路加福音

第8章

1 後來[And it came to pass afterward],耶穌周遊各城各鄉傳道,宣講神國的好信息[glad tidings]有十二個門徒和他同去[the twelve were with him]

2 還有被惡[spirits]所附、被疾病所累、已經治好的幾個婦女,內中有稱為抹大拉的馬利亞,曾有七個鬼魔[devils]從她身上趕出來,

3 又有希律的家宰苦撒的妻子約亞拿,並蘇撒拿,和許多[many]別的婦女,都是用自己的財物供給耶穌[him]

4 當許多人聚集、[and]從各城裏出來見耶穌的時候,耶穌就用比喻說:

5 「有一個撒種的出去,撒他的[his]種。[he]撒的時候,有落在路旁的;種被踹下[it was trodden down],天上的飛鳥又把種吃了[devoured it]

6 有落在磐石上的;一發苗[sprung up]就枯乾了,因它[because it]得不著滋潤。

7 有落在荊棘裏的;荊棘一同生長,把它擠住了。

8 又有落在好土[on]的,發起苗[sprang up]來,結[fruit]百倍。」耶穌說了這些話,就大聲說:「有耳可聽的,就應當聽。」

9 他的[his]門徒問耶穌說:「這比喻是甚麼意思呢?」

10 他說:「神國的奧秘只叫你們知道。至於別人,就用比喻;叫他們看也看不見,聽也聽不明。」

11 「這比喻乃是這樣:種子就是神的道。

12 那些在路旁的,就是聽道的人[they that hear];隨後魔鬼來,從他們心裏把道奪去,恐怕他們信了得救。

13 那些在磐石上的,就是人聽道,歡喜領受;這等人[these]沒有根,不過暫時相信,及至遇見試探就倒退[temptation fall away]了。

14 那落在荊棘裏的,就是人聽了道,走開以後,被今生的思慮、錢財、宴樂擠住了,便結不出成熟的子粒來。

15 唯有[But]落在好土[on]的,就是人聽了道,持守在誠實善良的心裏,並且忍耐著結[fruit]

16 「沒有人點[candle]用器皿蓋上,或放在床底下;乃是[setteth]燭臺[candlestick]上,叫進來的人看見亮光。

17 因為隱瞞[secret]的事沒有不顯出來的;掩藏[hid]的事沒有不[come aboard]出來被人知道的。

18 所以,你們應當小心怎樣聽;因為凡有的,還要加給他;凡沒有的,連他自以為有的,也要奪去。」

19 當下[Then],耶穌的母親和他弟兄來了,因為人多,不得到他跟前。

20 有人告訴他說:「你母親和你弟兄站在外邊,要見你。」

21 耶穌回答對他們[said unto them]說:「聽了神之道而遵行的人就是我的母親,我的弟兄了。」

22 有一天,耶穌和[his]門徒上了船,對門徒說:「我們可以渡到湖那邊去。」他們就開了船。

23 他們行船[they sailed]的時候,耶穌[But]睡著了。湖上忽然起了暴風;他們就被水所淹[and they were filled with water],甚是危險。

24 門徒來叫醒了他,說:「夫子,夫子,我們喪命啦。」耶穌[Then]起來[arose],斥責那狂風大浪;風浪就止住,平靜了。

25 耶穌對他們說:「你們的信心在哪裏呢?」他們又懼怕又希奇,彼此說:「這是怎樣的人[What manner of man is this]。他吩咐風和水,連風和水也聽從他了。」

26 他們到了加大拉人[Gadarenes]的地方,就是加利利的對面。

27 耶穌上了岸,就有城裏一個被鬼魔[devils]附著許久[long time]的人迎面而來,這個人不穿衣服[ware no clothes],不住房子,只住在墳塋裏。

28 他見了耶穌,就俯伏在他面前,大聲喊叫,說:「你這[thou]至高神的兒子耶穌,我與你有甚麼相干?[I]求你不要叫我受苦。」

29 (是因耶穌曾吩咐污[spirit]從那人身上出來。原來這污靈[unclean spirit]屢次抓住他。他常被[he was kept]鐵鏈和腳鐐捆鎖;他竟把鎖鏈掙斷,被那鬼魔[the devil]趕到曠野去。)

30 耶穌問他說:「你名叫甚麼?」他說:「我名叫『群』。」這是因為附著他的鬼魔甚多[many devils]

31 牠們[they]就央求耶穌,不要吩咐他們到無底坑裏去。

32 那裏有一大群豬在山上餵食[feeding]牠們[they]央求耶穌,准他們進入豬裏去。耶穌准了他們。

33 鬼魔[devils]就從那人出來,進入豬裏去;於是那群豬闖下山坡[steep place],投在湖裏淹死了。

34 放豬的[When]見所作的事[saw what was done],就逃跑了,將這事[it]去告訴城裏和鄉下的人。

35 眾人[Then]出來要看所作的[was done]事;到了耶穌那裏,看見鬼魔[devils]所離開的那人,坐在耶穌腳前,穿著衣服,心裏明白過來。他們就害怕。

36 看見這事的[also]將被鬼魔[devils]附著的人怎麼得醫治[healed]告訴他們。

37 加大拉[Gadarenes]四圍的眾人[whole multitude],因為害怕得很,都求耶穌離開他們;耶穌[again]上船,離開回去[returned back]了。

38 鬼魔[devils]所離開的那人懇求和耶穌同在;耶穌卻打發他回去,說:

39 「你回家去,表明[shew][unto]你作了何等大的事。」他就去,滿城裏傳揚耶穌[unto]他作了何等大的事。

40 耶穌回來的時侯,百姓歡喜接待[people gladly received]他;因為他們都等候他。

41 忽然[behold]有一個管會堂的,名叫葉魯;[he]來俯伏在耶穌腳前,求耶穌到他家裏去;

42 因他有一個獨生女兒,約有十二歲,快要死了。耶穌去的時候,百姓[people][But]擁擠他。

43 有一個女人,患了十二年的血漏,在醫生手裏花盡了她一切養生的,並沒有一人能醫好她,

44 來到耶穌背後,便摸他的衣邊[and touched border of his garment]她的[her]血漏立刻就止住了。

45 耶穌說:「摸我的是誰?」眾人[When]都不承認,彼得和同行的人[said]:「夫子,眾人擁擁擠擠緊靠著你,你還問『摸我的是誰』麼[and sayest thou, Who touched me]?」

46 耶穌說:「總有人摸我;因我覺得有能力從我身上出去。」

47 那女人知道不能隱藏,就戰戰兢兢的來俯伏在耶穌腳前,[she]把摸他的緣故和怎樣立刻得好了,當著眾人都說出來。

48 耶穌對她說:「女兒,放心吧[be of good comfort]。妳的信使妳痊癒了[made thee whole];平平安安的去罷。」

49 [he]還說話的時候,有人從管會堂的家裏來,對他[to him]說:「你的女兒死了;不要勞動夫子。」

50 然而[But]耶穌聽見了[heard],就回答[answered]他說:「不要怕,只要信,你的女兒就必得痊癒[made whole]。」

51 耶穌到了他的家,除了彼得、約翰、雅各,和女兒的父母,不許別人進去[suffered no man to go in]

52 眾人都為這女兒哀哭捶胸;耶穌[but]說:「不要哭;她不是死了,不過[but]是睡著了。」

53 他們曉得女兒已經死了,就嗤笑耶穌。

54 耶穌把他們都趕出去[put them all out]便[and]拉著她的手,呼叫說:「女兒,起來罷。」

55 她的靈便再[spirit came again]來,她就立刻起來了;耶穌吩咐給她東西吃。

56 她的父母驚奇得很;耶穌[but]囑咐他們,不要把所作的事告訴人。

Вiд Луки

Розділ 8

1 І сталось, що Він після того прохо́див містами та се́лами, проповідуючи та звіщаючи Добру Нови́ну про Боже Царство. Із ним Дванадцять були́,

2 та дехто з жіно́к, що були́ вздоро́влені від злих ду́хів і хвороб: Марія, Магдали́ною звана, що з неї сім де́монів вийшло,

3 і Іва́нна, дружи́на Ху́дзи, урядника Іродового, і Суса́нна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.

4 І, як зібралось багато наро́ду, і з міста до Нього поприхо́дили, то Він промовляти став притчею.

5 „Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зе́рно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, — і було повито́птуване, а птахи небесні його повидзьо́бували.

6 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, — і, зійшовши, усохло, не мало бо во́гкости.

7 А інше упало між те́рен, — і вигнався те́рен, і його поглуши́в.

8 Інше ж упало на добру землю, — і, зійшовши, уродило стокро́тно“. Це сказавши, закликав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

9 Запитали ж Його Його у́чні, гово́рячи: „Що́ визначає ця притча?“

10 А Він відказав: „Вам дано пізнати таємни́ці Божого Царства, а іншим у при́тчах, щоб „дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли“.

11 Ось що́ означає ця притча: Зе́рно — це Боже Слово.

12 А котрі́ край дороги, — це ті, хто слухає, але по́тім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.

13 А що на кам'яни́стому ґрунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують доча́сно, — і за час випробо́вування відпадають.

14 А що впало між те́рен, — це ті, хто слухає слово, але, хо́дячи, бувають придушені кло́потами, та багатством, та життєви́ми розко́шами, — і пло́ду вони не дають.

15 А те, що на добрій землі, — це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, — і плід приносять вони в терпеливості.

16 А сві́тла засвіченого ніхто не покриває посу́диною, і не ставить під ліжко, але ставить його на світильни́к, щоб бачили світло, хто входить.

17 Немає нічого захо́ваного, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не ви́йде ная́в.

18 Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому́, хто ж не має, — забереться від нього і те, що, здається йому́, ніби має“.

19 До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через наро́д не могли доступи́тись до Нього.

20 І сповістили Йому: „Твоя мати й брати Твої он стоять о́сторонь, і бажають побачити Тебе“.

21 А Він відповів і промовив до них: „Моя мати й брати Мої — це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!“

22 І сталось, одно́го з тих днів увійшов Він до чо́вна, а з Ним Його у́чні. І сказав Він до них: „Перепли́ньмо на другий бік озера“. І відча́лили.

23 А коли вони пли́вли, Він заснув. І зняла́ся на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпе́ці вони.

24 І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: „Учителю, Учителю, гинемо!“ Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщу́хнули, і тиша настала!

25 А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“ І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“

26 І вони припливли́ до землі Гадари́нської, що навпроти Галілеї.

27 І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі ро́ки мав він де́монів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гроба́х.

28 А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“

29 Бо звелів Він нечистому духові вийти з люди́ни. Довгий час він хапа́в був його́, — і в'язали його ланцюга́ми й кайда́нами, і стерегли його, але він розривав ланцюги́, — і демон гнав по пустині його.

30 А Ісус запитався його: „Як тобі на ім'я́?“ І той відказав: „Леґіо́н“, бо багато ввійшло в нього де́монів.

31 І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безо́дню.

32 Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.

33 А як де́мони вийшли з того́ чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, — і потопи́лась.

34 Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по се́лах звістили.

35 І вийшли побачити, що́ сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що де́мони вийшли із нього, сидів при нога́х Ісусових вдя́гнений та при умі, — і полякались.

36 Самови́дці ж їм розповіли́, як видужав той біснуватий.

37 І ввесь наро́д Гадари́нського кра́ю став благати Його, щоб пішов Він від них, — великий бо страх обгорнув їх. Він же до чо́вна ввійшов і вернувся.

38 А той чоловік, що де́мони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:

39 „Вернися до дому свого́, і розпові́ж, які речі великі вчинив тобі Бог!“ І той пішов, і по ці́лому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!

40 А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли́, бо всі чека́ли Його.

41 Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я́, що був старши́м синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.

42 Бо він мав одиначку дочку́, років десь із дванадцять, — і вмирала вона. А коли Він ішов, наро́д тиснув Його.

43 А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,

44 підійшовши зза́ду, доторкнулась до кра́ю одежі Його, — і хвилі тієї спинилася їй кровоте́ча.

45 А Ісус запитав: „Хто доторкнувся до Мене?“ Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: „Учителю, наро́д коло Тебе он то́впиться й тисне“.

46 Ісус же промовив: „Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене“.

47 А жінка, побачивши, що вона не втаї́лась, трясучи́сь, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми́, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.

48 Він же промовив до неї: „До́чко, твоя віра спасла тебе; іди з ми́ром собі!“

49 Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та и говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“

50 Ісус же, почувши, йому відповів: „Не лякайсь, тільки віруй, — і буде спасе́на вона“.

51 Прийшовши ж до дому, не пустив Він ніко́го з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівча́ти, та матері.

52 А всі плакали та голосили за нею. Він же промовив: „Не плачте, — не вмерла вона, але спить!“

53 І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.

54 А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!“

55 І вернувся їй дух, — і хвилі тієї вона ожила́. І звелів дать їй їсти.

56 І здивувались батьки її. А Він наказав їм ніко́му не розповідати, що́ сталось.

路加福音

第8章

Вiд Луки

Розділ 8

1 後來[And it came to pass afterward],耶穌周遊各城各鄉傳道,宣講神國的好信息[glad tidings]有十二個門徒和他同去[the twelve were with him]

1 І сталось, що Він після того прохо́див містами та се́лами, проповідуючи та звіщаючи Добру Нови́ну про Боже Царство. Із ним Дванадцять були́,

2 還有被惡[spirits]所附、被疾病所累、已經治好的幾個婦女,內中有稱為抹大拉的馬利亞,曾有七個鬼魔[devils]從她身上趕出來,

2 та дехто з жіно́к, що були́ вздоро́влені від злих ду́хів і хвороб: Марія, Магдали́ною звана, що з неї сім де́монів вийшло,

3 又有希律的家宰苦撒的妻子約亞拿,並蘇撒拿,和許多[many]別的婦女,都是用自己的財物供給耶穌[him]

3 і Іва́нна, дружи́на Ху́дзи, урядника Іродового, і Суса́нна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.

4 當許多人聚集、[and]從各城裏出來見耶穌的時候,耶穌就用比喻說:

4 І, як зібралось багато наро́ду, і з міста до Нього поприхо́дили, то Він промовляти став притчею.

5 「有一個撒種的出去,撒他的[his]種。[he]撒的時候,有落在路旁的;種被踹下[it was trodden down],天上的飛鳥又把種吃了[devoured it]

5 „Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зе́рно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, — і було повито́птуване, а птахи небесні його повидзьо́бували.

6 有落在磐石上的;一發苗[sprung up]就枯乾了,因它[because it]得不著滋潤。

6 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, — і, зійшовши, усохло, не мало бо во́гкости.

7 有落在荊棘裏的;荊棘一同生長,把它擠住了。

7 А інше упало між те́рен, — і вигнався те́рен, і його поглуши́в.

8 又有落在好土[on]的,發起苗[sprang up]來,結[fruit]百倍。」耶穌說了這些話,就大聲說:「有耳可聽的,就應當聽。」

8 Інше ж упало на добру землю, — і, зійшовши, уродило стокро́тно“. Це сказавши, закликав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

9 他的[his]門徒問耶穌說:「這比喻是甚麼意思呢?」

9 Запитали ж Його Його у́чні, гово́рячи: „Що́ визначає ця притча?“

10 他說:「神國的奧秘只叫你們知道。至於別人,就用比喻;叫他們看也看不見,聽也聽不明。」

10 А Він відказав: „Вам дано пізнати таємни́ці Божого Царства, а іншим у при́тчах, щоб „дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли“.

11 「這比喻乃是這樣:種子就是神的道。

11 Ось що́ означає ця притча: Зе́рно — це Боже Слово.

12 那些在路旁的,就是聽道的人[they that hear];隨後魔鬼來,從他們心裏把道奪去,恐怕他們信了得救。

12 А котрі́ край дороги, — це ті, хто слухає, але по́тім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.

13 那些在磐石上的,就是人聽道,歡喜領受;這等人[these]沒有根,不過暫時相信,及至遇見試探就倒退[temptation fall away]了。

13 А що на кам'яни́стому ґрунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують доча́сно, — і за час випробо́вування відпадають.

14 那落在荊棘裏的,就是人聽了道,走開以後,被今生的思慮、錢財、宴樂擠住了,便結不出成熟的子粒來。

14 А що впало між те́рен, — це ті, хто слухає слово, але, хо́дячи, бувають придушені кло́потами, та багатством, та життєви́ми розко́шами, — і пло́ду вони не дають.

15 唯有[But]落在好土[on]的,就是人聽了道,持守在誠實善良的心裏,並且忍耐著結[fruit]

15 А те, що на добрій землі, — це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, — і плід приносять вони в терпеливості.

16 「沒有人點[candle]用器皿蓋上,或放在床底下;乃是[setteth]燭臺[candlestick]上,叫進來的人看見亮光。

16 А сві́тла засвіченого ніхто не покриває посу́диною, і не ставить під ліжко, але ставить його на світильни́к, щоб бачили світло, хто входить.

17 因為隱瞞[secret]的事沒有不顯出來的;掩藏[hid]的事沒有不[come aboard]出來被人知道的。

17 Немає нічого захо́ваного, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не ви́йде ная́в.

18 所以,你們應當小心怎樣聽;因為凡有的,還要加給他;凡沒有的,連他自以為有的,也要奪去。」

18 Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому́, хто ж не має, — забереться від нього і те, що, здається йому́, ніби має“.

19 當下[Then],耶穌的母親和他弟兄來了,因為人多,不得到他跟前。

19 До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через наро́д не могли доступи́тись до Нього.

20 有人告訴他說:「你母親和你弟兄站在外邊,要見你。」

20 І сповістили Йому: „Твоя мати й брати Твої он стоять о́сторонь, і бажають побачити Тебе“.

21 耶穌回答對他們[said unto them]說:「聽了神之道而遵行的人就是我的母親,我的弟兄了。」

21 А Він відповів і промовив до них: „Моя мати й брати Мої — це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!“

22 有一天,耶穌和[his]門徒上了船,對門徒說:「我們可以渡到湖那邊去。」他們就開了船。

22 І сталось, одно́го з тих днів увійшов Він до чо́вна, а з Ним Його у́чні. І сказав Він до них: „Перепли́ньмо на другий бік озера“. І відча́лили.

23 他們行船[they sailed]的時候,耶穌[But]睡著了。湖上忽然起了暴風;他們就被水所淹[and they were filled with water],甚是危險。

23 А коли вони пли́вли, Він заснув. І зняла́ся на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпе́ці вони.

24 門徒來叫醒了他,說:「夫子,夫子,我們喪命啦。」耶穌[Then]起來[arose],斥責那狂風大浪;風浪就止住,平靜了。

24 І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: „Учителю, Учителю, гинемо!“ Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщу́хнули, і тиша настала!

25 耶穌對他們說:「你們的信心在哪裏呢?」他們又懼怕又希奇,彼此說:「這是怎樣的人[What manner of man is this]。他吩咐風和水,連風和水也聽從他了。」

25 А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“ І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“

26 他們到了加大拉人[Gadarenes]的地方,就是加利利的對面。

26 І вони припливли́ до землі Гадари́нської, що навпроти Галілеї.

27 耶穌上了岸,就有城裏一個被鬼魔[devils]附著許久[long time]的人迎面而來,這個人不穿衣服[ware no clothes],不住房子,只住在墳塋裏。

27 І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі ро́ки мав він де́монів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гроба́х.

28 他見了耶穌,就俯伏在他面前,大聲喊叫,說:「你這[thou]至高神的兒子耶穌,我與你有甚麼相干?[I]求你不要叫我受苦。」

28 А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“

29 (是因耶穌曾吩咐污[spirit]從那人身上出來。原來這污靈[unclean spirit]屢次抓住他。他常被[he was kept]鐵鏈和腳鐐捆鎖;他竟把鎖鏈掙斷,被那鬼魔[the devil]趕到曠野去。)

29 Бо звелів Він нечистому духові вийти з люди́ни. Довгий час він хапа́в був його́, — і в'язали його ланцюга́ми й кайда́нами, і стерегли його, але він розривав ланцюги́, — і демон гнав по пустині його.

30 耶穌問他說:「你名叫甚麼?」他說:「我名叫『群』。」這是因為附著他的鬼魔甚多[many devils]

30 А Ісус запитався його: „Як тобі на ім'я́?“ І той відказав: „Леґіо́н“, бо багато ввійшло в нього де́монів.

31 牠們[they]就央求耶穌,不要吩咐他們到無底坑裏去。

31 І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безо́дню.

32 那裏有一大群豬在山上餵食[feeding]牠們[they]央求耶穌,准他們進入豬裏去。耶穌准了他們。

32 Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.

33 鬼魔[devils]就從那人出來,進入豬裏去;於是那群豬闖下山坡[steep place],投在湖裏淹死了。

33 А як де́мони вийшли з того́ чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, — і потопи́лась.

34 放豬的[When]見所作的事[saw what was done],就逃跑了,將這事[it]去告訴城裏和鄉下的人。

34 Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по се́лах звістили.

35 眾人[Then]出來要看所作的[was done]事;到了耶穌那裏,看見鬼魔[devils]所離開的那人,坐在耶穌腳前,穿著衣服,心裏明白過來。他們就害怕。

35 І вийшли побачити, що́ сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що де́мони вийшли із нього, сидів при нога́х Ісусових вдя́гнений та при умі, — і полякались.

36 看見這事的[also]將被鬼魔[devils]附著的人怎麼得醫治[healed]告訴他們。

36 Самови́дці ж їм розповіли́, як видужав той біснуватий.

37 加大拉[Gadarenes]四圍的眾人[whole multitude],因為害怕得很,都求耶穌離開他們;耶穌[again]上船,離開回去[returned back]了。

37 І ввесь наро́д Гадари́нського кра́ю став благати Його, щоб пішов Він від них, — великий бо страх обгорнув їх. Він же до чо́вна ввійшов і вернувся.

38 鬼魔[devils]所離開的那人懇求和耶穌同在;耶穌卻打發他回去,說:

38 А той чоловік, що де́мони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:

39 「你回家去,表明[shew][unto]你作了何等大的事。」他就去,滿城裏傳揚耶穌[unto]他作了何等大的事。

39 „Вернися до дому свого́, і розпові́ж, які речі великі вчинив тобі Бог!“ І той пішов, і по ці́лому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!

40 耶穌回來的時侯,百姓歡喜接待[people gladly received]他;因為他們都等候他。

40 А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли́, бо всі чека́ли Його.

41 忽然[behold]有一個管會堂的,名叫葉魯;[he]來俯伏在耶穌腳前,求耶穌到他家裏去;

41 Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я́, що був старши́м синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.

42 因他有一個獨生女兒,約有十二歲,快要死了。耶穌去的時候,百姓[people][But]擁擠他。

42 Бо він мав одиначку дочку́, років десь із дванадцять, — і вмирала вона. А коли Він ішов, наро́д тиснув Його.

43 有一個女人,患了十二年的血漏,在醫生手裏花盡了她一切養生的,並沒有一人能醫好她,

43 А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,

44 來到耶穌背後,便摸他的衣邊[and touched border of his garment]她的[her]血漏立刻就止住了。

44 підійшовши зза́ду, доторкнулась до кра́ю одежі Його, — і хвилі тієї спинилася їй кровоте́ча.

45 耶穌說:「摸我的是誰?」眾人[When]都不承認,彼得和同行的人[said]:「夫子,眾人擁擁擠擠緊靠著你,你還問『摸我的是誰』麼[and sayest thou, Who touched me]?」

45 А Ісус запитав: „Хто доторкнувся до Мене?“ Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: „Учителю, наро́д коло Тебе он то́впиться й тисне“.

46 耶穌說:「總有人摸我;因我覺得有能力從我身上出去。」

46 Ісус же промовив: „Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене“.

47 那女人知道不能隱藏,就戰戰兢兢的來俯伏在耶穌腳前,[she]把摸他的緣故和怎樣立刻得好了,當著眾人都說出來。

47 А жінка, побачивши, що вона не втаї́лась, трясучи́сь, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми́, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.

48 耶穌對她說:「女兒,放心吧[be of good comfort]。妳的信使妳痊癒了[made thee whole];平平安安的去罷。」

48 Він же промовив до неї: „До́чко, твоя віра спасла тебе; іди з ми́ром собі!“

49 [he]還說話的時候,有人從管會堂的家裏來,對他[to him]說:「你的女兒死了;不要勞動夫子。」

49 Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та и говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“

50 然而[But]耶穌聽見了[heard],就回答[answered]他說:「不要怕,只要信,你的女兒就必得痊癒[made whole]。」

50 Ісус же, почувши, йому відповів: „Не лякайсь, тільки віруй, — і буде спасе́на вона“.

51 耶穌到了他的家,除了彼得、約翰、雅各,和女兒的父母,不許別人進去[suffered no man to go in]

51 Прийшовши ж до дому, не пустив Він ніко́го з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівча́ти, та матері.

52 眾人都為這女兒哀哭捶胸;耶穌[but]說:「不要哭;她不是死了,不過[but]是睡著了。」

52 А всі плакали та голосили за нею. Він же промовив: „Не плачте, — не вмерла вона, але спить!“

53 他們曉得女兒已經死了,就嗤笑耶穌。

53 І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.

54 耶穌把他們都趕出去[put them all out]便[and]拉著她的手,呼叫說:「女兒,起來罷。」

54 А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!“

55 她的靈便再[spirit came again]來,她就立刻起來了;耶穌吩咐給她東西吃。

55 І вернувся їй дух, — і хвилі тієї вона ожила́. І звелів дать їй їсти.

56 她的父母驚奇得很;耶穌[but]囑咐他們,不要把所作的事告訴人。

56 І здивувались батьки її. А Він наказав їм ніко́му не розповідати, що́ сталось.