Библия - Обещанное Восстановление

約翰福音

第8章

1 耶穌往橄欖山去［Jesus went unto the mount of Olives］。

2 清早又回到殿裏。眾百姓都到他那裏去，他就坐下，教訓他們。

3 文士和法利賽人帶著一個行淫時被拿的婦人到他面前［unto him］來，叫她站在當中，

4 就對耶穌說：「夫子，這婦人是正行淫之時被拿的。

5 摩西在律法上吩咐我們把這樣的婦人用石頭打死。你說該把她怎麼樣呢？」

6 他們說這話，乃試探耶穌，要得著告他的把柄。耶穌卻彎著腰，用指頭在地上畫字，如同沒有聽見他們的話［as though he heard them not］。

7 他們還是不住的問他，耶穌就直起腰來，對他們說：「你們中間誰是沒有罪的，誰就可以先拿石頭打她。」

8 於是又彎著腰，在地上畫字［and wrote on the ground］。

9 他們聽見這話，他們的良心使他們自知有罪［being convicted by their own conscience］，就從老到少一個一個的都出去了，只剩下耶穌一人，還有那婦人仍然站在當中。

10 耶穌就直起腰來，不見一人，只見那婦人［and saw none but the woman］，對她說：「婦人，那些告妳的人［thine accusers］在哪裏呢？沒有人定你的罪麼？」

11 她說：「主啊，沒有。」耶穌說：「我也不定你的罪。去吧，從此不要再犯罪了。」

12 耶穌又對眾人說：「我是世界的光。跟從我的，就不在黑暗裏走，必要得著生命的光。」

13 法利賽人對他說：「你是為自己作見證，你的見證不真。」

14 耶穌說：「我雖然為自己作見證，我的見證還是真的；因我知道我從哪裏來，往哪裏去；你們卻道不出［cannot tell］我從哪裏來，往哪裏去。

15 你們是以肉身［flesh］判斷人，我卻不判斷人。

16 就是判斷人，我的判斷也是真的；因為不是我獨自在這裏，還有差我來的父與我同在。

17 你們的律法上也記著說：『兩個人的見證是真的。』

18 我是為自己作見證，還有差我來的父也是為我作見證。」

19 他們就問他說：「你的父在哪裏？」耶穌回答說：「你們不認識我，也不認識我的父；若是認識我，也就認識我的父。」

20 這些話是耶穌在殿裏的庫房、教訓人時所說的，也沒有人下手拿［laid hands on］他，因為他的時候還沒有到。

21 耶穌又對他們說：「我要去了，你們要找我，並且你們要死在自己［your］罪中；我所去的地方，你們不能到。」

22 猶太人說：「他說：『我所去的地方，你們不能到。』難道他要自盡嗎？」

23 耶穌對他們說：「你們是從下頭來的，我是從上頭來的；你們是屬這世界的，我不是屬這世界的。

24 所以我對你們說，你們要死在罪中；你們若不信我乃是他［I am he］，必要死在罪中。」

25 他們就問他說：「你是誰？」耶穌對他們說：「就是我從起初所告訴你們的。

26 我有許多事講論你們，判斷你們；但那差我來的是真的，我在他那裏所聽見的，我就傳給世人。」

27 他們不明白耶穌是指著父說的。

28 所以耶穌說：「你們舉起人子以後，必知道我乃是他［I am he］，並且知道我沒有一件事是憑著自己作的；我說這些話乃是照著我［my］父所教訓我的。

29 那差我來的是與我同在；父［Father］沒有撇下我獨自在這裏，因為我常作他所喜悅的事。」

30 耶穌說這些［these］話的時候，就有許多人信他。

31 耶穌對信他的猶太人說：「你們若恆常持守［continue in］我的道，就真是我的門徒；

32 你們必曉得真理，真理必叫你們得以自由。」

33 他們回答他［him］說：「我們是亞伯拉罕的後裔，從來沒有作過誰的奴僕；你怎麼說『你們必得自由』呢？」

34 耶穌回答說：「我實實在在的告訴你們，所有犯罪的就是罪的僕人［servant］。

35 僕人［servant］不能永遠住在家裏；兒子是永遠住在家裏。

36 所以天父的兒子若叫你們自由，你們就真自由了。

37 我知道你們是亞伯拉罕的子孫，你們卻想要殺我，因為你們心裏容不下我的道。

38 我所說的是在我父那裏看見的；你們所行的是在你們的父那裏看見［seen］的。」

39 他們說：「我們的父就是亞伯拉罕。」耶穌說：「你們若是亞伯拉罕的兒女［children］，就必行亞伯拉罕所行的事。

40 我將在神那裏所聽見的真理告訴了你們，現在你們卻想要殺我，這不是亞伯拉罕所行的事。

41 你們是行你們父所行的事。」他們對他［to him］說：「我們不是從淫亂生的；我們只有一位父，就是神。」

42 耶穌對他們［unto them］說：「倘若神是你們的父，你們就必愛我；因為我本是出於神，也是從神而來，並不是由著自己來，乃是他差我來。

43 你們為甚麼不明白我的話呢？無非是因你們不能聽我的道。

44 你們是出於你們的父魔鬼，你們父的私慾你們偏要行。他從起初是殺人的，不守真理，因他心裏沒有真理。他說謊是出於自己；因他本來是說謊的，也是說謊之人的父。

45 我將真理告訴你們，你們就因此不信我。

46 你們中間誰能指證我有罪呢？我既然將真理告訴你們，為甚麼不信我呢？

47 出於神的，必聽神的話［God's words］；你們不聽，因為你們不是出於神。」

48 猶太人回答說：「我們說你是撒瑪利亞人，並且是鬼魔［devil］附著的，這話豈不正對嗎？」

49 耶穌說：「我不是鬼魔［devil］附著的；我尊敬我的父，你們倒輕慢我。

50 我不求自己的榮耀，有一位為我求榮耀、定是非的。

51 我實實在在的告訴你們，人若遵守我的話［saying］，就永遠不見死。」

52 猶太人對他說：「現在我們知道你是鬼魔［devil］附著的。亞伯拉罕死了，眾先知也死了，你還說：『人若遵守我的話［saying］，就永遠不嘗死味。』

53 難道你比我們的祖宗亞伯拉罕還大嗎？他死了，眾先知也死了，你將自己當作甚麼人呢？」

54 耶穌回答說：「我若榮耀自己，我的榮耀就算不得甚麼；榮耀我的乃是我的父，就是你們所說是你們的神。

55 你們未曾認識他；我卻認識他。我若說不認識他，我就是說謊的，像你們一樣；但我認識他，也遵守他的話［saying］。

56 你們的祖宗亞伯拉罕歡歡喜喜的仰望我的日子，既看見了就快樂。」

57 猶太人就［Then］對他［unto him］說：「你還沒有五十歲，豈見過亞伯拉罕呢？」

58 耶穌說：「我實實在在的告訴你們，還沒有亞伯拉罕就有了我。」

59 於是他們拿石頭要打他，耶穌卻躲藏，在他們中間經過［going through the midst of them, and so passed by］，從殿裏出去了。

Вiд Iвана

Розділ 8

1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.

2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,

4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.

5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“

6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.

7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“

8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.

9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.

10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“

11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“

12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.

13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.

14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.

15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.

16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.

18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.

19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.

20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.

21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.

22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“

23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.

25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.

26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.

27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.

29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.

30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,

32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“

33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“

34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.

39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.

40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.

42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.

44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.

45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.

46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.

48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“

49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.

50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.

51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!

52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“

54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.

56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.

57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“

58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.

59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.

約翰福音第8章	Вiд Iвана Розділ 8
1 耶穌往橄欖山去［Jesus went unto the mount of Olives］。	1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.
2 清早又回到殿裏。眾百姓都到他那裏去，他就坐下，教訓他們。	2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
3 文士和法利賽人帶著一個行淫時被拿的婦人到他面前［unto him］來，叫她站在當中，	3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,
4 就對耶穌說：「夫子，這婦人是正行淫之時被拿的。	4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.
5 摩西在律法上吩咐我們把這樣的婦人用石頭打死。你說該把她怎麼樣呢？」	5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“
6 他們說這話，乃試探耶穌，要得著告他的把柄。耶穌卻彎著腰，用指頭在地上畫字，如同沒有聽見他們的話［as though he heard them not］。	6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.
7 他們還是不住的問他，耶穌就直起腰來，對他們說：「你們中間誰是沒有罪的，誰就可以先拿石頭打她。」	7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“
8 於是又彎著腰，在地上畫字［and wrote on the ground］。	8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.
9 他們聽見這話，他們的良心使他們自知有罪［being convicted by their own conscience］，就從老到少一個一個的都出去了，只剩下耶穌一人，還有那婦人仍然站在當中。	9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.
10 耶穌就直起腰來，不見一人，只見那婦人［and saw none but the woman］，對她說：「婦人，那些告妳的人［thine accusers］在哪裏呢？沒有人定你的罪麼？」	10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“
11 她說：「主啊，沒有。」耶穌說：「我也不定你的罪。去吧，從此不要再犯罪了。」	11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“
12 耶穌又對眾人說：「我是世界的光。跟從我的，就不在黑暗裏走，必要得著生命的光。」	12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.
13 法利賽人對他說：「你是為自己作見證，你的見證不真。」	13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.
14 耶穌說：「我雖然為自己作見證，我的見證還是真的；因我知道我從哪裏來，往哪裏去；你們卻道不出［cannot tell］我從哪裏來，往哪裏去。	14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.
15 你們是以肉身［flesh］判斷人，我卻不判斷人。	15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.
16 就是判斷人，我的判斷也是真的；因為不是我獨自在這裏，還有差我來的父與我同在。	16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
17 你們的律法上也記著說：『兩個人的見證是真的。』	17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.
18 我是為自己作見證，還有差我來的父也是為我作見證。」	18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.
19 他們就問他說：「你的父在哪裏？」耶穌回答說：「你們不認識我，也不認識我的父；若是認識我，也就認識我的父。」	19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
20 這些話是耶穌在殿裏的庫房、教訓人時所說的，也沒有人下手拿［laid hands on］他，因為他的時候還沒有到。	20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.
21 耶穌又對他們說：「我要去了，你們要找我，並且你們要死在自己［your］罪中；我所去的地方，你們不能到。」	21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.
22 猶太人說：「他說：『我所去的地方，你們不能到。』難道他要自盡嗎？」	22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“
23 耶穌對他們說：「你們是從下頭來的，我是從上頭來的；你們是屬這世界的，我不是屬這世界的。	23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
24 所以我對你們說，你們要死在罪中；你們若不信我乃是他［I am he］，必要死在罪中。」	24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.
25 他們就問他說：「你是誰？」耶穌對他們說：「就是我從起初所告訴你們的。	25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.
26 我有許多事講論你們，判斷你們；但那差我來的是真的，我在他那裏所聽見的，我就傳給世人。」	26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.
27 他們不明白耶穌是指著父說的。	27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
28 所以耶穌說：「你們舉起人子以後，必知道我乃是他［I am he］，並且知道我沒有一件事是憑著自己作的；我說這些話乃是照著我［my］父所教訓我的。	28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.
29 那差我來的是與我同在；父［Father］沒有撇下我獨自在這裏，因為我常作他所喜悅的事。」	29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.
30 耶穌說這些［these］話的時候，就有許多人信他。	30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
31 耶穌對信他的猶太人說：「你們若恆常持守［continue in］我的道，就真是我的門徒；	31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,
32 你們必曉得真理，真理必叫你們得以自由。」	32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“
33 他們回答他［him］說：「我們是亞伯拉罕的後裔，從來沒有作過誰的奴僕；你怎麼說『你們必得自由』呢？」	33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“
34 耶穌回答說：「我實實在在的告訴你們，所有犯罪的就是罪的僕人［servant］。	34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.
35 僕人［servant］不能永遠住在家裏；兒子是永遠住在家裏。	35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
36 所以天父的兒子若叫你們自由，你們就真自由了。	36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
37 我知道你們是亞伯拉罕的子孫，你們卻想要殺我，因為你們心裏容不下我的道。	37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
38 我所說的是在我父那裏看見的；你們所行的是在你們的父那裏看見［seen］的。」	38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.
39 他們說：「我們的父就是亞伯拉罕。」耶穌說：「你們若是亞伯拉罕的兒女［children］，就必行亞伯拉罕所行的事。	39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.
40 我將在神那裏所聽見的真理告訴了你們，現在你們卻想要殺我，這不是亞伯拉罕所行的事。	40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
41 你們是行你們父所行的事。」他們對他［to him］說：「我們不是從淫亂生的；我們只有一位父，就是神。」	41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.
42 耶穌對他們［unto them］說：「倘若神是你們的父，你們就必愛我；因為我本是出於神，也是從神而來，並不是由著自己來，乃是他差我來。	42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
43 你們為甚麼不明白我的話呢？無非是因你們不能聽我的道。	43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.
44 你們是出於你們的父魔鬼，你們父的私慾你們偏要行。他從起初是殺人的，不守真理，因他心裏沒有真理。他說謊是出於自己；因他本來是說謊的，也是說謊之人的父。	44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.
45 我將真理告訴你們，你們就因此不信我。	45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.
46 你們中間誰能指證我有罪呢？我既然將真理告訴你們，為甚麼不信我呢？	46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?
47 出於神的，必聽神的話［God's words］；你們不聽，因為你們不是出於神。」	47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.
48 猶太人回答說：「我們說你是撒瑪利亞人，並且是鬼魔［devil］附著的，這話豈不正對嗎？」	48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“
49 耶穌說：「我不是鬼魔［devil］附著的；我尊敬我的父，你們倒輕慢我。	49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.
50 我不求自己的榮耀，有一位為我求榮耀、定是非的。	50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.
51 我實實在在的告訴你們，人若遵守我的話［saying］，就永遠不見死。」	51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!
52 猶太人對他說：「現在我們知道你是鬼魔［devil］附著的。亞伯拉罕死了，眾先知也死了，你還說：『人若遵守我的話［saying］，就永遠不嘗死味。』	52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
53 難道你比我們的祖宗亞伯拉罕還大嗎？他死了，眾先知也死了，你將自己當作甚麼人呢？」	53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“
54 耶穌回答說：「我若榮耀自己，我的榮耀就算不得甚麼；榮耀我的乃是我的父，就是你們所說是你們的神。	54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
55 你們未曾認識他；我卻認識他。我若說不認識他，我就是說謊的，像你們一樣；但我認識他，也遵守他的話［saying］。	55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.
56 你們的祖宗亞伯拉罕歡歡喜喜的仰望我的日子，既看見了就快樂。」	56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.
57 猶太人就［Then］對他［unto him］說：「你還沒有五十歲，豈見過亞伯拉罕呢？」	57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“
58 耶穌說：「我實實在在的告訴你們，還沒有亞伯拉罕就有了我。」	58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.
59 於是他們拿石頭要打他，耶穌卻躲藏，在他們中間經過［going through the midst of them, and so passed by］，從殿裏出去了。	59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.

舊約

新約

約翰福音

第8章

Вiд Iвана

Розділ 8

約翰福音

第8章

Вiд Iвана

Розділ 8