羅馬書第4章 |
|
1 |
|
2 倘若亞伯拉罕是因行為稱義，就有可誇的；只是在神面前並無可誇。 |
|
3 聖經 |
|
4 作工的得工價，不算恩典，乃是該得的； |
|
5 唯有不作工的，只信稱不敬虔之人 |
|
6 正如大衛稱那在行為以外蒙神算為義的人是有福的。 |
|
7 |
|
8 主不算為有罪的，這人是有福的。」 |
|
9 |
|
10 是怎麼算的呢？是在他受割禮的時候呢？是在他未受割禮的時候呢？不是在受割禮的時候，乃是在未受割禮的時候。 |
|
11 並且他受了割禮的記號，作他未受割禮的時候因信稱義的印證，叫他作一切未受割禮而信之人的父，使他們也算為義； |
|
12 又作受割禮之人的父，就是那些不但受割禮，並且按我們的祖宗亞伯拉罕未受割禮而信之蹤跡去行的人。 |
|
13 |
|
14 若是屬乎律法的人才得為後嗣，信就歸於虛空，應許也就廢棄了。 |
|
15 因為律法是惹動忿怒的 |
|
16 |
|
17 亞伯拉罕所信的，是那叫死人復活、使無變為有的神，他在主面前作我們世人的父。（如經上所記：「我已經立你作多國的父。」） |
|
18 他在無可盼望 |
|
19 他將近百歲的時候，他的信心既不軟弱 |
|
20 他總沒有因著不信，疑惑神所應許的 |
|
21 且滿心相信神所應許的必能作成。 |
|
22 所以，這就算為他的義。 |
|
23 「算為他義」的這句話不是單為他寫的， |
|
24 也是為我們若信神使我們的主耶穌從死裏復活而 |
|
25 耶穌被交給人，是為我們的過犯 |
До римлянРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога. |
|
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“. |
|
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку. |
|
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. |
|
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл: |
|
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. |
|
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“ |
|
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“. |
|
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! |
|
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, |
|
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. |
|
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри. |
|
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця. |
|
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу. |
|
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам, |
|
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. |
|
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“ |
|
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу, |
|
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові, |
|
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. |
|
22 Тому й „залічено це йому в праведність“. |
|
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому, |
|
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, |
|
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого. |
羅馬書第4章 |
До римлянРозділ 4 |
|
1 |
1 |
|
2 倘若亞伯拉罕是因行為稱義，就有可誇的；只是在神面前並無可誇。 |
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога. |
|
3 聖經 |
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“. |
|
4 作工的得工價，不算恩典，乃是該得的； |
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку. |
|
5 唯有不作工的，只信稱不敬虔之人 |
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. |
|
6 正如大衛稱那在行為以外蒙神算為義的人是有福的。 |
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл: |
|
7 |
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. |
|
8 主不算為有罪的，這人是有福的。」 |
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“ |
|
9 |
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“. |
|
10 是怎麼算的呢？是在他受割禮的時候呢？是在他未受割禮的時候呢？不是在受割禮的時候，乃是在未受割禮的時候。 |
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! |
|
11 並且他受了割禮的記號，作他未受割禮的時候因信稱義的印證，叫他作一切未受割禮而信之人的父，使他們也算為義； |
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, |
|
12 又作受割禮之人的父，就是那些不但受割禮，並且按我們的祖宗亞伯拉罕未受割禮而信之蹤跡去行的人。 |
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. |
|
13 |
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри. |
|
14 若是屬乎律法的人才得為後嗣，信就歸於虛空，應許也就廢棄了。 |
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця. |
|
15 因為律法是惹動忿怒的 |
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу. |
|
16 |
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам, |
|
17 亞伯拉罕所信的，是那叫死人復活、使無變為有的神，他在主面前作我們世人的父。（如經上所記：「我已經立你作多國的父。」） |
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. |
|
18 他在無可盼望 |
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“ |
|
19 他將近百歲的時候，他的信心既不軟弱 |
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу, |
|
20 他總沒有因著不信，疑惑神所應許的 |
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові, |
|
21 且滿心相信神所應許的必能作成。 |
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. |
|
22 所以，這就算為他的義。 |
22 Тому й „залічено це йому в праведність“. |
|
23 「算為他義」的這句話不是單為他寫的， |
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому, |
|
24 也是為我們若信神使我們的主耶穌從死裏復活而 |
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, |
|
25 耶穌被交給人，是為我們的過犯 |
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого. |