撒母耳記下

第15章

1 此後,押沙龍為自己預備車馬,又派五十人在他前頭奔走。

2 押沙龍從早[early]起來,站在城門的道旁,凡有爭訟要去求王判斷的,押沙龍就叫他過來,問他說:「你是哪一城的人?」回答說:「[Thy]僕人是以色列某支派的人。」

3 押沙龍對他說:「你的事有情有理,無奈王沒有委人聽你伸訴。」

4 押沙龍又說:「恨不得我作國中的士師,使[that]凡有爭訟求審判的[might]到我這裏來,我便[and]秉公判斷。」

5 若有人近前來要拜押沙龍,押沙龍就伸手拉住他,與他親嘴。

6 以色列眾人[all]中,凡去見王求判斷的,押沙龍都是如此待他們;這樣,押沙龍暗中得了以色列人的心。

7 滿了四十年,押沙龍對王說:「求你准我往希伯崙去,還我向耶和華所許的願。

8 因為[thy]僕人住在敘利亞的基述,曾許願說:『耶和華若使我再回耶路撒冷,我必事奉耶和華[LORD]。』」

9 王說:「你平平安安地去吧。」押沙龍就起身,往希伯崙去了。

10 押沙龍打發探子走遍以色列各支派,說:「你們一聽見[trumpet]聲就說:『押沙龍在希伯崙作王了。』」

11 押沙龍在耶路撒冷召了[called]二百人與他同去,都是誠誠實實去的,並不知道其中的事情[thing]

12 押沙龍獻祭的時候,打發人去將大衛的謀士、基羅人亞希多弗從他本城請了來。於是叛逆的勢派甚大;因為隨從押沙龍的人民,日漸增多。

13 有人報告大衛說:「以色列人的心都歸向押沙龍了。」

14 大衛就對耶路撒冷跟隨他的臣僕說:「我們要起來逃走,不然都不能躲避押沙龍了;要速速地去,恐怕他忽然來到,加害於我們,用刀[edge]殺盡合城的人。」

15 王的臣僕對王說:「請看[Behold],我主我王所定的,僕人都願遵行。」

16 於是王帶著全家的人出去了,但留下十個妃嬪看守宮殿。

17 王出去,眾民都跟隨他,到了遠地[in a place that was far off],就住下了。

18 王的臣僕都在他面前過去。基利提人、比利提人,就是從迦特跟隨王來的六百人,也都在他面前過去。

19 王對迦特人以太說:「你是外邦逃來的人,為甚麼與我們同去呢?你可以回去與新王同住,或者回你本地去吧。

20昨日才來[camest but yesterday],我今日怎好叫你與我們一同飄流、沒有一定的住處呢?你不如帶你的弟兄回去吧。願耶和華用慈愛誠實待你。」

21 以太對王說:「我指著永生的耶和華起誓,[and]我主我王[my lord the king]面前起誓:無論生死,我主我王[my lord the king]在哪裏,[thy]僕人也必在那裏。」

22 大衛對以太說:「你前去過河吧。」於是迦特人以太帶著跟隨他的人和所有的婦人孩子,就都過去了。

23 本地的人都放聲大哭。眾民盡都過去,王也過了汲淪溪;眾民往曠野去了。

24 看哪[lo],撒督和抬神約櫃的利未人也一同來了,將神的約櫃放下。亞比亞他上來,等著眾民[all]從城裏出來過去。

25 王對撒督說:「你將神的約櫃抬回城去。我若在耶和華眼前蒙恩,他必使我回來,再見約櫃和他的居所。

26 倘若他說:『我不喜悅你』,看哪,我在這裏,願他憑自己的意旨待我。」

27 王又對祭司撒督說:「你不是先見嗎?你可以安然回城;你兒子亞希瑪斯和亞比亞他的兒子約拿單都可以與你同去。

28 我在曠野的平原[plain]那裏等你們報信給我。」

29 於是撒督和亞比亞他將神的約櫃抬回耶路撒冷,他們就住在那裏。

30 大衛蒙頭赤腳上橄欖山,一面上一面哭。跟隨他的人也都蒙頭哭著上去;

31 有人告訴大衛說:「亞希多弗也在叛黨之中,隨從押沙龍。」大衛禱告說:「耶和華啊,求你使亞希多弗的計謀變為愚拙。」

32 大衛到了山頂,就是他[where he]敬拜神的地方,見亞基人戶篩,衣服撕裂,頭蒙灰塵來迎接他。

33 大衛對他說:「你若與我同去,必累贅我;

34 你若回城去,對押沙龍說:『王啊,我願作你的僕人;我向來作你父親的僕人,現在我也照樣作你的僕人。』這樣,你就可以為我破壞亞希多弗的計謀。

35 祭司撒督和亞比亞他豈不都在那裏嗎?你在王宮裏聽見甚麼,就要告訴祭司撒督和亞比亞他。

36 看哪[Behold],撒督的兒子亞希瑪斯,亞比亞他的兒子約拿單,也都在那裏。凡你們所聽見的可以託這二人來報告我。」

37 於是,大衛的朋友戶篩進了城;押沙龍也進了耶路撒冷。

2-а Самуїлова

Розділ 15

1 І сталося по то́му, і завів собі Авесалом по́воза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.

2 І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав супере́чку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: „З якого ти міста?“ І той говорив: „З одно́го з Ізраїлевих племен твій раб“.

3 І говорив до нього Авесалом: „Дивися, слова́ твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати“.

4 І говорив Авесалом: „Коли б мене настановлено суддею в Краю́, то до мене прихо́див би кожен чоловік, що мав би супере́чку чи судо́ву справу, а я випра́вдував би його“.

5 І, бувало, коли хто підхо́див поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його́ та цілував його́.

6 І робив Авесало́м, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто прихо́див на суд до царя. І крав Авесалом серця́ Ізраїлевих людей!

7 І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесало́м до царя: „Піду́ я та ви́повню обі́тницю мою, що я обіцяв був Господе́ві в Хевро́ні.

8 Бо раб твій, коли осів був у Ґешу́рі в Арамі, склав обі́тницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я бу́ду служити Господе́ві“.

9 І сказав йому цар: „Іди з миром!“ І той устав та й пішов до Хеврону.

10 І порозсилав Авесалом виві́дувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: „Коли ви почуєте су́рмлення сурми́, то скажете: Зацарював Авесало́м у Хевроні!“

11 А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті́ своїй, і нічо́го не знали.

12 І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахіто́фела, Давидового дора́дника, з його міста з Ґіло, як він мав прино́сити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесало́мом.

13 І прийшов вісник до Давида, говорячи: „Серце ізра́їльтян стало за Авесаломом“.

14 І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: „Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста ві́стрям меча“.

15 І сказали цареві царські́ раби: „Усе, що вибере наш пан цар, то при то́му твої раби!“

16 I вийшов цар та ввесь його дім пі́шки, а цар позоставив десять жіно́к наложниць, щоб стерегли дім.

17 І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.

18 А всі його слу́ги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, — шість сотень чоловіка, що прийшли були пі́шки з Ґату, ішли перед царем.

19 А цар сказав до ґатянина Ітта́я: „Чого пі́деш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигна́нець зо свого місця.

20 Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду́, — куди доведе́ться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!“

21 І відповів Ітта́й до царя та й сказав: „Як живий Господь і живий мій пан цар, — тільки в то́му місці, в якому бу́де мій пан цар, — чи то на смерть, чи то на життя, — то там буде твій раб!“

22 І сказав Давид до Іттая: „Іди й перейди!“ І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.

23 А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ перехо́див. А цар перехо́див поті́к Кедро́н, і ввесь народ перехо́див доро́гою до пустині.

24 А ось ішли й Садо́к та всі Левити з ним, що не́сли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіята́р прино́сив цілопалення, аж поки ввесь наро́д не вийшов із міста.

25 І сказав цар до Садока: „Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду́ милість у Господніх оча́х, і Він поверне мене, то я побачу Його та ме́шкання Його.

26 А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, — ось я: нехай зробить мені, як добре в оча́х Його́“.

27 І сказав цар до священика Садо́ка: „Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахіма́ац та син Евіятарів Йоната́н, оби́два ваші сини будуть із вами.

28 Глядіть, я буду проволікати в степа́х цієї пусти́ні, аж поки не при́йде від вас слово, щоб повідо́мити мене“.

29 І повернув Садо́к та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.

30 А Давид схо́див узбіччям на го́ру Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов бо́сий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали го́лову свою, і все йшли та плакали...

31 А Давидові доне́сли, говорячи: „Ахіто́фел серед зрадників з Авесало́мом“. І Давид сказав: „Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!“

32 І сталося, коли вийшов Давид на верхі́в'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хуша́й у роздертій ту́ніці, а порох на його голові.

33 І сказав йому Давид: „Якщо ти пі́деш зо мною, то будеш мені тягаре́м.

34 А якщо ве́рнешся до міста й скажеш Авесаломові: „Я буду раб твій, о ца́рю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб“, то зламаєш мені Ахіто́фелеву раду.

35 І чи ж не будуть там із тобою священики Садо́к та Евіята́р? І станеться, — усяку річ, яку ти почуєш із царе́вого дому, розповіси́ священикам Садо́кові та Евіята́рові.

36 Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахіма́ац у Садока та Йонатан у Евіята́ра — і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте“.

37 І ввійшов Хуша́й, Давидів друг, до міста. А Авесало́м також увійшов до Єрусалиму.

撒母耳記下

第15章

2-а Самуїлова

Розділ 15

1 此後,押沙龍為自己預備車馬,又派五十人在他前頭奔走。

1 І сталося по то́му, і завів собі Авесалом по́воза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.

2 押沙龍從早[early]起來,站在城門的道旁,凡有爭訟要去求王判斷的,押沙龍就叫他過來,問他說:「你是哪一城的人?」回答說:「[Thy]僕人是以色列某支派的人。」

2 І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав супере́чку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: „З якого ти міста?“ І той говорив: „З одно́го з Ізраїлевих племен твій раб“.

3 押沙龍對他說:「你的事有情有理,無奈王沒有委人聽你伸訴。」

3 І говорив до нього Авесалом: „Дивися, слова́ твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати“.

4 押沙龍又說:「恨不得我作國中的士師,使[that]凡有爭訟求審判的[might]到我這裏來,我便[and]秉公判斷。」

4 І говорив Авесалом: „Коли б мене настановлено суддею в Краю́, то до мене прихо́див би кожен чоловік, що мав би супере́чку чи судо́ву справу, а я випра́вдував би його“.

5 若有人近前來要拜押沙龍,押沙龍就伸手拉住他,與他親嘴。

5 І, бувало, коли хто підхо́див поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його́ та цілував його́.

6 以色列眾人[all]中,凡去見王求判斷的,押沙龍都是如此待他們;這樣,押沙龍暗中得了以色列人的心。

6 І робив Авесало́м, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто прихо́див на суд до царя. І крав Авесалом серця́ Ізраїлевих людей!

7 滿了四十年,押沙龍對王說:「求你准我往希伯崙去,還我向耶和華所許的願。

7 І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесало́м до царя: „Піду́ я та ви́повню обі́тницю мою, що я обіцяв був Господе́ві в Хевро́ні.

8 因為[thy]僕人住在敘利亞的基述,曾許願說:『耶和華若使我再回耶路撒冷,我必事奉耶和華[LORD]。』」

8 Бо раб твій, коли осів був у Ґешу́рі в Арамі, склав обі́тницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я бу́ду служити Господе́ві“.

9 王說:「你平平安安地去吧。」押沙龍就起身,往希伯崙去了。

9 І сказав йому цар: „Іди з миром!“ І той устав та й пішов до Хеврону.

10 押沙龍打發探子走遍以色列各支派,說:「你們一聽見[trumpet]聲就說:『押沙龍在希伯崙作王了。』」

10 І порозсилав Авесалом виві́дувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: „Коли ви почуєте су́рмлення сурми́, то скажете: Зацарював Авесало́м у Хевроні!“

11 押沙龍在耶路撒冷召了[called]二百人與他同去,都是誠誠實實去的,並不知道其中的事情[thing]

11 А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті́ своїй, і нічо́го не знали.

12 押沙龍獻祭的時候,打發人去將大衛的謀士、基羅人亞希多弗從他本城請了來。於是叛逆的勢派甚大;因為隨從押沙龍的人民,日漸增多。

12 І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахіто́фела, Давидового дора́дника, з його міста з Ґіло, як він мав прино́сити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесало́мом.

13 有人報告大衛說:「以色列人的心都歸向押沙龍了。」

13 І прийшов вісник до Давида, говорячи: „Серце ізра́їльтян стало за Авесаломом“.

14 大衛就對耶路撒冷跟隨他的臣僕說:「我們要起來逃走,不然都不能躲避押沙龍了;要速速地去,恐怕他忽然來到,加害於我們,用刀[edge]殺盡合城的人。」

14 І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: „Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста ві́стрям меча“.

15 王的臣僕對王說:「請看[Behold],我主我王所定的,僕人都願遵行。」

15 І сказали цареві царські́ раби: „Усе, що вибере наш пан цар, то при то́му твої раби!“

16 於是王帶著全家的人出去了,但留下十個妃嬪看守宮殿。

16 I вийшов цар та ввесь його дім пі́шки, а цар позоставив десять жіно́к наложниць, щоб стерегли дім.

17 王出去,眾民都跟隨他,到了遠地[in a place that was far off],就住下了。

17 І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.

18 王的臣僕都在他面前過去。基利提人、比利提人,就是從迦特跟隨王來的六百人,也都在他面前過去。

18 А всі його слу́ги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, — шість сотень чоловіка, що прийшли були пі́шки з Ґату, ішли перед царем.

19 王對迦特人以太說:「你是外邦逃來的人,為甚麼與我們同去呢?你可以回去與新王同住,或者回你本地去吧。

19 А цар сказав до ґатянина Ітта́я: „Чого пі́деш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигна́нець зо свого місця.

20昨日才來[camest but yesterday],我今日怎好叫你與我們一同飄流、沒有一定的住處呢?你不如帶你的弟兄回去吧。願耶和華用慈愛誠實待你。」

20 Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду́, — куди доведе́ться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!“

21 以太對王說:「我指著永生的耶和華起誓,[and]我主我王[my lord the king]面前起誓:無論生死,我主我王[my lord the king]在哪裏,[thy]僕人也必在那裏。」

21 І відповів Ітта́й до царя та й сказав: „Як живий Господь і живий мій пан цар, — тільки в то́му місці, в якому бу́де мій пан цар, — чи то на смерть, чи то на життя, — то там буде твій раб!“

22 大衛對以太說:「你前去過河吧。」於是迦特人以太帶著跟隨他的人和所有的婦人孩子,就都過去了。

22 І сказав Давид до Іттая: „Іди й перейди!“ І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.

23 本地的人都放聲大哭。眾民盡都過去,王也過了汲淪溪;眾民往曠野去了。

23 А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ перехо́див. А цар перехо́див поті́к Кедро́н, і ввесь народ перехо́див доро́гою до пустині.

24 看哪[lo],撒督和抬神約櫃的利未人也一同來了,將神的約櫃放下。亞比亞他上來,等著眾民[all]從城裏出來過去。

24 А ось ішли й Садо́к та всі Левити з ним, що не́сли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіята́р прино́сив цілопалення, аж поки ввесь наро́д не вийшов із міста.

25 王對撒督說:「你將神的約櫃抬回城去。我若在耶和華眼前蒙恩,他必使我回來,再見約櫃和他的居所。

25 І сказав цар до Садока: „Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду́ милість у Господніх оча́х, і Він поверне мене, то я побачу Його та ме́шкання Його.

26 倘若他說:『我不喜悅你』,看哪,我在這裏,願他憑自己的意旨待我。」

26 А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, — ось я: нехай зробить мені, як добре в оча́х Його́“.

27 王又對祭司撒督說:「你不是先見嗎?你可以安然回城;你兒子亞希瑪斯和亞比亞他的兒子約拿單都可以與你同去。

27 І сказав цар до священика Садо́ка: „Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахіма́ац та син Евіятарів Йоната́н, оби́два ваші сини будуть із вами.

28 我在曠野的平原[plain]那裏等你們報信給我。」

28 Глядіть, я буду проволікати в степа́х цієї пусти́ні, аж поки не при́йде від вас слово, щоб повідо́мити мене“.

29 於是撒督和亞比亞他將神的約櫃抬回耶路撒冷,他們就住在那裏。

29 І повернув Садо́к та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.

30 大衛蒙頭赤腳上橄欖山,一面上一面哭。跟隨他的人也都蒙頭哭著上去;

30 А Давид схо́див узбіччям на го́ру Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов бо́сий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали го́лову свою, і все йшли та плакали...

31 有人告訴大衛說:「亞希多弗也在叛黨之中,隨從押沙龍。」大衛禱告說:「耶和華啊,求你使亞希多弗的計謀變為愚拙。」

31 А Давидові доне́сли, говорячи: „Ахіто́фел серед зрадників з Авесало́мом“. І Давид сказав: „Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!“

32 大衛到了山頂,就是他[where he]敬拜神的地方,見亞基人戶篩,衣服撕裂,頭蒙灰塵來迎接他。

32 І сталося, коли вийшов Давид на верхі́в'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хуша́й у роздертій ту́ніці, а порох на його голові.

33 大衛對他說:「你若與我同去,必累贅我;

33 І сказав йому Давид: „Якщо ти пі́деш зо мною, то будеш мені тягаре́м.

34 你若回城去,對押沙龍說:『王啊,我願作你的僕人;我向來作你父親的僕人,現在我也照樣作你的僕人。』這樣,你就可以為我破壞亞希多弗的計謀。

34 А якщо ве́рнешся до міста й скажеш Авесаломові: „Я буду раб твій, о ца́рю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб“, то зламаєш мені Ахіто́фелеву раду.

35 祭司撒督和亞比亞他豈不都在那裏嗎?你在王宮裏聽見甚麼,就要告訴祭司撒督和亞比亞他。

35 І чи ж не будуть там із тобою священики Садо́к та Евіята́р? І станеться, — усяку річ, яку ти почуєш із царе́вого дому, розповіси́ священикам Садо́кові та Евіята́рові.

36 看哪[Behold],撒督的兒子亞希瑪斯,亞比亞他的兒子約拿單,也都在那裏。凡你們所聽見的可以託這二人來報告我。」

36 Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахіма́ац у Садока та Йонатан у Евіята́ра — і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте“.

37 於是,大衛的朋友戶篩進了城;押沙龍也進了耶路撒冷。

37 І ввійшов Хуша́й, Давидів друг, до міста. А Авесало́м також увійшов до Єрусалиму.