馬太福音第18章 |
1 |
2 耶穌便叫一個小孩子來,使他站在他們當中, |
3 說:「我實在告訴你們:『你們若不回轉,變成小孩子的樣式,斷不得進天國。』 |
4 所以,凡自己謙卑像這小孩子的,他在天國裏就是最大的。 |
5 凡為我的名接待一個像這小孩子的,就是接待我。 |
6 |
7 這世界有禍了,因為將人絆倒。絆倒人的事是必 |
8 |
9 倘若你一隻眼叫你犯罪 |
10 |
11 人子來,為要拯救失喪的人 |
12 一個人若有一百隻羊,一隻走迷了路,你們的意思如何?他豈不撇下這九十九隻,往山裏去找那隻迷路的羊嗎? |
13 若是找著了,我實在告訴你們,他為那 |
14 你們在天上的父也是這樣,不願意這小子裏失喪一個。 |
15 |
16 他若不聽你 |
17 若是他 |
18 「我實在告訴你們:『凡你們在地上所捆綁的,在天上也要捆綁;凡你們在地上所釋放的,在天上也要釋放。』 |
19 我又告訴你們:『若是你們中間有兩個人在地上同心合意的求甚麼事,我在天上的父必為他們成全。』 |
20 因為無論在哪裏,有兩三個人奉我的名聚會,那裏就有我在他們中間。」 |
21 |
22 耶穌對他 |
23 |
24 王 |
25 因為他沒有甚麼償還之物,他 |
26 那僕人就俯伏敬拜 |
27 那僕人的主人就動了慈心,把他釋放了,並且免了他的債。 |
28 「那僕人出來,遇見他的一個同伴欠他十兩銀子,便下手拿 |
29 他的同伴就俯伏在他腳前 |
30 他不肯。竟去把他下在監裏,等他還了所欠的債。 |
31 他 |
32 於是主人叫了他來,對他說:『你這惡僕 |
33 你不應當憐恤你的同伴,像我憐恤你嗎?』 |
34 他 |
35 你們各人若不從心裏饒恕兄弟的過犯 |
Вiд МатвiяРозділ 18 |
1 |
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них, |
3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне! |
4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. |
5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. |
6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́. |
7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са! |
8 |
9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. |
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. |
11 |
12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої? |
13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих. |
14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х. |
15 |
16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“ |
17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник! |
18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі. |
19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі! |
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“. |
21 |
22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи! |
23 |
24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів. |
25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити. |
26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“ |
27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг. |
28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“ |
29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“ |
30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне. |
31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́. |
32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. |
33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“ |
34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. |
35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“. |
馬太福音第18章 |
Вiд МатвiяРозділ 18 |
1 |
1 |
2 耶穌便叫一個小孩子來,使他站在他們當中, |
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них, |
3 說:「我實在告訴你們:『你們若不回轉,變成小孩子的樣式,斷不得進天國。』 |
3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне! |
4 所以,凡自己謙卑像這小孩子的,他在天國裏就是最大的。 |
4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. |
5 凡為我的名接待一個像這小孩子的,就是接待我。 |
5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. |
6 |
6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́. |
7 這世界有禍了,因為將人絆倒。絆倒人的事是必 |
7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са! |
8 |
8 |
9 倘若你一隻眼叫你犯罪 |
9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. |
10 |
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. |
11 人子來,為要拯救失喪的人 |
11 |
12 一個人若有一百隻羊,一隻走迷了路,你們的意思如何?他豈不撇下這九十九隻,往山裏去找那隻迷路的羊嗎? |
12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої? |
13 若是找著了,我實在告訴你們,他為那 |
13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих. |
14 你們在天上的父也是這樣,不願意這小子裏失喪一個。 |
14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х. |
15 |
15 |
16 他若不聽你 |
16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“ |
17 若是他 |
17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник! |
18 「我實在告訴你們:『凡你們在地上所捆綁的,在天上也要捆綁;凡你們在地上所釋放的,在天上也要釋放。』 |
18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі. |
19 我又告訴你們:『若是你們中間有兩個人在地上同心合意的求甚麼事,我在天上的父必為他們成全。』 |
19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі! |
20 因為無論在哪裏,有兩三個人奉我的名聚會,那裏就有我在他們中間。」 |
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“. |
21 |
21 |
22 耶穌對他 |
22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи! |
23 |
23 |
24 王 |
24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів. |
25 因為他沒有甚麼償還之物,他 |
25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити. |
26 那僕人就俯伏敬拜 |
26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“ |
27 那僕人的主人就動了慈心,把他釋放了,並且免了他的債。 |
27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг. |
28 「那僕人出來,遇見他的一個同伴欠他十兩銀子,便下手拿 |
28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“ |
29 他的同伴就俯伏在他腳前 |
29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“ |
30 他不肯。竟去把他下在監裏,等他還了所欠的債。 |
30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне. |
31 他 |
31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́. |
32 於是主人叫了他來,對他說:『你這惡僕 |
32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. |
33 你不應當憐恤你的同伴,像我憐恤你嗎?』 |
33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“ |
34 他 |
34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. |
35 你們各人若不從心裏饒恕兄弟的過犯 |
35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“. |