Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第24章

1 過了五天，大祭司亞拿尼亞同幾個長老，和一個辯士帖土羅下來，向巡撫控告保羅。

2 保羅被提了來，帖土羅就告他說：「腓力斯大人，我們因你得以大享太平，並且這一國因著你的先見，作了甚大的貢獻［and that very worthy deeds are done unto this nation by thy providence］；

3 我們隨時隨地滿心感謝不盡［We accept it always, and in all places, most noble Felix, with all thankfulness.］。

4 唯恐多說，你嫌煩絮，只求你寬容聽我們說幾句話。

5 我們看這個人，如同瘟疫一般，是鼓動普世上［world］眾猶太人生亂的，又是拿撒勒教黨裏的一個頭目，

6 連聖殿他也想要污穢；我們把他捉住了，要按我們的律法審問［and would have judged according to our law］。

7 不料軍長呂西亞前來，甚是強橫，從我們手中把他奪去，［But the chief captain Lysias came upon us, and with great violence took him away out of our hands,］

8 如今可以吩咐告他的人到你這裏來［Commanding his accusers to come unto thee］，你自己究問他，就可以知道我們告他的一切事了。」

9 眾猶太人也隨著告他說：「事情誠然是這樣。」

10 巡撫示意［beckoned］叫保羅說話，他就回答［answer］說：「我知道你在這國裏斷事多年，所以我樂意為自己分訴；

11 你查問就可以知道，從我上耶路撒冷敬拜［worship］到今日不過有十二天。

12 他們並沒有看見我在殿裏，或是在會堂裏，或是在城裏，和人辯論，聳動百姓［people］；

13 他們現在所告我的事並不能對你證實了。

14 但有一件事，我向你承認，就是他們所稱為異端的道［heresy］，我正按著那道敬拜［worship］我祖宗的神，又信合乎律法的，和先知書上一切所記載的。

15 並且靠著神，盼望死人［dead］，無論善惡，都要復活，就是他們自己也有這個盼望。

16 我因此自己勉勵，對神對人，常存無虧的良心。

17 過了幾年，我帶著賙濟本國的捐項和供獻的物上去。

18 正獻的時候，他們看見我在殿裏已經潔淨了，並沒有聚眾，也沒有吵嚷，唯有幾個從亞細亞來的猶太人。

19 他們若有告我的事，就應當到你面前來告我。

20 即或不然，這些人若看出我站在公會前的時候［while］，我有不法［evil doing in me］的地方，他們自己也可以當面［here］說明。

21 縱然有，也不過一句話，就是我站在他們中間大聲說：『我今日在你們面前受審，是為死人復活的提問［question］。』」

22 腓力斯聽見這些事［heard these things］，本是詳細曉得這道，就支吾他們說：「且等軍長［chief captain］呂西亞下來，我要徹查［know the uttermost of］你們的事。」

23 於是吩咐百夫長看守保羅，並且寬待他，也不攔阻他的親友來供給他。

24 過了幾天，腓力斯和他夫人─猶太的女子土西拉─一同來到，就叫了保羅來，聽他講論信基督［Christ］的道。

25 保羅講論公義、節制，和將來的審判。腓力斯甚覺恐懼，說：「你暫且去吧，等我得便再叫你來。」

26 腓力斯又盼望［hoped］保羅為得釋放而［that he might loose him］送他錢財［money］；所以屢次叫他來，和他談論。

27 過了兩年，波求非斯都接了腓力斯的任；腓力斯要討猶太人的喜歡，就留保羅在監裏。

Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

使徒行傳第24章	Дiї Розділ 24
1 過了五天，大祭司亞拿尼亞同幾個長老，和一個辯士帖土羅下來，向巡撫控告保羅。	1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.
2 保羅被提了來，帖土羅就告他說：「腓力斯大人，我們因你得以大享太平，並且這一國因著你的先見，作了甚大的貢獻［and that very worthy deeds are done unto this nation by thy providence］；	2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —
3 我們隨時隨地滿心感謝不盡［We accept it always, and in all places, most noble Felix, with all thankfulness.］。	3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!
4 唯恐多說，你嫌煩絮，只求你寬容聽我們說幾句話。	4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.
5 我們看這個人，如同瘟疫一般，是鼓動普世上［world］眾猶太人生亂的，又是拿撒勒教黨裏的一個頭目，	5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.
6 連聖殿他也想要污穢；我們把他捉住了，要按我們的律法審問［and would have judged according to our law］。	6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.
7 不料軍長呂西亞前來，甚是強橫，從我們手中把他奪去，［But the chief captain Lysias came upon us, and with great violence took him away out of our hands,］	7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,
8 如今可以吩咐告他的人到你這裏來［Commanding his accusers to come unto thee］，你自己究問他，就可以知道我們告他的一切事了。」	8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.
9 眾猶太人也隨著告他說：「事情誠然是這樣。」	9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.
10 巡撫示意［beckoned］叫保羅說話，他就回答［answer］說：「我知道你在這國裏斷事多年，所以我樂意為自己分訴；	10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.
11 你查問就可以知道，從我上耶路撒冷敬拜［worship］到今日不過有十二天。	11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.
12 他們並沒有看見我在殿裏，或是在會堂裏，或是在城裏，和人辯論，聳動百姓［people］；	12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.
13 他們現在所告我的事並不能對你證實了。	13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.
14 但有一件事，我向你承認，就是他們所稱為異端的道［heresy］，我正按著那道敬拜［worship］我祖宗的神，又信合乎律法的，和先知書上一切所記載的。	14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.
15 並且靠著神，盼望死人［dead］，無論善惡，都要復活，就是他們自己也有這個盼望。	15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.
16 我因此自己勉勵，對神對人，常存無虧的良心。	16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.
17 過了幾年，我帶著賙濟本國的捐項和供獻的物上去。	17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.
18 正獻的時候，他們看見我在殿裏已經潔淨了，並沒有聚眾，也沒有吵嚷，唯有幾個從亞細亞來的猶太人。	18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.
19 他們若有告我的事，就應當到你面前來告我。	19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.
20 即或不然，這些人若看出我站在公會前的時候［while］，我有不法［evil doing in me］的地方，他們自己也可以當面［here］說明。	20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,
21 縱然有，也不過一句話，就是我站在他們中間大聲說：『我今日在你們面前受審，是為死人復活的提問［question］。』」	21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“
22 腓力斯聽見這些事［heard these things］，本是詳細曉得這道，就支吾他們說：「且等軍長［chief captain］呂西亞下來，我要徹查［know the uttermost of］你們的事。」	22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.
23 於是吩咐百夫長看守保羅，並且寬待他，也不攔阻他的親友來供給他。	23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.
24 過了幾天，腓力斯和他夫人─猶太的女子土西拉─一同來到，就叫了保羅來，聽他講論信基督［Christ］的道。	24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.
25 保羅講論公義、節制，和將來的審判。腓力斯甚覺恐懼，說：「你暫且去吧，等我得便再叫你來。」	25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“
26 腓力斯又盼望［hoped］保羅為得釋放而［that he might loose him］送他錢財［money］；所以屢次叫他來，和他談論。	26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.
27 過了兩年，波求非斯都接了腓力斯的任；腓力斯要討猶太人的喜歡，就留保羅在監裏。	27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

舊約

新約

使徒行傳

第24章

Дiї

Розділ 24

使徒行傳

第24章

Дiї

Розділ 24