| 耶利米書第6章 | 
| 1  | 
| 2 我好比女子錫安 | 
| 3 牧人必引他們的羊群到她那裏,在她周圍支搭帳棚,各在自己所佔之地使羊吃草。 | 
| 4 你們要準備攻擊她。起來吧,我們可以趁午時上去。我們有禍了 | 
| 5 起來吧,我們夜間去 | 
| 6 因為大軍之耶和華如此說:你們要砍伐樹木,築壘攻打耶路撒冷。這就是那該罰的城,其中盡是欺壓。 | 
| 7 泉源 | 
| 8 耶路撒冷啊,你當受教,免得我心離開你 | 
| 9  | 
| 10  | 
| 11 因此我被耶和華的烈怒 | 
| 12 他們的房屋、田地,和妻子都必轉歸別人;我要伸手攻擊這地的居民。這是耶和華說的。 | 
| 13  | 
| 14 他們輕輕忽忽地醫治我民女子 | 
| 15 他們犯了 | 
| 16 耶和華如此說:你們當站在路上察看,尋問 | 
| 17 我又 | 
| 18 列國啊,因此你們當聽。會眾啊,要知道他們必遭遇的事。 | 
| 19 地啊,當聽。看哪 | 
| 20 從示巴出的香 | 
| 21 所以耶和華如此說:看哪 | 
| 22  | 
| 23 他們要 | 
| 24  | 
| 25 你們不要往田野去,也不要行在路上,因四圍有仇敵的刀劍和驚嚇。 | 
| 26  | 
| 27  | 
| 28 他們都是極叛逆的,與毀謗的同行 | 
| 29 風箱被燒 | 
| 30 人必稱他們為被棄的銀渣,因為耶和華已經棄掉他們。 | 
| ЄремiяРозділ 6 | 
| 1  | 
| 2 І ви́кореню Я Сіонську дочку́, вродли́ву та ви́пещену. | 
| 3 Пастухи поприхо́дять до неї з своїми стада́ми, понапина́ють наме́ти навко́ло при ній, кожен місце своє випаса́тиме. | 
| 4 Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опі́вдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тя́гнуться тіні вечі́рні! | 
| 5 Уставайте та пі́демо вночі і пони́щмо пала́ти її! | 
| 6 Бо так промовляє Господь Саваот: Постина́йте дере́ва та ва́ла насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйно́ване бути, в ньому повно наси́льства: | 
| 7 як випри́скує воду свою джерело́, так випри́скує він своє зло. Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безпере́стань хворо́ба та рана. | 
| 8 Будь на́вчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відверну́лась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спусто́шенням, незасе́леним кра́єм! | 
| 9 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Позбирають доре́шти оста́нки Ізраїля, мов виноградові ре́штки, — простягни́ свою руку, немов виногра́дар по гро́на! | 
| 10 До ко́го я буду казати та сві́дчити буду, — і слуха́тимуть? Необрізане ось їхнє вухо — і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало по́сміхом — вони не жада́ють його́! | 
| 11 І гніву Господнього по́вен я став, зму́чився я, його стримуючи, — на вулиці виллю його на дітей та на збір юнакі́в одноча́сно, бо схо́плені будуть чоловік із жінкою, старий із віджи́лим літа́, | 
| 12 і дістануться іншим доми́ їхні, теж поля́ та жінки́. Бо Я руку Свою простягну́ на мешка́нців цієї землі, говорить Госпо́дь. | 
| 13 Бо вони від мало́го свого й до великого, — усі пожадли́ві на зи́ски, і від пророка та аж до священика роблять неправду. | 
| 14 І рани наро́ду Мого́ легковажно лікують, говорячи: „Мир, мир“, а миру нема! | 
| 15 Чи вони засоромилися, що гидо́ту робили? не засоро́милися ані тро́хи вони й застида́тись не вміють. Тому́ то впадуть між упа́лими в ча́сі, — коли їх навіщу́ Я, спіткну́ться, говорить Госпо́дь. | 
| 16 Так говорить Госпо́дь: На дорогах спині́ться та гляньте, і спитайте про давні стежки́, де то добра дорога, — то нею ідіть, і зна́йдете мир для своєї душі! Та вони відказали: „Не пі́демо!“ | 
| 17 І Я сторожі́в був поставив над вами, говорячи: Прислуха́йтесь до голосу сурми́! Та вони відказали: „Не будем прислу́хуватись! | 
| 18 Тому слухайте, люди, і пізнай, ти грома́до, що станеться з ними. | 
| 19 Послухай, ти зе́мле: Ось Я веду́ на наро́д цей лихе, плід їхніх думо́к, бо до слів Моїх не прислуха́лись вони, а Зако́ном Моїм погорди́ли! | 
| 20 Наві́що Мені те кади́ло, що з Шеви прихо́дить, запашни́й очере́т із далекого кра́ю? Цілопа́лення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні! | 
| 21 Тому́ то Господь каже так: Ось Я дам спотика́ння оцьо́му наро́дові, і спіткну́ться об них разом ваші батьки́ та сини́, сусід та приятель його, — і загинуть! | 
| 22 Так говорить Госпо́дь: Ось прихо́дить наро́д із півні́чного кра́ю, і збу́джується люд великий із кі́нців землі. | 
| 23 Лу́ка та ра́тище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве́, і гарцю́ють на ко́нях вони. Ушико́ваний, мов чоловік той до бо́ю, на те́бе, о до́чко Сіону! | 
| 24 Як почули ми звістку про ньо́го, омлі́ли нам руки, обняла́ нас триво́га та біль, немов в породі́ллі. | 
| 25 Не вихо́дьте на поле й не йді́те дорогою, бо в во́рога меч та страхі́ття навко́ло! | 
| 26 До́чко наро́ду Мого́, — вере́тою підпережи́сь та качайся у по́пелі! Справ жало́бу собі, немов над одноро́дженим, голосі́ння гірке́, — бо при́йде знена́цька руїнник на нас! | 
| 27 Я дав був тебе випробо́вувачем у наро́ді Моїм, за тверди́ню, щоб ти знав і випробо́вував їхню доро́гу. | 
| 28 Вони всі відсту́пники над відсту́пниками, чинять на́клепи, усі вони мідь та залізо, вони згу́бники! | 
| 29 Спали́лося ду́хало, від огню́ зникло о́ливо, — нада́рмо стара́нно розто́плювано, бо злих не відді́лено. | 
| 30 Срі́блом відки́неним на́звано їх, бо Госпо́дь їх відкинув“. | 
| 耶利米書第6章 | ЄремiяРозділ 6 | 
| 1  | 1  | 
| 2 我好比女子錫安 | 2 І ви́кореню Я Сіонську дочку́, вродли́ву та ви́пещену. | 
| 3 牧人必引他們的羊群到她那裏,在她周圍支搭帳棚,各在自己所佔之地使羊吃草。 | 3 Пастухи поприхо́дять до неї з своїми стада́ми, понапина́ють наме́ти навко́ло при ній, кожен місце своє випаса́тиме. | 
| 4 你們要準備攻擊她。起來吧,我們可以趁午時上去。我們有禍了 | 4 Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опі́вдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тя́гнуться тіні вечі́рні! | 
| 5 起來吧,我們夜間去 | 5 Уставайте та пі́демо вночі і пони́щмо пала́ти її! | 
| 6 因為大軍之耶和華如此說:你們要砍伐樹木,築壘攻打耶路撒冷。這就是那該罰的城,其中盡是欺壓。 | 6 Бо так промовляє Господь Саваот: Постина́йте дере́ва та ва́ла насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйно́ване бути, в ньому повно наси́льства: | 
| 7 泉源 | 7 як випри́скує воду свою джерело́, так випри́скує він своє зло. Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безпере́стань хворо́ба та рана. | 
| 8 耶路撒冷啊,你當受教,免得我心離開你 | 8 Будь на́вчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відверну́лась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спусто́шенням, незасе́леним кра́єм! | 
| 9  | 9 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Позбирають доре́шти оста́нки Ізраїля, мов виноградові ре́штки, — простягни́ свою руку, немов виногра́дар по гро́на! | 
| 10  | 10 До ко́го я буду казати та сві́дчити буду, — і слуха́тимуть? Необрізане ось їхнє вухо — і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало по́сміхом — вони не жада́ють його́! | 
| 11 因此我被耶和華的烈怒 | 11 І гніву Господнього по́вен я став, зму́чився я, його стримуючи, — на вулиці виллю його на дітей та на збір юнакі́в одноча́сно, бо схо́плені будуть чоловік із жінкою, старий із віджи́лим літа́, | 
| 12 他們的房屋、田地,和妻子都必轉歸別人;我要伸手攻擊這地的居民。這是耶和華說的。 | 12 і дістануться іншим доми́ їхні, теж поля́ та жінки́. Бо Я руку Свою простягну́ на мешка́нців цієї землі, говорить Госпо́дь. | 
| 13  | 13 Бо вони від мало́го свого й до великого, — усі пожадли́ві на зи́ски, і від пророка та аж до священика роблять неправду. | 
| 14 他們輕輕忽忽地醫治我民女子 | 14 І рани наро́ду Мого́ легковажно лікують, говорячи: „Мир, мир“, а миру нема! | 
| 15 他們犯了 | 15 Чи вони засоромилися, що гидо́ту робили? не засоро́милися ані тро́хи вони й застида́тись не вміють. Тому́ то впадуть між упа́лими в ча́сі, — коли їх навіщу́ Я, спіткну́ться, говорить Госпо́дь. | 
| 16 耶和華如此說:你們當站在路上察看,尋問 | 16 Так говорить Госпо́дь: На дорогах спині́ться та гляньте, і спитайте про давні стежки́, де то добра дорога, — то нею ідіть, і зна́йдете мир для своєї душі! Та вони відказали: „Не пі́демо!“ | 
| 17 我又 | 17 І Я сторожі́в був поставив над вами, говорячи: Прислуха́йтесь до голосу сурми́! Та вони відказали: „Не будем прислу́хуватись! | 
| 18 列國啊,因此你們當聽。會眾啊,要知道他們必遭遇的事。 | 18 Тому слухайте, люди, і пізнай, ти грома́до, що станеться з ними. | 
| 19 地啊,當聽。看哪 | 19 Послухай, ти зе́мле: Ось Я веду́ на наро́д цей лихе, плід їхніх думо́к, бо до слів Моїх не прислуха́лись вони, а Зако́ном Моїм погорди́ли! | 
| 20 從示巴出的香 | 20 Наві́що Мені те кади́ло, що з Шеви прихо́дить, запашни́й очере́т із далекого кра́ю? Цілопа́лення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні! | 
| 21 所以耶和華如此說:看哪 | 21 Тому́ то Господь каже так: Ось Я дам спотика́ння оцьо́му наро́дові, і спіткну́ться об них разом ваші батьки́ та сини́, сусід та приятель його, — і загинуть! | 
| 22  | 22 Так говорить Госпо́дь: Ось прихо́дить наро́д із півні́чного кра́ю, і збу́джується люд великий із кі́нців землі. | 
| 23 他們要 | 23 Лу́ка та ра́тище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве́, і гарцю́ють на ко́нях вони. Ушико́ваний, мов чоловік той до бо́ю, на те́бе, о до́чко Сіону! | 
| 24  | 24 Як почули ми звістку про ньо́го, омлі́ли нам руки, обняла́ нас триво́га та біль, немов в породі́ллі. | 
| 25 你們不要往田野去,也不要行在路上,因四圍有仇敵的刀劍和驚嚇。 | 25 Не вихо́дьте на поле й не йді́те дорогою, бо в во́рога меч та страхі́ття навко́ло! | 
| 26  | 26 До́чко наро́ду Мого́, — вере́тою підпережи́сь та качайся у по́пелі! Справ жало́бу собі, немов над одноро́дженим, голосі́ння гірке́, — бо при́йде знена́цька руїнник на нас! | 
| 27  | 27 Я дав був тебе випробо́вувачем у наро́ді Моїм, за тверди́ню, щоб ти знав і випробо́вував їхню доро́гу. | 
| 28 他們都是極叛逆的,與毀謗的同行 | 28 Вони всі відсту́пники над відсту́пниками, чинять на́клепи, усі вони мідь та залізо, вони згу́бники! | 
| 29 風箱被燒 | 29 Спали́лося ду́хало, від огню́ зникло о́ливо, — нада́рмо стара́нно розто́плювано, бо злих не відді́лено. | 
| 30 人必稱他們為被棄的銀渣,因為耶和華已經棄掉他們。 | 30 Срі́блом відки́неним на́звано їх, бо Госпо́дь їх відкинув“. |