Библия - Обещанное Восстановление

羅馬書

第9章

1 我在基督裏說真話，並不謊言，有我良心被聖靈感動，給我作見證；

2 我是大有憂愁，心裏時常傷痛；

3 為我弟兄，我骨肉之親，就是自己從基督受［from Christ］咒詛，我也願意。

4 他們是以色列人；那兒女［adoption］的名分、神的［of God］榮耀、諸約、律法、禮儀、應許都是他們的。

5 列祖就是他們的祖宗，按肉體說，基督也是從他們出來的，他是在一切［all］之上，永遠可稱頌的神。阿們。

6 這不是說神的話落了空。因為從以色列生的不都是以色列人，

7 也不因為是亞伯拉罕的後裔就都作他的兒女；唯獨「從以撒生的才要稱為你的後裔。」

8 這就是說，肉身所生的兒女不是神的兒女，唯獨那應許的兒女才算是後裔。

9 因為所應許的話是這樣說：「到明年這時候我要來，撒拉必生一個兒子。」

10 不但如此，還有利百加，既從一個人，就是從我們的祖宗以撒懷了孕，

11 （雙子還沒有生下來，善惡還沒有作出來，只因要顯明神揀選人的旨意，不在乎人的行為，乃在乎召人的主。）

12 神就對利百加說：「將來大的要服事小的。」

13 正如經上所記：雅各是我所愛的；以掃是我所惡的。

14 這樣，我們可說甚麼呢？難道神有甚麼不公義［unrighteousness］嗎？神［God］斷乎沒有。

15 因他對摩西說：「我要憐憫誰就憐憫誰，要恩待誰就恩待誰。」

16 據此看來，這不在乎那定意的，也不在乎那奔跑的，只在乎發憐憫的神。

17 因為聖經［scripture］向法老說：「我將你興起來，特要在你身上彰顯我的權能，並要使我的名傳遍全地［all the earth］。」

18 如此看來，神要憐憫誰就憐憫誰，要叫誰剛硬就叫誰剛硬。

19 這樣，你必對我說：「他為甚麼還指責人呢？有誰抗拒他的旨意呢？」

20 你這個人哪，你是誰，竟敢向神強嘴呢？受造之物豈能對造他的說：「你為甚麼這樣造我呢？」

21 陶匠［potter］難道沒有權柄從一團泥裏拿一塊作成貴重的器皿，又拿一塊作成卑賤的器皿嗎？

22 倘若神要顯明他的忿怒，彰顯他的權能，就多多忍耐寬容那可怒，預備遭毀滅的器皿，

23 又要將他豐盛的榮耀彰顯在那蒙憐憫早預備得榮耀的器皿上。

24 這器皿就是我們被神所召的，不但是從猶太人中，也是從外邦人中。這有甚麼不可呢？

25 就像神在何西阿書上說：「那本來不是我子民的，我要稱他們［them］為『我的子民』；本來不是蒙愛的，我要稱為『蒙愛的』。」

26 從前在甚麼地方對他們說：「你們不是我的子民，將來就在那裏稱他們為『永生神的兒女［children］。』」

27 以賽亞指著以色列［Israel］喊著說：「以色列人雖多如海沙，得救的不過是剩下的餘數；

28 因為主要在世上速速［short］完成他的工［work］，叫他的工［work］都成全，在公義中［in righteousness］速速的完結。」

29 又如以賽亞先前說過：若不是大軍之主給我們存留餘種，我們早已像所多瑪，蛾摩拉的樣子了。

30 這樣，我們可說甚麼呢？那本來不追求義的外邦人反得了義，就是因信而得的義。

31 但以色列［Israel］追求律法的義，反得不著律法的義。

32 這是甚麼緣故呢？是因為他們不憑著信心求，卻彷彿［but as it were of］憑著律法的［of the law］行為求，他們正跌在那絆腳石上。

33 就如經上所記：看哪［Behold］，我在錫安放一塊絆腳的石頭，跌人的磐石；信靠他的人必不至於羞愧。

До римлян

Розділ 9

1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,

2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!

3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,

5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.

6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,

7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.

8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.

9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.

10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,

11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні

12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,

13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.

14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!

15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.

16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.

18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.

19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“

20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?

21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?

22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,

23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,

24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,

26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“

27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,

28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“

29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“

30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,

33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“

羅馬書第9章	До римлян Розділ 9
1 我在基督裏說真話，並不謊言，有我良心被聖靈感動，給我作見證；	1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
2 我是大有憂愁，心裏時常傷痛；	2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
3 為我弟兄，我骨肉之親，就是自己從基督受［from Christ］咒詛，我也願意。	3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
4 他們是以色列人；那兒女［adoption］的名分、神的［of God］榮耀、諸約、律法、禮儀、應許都是他們的。	4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
5 列祖就是他們的祖宗，按肉體說，基督也是從他們出來的，他是在一切［all］之上，永遠可稱頌的神。阿們。	5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.
6 這不是說神的話落了空。因為從以色列生的不都是以色列人，	6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
7 也不因為是亞伯拉罕的後裔就都作他的兒女；唯獨「從以撒生的才要稱為你的後裔。」	7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
8 這就是說，肉身所生的兒女不是神的兒女，唯獨那應許的兒女才算是後裔。	8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
9 因為所應許的話是這樣說：「到明年這時候我要來，撒拉必生一個兒子。」	9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
10 不但如此，還有利百加，既從一個人，就是從我們的祖宗以撒懷了孕，	10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
11 （雙子還沒有生下來，善惡還沒有作出來，只因要顯明神揀選人的旨意，不在乎人的行為，乃在乎召人的主。）	11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
12 神就對利百加說：「將來大的要服事小的。」	12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
13 正如經上所記：雅各是我所愛的；以掃是我所惡的。	13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
14 這樣，我們可說甚麼呢？難道神有甚麼不公義［unrighteousness］嗎？神［God］斷乎沒有。	14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
15 因他對摩西說：「我要憐憫誰就憐憫誰，要恩待誰就恩待誰。」	15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
16 據此看來，這不在乎那定意的，也不在乎那奔跑的，只在乎發憐憫的神。	16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
17 因為聖經［scripture］向法老說：「我將你興起來，特要在你身上彰顯我的權能，並要使我的名傳遍全地［all the earth］。」	17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
18 如此看來，神要憐憫誰就憐憫誰，要叫誰剛硬就叫誰剛硬。	18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
19 這樣，你必對我說：「他為甚麼還指責人呢？有誰抗拒他的旨意呢？」	19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
20 你這個人哪，你是誰，竟敢向神強嘴呢？受造之物豈能對造他的說：「你為甚麼這樣造我呢？」	20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
21 陶匠［potter］難道沒有權柄從一團泥裏拿一塊作成貴重的器皿，又拿一塊作成卑賤的器皿嗎？	21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?
22 倘若神要顯明他的忿怒，彰顯他的權能，就多多忍耐寬容那可怒，預備遭毀滅的器皿，	22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,
23 又要將他豐盛的榮耀彰顯在那蒙憐憫早預備得榮耀的器皿上。	23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,
24 這器皿就是我們被神所召的，不但是從猶太人中，也是從外邦人中。這有甚麼不可呢？	24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
25 就像神在何西阿書上說：「那本來不是我子民的，我要稱他們［them］為『我的子民』；本來不是蒙愛的，我要稱為『蒙愛的』。」	25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,
26 從前在甚麼地方對他們說：「你們不是我的子民，將來就在那裏稱他們為『永生神的兒女［children］。』」	26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
27 以賽亞指著以色列［Israel］喊著說：「以色列人雖多如海沙，得救的不過是剩下的餘數；	27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
28 因為主要在世上速速［short］完成他的工［work］，叫他的工［work］都成全，在公義中［in righteousness］速速的完結。」	28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“
29 又如以賽亞先前說過：若不是大軍之主給我們存留餘種，我們早已像所多瑪，蛾摩拉的樣子了。	29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“
30 這樣，我們可說甚麼呢？那本來不追求義的外邦人反得了義，就是因信而得的義。	30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
31 但以色列［Israel］追求律法的義，反得不著律法的義。	31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
32 這是甚麼緣故呢？是因為他們不憑著信心求，卻彷彿［but as it were of］憑著律法的［of the law］行為求，他們正跌在那絆腳石上。	32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,
33 就如經上所記：看哪［Behold］，我在錫安放一塊絆腳的石頭，跌人的磐石；信靠他的人必不至於羞愧。	33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“

舊約

新約

羅馬書

第9章

До римлян

Розділ 9

羅馬書

第9章

До римлян

Розділ 9