哥林多前書第15章 |
1 |
2 並且你們若不是徒然相信,能以持守我所傳給你們的,就必因這福音得救。 |
3 |
4 而且埋葬了;又照聖經所說,第三天復活了, |
5 並且顯給磯法看,然後顯給十二使徒看; |
6 後來一時顯給五百多弟兄看,其中一大半到如今還在,卻也有已經睡了的。 |
7 以後顯給雅各看,再顯給眾使徒看, |
8 末了也顯給我看;我如同未到產期而生的人一般。 |
9 我原是使徒中最小的,不配稱為使徒,因為我從前逼迫神的教會。 |
10 然而,我今日成了何等人,是蒙神的恩才成的,並且他所賜我的恩不是徒然的。我比眾使徒格外勞苦;這原不是我,乃是神的恩與我同在。 |
11 不拘是我,是眾使徒,我們如此傳,你們也如此信了。 |
12 |
13 若沒有死人復活的事,基督也就沒有復活了。 |
14 若基督沒有復活,我們所傳的便是枉然,你們所信的也是枉然; |
15 並且明顯我們是為神妄作見證的,因我們見證神是叫基督復活了。若死人真不復活,神也就沒有叫基督復活了。 |
16 因為死人若不復活,基督也就沒有復活了。 |
17 基督若沒有復活,你們的信便是徒然,你們仍在罪裏。 |
18 就是在基督裏睡了的人也滅亡了。 |
19 我們若靠基督,只在今生有盼望 |
20 |
21 死既是因一人而來,死人復活也是因一人而來。 |
22 在亞當裏眾人都死了;照樣,在基督裏眾人也都要復活。 |
23 但各人是按著自己的次序復活:初熟的果子是基督;以後,在他來的時候,是那些屬基督的。 |
24 再後,末期到了,那時基督既將一切執政的、掌權的、有能的、都毀滅了,就把國交與父神。 |
25 因為基督必要作王,等神把一切仇敵都放在他的腳下。 |
26 儘末了所毀滅的仇敵,就是死。 |
27 因為經上說:「神叫一切 |
28 一切 |
29 |
30 |
31 弟兄們,我在我們 |
32 我若當日像尋常人,在以弗所同野獸戰鬥,那於我有甚麼益處呢?若死人不復活,我們就吃吃喝喝吧。因為明天要死了。 |
33 |
34 |
35 |
36 無知的人哪,你所種的,若不死就不能生。 |
37 並且你所種的不是那將來的形體,不過是子粒,即如麥子,或是別樣的穀。 |
38 但神隨自己的意思給他一個形體,並叫各等子粒各有自己的形體。 |
39 凡肉體各有不同:人是一樣,獸又是一樣,鳥又是一樣,魚又是一樣。 |
40 有天上的形體,也有地上的形體;但天上形體的榮光是一樣,地上形體的榮光又是一樣。 |
41 日有日的榮光,月有月的榮光,星有星的榮光。這星和那星的榮光也有分別。 |
42 |
43 所種的是羞辱的,復活的是榮耀的;所種的是軟弱的,復活的是強壯的; |
44 所種的是血氣的身體,復活的是靈性的身體。若有血氣的身體,也必有靈性的身體。 |
45 經上也是這樣記著說:「首先的人亞當成了活的魂 |
46 但屬靈的不在先,屬血氣的在先,以後才有屬靈的。 |
47 第一個人是出於地,乃屬土;第二個人是出於天,乃是主 |
48 那屬土的怎樣,凡屬土的也就怎樣;屬天的怎樣,凡屬天的也就怎樣。 |
49 我們既有屬土的形狀,將來也必有屬天的形狀。 |
50 |
51 我如今把一件奧秘的事告訴你們:我們不是都要睡覺,乃是都要改變, |
52 就在一霎時,眨眼之間,號筒末次吹響的時候。因號筒要響,死人要復活成為不朽壞的,我們也要改變。 |
53 這必朽壞的總要穿上 |
54 這必朽壞的既穿上 |
55 死啊,你的毒刺在哪裏?墳墓啊,你得勝的權勢在哪裏? |
56 |
57 然而 |
58 |
1-е до коринтянРозділ 15 |
1 |
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп. |
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням, |
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням, |
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м. |
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли. |
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам. |
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові. |
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву. |
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона. |
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували. |
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих? |
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес! |
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! |
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. |
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! |
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах, |
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись! |
19 |
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних. |
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих. |
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, |
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу. |
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу. |
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“ |
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться, |
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все. |
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все. |
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться? |
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки? |
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. |
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“ |
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї! |
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором! |
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“ |
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре. |
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого, |
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його. |
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб. |
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним. |
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою! |
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, |
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, |
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. |
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий. |
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. |
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь. |
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. |
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити. |
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. |
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, — |
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! |
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. |
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“! |
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? |
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н. |
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. |
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі! |
哥林多前書第15章 |
1-е до коринтянРозділ 15 |
1 |
1 |
2 並且你們若不是徒然相信,能以持守我所傳給你們的,就必因這福音得救。 |
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп. |
3 |
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням, |
4 而且埋葬了;又照聖經所說,第三天復活了, |
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням, |
5 並且顯給磯法看,然後顯給十二使徒看; |
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м. |
6 後來一時顯給五百多弟兄看,其中一大半到如今還在,卻也有已經睡了的。 |
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли. |
7 以後顯給雅各看,再顯給眾使徒看, |
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам. |
8 末了也顯給我看;我如同未到產期而生的人一般。 |
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові. |
9 我原是使徒中最小的,不配稱為使徒,因為我從前逼迫神的教會。 |
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву. |
10 然而,我今日成了何等人,是蒙神的恩才成的,並且他所賜我的恩不是徒然的。我比眾使徒格外勞苦;這原不是我,乃是神的恩與我同在。 |
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона. |
11 不拘是我,是眾使徒,我們如此傳,你們也如此信了。 |
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували. |
12 |
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих? |
13 若沒有死人復活的事,基督也就沒有復活了。 |
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес! |
14 若基督沒有復活,我們所傳的便是枉然,你們所信的也是枉然; |
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! |
15 並且明顯我們是為神妄作見證的,因我們見證神是叫基督復活了。若死人真不復活,神也就沒有叫基督復活了。 |
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. |
16 因為死人若不復活,基督也就沒有復活了。 |
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! |
17 基督若沒有復活,你們的信便是徒然,你們仍在罪裏。 |
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах, |
18 就是在基督裏睡了的人也滅亡了。 |
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись! |
19 我們若靠基督,只在今生有盼望 |
19 |
20 |
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних. |
21 死既是因一人而來,死人復活也是因一人而來。 |
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих. |
22 在亞當裏眾人都死了;照樣,在基督裏眾人也都要復活。 |
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, |
23 但各人是按著自己的次序復活:初熟的果子是基督;以後,在他來的時候,是那些屬基督的。 |
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу. |
24 再後,末期到了,那時基督既將一切執政的、掌權的、有能的、都毀滅了,就把國交與父神。 |
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу. |
25 因為基督必要作王,等神把一切仇敵都放在他的腳下。 |
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“ |
26 儘末了所毀滅的仇敵,就是死。 |
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться, |
27 因為經上說:「神叫一切 |
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все. |
28 一切 |
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все. |
29 |
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться? |
30 |
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки? |
31 弟兄們,我在我們 |
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. |
32 我若當日像尋常人,在以弗所同野獸戰鬥,那於我有甚麼益處呢?若死人不復活,我們就吃吃喝喝吧。因為明天要死了。 |
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“ |
33 |
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї! |
34 |
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором! |
35 |
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“ |
36 無知的人哪,你所種的,若不死就不能生。 |
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре. |
37 並且你所種的不是那將來的形體,不過是子粒,即如麥子,或是別樣的穀。 |
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого, |
38 但神隨自己的意思給他一個形體,並叫各等子粒各有自己的形體。 |
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його. |
39 凡肉體各有不同:人是一樣,獸又是一樣,鳥又是一樣,魚又是一樣。 |
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб. |
40 有天上的形體,也有地上的形體;但天上形體的榮光是一樣,地上形體的榮光又是一樣。 |
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним. |
41 日有日的榮光,月有月的榮光,星有星的榮光。這星和那星的榮光也有分別。 |
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою! |
42 |
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, |
43 所種的是羞辱的,復活的是榮耀的;所種的是軟弱的,復活的是強壯的; |
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, |
44 所種的是血氣的身體,復活的是靈性的身體。若有血氣的身體,也必有靈性的身體。 |
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. |
45 經上也是這樣記著說:「首先的人亞當成了活的魂 |
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий. |
46 但屬靈的不在先,屬血氣的在先,以後才有屬靈的。 |
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. |
47 第一個人是出於地,乃屬土;第二個人是出於天,乃是主 |
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь. |
48 那屬土的怎樣,凡屬土的也就怎樣;屬天的怎樣,凡屬天的也就怎樣。 |
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. |
49 我們既有屬土的形狀,將來也必有屬天的形狀。 |
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити. |
50 |
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. |
51 我如今把一件奧秘的事告訴你們:我們不是都要睡覺,乃是都要改變, |
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, — |
52 就在一霎時,眨眼之間,號筒末次吹響的時候。因號筒要響,死人要復活成為不朽壞的,我們也要改變。 |
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! |
53 這必朽壞的總要穿上 |
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. |
54 這必朽壞的既穿上 |
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“! |
55 死啊,你的毒刺在哪裏?墳墓啊,你得勝的權勢在哪裏? |
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? |
56 |
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н. |
57 然而 |
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. |
58 |
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі! |