撒母耳記下

第7章

1 王坐於宮庭、蒙耶和華錫以綏安、不為四週之敵所害。

2 諭先知拿單曰、我居之宮、以柏香木創造、而上帝之匱、反在幔中。

3 拿單曰、耶和華祐爾、任意以行。

4 是夕耶和華命拿單曰、

5 往告我僕大闢、耶和華有言曰、欲建殿宇、爲我居處、豈在爾乎。

6 我自導以色列族出埃及以來、迄今日恒寓帷幕、未嘗居殿。

7 我與以色列族偕、簡以支派之中、得數人使牧我民、我曷嘗命建柏香木殿、爲我居所乎。

8 今當告我僕大闢、萬有之主耶和華云、昔爾在羊牢牧羊、我特遴選爾、使爲我民以色列族長。

9 不論所往、我眷祐爾、絕爾諸敵、錫爾大名、同於斯世之豪傑。

10 我賜土於我民以色列族、使安居其所、得有恒業、不復遷移、不遭惡人之害。

11 如在疇昔、我命士師治理我民、以色列族、今我賜安居於爾、不爲敵所害、自此爾後、必永爾國祚。

12 爾逝世之期旣至、得與祖父同墓、我將以爾所出之苗裔、使繼爾位、鞏固其國。

13 彼將爲我建殿、我必俾其國祚恒久弗替。

14 我必爲其父、彼必爲我子、若其行惡、我將責之、猶人之督責其子。

15 我必待之以恩、不若掃羅恩義已絕。昔我棄掃羅簡擇於爾、

16 必昌織爾後、綿長爾祚、永世弗替。

17 拿單見異象、聞諭言、以告大闢。

18 大闢王入耶和華所、坐於前、禱曰、我主耶和華歟、我何人斯、我家世式微、乃蒙爾導我、有此今日、

19 曾是我主、以今所行、猶爲不足、復有應許、欲昌我後、至於恒久、此豈世所常有乎。

20 我更有何辭哉。我主耶和華素悉僕衷、

21 爾有大作爲、任意應許、爾曾言之、使僕預知。

22 我問於人、耶和華上帝至大、無可比儗、其外無他。

23 昔爾涖臨埃及、拯以色列族、使爲爾民、而名已播揚。爾行大事、深爲可畏、以保爾民、斯土之衆、及其上帝、被爾驅逐、如是天下之億兆安能與斯民比儗乎。

24 以色列族之上帝耶和華歟、爾簡斯衆、以爲爾民、恒久不已。

25 耶和華上帝、應許爾僕、克昌厥後、願踐前言、永世弗忘。

26 萬有之主以色列族之上帝耶和華、爾名永尊、願爾僕大闢之後、寖昌寖熾、

27 萬有之主以色列族之上帝耶和華已示厥僕、其後必昌、故爾僕敢祈禱若是。

28 我主耶和華、爾乃上帝、所言眞實無妄、爾有應許、賜僕純嘏。

29 我主耶和有言、錫嘏於爾僕之家、備於爾前、永世靡曁、今我禱告、願爾前言是踐。

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

撒母耳記下

第7章

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 王坐於宮庭、蒙耶和華錫以綏安、不為四週之敵所害。

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 諭先知拿單曰、我居之宮、以柏香木創造、而上帝之匱、反在幔中。

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 拿單曰、耶和華祐爾、任意以行。

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 是夕耶和華命拿單曰、

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 往告我僕大闢、耶和華有言曰、欲建殿宇、爲我居處、豈在爾乎。

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 我自導以色列族出埃及以來、迄今日恒寓帷幕、未嘗居殿。

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 我與以色列族偕、簡以支派之中、得數人使牧我民、我曷嘗命建柏香木殿、爲我居所乎。

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 今當告我僕大闢、萬有之主耶和華云、昔爾在羊牢牧羊、我特遴選爾、使爲我民以色列族長。

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 不論所往、我眷祐爾、絕爾諸敵、錫爾大名、同於斯世之豪傑。

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 我賜土於我民以色列族、使安居其所、得有恒業、不復遷移、不遭惡人之害。

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 如在疇昔、我命士師治理我民、以色列族、今我賜安居於爾、不爲敵所害、自此爾後、必永爾國祚。

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 爾逝世之期旣至、得與祖父同墓、我將以爾所出之苗裔、使繼爾位、鞏固其國。

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 彼將爲我建殿、我必俾其國祚恒久弗替。

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 我必爲其父、彼必爲我子、若其行惡、我將責之、猶人之督責其子。

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 我必待之以恩、不若掃羅恩義已絕。昔我棄掃羅簡擇於爾、

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 必昌織爾後、綿長爾祚、永世弗替。

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 拿單見異象、聞諭言、以告大闢。

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 大闢王入耶和華所、坐於前、禱曰、我主耶和華歟、我何人斯、我家世式微、乃蒙爾導我、有此今日、

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 曾是我主、以今所行、猶爲不足、復有應許、欲昌我後、至於恒久、此豈世所常有乎。

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 我更有何辭哉。我主耶和華素悉僕衷、

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 爾有大作爲、任意應許、爾曾言之、使僕預知。

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 我問於人、耶和華上帝至大、無可比儗、其外無他。

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 昔爾涖臨埃及、拯以色列族、使爲爾民、而名已播揚。爾行大事、深爲可畏、以保爾民、斯土之衆、及其上帝、被爾驅逐、如是天下之億兆安能與斯民比儗乎。

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 以色列族之上帝耶和華歟、爾簡斯衆、以爲爾民、恒久不已。

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 耶和華上帝、應許爾僕、克昌厥後、願踐前言、永世弗忘。

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 萬有之主以色列族之上帝耶和華、爾名永尊、願爾僕大闢之後、寖昌寖熾、

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 萬有之主以色列族之上帝耶和華已示厥僕、其後必昌、故爾僕敢祈禱若是。

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 我主耶和華、爾乃上帝、所言眞實無妄、爾有應許、賜僕純嘏。

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 我主耶和有言、錫嘏於爾僕之家、備於爾前、永世靡曁、今我禱告、願爾前言是踐。

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“