雅歌第4章 |
1 |
2 你的牙齒如新剪毛的一群母羊,洗淨上來,個個都有雙生,沒有一隻不育的 |
3 你的唇好像一條朱紅線;你的話也合宜 |
4 你的頸項好像大衛建造武備庫 |
5 你的兩乳好像百合花中吃草的一對小獐鹿 |
6 我要往沒藥山和乳香岡去,直等到天亮 |
7 我的愛人 |
8 我的配偶 |
9 |
10 我妹子,我配偶 |
11 我配偶啊 |
12 我妹子,我配偶 |
13 你果園 |
14 有哪噠和番紅花;菖蒲和桂樹,並各樣乳香木;沒藥、蘆薈 |
15 你是園中的泉,活水的井,從黎巴嫩流下來的溪水。 |
16 |
Пiсня над пiснямиРозділ 4 |
1 |
2 Твої зу́бки — немов та отара овець пообстри́ганих, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплі́дної, |
3 Твої гу́бки — немов кармази́нова нитка, твої у́стонька красні, мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм! |
4 Твоя шия — немов та Давидова башта, на збро́ю збудо́вана: тисяча щитів повішена в ній, усе щити ли́царів! |
5 Два пе́рса твої — мов ті двоє близнят молодих у газе́лі, що випа́суються між ліле́ями. |
6 Поки день прохоло́ду навіє, а ті́ні втечуть, піду́ я собі на ту ми́ррину го́ру й на па́гірок ладану“. |
7 „Уся ти прекрасна, моя ти подру́женько, і пля́ми нема на тобі! |
8 Зо мною з Лівану, моя нарече́на, зо мною з Лівану ти пі́деш! Спогля́неш з вершини Ама́ни, з вершини Сені́ру й Гермо́ну, з лего́вища левів, з леопа́рдових гір. |
9 Забра́ла ти серце мені, моя се́стро, моя нарече́на, забра́ла ти серце мені самим о́чком своїм, разо́чком одне́ньким намиста свого! |
10 Яке любе коха́ння твоє, о сестрице моя, нарече́на! Скільки ліпша любов твоя за вино, а запа́шність олив твоїх — за всі па́хощі!“ |
11 Уста твої кра́пають мед щільнико́вий, моя наречена, мед і молоко — під твоїм язичко́м, а па́хощ одежі твоє́ї — як ліва́нські ті па́хощі!“ |
12 „Замкне́ний садок — то сестриця моя, наречена моя — замкне́ний садок, джерело́ запеча́тане. |
13 Лоно твоє — сад грана́тових яблук з плодо́м доскона́лим, ки́при із на́рдами, |
14 нард і шафра́н, пахуча трости́на й кори́ця з усіма деревами ла́дану, ми́рра й ало́е зо всіма́ найзапашні́шими па́хощами, |
15 ти джерело́ садкове́, криниця живої води, та тієї, що пли́не з Лива́ну“! |
16 |
雅歌第4章 |
Пiсня над пiснямиРозділ 4 |
1 |
1 |
2 你的牙齒如新剪毛的一群母羊,洗淨上來,個個都有雙生,沒有一隻不育的 |
2 Твої зу́бки — немов та отара овець пообстри́ганих, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплі́дної, |
3 你的唇好像一條朱紅線;你的話也合宜 |
3 Твої гу́бки — немов кармази́нова нитка, твої у́стонька красні, мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм! |
4 你的頸項好像大衛建造武備庫 |
4 Твоя шия — немов та Давидова башта, на збро́ю збудо́вана: тисяча щитів повішена в ній, усе щити ли́царів! |
5 你的兩乳好像百合花中吃草的一對小獐鹿 |
5 Два пе́рса твої — мов ті двоє близнят молодих у газе́лі, що випа́суються між ліле́ями. |
6 我要往沒藥山和乳香岡去,直等到天亮 |
6 Поки день прохоло́ду навіє, а ті́ні втечуть, піду́ я собі на ту ми́ррину го́ру й на па́гірок ладану“. |
7 我的愛人 |
7 „Уся ти прекрасна, моя ти подру́женько, і пля́ми нема на тобі! |
8 我的配偶 |
8 Зо мною з Лівану, моя нарече́на, зо мною з Лівану ти пі́деш! Спогля́неш з вершини Ама́ни, з вершини Сені́ру й Гермо́ну, з лего́вища левів, з леопа́рдових гір. |
9 |
9 Забра́ла ти серце мені, моя се́стро, моя нарече́на, забра́ла ти серце мені самим о́чком своїм, разо́чком одне́ньким намиста свого! |
10 我妹子,我配偶 |
10 Яке любе коха́ння твоє, о сестрице моя, нарече́на! Скільки ліпша любов твоя за вино, а запа́шність олив твоїх — за всі па́хощі!“ |
11 我配偶啊 |
11 Уста твої кра́пають мед щільнико́вий, моя наречена, мед і молоко — під твоїм язичко́м, а па́хощ одежі твоє́ї — як ліва́нські ті па́хощі!“ |
12 我妹子,我配偶 |
12 „Замкне́ний садок — то сестриця моя, наречена моя — замкне́ний садок, джерело́ запеча́тане. |
13 你果園 |
13 Лоно твоє — сад грана́тових яблук з плодо́м доскона́лим, ки́при із на́рдами, |
14 有哪噠和番紅花;菖蒲和桂樹,並各樣乳香木;沒藥、蘆薈 |
14 нард і шафра́н, пахуча трости́на й кори́ця з усіма деревами ла́дану, ми́рра й ало́е зо всіма́ найзапашні́шими па́хощами, |
15 你是園中的泉,活水的井,從黎巴嫩流下來的溪水。 |
15 ти джерело́ садкове́, криниця живої води, та тієї, що пли́не з Лива́ну“! |
16 |
16 |