詩篇第49篇 |
|
1 （此詩爲哥喇子孫而作使伶長歌之）天下億兆、貧富尊卑、宜聽我言兮、 |
|
2 |
|
3 我心惟智是懷、我口惟道是述兮、 |
|
4 諺言隱語、我傾耳以諦聽、鼓琴以詠歌兮。 |
|
5 患難之際、仇敵設伏以環攻、我何懼兮、 |
|
6 彼恃貨財、誇豐富兮、 |
|
7 然生命將絕、雖有密友不能贖之、而上帝錫以齡兮、 |
|
8 生命之價、旣貴且昻、欲贖無從兮、 |
|
9 不能壽世、而體不朽兮、 |
|
10 我觀智慧者死、愚蠢者亡、遺業於後兮、 |
|
11 揣彼之心、意謂家必恒存、室可垂後、聲名揚於寰宇兮、 |
|
12 人爵雖顯、不得永存、猶禽獸之速亡兮。 |
|
13 世人所爲、不智孰甚、後人效之兮。 |
|
14 瘟滅若羊、蚯蚓嘬兮、彼在塚中、形骸喪兮、至於異日、義人勝之兮、 |
|
15 上帝待予以恩、將拯余於陰府兮。 |
|
16 人有貨財、家以顯榮、毋庸畏彼兮、 |
|
17 迨其臨沒、不攜一物、尊榮不隨其身兮、 |
|
18 生存之時、以爲獲福、自奉奢靡、人咸欣羨之兮、 |
|
19 必返其本、不見光明。 |
|
20 人爵雖顯、智慧不具、其亡也無異禽獸兮。 |
ПсалмиПсалом 49 |
|
1 |
|
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні! |
|
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно! |
|
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити: |
|
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“. |
|
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла. |
|
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я! |
|
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення, |
|
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх, |
|
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір, |
|
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені! |
|
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній! |
|
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів? |
|
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому, |
|
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“ |
|
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш? |
|
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув. |
|
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав. |
|
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́. |
|
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері. |
詩篇第49篇 |
ПсалмиПсалом 49 |
|
1 （此詩爲哥喇子孫而作使伶長歌之）天下億兆、貧富尊卑、宜聽我言兮、 |
1 |
|
2 |
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні! |
|
3 我心惟智是懷、我口惟道是述兮、 |
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно! |
|
4 諺言隱語、我傾耳以諦聽、鼓琴以詠歌兮。 |
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити: |
|
5 患難之際、仇敵設伏以環攻、我何懼兮、 |
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“. |
|
6 彼恃貨財、誇豐富兮、 |
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла. |
|
7 然生命將絕、雖有密友不能贖之、而上帝錫以齡兮、 |
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я! |
|
8 生命之價、旣貴且昻、欲贖無從兮、 |
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення, |
|
9 不能壽世、而體不朽兮、 |
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх, |
|
10 我觀智慧者死、愚蠢者亡、遺業於後兮、 |
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір, |
|
11 揣彼之心、意謂家必恒存、室可垂後、聲名揚於寰宇兮、 |
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені! |
|
12 人爵雖顯、不得永存、猶禽獸之速亡兮。 |
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній! |
|
13 世人所爲、不智孰甚、後人效之兮。 |
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів? |
|
14 瘟滅若羊、蚯蚓嘬兮、彼在塚中、形骸喪兮、至於異日、義人勝之兮、 |
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому, |
|
15 上帝待予以恩、將拯余於陰府兮。 |
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“ |
|
16 人有貨財、家以顯榮、毋庸畏彼兮、 |
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш? |
|
17 迨其臨沒、不攜一物、尊榮不隨其身兮、 |
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув. |
|
18 生存之時、以爲獲福、自奉奢靡、人咸欣羨之兮、 |
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав. |
|
19 必返其本、不見光明。 |
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́. |
|
20 人爵雖顯、智慧不具、其亡也無異禽獸兮。 |
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері. |