使徒行傳

第21章

1 我們離別了眾人,就開船一直行到哥士。第二天到了羅底,從那裏到帕大喇,

2 遇見一隻船要往腓尼基去,就上船起行。

3 望見塞浦路斯,就從南邊行過,往敘利亞去,我們就在推羅上岸,因為船要在那裏卸貨。

4 找著了門徒,就在那裏住了七天。他們被[Spirit]感動,對保羅說:「不要上耶路撒冷去。」

5 過了這幾天,我們就起身前行。他們眾人同妻子兒女,送我們到城外,我們都跪在岸上禱告[and we kneeled down on the shore, and prayed]

6 彼此既辭別了[And when we had taken our leave one of another],我們便[when][took]船;他們就回家去了。

7 我們從推羅行盡了水路,來到多利買,就問那裏的弟兄安,和他們同住了一天。

8 第二天,我們作保羅同伴的人[that were of Paul’s company]離開那裏,來到凱撒利亞,就進了傳福音的腓利家裏,和他同住。他是那七個執事裏的一個。

9 他有四個女兒,都是處女,是說預言的。

10 我們在那裏多住了幾天,有一個先知,名叫亞迦布,從猶太下來,

11 到了我們這裏,就拿保羅的腰帶捆上自己的手腳,說:「聖靈說:『猶太人在耶路撒冷,要如此捆綁這腰帶的主人,把他交在外邦人手裏。』

12 我們和那本地的人聽見這些[these]話,都苦勸保羅不要上耶路撒冷去。

13 保羅說:「你們為甚麼這樣痛哭,使我心碎呢?我為主耶穌的名,不但被人捆綁,就是死在耶路撒冷也是願意的。」

14 保羅既不聽勸,我們便住了口,只說:「願主的旨意成就。」便了。

15 過了幾日,我們收拾行李上耶路撒冷去。

16 有凱撒利亞的幾個門徒和我們同去,帶我們到一個[old]門徒的家裏,叫我們與他同住;他名叫拿孫,是塞浦路斯人。

17 到了耶路撒冷,弟兄們歡歡喜喜的接待我們。

18 第二天,保羅同我們去見雅各;長老們也都在那裏。

19 保羅問了他們安,便將神用他傳教,在外邦人中間所行之事,一一的述說了。

20 他們聽見,就歸榮耀與[Lord],對保羅說:「兄台,你看猶太人中信主的有多少萬,並且都為律法熱心。

21 他們聽見人說:「你教訓一切在外邦的猶太人離棄摩西,對他們說:「不要給孩子行割禮,也不要遵行條規。

22 這可怎麼辦呢[What is it therefore]眾人必要一同聚集;因他們要聽見你來了[the multitude must needs come together: for they will hear that thou art come]

23 你就照著我們所告訴你的[say to thee]行吧。我們這裏有四個人,都有願在身;

24 你帶他們去,與他們一同行潔淨的禮,替他們拿出規費,叫他們得以剃頭。這樣,眾人就可知道,先前所聽見你的事都是虛的;並可知道,你自己為人,循規蹈矩,遵守[keep]律法。

25 至於信主的外邦人,我們已經寫信擬定,叫他們不必遵守這樣的規矩[that they observe no such thing][save]謹忌那祭偶像之物,和血,並勒死的牲畜,與姦淫。」

26 於是保羅帶著那四個人,第二天與他們一同行了潔淨的禮,進了殿,報明潔淨的日期滿足,只等祭司為他們各人獻祭。

27 那七日將完,從亞細亞來的猶太人看見保羅在殿裏,就聳動了眾百姓[all the people],下手拿他,

28 喊叫說:「以色列人來幫助,這就是在各處教訓眾人蹧踐我們百姓和律法,並這地方的。他又帶著希臘人進殿,污穢了這聖地。」

29 (這話是因他們曾看見以弗所人特羅非摩同保羅在城裏,以為保羅帶他進了殿。)

30 合城都震動,百姓一齊跑來,拿住保羅,拉他出殿,殿門立刻都關了。

31 他們正想要殺他,有人報信給營裏的軍長[chief captain]說:「耶路撒冷合城都亂了。」

32 軍長[chief captain]立時帶著兵丁和幾個百夫長,跑下去到他們那裏。他們見了軍長[chief captain]和兵丁,就止住不打保羅。

33 於是軍長[chief captain]上前拿住他,吩咐用兩條鐵鏈捆鎖;又問他是甚麼人,他所作的[he had done]是甚麼事。

34 眾人有喊叫這個的,有喊叫那個的;軍長[chief captain]因為這樣亂嚷,得不著實情,就吩咐人將保羅帶進營樓去。

35 到了臺階上,百姓[people]擠得兇猛,兵丁只得將保羅抬起來。

36 眾人跟在後面,喊著說:「除掉他。」

37 將要帶他進營樓,保羅對軍長[chief captain]說:「我對你說句話可以不可以?」他說:「你懂得希臘話嗎?

38 你不是[Art not thou]從前作亂、帶領四千兇徒往曠野去的那埃及人嗎?」

39 保羅說:「我本是猶太人,生在基利家的大數[city],並不是無名小城的人。求你准我對百姓說話。」

40 軍長[chief captain]准了。保羅就站在臺階上,向百姓用手示意[beckoned with the hand],他們都靜默無聲,保羅便用希伯來話對他們說:

Дiї

Розділ 21

1 А як ми розлучи́лися з ними й відпли́нули, то дорогою про́стою в Кос прибули́, а другого дня до Родо́су, а звідти в Пата́ру.

2 І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули.

3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти.

4 І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов.

5 І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.

6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.

7 А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них.

8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього.

9 Він мав чотири панні дочки́, що пророкували.

10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́.

11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“...

12 Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.

13 А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!

14 І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“

15 А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили.

16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.

17 А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати́ прийняли́ нас гости́нно.

18 А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились.

19 Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами.

20 Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну!

21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв.

22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.

23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе.

24 Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш.

25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“.

26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена.

27 А коли ті сім день закінчи́тися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбу́рили ввесь наро́д, та руки на нього наклали,

28 кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“

29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.

30 І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено.

31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!

32 І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.

33 Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив?

34 Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці.

35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського,

36 бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“

37 А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“ А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому?

38 Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“

39 А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“

40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи:

使徒行傳

第21章

Дiї

Розділ 21

1 我們離別了眾人,就開船一直行到哥士。第二天到了羅底,從那裏到帕大喇,

1 А як ми розлучи́лися з ними й відпли́нули, то дорогою про́стою в Кос прибули́, а другого дня до Родо́су, а звідти в Пата́ру.

2 遇見一隻船要往腓尼基去,就上船起行。

2 І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули.

3 望見塞浦路斯,就從南邊行過,往敘利亞去,我們就在推羅上岸,因為船要在那裏卸貨。

3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти.

4 找著了門徒,就在那裏住了七天。他們被[Spirit]感動,對保羅說:「不要上耶路撒冷去。」

4 І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов.

5 過了這幾天,我們就起身前行。他們眾人同妻子兒女,送我們到城外,我們都跪在岸上禱告[and we kneeled down on the shore, and prayed]

5 І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.

6 彼此既辭別了[And when we had taken our leave one of another],我們便[when][took]船;他們就回家去了。

6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.

7 我們從推羅行盡了水路,來到多利買,就問那裏的弟兄安,和他們同住了一天。

7 А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них.

8 第二天,我們作保羅同伴的人[that were of Paul’s company]離開那裏,來到凱撒利亞,就進了傳福音的腓利家裏,和他同住。他是那七個執事裏的一個。

8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього.

9 他有四個女兒,都是處女,是說預言的。

9 Він мав чотири панні дочки́, що пророкували.

10 我們在那裏多住了幾天,有一個先知,名叫亞迦布,從猶太下來,

10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́.

11 到了我們這裏,就拿保羅的腰帶捆上自己的手腳,說:「聖靈說:『猶太人在耶路撒冷,要如此捆綁這腰帶的主人,把他交在外邦人手裏。』

11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“...

12 我們和那本地的人聽見這些[these]話,都苦勸保羅不要上耶路撒冷去。

12 Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.

13 保羅說:「你們為甚麼這樣痛哭,使我心碎呢?我為主耶穌的名,不但被人捆綁,就是死在耶路撒冷也是願意的。」

13 А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!

14 保羅既不聽勸,我們便住了口,只說:「願主的旨意成就。」便了。

14 І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“

15 過了幾日,我們收拾行李上耶路撒冷去。

15 А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили.

16 有凱撒利亞的幾個門徒和我們同去,帶我們到一個[old]門徒的家裏,叫我們與他同住;他名叫拿孫,是塞浦路斯人。

16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.

17 到了耶路撒冷,弟兄們歡歡喜喜的接待我們。

17 А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати́ прийняли́ нас гости́нно.

18 第二天,保羅同我們去見雅各;長老們也都在那裏。

18 А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились.

19 保羅問了他們安,便將神用他傳教,在外邦人中間所行之事,一一的述說了。

19 Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами.

20 他們聽見,就歸榮耀與[Lord],對保羅說:「兄台,你看猶太人中信主的有多少萬,並且都為律法熱心。

20 Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну!

21 他們聽見人說:「你教訓一切在外邦的猶太人離棄摩西,對他們說:「不要給孩子行割禮,也不要遵行條規。

21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв.

22 這可怎麼辦呢[What is it therefore]眾人必要一同聚集;因他們要聽見你來了[the multitude must needs come together: for they will hear that thou art come]

22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.

23 你就照著我們所告訴你的[say to thee]行吧。我們這裏有四個人,都有願在身;

23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе.

24 你帶他們去,與他們一同行潔淨的禮,替他們拿出規費,叫他們得以剃頭。這樣,眾人就可知道,先前所聽見你的事都是虛的;並可知道,你自己為人,循規蹈矩,遵守[keep]律法。

24 Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш.

25 至於信主的外邦人,我們已經寫信擬定,叫他們不必遵守這樣的規矩[that they observe no such thing][save]謹忌那祭偶像之物,和血,並勒死的牲畜,與姦淫。」

25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“.

26 於是保羅帶著那四個人,第二天與他們一同行了潔淨的禮,進了殿,報明潔淨的日期滿足,只等祭司為他們各人獻祭。

26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена.

27 那七日將完,從亞細亞來的猶太人看見保羅在殿裏,就聳動了眾百姓[all the people],下手拿他,

27 А коли ті сім день закінчи́тися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбу́рили ввесь наро́д, та руки на нього наклали,

28 喊叫說:「以色列人來幫助,這就是在各處教訓眾人蹧踐我們百姓和律法,並這地方的。他又帶著希臘人進殿,污穢了這聖地。」

28 кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“

29 (這話是因他們曾看見以弗所人特羅非摩同保羅在城裏,以為保羅帶他進了殿。)

29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.

30 合城都震動,百姓一齊跑來,拿住保羅,拉他出殿,殿門立刻都關了。

30 І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено.

31 他們正想要殺他,有人報信給營裏的軍長[chief captain]說:「耶路撒冷合城都亂了。」

31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!

32 軍長[chief captain]立時帶著兵丁和幾個百夫長,跑下去到他們那裏。他們見了軍長[chief captain]和兵丁,就止住不打保羅。

32 І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.

33 於是軍長[chief captain]上前拿住他,吩咐用兩條鐵鏈捆鎖;又問他是甚麼人,他所作的[he had done]是甚麼事。

33 Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив?

34 眾人有喊叫這個的,有喊叫那個的;軍長[chief captain]因為這樣亂嚷,得不著實情,就吩咐人將保羅帶進營樓去。

34 Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці.

35 到了臺階上,百姓[people]擠得兇猛,兵丁只得將保羅抬起來。

35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського,

36 眾人跟在後面,喊著說:「除掉他。」

36 бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“

37 將要帶他進營樓,保羅對軍長[chief captain]說:「我對你說句話可以不可以?」他說:「你懂得希臘話嗎?

37 А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“ А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому?

38 你不是[Art not thou]從前作亂、帶領四千兇徒往曠野去的那埃及人嗎?」

38 Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“

39 保羅說:「我本是猶太人,生在基利家的大數[city],並不是無名小城的人。求你准我對百姓說話。」

39 А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“

40 軍長[chief captain]准了。保羅就站在臺階上,向百姓用手示意[beckoned with the hand],他們都靜默無聲,保羅便用希伯來話對他們說:

40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи: