Библия - Обещанное Восстановление

約翰福音

第5章

1 這事以後，到了猶太人的一個節期；耶穌就上耶路撒冷去。

2 在耶路撒冷，靠近羊市［market］有一個池子，希伯來話叫作畢士大，旁邊有五個廊子。

3 裏面躺著瞎眼的、瘸腿的、血氣枯乾的，許多病人，等候水動［waiting for the moving of the water］。

4 因為有天使按時下池子攪動那水；水動之後，誰先下去，無論害甚麼病，就痊癒了［For an angel went down at a certain season into the pool, and troubled the water: whosoever then first after the troubling of the water stepped in was made whole of whatsoever disease he had］。

5 在那裏有一個人，病了三十八年。

6 耶穌看見他躺著，知道他病了許久，就對［unto］他說：「你要痊癒嗎？」

7 病人回答說：「先生，水動的時候，沒有人把我放在池子裏；我正去的時候，就有別人比我先下去。」

8 耶穌對他說：「起來，拿你的褥子走吧。」

9 那人立刻痊癒，就拿起褥子來走了；當日是安息日［on the same day was the sabbath］。

10 所以猶太人［Jews therefore］對那醫好的人說：「今天是安息日，你拿褥子是不可的。」

11 他卻回答他們［them］說：「那使我痊癒的，對我說：『拿你的褥子走吧。』」

12 他們就［Then］問他說：「對你說拿褥子走的是甚麼人？」

13 那醫好的人不知道是誰；因為那裏的人多，耶穌已經躲開了。

14 後來耶穌在殿裏找到［findeth］他，對他說：「看哪［Behold］，你已經痊癒了，不要再犯罪，恐怕你遭遇的更加利害。」

15 那人就去告訴猶太人，使他痊癒的是耶穌。

16 所以猶太人逼迫耶穌，想要殺他［sought to slay him］，因為他在安息日作了這些事［these things］。

17 耶穌卻［But］回答［answered］他們說：「我父作事直到如今，我也作事。」

18 所以猶太人越發想要殺他；因他不但犯了安息日，並且說［said］神為他的父，將自己和神當作平等。

19 耶穌對他們說：「我實實在在的告訴你們，子憑著自己不能作甚麼，唯有看見父所作的，子才能作；父所作的事，子也照樣作。

20 父愛子，將自己所作的一切事指給他看，還要將比這些［these］更大的事指給他看，叫你們希奇。

21 父怎樣叫死人起來，使他們活著，子也照樣隨自己的意思使人活著。

22 父不審判甚麼人，乃將審判的事全交與子，

23 叫人都尊敬子如同尊敬父一樣。不尊敬子的，就是不尊敬差子來的父。

24 我實實在在的告訴你們，那聽我話、又信差我來者的，就有永生；不至於定罪，是已經出死入生了。

25 我實實在在的告訴你們，時候將到，現在就是了，死人要聽見神兒子的聲音，聽見的人就要活了。

26 因為父怎樣在自己有生命，就照樣賜給他兒子［so hath he given to the Son］在自己有生命，

27 並且因為他是人子，就也［also］賜給他行審判的權柄。

28 你們不要把這事看作希奇。時候要到，凡在墳墓裏的，都要聽見他的聲音，

29 就出來［And shall come forth］，行善的復活得生，作惡的復活受咒詛［damnation］。」

30 「我憑著自己不能做甚麼。我怎麼聽見就怎麼審判。我的審判也是公平的；因為我不求自己的意思，只求那差我來之父［Father］的意思。」

31 「我若為自己作見證，我的見證就不真。

32 另有一個給我作見證，我也知道他給我作的見證是真的。

33 你們曾差人到約翰那裏，他為真理作過見證。

34 其實，我不受從人來的見證［receive not testimony from man］；然而，我說這些話，為要叫你們得救。

35 約翰是燃［burning］著的明燈，你們情願暫時喜歡他的光。

36 但我有比約翰更大的見證；因為父交給我要我作成［finish］的事，就是我所作的事，這便見證我是父所差來的。

37 差我來的父自己［himself］也為我作過見證。你們從來沒有聽見他的聲音，也沒有看見他的形像。

38 你們並沒有他的道存在心裏；因為他所差來的，你們不信。

39 應當查考聖經［Search the scriptures］，因你們以為內中有永生；給我作見證的就是這經。

40 然而，你們不肯到我這裏來得生命。」

41 「我不受從人來的榮耀。

42 但我知道，你們當中［in you］沒有神的愛。

43 我奉我父的名來，你們並不接待我；若有別人奉自己的名來，你們倒要接待他。

44 你們互相受榮耀，獨不求從神來的榮耀［seek not the honour that cometh from God only］，怎能信我呢？

45 不要想我在父面前要告你們；有一個告你們的，就是你們所信靠［trust］的摩西。

46 你們既信了［had ye believed］摩西，必當［would have］信我，因為他書上有指著我寫的話。

47 你們若不信他的書，怎能信我的話呢？」

Вiд Iвана

Розділ 5

1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.

4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.

11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.

12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“

13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.

14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“

15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.

16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.

18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.

19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.

20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.

21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.

22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,

23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.

24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.

25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.

28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,

29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.

30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.

32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.

33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.

34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.

35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!

40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 Від людей не приймаю Я слави,

42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

約翰福音第5章	Вiд Iвана Розділ 5
1 這事以後，到了猶太人的一個節期；耶穌就上耶路撒冷去。	1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
2 在耶路撒冷，靠近羊市［market］有一個池子，希伯來話叫作畢士大，旁邊有五個廊子。	2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
3 裏面躺著瞎眼的、瘸腿的、血氣枯乾的，許多病人，等候水動［waiting for the moving of the water］。	3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
4 因為有天使按時下池子攪動那水；水動之後，誰先下去，無論害甚麼病，就痊癒了［For an angel went down at a certain season into the pool, and troubled the water: whosoever then first after the troubling of the water stepped in was made whole of whatsoever disease he had］。	4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
5 在那裏有一個人，病了三十八年。	5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
6 耶穌看見他躺著，知道他病了許久，就對［unto］他說：「你要痊癒嗎？」	6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
7 病人回答說：「先生，水動的時候，沒有人把我放在池子裏；我正去的時候，就有別人比我先下去。」	7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
8 耶穌對他說：「起來，拿你的褥子走吧。」	8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
9 那人立刻痊癒，就拿起褥子來走了；當日是安息日［on the same day was the sabbath］。	9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
10 所以猶太人［Jews therefore］對那醫好的人說：「今天是安息日，你拿褥子是不可的。」	10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
11 他卻回答他們［them］說：「那使我痊癒的，對我說：『拿你的褥子走吧。』」	11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
12 他們就［Then］問他說：「對你說拿褥子走的是甚麼人？」	12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
13 那醫好的人不知道是誰；因為那裏的人多，耶穌已經躲開了。	13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
14 後來耶穌在殿裏找到［findeth］他，對他說：「看哪［Behold］，你已經痊癒了，不要再犯罪，恐怕你遭遇的更加利害。」	14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
15 那人就去告訴猶太人，使他痊癒的是耶穌。	15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
16 所以猶太人逼迫耶穌，想要殺他［sought to slay him］，因為他在安息日作了這些事［these things］。	16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
17 耶穌卻［But］回答［answered］他們說：「我父作事直到如今，我也作事。」	17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
18 所以猶太人越發想要殺他；因他不但犯了安息日，並且說［said］神為他的父，將自己和神當作平等。	18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
19 耶穌對他們說：「我實實在在的告訴你們，子憑著自己不能作甚麼，唯有看見父所作的，子才能作；父所作的事，子也照樣作。	19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
20 父愛子，將自己所作的一切事指給他看，還要將比這些［these］更大的事指給他看，叫你們希奇。	20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
21 父怎樣叫死人起來，使他們活著，子也照樣隨自己的意思使人活著。	21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
22 父不審判甚麼人，乃將審判的事全交與子，	22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
23 叫人都尊敬子如同尊敬父一樣。不尊敬子的，就是不尊敬差子來的父。	23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
24 我實實在在的告訴你們，那聽我話、又信差我來者的，就有永生；不至於定罪，是已經出死入生了。	24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.
25 我實實在在的告訴你們，時候將到，現在就是了，死人要聽見神兒子的聲音，聽見的人就要活了。	25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
26 因為父怎樣在自己有生命，就照樣賜給他兒子［so hath he given to the Son］在自己有生命，	26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
27 並且因為他是人子，就也［also］賜給他行審判的權柄。	27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
28 你們不要把這事看作希奇。時候要到，凡在墳墓裏的，都要聽見他的聲音，	28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
29 就出來［And shall come forth］，行善的復活得生，作惡的復活受咒詛［damnation］。」	29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
30 「我憑著自己不能做甚麼。我怎麼聽見就怎麼審判。我的審判也是公平的；因為我不求自己的意思，只求那差我來之父［Father］的意思。」	30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
31 「我若為自己作見證，我的見證就不真。	31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
32 另有一個給我作見證，我也知道他給我作的見證是真的。	32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
33 你們曾差人到約翰那裏，他為真理作過見證。	33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
34 其實，我不受從人來的見證［receive not testimony from man］；然而，我說這些話，為要叫你們得救。	34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
35 約翰是燃［burning］著的明燈，你們情願暫時喜歡他的光。	35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
36 但我有比約翰更大的見證；因為父交給我要我作成［finish］的事，就是我所作的事，這便見證我是父所差來的。	36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
37 差我來的父自己［himself］也為我作過見證。你們從來沒有聽見他的聲音，也沒有看見他的形像。	37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
38 你們並沒有他的道存在心裏；因為他所差來的，你們不信。	38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
39 應當查考聖經［Search the scriptures］，因你們以為內中有永生；給我作見證的就是這經。	39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!
40 然而，你們不肯到我這裏來得生命。」	40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
41 「我不受從人來的榮耀。	41 Від людей не приймаю Я слави,
42 但我知道，你們當中［in you］沒有神的愛。	42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
43 我奉我父的名來，你們並不接待我；若有別人奉自己的名來，你們倒要接待他。	43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
44 你們互相受榮耀，獨不求從神來的榮耀［seek not the honour that cometh from God only］，怎能信我呢？	44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
45 不要想我在父面前要告你們；有一個告你們的，就是你們所信靠［trust］的摩西。	45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
46 你們既信了［had ye believed］摩西，必當［would have］信我，因為他書上有指著我寫的話。	46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
47 你們若不信他的書，怎能信我的話呢？」	47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

舊約

新約

約翰福音

第5章

Вiд Iвана

Розділ 5

約翰福音

第5章

Вiд Iвана

Розділ 5