兩個人和他一同釘著,一邊一個,耶穌在中間。 |
19 彼拉多又用牌子寫了一個名號,安在十字架上。寫的是:「猶太人的王─拿撒勒的 |
20 有許多猶太人念這名號;因為耶穌被釘十字架的地方與城相近,並且是用希伯來、希臘、拉丁 |
21 猶太人的祭司長就對彼拉多說:「不要寫『猶太人的王』,要寫『他自己說:『我是猶太人的王。』」 |
22 彼拉多說:「我所寫的,我已經寫上了。」 |
23 兵丁既然將耶穌釘在十字架上,就拿他的衣服分為四分,每兵一分;又拿他的裏衣,這件裏衣原來沒有縫兒,是上下一片織成的。 |
24 他們就彼此說:「我們不要撕開,只要擲籤 |
25 |
26 耶穌見母親和他所愛的那門徒站在旁邊,就對他母親說:「婦人 |
27 又對那門徒說:「看,你的母親。」從此,那門徒就接她到自己家裏去了。 |
28 |
29 有一個器皿盛滿了醋,放在那裏;他們就拿海絨蘸滿了醋,綁在牛膝草上,送到他口。 |
30 耶穌既受了 |
31 |
32 於是兵丁來,把第一個人的腿,並與耶穌同釘第二個人的腿,都打斷了。 |
33 只是來到耶穌那裏,見他已經死了,就不打斷他的腿。 |
34 唯有一個兵拿槍刺 |
35 看見這事的那人就作見證─他的見證也是真的,並且他知道自己所說的是真的─叫你們也可以信。 |
36 這些事成了,為要應驗聖經 |
37 聖經 |
38 |
39 又有尼哥德慕,就是先前夜裏去見耶穌的,帶著沒藥和蘆薈 |
40 他們就照猶太人殯葬的規矩,把耶穌的身體用細麻布加上香料裹好了。 |
41 在耶穌釘十字架的地方有一個園子,園子裏有一座新墳墓,是從來沒有葬過人的。 |
42 只因是猶太人的預備日,又因那墳墓近,他們就把耶穌安放在那裏。 |
Вiд IванаРозділ 19 |
1 |
2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього, |
3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його. |
4 |
5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“ |
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“ |
7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“ |
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш, |
9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав. |
10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“ |
11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“. |
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“. |
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та. |
14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“ |
15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“ |
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. |
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа. |
18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині. |
19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“. |
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. |
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський. |
22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“ |
23 |
24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили. |
25 |
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“ |
27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе. |
28 |
29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його. |
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа. |
31 |
32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був. |
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали, |
34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода. |
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. |
36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“ |
37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“. |
38 |
39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто. |
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв. |
41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав. |
42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб. |
約翰福音第19章 |
Вiд IванаРозділ 19 |
1 |
1 |
2 兵丁用荊棘編作冠冕戴在他頭上,給他穿上紫袍, |
2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього, |
3 又說 |
3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його. |
4 於是 |
4 |
5 耶穌出來,戴著荊棘冠冕,穿著紫袍。彼拉多對他們說:「你們看這個人。」 |
5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“ |
6 祭司長和差役看見他,就喊著說:「釘他十字架,釘他十字架。」彼拉多對他們 |
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“ |
7 猶太人回答說:「我們有律法,按我們的 |
7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“ |
8 |
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш, |
9 又進審判廳 |
9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав. |
10 彼拉多說:「你不對我說話嗎?你豈不知我有權柄把你釘十字架 |
10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“ |
11 耶穌回答說:「若不是從上頭賜給你的,你就毫無權柄辦我。所以,把我交給你的那人罪更重了。」 |
11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“. |
12 從此,彼拉多想要釋放耶穌,無奈猶太人喊著說:「你若釋放這個人,就不是凱撒的朋友 |
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“. |
13 |
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та. |
14 那日是預備逾越節的日子,約到了第六小時 |
14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“ |
15 他們喊著說:「除掉他。除掉他。釘他在十字架上。」彼拉多問他們 |
15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“ |
16 於是彼拉多將耶穌交給他們去釘十字架。他們便拿住耶穌,把他領去 |
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. |
17 耶穌背著自己的十字架出來,到了一個地方,名叫「髑髏地」,希伯來話叫各各他。 |
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа. |
18 他們就在那裏釘他在十字架上,還有兩個人和他一同釘著,一邊一個,耶穌在中間。 |
18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині. |
19 彼拉多又用牌子寫了一個名號,安在十字架上。寫的是:「猶太人的王─拿撒勒的 |
19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“. |
20 有許多猶太人念這名號;因為耶穌被釘十字架的地方與城相近,並且是用希伯來、希臘、拉丁 |
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. |
21 猶太人的祭司長就對彼拉多說:「不要寫『猶太人的王』,要寫『他自己說:『我是猶太人的王。』」 |
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський. |
22 彼拉多說:「我所寫的,我已經寫上了。」 |
22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“ |
23 兵丁既然將耶穌釘在十字架上,就拿他的衣服分為四分,每兵一分;又拿他的裏衣,這件裏衣原來沒有縫兒,是上下一片織成的。 |
23 |
24 他們就彼此說:「我們不要撕開,只要擲籤 |
24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили. |
25 |
25 |
26 耶穌見母親和他所愛的那門徒站在旁邊,就對他母親說:「婦人 |
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“ |
27 又對那門徒說:「看,你的母親。」從此,那門徒就接她到自己家裏去了。 |
27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе. |
28 |
28 |
29 有一個器皿盛滿了醋,放在那裏;他們就拿海絨蘸滿了醋,綁在牛膝草上,送到他口。 |
29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його. |
30 耶穌既受了 |
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа. |
31 |
31 |
32 於是兵丁來,把第一個人的腿,並與耶穌同釘第二個人的腿,都打斷了。 |
32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був. |
33 只是來到耶穌那裏,見他已經死了,就不打斷他的腿。 |
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали, |
34 唯有一個兵拿槍刺 |
34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода. |
35 看見這事的那人就作見證─他的見證也是真的,並且他知道自己所說的是真的─叫你們也可以信。 |
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. |
36 這些事成了,為要應驗聖經 |
36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“ |
37 聖經 |
37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“. |
38 |
38 |
39 又有尼哥德慕,就是先前夜裏去見耶穌的,帶著沒藥和蘆薈 |
39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто. |
40 他們就照猶太人殯葬的規矩,把耶穌的身體用細麻布加上香料裹好了。 |
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв. |
41 在耶穌釘十字架的地方有一個園子,園子裏有一座新墳墓,是從來沒有葬過人的。 |
41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав. |
42 只因是猶太人的預備日,又因那墳墓近,他們就把耶穌安放在那裏。 |
42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб. |