彼得前書

第2章

1 所以,你們既除去一切的惡毒[malice]、詭詐,並偽善[hypocrisies]、嫉妒,和一切毀謗的話,

2 就要愛慕那純淨話語的靈奶[milk of the word],像才生的嬰孩愛慕奶一樣,叫你們因此漸長[that ye may grow thereby]

3 因為你們已經體驗過主是滿有恩典的[If so be ye have tasted that the Lord is gracious]

4 主乃活石,固然是被人所棄的,卻是被神所揀選、所寶貴的。

5 你們來到主面前,也就像活石,被建造成為靈宮,作聖潔的祭司,藉著耶穌基督奉獻神所悅納的靈祭。

6 所以[Wherefore]聖經[scripture][also]說:「看哪,我把所揀選、所寶貴的房角石安放在錫安;信靠他的人必不至於抱愧[confounded]。」

7 所以,他在你們信的人就為寶貴;在不順從[disobedient]的人,就為匠人所棄的石頭,[the same]作了房角的頭塊石頭,

8 [And]作了絆腳的石頭,跌人的磐石,正是那些[even to them that]既不順從[being disobedient]就在道理上絆跌[stumble at the word]之人[them which];他們這樣絆跌也是預定的。

9 唯有你們是被揀選的族類,是有君尊的祭司,是聖潔的國度,是特選[peculiar]的子民;要叫你們傳揚讚美他[shew forth the praises of him]就是那[who]召你們出黑暗進入他[into his]奇妙之光的[light]

10 你們從前算不得子民,現在卻作了神的子民;從前未曾蒙憐恤,現在卻蒙了憐恤。

11 親愛的弟兄啊,你們是客旅,是寄居的。我勸你們要禁戒肉體的私慾;這私慾是與元魂[soul]爭戰的。

12 你們在外邦人中,應當品行端正,叫那些毀謗你們是作惡的,因看見你們的好行為,便在鑒察[visitation]的日子歸榮耀給神。

13 你們為主的緣故,要順服人的一切制度,或是在上的君王,

14 或是君王所派罰惡[praise]善的臣宰。

15 因為神的旨意原是要你們行善,可以堵住那糊塗無知人的口。

16 你們雖是自由的,卻不可藉著自由遮蓋惡毒[maliciousness],總要作神的僕人。

17 務要尊敬眾人,愛弟兄[Love the brotherhood],敬畏神,尊敬君王。

18 你們作僕人的,凡事要存敬畏的心順服主人;不但順服那善良溫和的,就是那乖僻的也要順服。

19 倘若人為叫良心對得住神,就忍受冤屈的苦楚,這是可喜愛的。

20 你們若因犯[faults]受責打,能忍耐,有甚麼可誇的呢?但你們若因行善受苦,能忍耐,這在神看是可喜愛的。

21 你們蒙召原是為此;因基督也為我們[us]受過苦,給我們[us]留下榜樣,叫你們跟隨他的腳蹤行。

22 他並沒有犯罪,口裏也沒有詭詐。

23 他被罵不還口;受害不說威嚇的話,只將自己交託那按公義審判人的主。

24 他被掛在木頭上,親身擔當了我們的罪,使我們既然在罪上死,就得以在義上活。因他受的鞭傷,你們便得了醫治。

25 你們從前好像迷路的羊,如今卻歸到你們元魂[souls]的牧人[and]監督了。

1-е Петра

Розділ 2

1 Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,

2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,

3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь.

4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.

5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!

7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,

8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.

9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,

10 колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані!

11 Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.

12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.

13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,

14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.

15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —

16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.

17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.

20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.

22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“

23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.

25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

彼得前書

第2章

1-е Петра

Розділ 2

1 所以,你們既除去一切的惡毒[malice]、詭詐,並偽善[hypocrisies]、嫉妒,和一切毀謗的話,

1 Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,

2 就要愛慕那純淨話語的靈奶[milk of the word],像才生的嬰孩愛慕奶一樣,叫你們因此漸長[that ye may grow thereby]

2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,

3 因為你們已經體驗過主是滿有恩典的[If so be ye have tasted that the Lord is gracious]

3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь.

4 主乃活石,固然是被人所棄的,卻是被神所揀選、所寶貴的。

4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.

5 你們來到主面前,也就像活石,被建造成為靈宮,作聖潔的祭司,藉著耶穌基督奉獻神所悅納的靈祭。

5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

6 所以[Wherefore]聖經[scripture][also]說:「看哪,我把所揀選、所寶貴的房角石安放在錫安;信靠他的人必不至於抱愧[confounded]。」

6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!

7 所以,他在你們信的人就為寶貴;在不順從[disobedient]的人,就為匠人所棄的石頭,[the same]作了房角的頭塊石頭,

7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,

8 [And]作了絆腳的石頭,跌人的磐石,正是那些[even to them that]既不順從[being disobedient]就在道理上絆跌[stumble at the word]之人[them which];他們這樣絆跌也是預定的。

8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.

9 唯有你們是被揀選的族類,是有君尊的祭司,是聖潔的國度,是特選[peculiar]的子民;要叫你們傳揚讚美他[shew forth the praises of him]就是那[who]召你們出黑暗進入他[into his]奇妙之光的[light]

9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,

10 你們從前算不得子民,現在卻作了神的子民;從前未曾蒙憐恤,現在卻蒙了憐恤。

10 колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані!

11 親愛的弟兄啊,你們是客旅,是寄居的。我勸你們要禁戒肉體的私慾;這私慾是與元魂[soul]爭戰的。

11 Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.

12 你們在外邦人中,應當品行端正,叫那些毀謗你們是作惡的,因看見你們的好行為,便在鑒察[visitation]的日子歸榮耀給神。

12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.

13 你們為主的緣故,要順服人的一切制度,或是在上的君王,

13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,

14 或是君王所派罰惡[praise]善的臣宰。

14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.

15 因為神的旨意原是要你們行善,可以堵住那糊塗無知人的口。

15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —

16 你們雖是自由的,卻不可藉著自由遮蓋惡毒[maliciousness],總要作神的僕人。

16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.

17 務要尊敬眾人,愛弟兄[Love the brotherhood],敬畏神,尊敬君王。

17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

18 你們作僕人的,凡事要存敬畏的心順服主人;不但順服那善良溫和的,就是那乖僻的也要順服。

18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19 倘若人為叫良心對得住神,就忍受冤屈的苦楚,這是可喜愛的。

19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.

20 你們若因犯[faults]受責打,能忍耐,有甚麼可誇的呢?但你們若因行善受苦,能忍耐,這在神看是可喜愛的。

20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

21 你們蒙召原是為此;因基督也為我們[us]受過苦,給我們[us]留下榜樣,叫你們跟隨他的腳蹤行。

21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.

22 他並沒有犯罪,口裏也沒有詭詐。

22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“

23 他被罵不還口;受害不說威嚇的話,只將自己交託那按公義審判人的主。

23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

24 他被掛在木頭上,親身擔當了我們的罪,使我們既然在罪上死,就得以在義上活。因他受的鞭傷,你們便得了醫治。

24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.

25 你們從前好像迷路的羊,如今卻歸到你們元魂[souls]的牧人[and]監督了。

25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.