| 馬太福音第15章 | 
| 1  | 
| 2 「你的門徒為甚麼犯古人的遺傳呢?因為吃餅 | 
| 3 耶穌卻 | 
| 4 神吩咐 | 
| 5 你們倒說:『無論何人對他 | 
| 6 以後 | 
| 7 你們這些偽善的人 | 
| 8  | 
| 9 他們倒 | 
| 10  | 
| 11 入口的不能污穢人;出口的乃能污穢人。」 | 
| 12 當時,耶穌的 | 
| 13 耶穌卻 | 
| 14 任憑他們吧。他們是瞎子領瞎子的 | 
| 15 於是 | 
| 16 耶穌說:「你們也是這樣 | 
| 17 你們還不明白 | 
| 18 唯獨出口的,是從心裏發出來的;這才污穢人。 | 
| 19 因為從心裏發出來的,有惡念、兇殺、姦淫、苟合、偷盜、妄證、褻瀆 | 
| 20 這都是污穢人的;至於不洗手用餐 | 
| 21  | 
| 22 恰巧 | 
| 23 耶穌卻向她 | 
| 24 他卻回答 | 
| 25 那婦人就 | 
| 26 他卻 | 
| 27 婦人說:「主啊,沒錯 | 
| 28 當下 | 
| 29  | 
| 30 有極多的人 | 
| 31 甚至眾人都希奇,因為看見啞吧說話,殘疾的痊癒,瘸子行走,瞎子看見;他們就歸榮耀給以色列的神。 | 
| 32  | 
| 33 他的 | 
| 34 耶穌對他們 | 
| 35 他就吩咐眾人坐在地上。 | 
| 36 耶穌 | 
| 37 眾人都吃,並且吃飽了;他們 | 
| 38 吃的人,除了婦女孩子,共有四千。 | 
| 39 耶穌叫眾人散去,就取 | 
| Вiд МатвiяРозділ 15 | 
| 1  | 
| 2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“. | 
| 3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого? | 
| 4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“. | 
| 5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“, | 
| 6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово. | 
| 7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи: | 
| 8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене! | 
| 9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“. | 
| 10  | 
| 11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“. | 
| 12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“ | 
| 13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем. | 
| 14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“. | 
| 15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“. | 
| 16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? | 
| 17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить? | 
| 18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну. | 
| 19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги. | 
| 20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“ | 
| 21  | 
| 22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“ | 
| 23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“ | 
| 24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“. | 
| 25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“ | 
| 26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“. | 
| 27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“. | 
| 28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала. | 
| 29  | 
| 30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх. | 
| 31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого! | 
| 32  | 
| 33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“ | 
| 34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“. | 
| 35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові. | 
| 36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові. | 
| 37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних... | 
| 38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей. | 
| 39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської. | 
| 馬太福音第15章 | Вiд МатвiяРозділ 15 | 
| 1  | 1  | 
| 2 「你的門徒為甚麼犯古人的遺傳呢?因為吃餅 | 2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“. | 
| 3 耶穌卻 | 3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого? | 
| 4 神吩咐 | 4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“. | 
| 5 你們倒說:『無論何人對他 | 5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“, | 
| 6 以後 | 6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово. | 
| 7 你們這些偽善的人 | 7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи: | 
| 8  | 8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене! | 
| 9 他們倒 | 9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“. | 
| 10  | 10  | 
| 11 入口的不能污穢人;出口的乃能污穢人。」 | 11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“. | 
| 12 當時,耶穌的 | 12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“ | 
| 13 耶穌卻 | 13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем. | 
| 14 任憑他們吧。他們是瞎子領瞎子的 | 14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“. | 
| 15 於是 | 15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“. | 
| 16 耶穌說:「你們也是這樣 | 16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? | 
| 17 你們還不明白 | 17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить? | 
| 18 唯獨出口的,是從心裏發出來的;這才污穢人。 | 18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну. | 
| 19 因為從心裏發出來的,有惡念、兇殺、姦淫、苟合、偷盜、妄證、褻瀆 | 19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги. | 
| 20 這都是污穢人的;至於不洗手用餐 | 20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“ | 
| 21  | 21  | 
| 22 恰巧 | 22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“ | 
| 23 耶穌卻向她 | 23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“ | 
| 24 他卻回答 | 24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“. | 
| 25 那婦人就 | 25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“ | 
| 26 他卻 | 26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“. | 
| 27 婦人說:「主啊,沒錯 | 27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“. | 
| 28 當下 | 28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала. | 
| 29  | 29  | 
| 30 有極多的人 | 30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх. | 
| 31 甚至眾人都希奇,因為看見啞吧說話,殘疾的痊癒,瘸子行走,瞎子看見;他們就歸榮耀給以色列的神。 | 31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого! | 
| 32  | 32  | 
| 33 他的 | 33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“ | 
| 34 耶穌對他們 | 34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“. | 
| 35 他就吩咐眾人坐在地上。 | 35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові. | 
| 36 耶穌 | 36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові. | 
| 37 眾人都吃,並且吃飽了;他們 | 37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних... | 
| 38 吃的人,除了婦女孩子,共有四千。 | 38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей. | 
| 39 耶穌叫眾人散去,就取 | 39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської. |