以西結書

第33章

1 耶和華又諭我曰、

2 人子、當告民曰、如我於邦國、降以鋒刃之災、則民簡境內一人、置爲戍卒、

3 戍卒見刃將至、吹角以警衆、

4 凡聞角音、不知警畏、刃至而殺之、其罪歸己、

5 彼聞角音、不知警畏、其罪歸己、警畏者生命可救、

6 如戍卒見刃將至、不吹角以警衆、刃至而殺人、則彼死於罪愆、而戍卒亦遭刑罰。

7 人子、我使爾爲戍卒、稽察以色列家、必聽我命、代我示民、

8 我謂惡人必死、以告乎爾、如爾不示之、使彼悛改、則惡人將死於罪、而爾不能免於刑罰、

9 如爾示惡人、使彼悛改、彼仍怙過不悛、則死於罪、而爾得免、

10 人子、當告以色列家云、爾曹常言我任罪戾、日漸消亡、豈能得生、

11 然主耶和華曰、我指己而誓、我不以人作惡致死爲悅、惟以人悛惡得生爲悅、故爾以色列家當改厥惡、何必蹈於死亡、

12 人子、當告民云、如善人陷罪、不因前善而獲救、惡人悛改、不因舊惡而殞亡、

13 我言善人必生、如彼自恃其善、陷罪觸法、則其前善、必不復憶、因其作惡、必置之死、

14 我言惡人必死、如彼悛改、惟善是行。

15 受人質則反之、盜人物則償之、不復爲惡、遵我法度、以望得生、則生命可保、死所不臨。

16 不復念其舊惡、因彼衆善奉行、則必獲生。

17 爾民常言主耶和華所爲、不秉大公、實衆所爲偏頗。

18 善人去善作惡、則因其所爲、置諸死地、

19 惡人悛改素行、孳孳爲義、則可得生、

20 以色列族常言我耶和華所爲、不尚正直、我必鞫爾、察爾所爲、

21 先知云、我儕被擄之十二年十月五日、有一人免難、至自耶路撒冷、告我云、城陷矣。

22 前夕免難之人未至、耶和華之神感我、使我言此、詰朝、免難者至、我則啟口、不復緘默。

23 耶和華諭我曰、

24 人子、以色列地荒墟、居民常言亞伯拉罕一人、能得斯土、我儕旣衆、豈不能據而有之、

25 爾當告之云、主耶和華曰、肉常有血、爾曹食之、崇敬偶像、殘害人命、豈能據有斯土、

26 爾恃鋒刃、作可惡之事、玷人妻室、詎能得土、

27 爾先知當告之云、主耶和華曰、我指己而誓、維彼衆民、居於邱墟、必亡於刃、處於郊野、必噬於獸、藏於城垣巖穴、必斃於疫癘、

28 以色列族恒誇其能、我必使彼不能矜詡、令其山岡原隰、俱變荒坵、人踪罕至、

29 彼作不端、我所痛疾、必使其地、凄凉寂寞、俾知我乃耶和華、

30 人子、爾民在垣墉之側、門閾之間、彼此相語、指爾而言曰、來聽耶和華所傳之諭、

31 彼旣至、坐於爾前、若我民然、聽爾言不行、口所言則愛爾不置、其心貪婪、

32 彼聞爾言、若聞善謳者、發其清歌、善樂者、操其妙音、彼聽爾言、而弗遵行、

33 是事旣成、我言已應、則可知先知已至民間。

Єзекiїль

Розділ 33

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м,

3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ,

4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде!

5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу.

6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го.

7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене.

8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.

9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в.

10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“

11 Скажи їм Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не пра́гну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих дорі́г, і на́що вам умирати, доме Ізраїлів?

12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́.

13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре!

14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість:

15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!

16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити!

17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога.

18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!

19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!

20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“

21 І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигна́ння, прийшов був до мене втіка́ч з Єрусалиму, говорячи: „Побите це місто!“

22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину !

25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви?

26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви?

27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці!

28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого.

29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони.

30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа?

31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.

32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують!

33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“.

以西結書

第33章

Єзекiїль

Розділ 33

1 耶和華又諭我曰、

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 人子、當告民曰、如我於邦國、降以鋒刃之災、則民簡境內一人、置爲戍卒、

2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м,

3 戍卒見刃將至、吹角以警衆、

3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ,

4 凡聞角音、不知警畏、刃至而殺之、其罪歸己、

4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде!

5 彼聞角音、不知警畏、其罪歸己、警畏者生命可救、

5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу.

6 如戍卒見刃將至、不吹角以警衆、刃至而殺人、則彼死於罪愆、而戍卒亦遭刑罰。

6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го.

7 人子、我使爾爲戍卒、稽察以色列家、必聽我命、代我示民、

7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене.

8 我謂惡人必死、以告乎爾、如爾不示之、使彼悛改、則惡人將死於罪、而爾不能免於刑罰、

8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.

9 如爾示惡人、使彼悛改、彼仍怙過不悛、則死於罪、而爾得免、

9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в.

10 人子、當告以色列家云、爾曹常言我任罪戾、日漸消亡、豈能得生、

10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“

11 然主耶和華曰、我指己而誓、我不以人作惡致死爲悅、惟以人悛惡得生爲悅、故爾以色列家當改厥惡、何必蹈於死亡、

11 Скажи їм Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не пра́гну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих дорі́г, і на́що вам умирати, доме Ізраїлів?

12 人子、當告民云、如善人陷罪、不因前善而獲救、惡人悛改、不因舊惡而殞亡、

12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́.

13 我言善人必生、如彼自恃其善、陷罪觸法、則其前善、必不復憶、因其作惡、必置之死、

13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре!

14 我言惡人必死、如彼悛改、惟善是行。

14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість:

15 受人質則反之、盜人物則償之、不復爲惡、遵我法度、以望得生、則生命可保、死所不臨。

15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!

16 不復念其舊惡、因彼衆善奉行、則必獲生。

16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити!

17 爾民常言主耶和華所爲、不秉大公、實衆所爲偏頗。

17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога.

18 善人去善作惡、則因其所爲、置諸死地、

18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!

19 惡人悛改素行、孳孳爲義、則可得生、

19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!

20 以色列族常言我耶和華所爲、不尚正直、我必鞫爾、察爾所爲、

20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“

21 先知云、我儕被擄之十二年十月五日、有一人免難、至自耶路撒冷、告我云、城陷矣。

21 І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигна́ння, прийшов був до мене втіка́ч з Єрусалиму, говорячи: „Побите це місто!“

22 前夕免難之人未至、耶和華之神感我、使我言此、詰朝、免難者至、我則啟口、不復緘默。

22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!

23 耶和華諭我曰、

23 І було мені слово Господнє таке:

24 人子、以色列地荒墟、居民常言亞伯拉罕一人、能得斯土、我儕旣衆、豈不能據而有之、

24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину !

25 爾當告之云、主耶和華曰、肉常有血、爾曹食之、崇敬偶像、殘害人命、豈能據有斯土、

25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви?

26 爾恃鋒刃、作可惡之事、玷人妻室、詎能得土、

26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви?

27 爾先知當告之云、主耶和華曰、我指己而誓、維彼衆民、居於邱墟、必亡於刃、處於郊野、必噬於獸、藏於城垣巖穴、必斃於疫癘、

27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці!

28 以色列族恒誇其能、我必使彼不能矜詡、令其山岡原隰、俱變荒坵、人踪罕至、

28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого.

29 彼作不端、我所痛疾、必使其地、凄凉寂寞、俾知我乃耶和華、

29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони.

30 人子、爾民在垣墉之側、門閾之間、彼此相語、指爾而言曰、來聽耶和華所傳之諭、

30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа?

31 彼旣至、坐於爾前、若我民然、聽爾言不行、口所言則愛爾不置、其心貪婪、

31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.

32 彼聞爾言、若聞善謳者、發其清歌、善樂者、操其妙音、彼聽爾言、而弗遵行、

32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують!

33 是事旣成、我言已應、則可知先知已至民間。

33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“.