Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第11章

1 耶穌在一個地方禱告，禱告完了，他門徒有個［one of his disciples］對他說：「求主教導我們禱告，像約翰也［also］教導他的門徒。」

2 耶穌對他們［unto them］說：「你們禱告的時候，要說：『我們在天上的父，願人都尊你的名為聖。願你的國降臨。願你的旨意成［Thy will be done］在地上［in earth］，如同成在天上［as in heaven］。

3 我們日用的飲食，天天賜給我們。

4 饒恕［forgive］我們的罪；因為我們也饒恕［forgive］凡虧欠我們的人。不領［lead］我們陷入［into］試探；但救我們脫離兇惡［but deliver us from evil］。」

5 耶穌又對他［unto them］說：「你們中間誰有一個朋友，半夜到他那裏去，對他［unto him］說：『朋友，請借給我三個餅；

6 因為我有一個朋友行路，來到我這裏，我沒有甚麼給他擺上。』的呢？

7 那人在裏面回答說：『不要攪擾我。門已經關閉，我的［my］孩子們也同我在床上了；我不能起來給你。』

8 我告訴你們：『雖不因他是他的［his］朋友起來給他，但因他情詞迫切的直求，就必起來照他所需用的給他。』

9 我又告訴你們：『祈求［Ask］，就給你們；尋找，就尋見；叩門，就給你們開門。

10 因為，凡祈求的，就得著；尋找的，就尋見；叩門的，就給他開門。』

11 若有兒子要求餅［If a son shall ask bread of］，你們中間作父親的［any of you that is a father］，豈［will］給他石頭呢？倘或兒子［or if］求魚，豈［any］拿蛇當魚給他呢？

12 或若兒子［Or if he］求雞蛋，豈［will］給他蠍子呢？

13 你們雖然不好，尚且知道拿好東西給兒女；何況你們的［your］天父，豈不更將聖靈給求他的人嗎？」

14 耶穌趕出一個叫人啞吧的鬼魔［devil］。鬼魔［devil］出去了，啞吧就說出話來；百姓［people］都希奇。

15 內中卻有人說：「他是靠著鬼魔之王［chief of the devils］別西卜趕出鬼魔［casteth out devils］。」

16 又有人試探耶穌，向他求從天上來的神蹟。

17 但［But］他曉得他們的意念，便對他們說：「凡一國自相紛爭，就成為荒場；凡一家自相紛爭，就必敗落。

18 若撒但也［also］自相紛爭，他的國怎能站得住呢？因為你們說我是靠著別西卜趕出鬼魔［cast out devils］。

19 我若靠著別西卜趕出鬼魔［cast out devils］，你們的子弟趕出他們［cast them out］又靠著誰呢？這樣，他們就要斷定你們的是非。

20 我若以神的指頭趕出鬼魔［with the finger of God cast out devils］，這就是神［God］的國臨到你們了。

21 壯士披掛［armed］，看守自己宮宅［his palace］，他所有的便［When］平安無事；

22 但有一個比他更壯的來，勝過他，就奪盡［all］他所倚靠的盔甲［armour］，又分了他的贓。

23 不與我相合的，就是敵我的；不同我收聚的，就是分散的。」

24 「污靈［spirit］離了人身，就在乾旱［dry］之地行［walketh］來行［walketh］去，尋求安歇之處；既尋不著，他［he］說：『我要回到我所出來的屋裏去。』

25 他［he］到了，就看見裏面打掃乾淨，修飾好了。

26 污靈［he］便去，另帶了七個比自己更惡的靈［spirits］來；他們［they］都進去住在那裏。那人末後的景況比先前更不好了。」

27 耶穌正說這些［these］話的時候，眾人中間有一個女人大聲說：「懷你的胎［womb that bare thee］和哺你的乳［paps which thou hast sucked］有福了。」

28 但［But］耶穌說：「是，卻還不如聽神之道而遵守的人有福。」

29 當百姓［people］聚集成群［thick］的時候，耶穌開講說：「這是［This is］一個邪惡的世代。他們求看神蹟；除了先知［prophet］約拿的神蹟以外，再沒有神蹟給他們看。

30 約拿怎樣為尼尼微人成了神蹟，人子也要照樣為這世代的人成了神蹟。

31 當審判的時候，南方的女王要起來定這世代的罪。因為她從地極而來，要聽所羅門的智慧話；看哪，在這裏有一人比所羅門更大。

32 當審判的時候，尼尼微人要起來定這世代的罪。因為尼尼微人聽了約拿所傳的就悔改了；看哪，在這裏有一人比約拿更大。」

33 「沒有人點燭［candle］放在隱密處［secret place］裏，或是斗底下，總是放在燭臺［candlestick］上，使進來的人得見亮光。

34 眼睛［eye］就是身上的光［light］。故此［therefore］，你的眼睛若專一［single］，你［thy］全身就全然［full of］光明；你［thine］眼睛若有災病［evil］，你［thy］全身就全然［full of］黑暗。

35 所以，務要謹慎［Take heed］，好叫［that］你裏頭的光毫無［be not］黑暗。

36 所以［therefore］，若是你全身全然［full of］光明，毫無黑暗，全身［whole］就必全然光明，如同燭［candle］的明光照亮你。」

37 他［he］說話的時候，有一個法利賽人請耶穌同他用餐［dine］；耶穌就進去坐席。

38 這法利賽人看見耶穌餐［dinner］前不洗手便詫異。

39 主對他說：「如今你們法利賽人洗淨杯盤的外面；你們裏面卻滿了殘暴［ravening］和邪惡。

40 你們［Ye］無知的人哪，造外面的，不也造裏面嗎？

41 只要把你們有的［as ye have］施捨給人； 看哪［behold］，凡物於你們就都潔淨了。」

42 「但是［But］你們法利賽人有禍了。因為你們將薄荷、芸香並各樣菜蔬獻上十分之一，那公義和愛神的事反倒不行了；這些［these］是你們當行的，也［and］是不可不行的。

43 你們法利賽人有禍了。因為你們喜愛會堂裏的首位，又喜愛人在街市上問你們的安。

44 你們這些文士和法利賽人，偽善的人［you, scribes and Pharisees, hypocrites］，有禍了。因為你們如同不顯露的墳墓，走在上面的人是不覺的［not aware of］。」

45 那時［Then］，律法師中有一個回答耶穌說：「夫子，你這樣說也把我們羞辱［reproachest］了。」

46 耶穌說：「你們律法師也有禍了。因為你們把難擔的擔子放在人身上，自己一個指頭卻不肯動。

47 你們有禍了。因為你們修造先知的墳墓，那些［them］先知正是你們的祖宗所殺的。

48 證明［bear witness］你們祖宗所作的事，你們果然［Truly］喜歡；因為他們實在［indeed］殺了先知，你們修造先知的墳墓。

49 所以，神的智慧［wisdom of］又［also］說：『我要差遣先知和使徒到他們那裏去，有的他們要殺害，有的他們要逼迫。』

50 使創世以來所流眾先知的血［blood］都要問在這世代的人身上；

51 就是從亞伯的血起，直到被殺在壇和殿中間撒迦利亞的血為止。我實在告訴你們：『這都要問在這世代的人身上。』

52 你們律法師有禍了。因為你們把知識的鑰匙奪了去；你們［ye］自己不進去，正要進去的人你們也阻擋他們。」

53 耶穌向他們說這些話［said these things unto them］之間［as］，文士和法利賽人就極力的催逼他，引動他多說話；

54 私下窺聽，要拿他的話柄，意思是要控告他［that they might accuse him］。

Вiд Луки

Розділ 11

1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“

2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.

3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.

4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“

5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,

6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.

7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.

8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.

9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!

10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.

11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?

12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?

13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“

14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.

15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.

16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.

18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.

19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.

20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.

21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.

22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.

23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!

24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.

25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.

26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“

27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“

28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“

29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.

30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.

31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!

32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!

33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.

34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.

35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!

36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.

37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.

38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.

39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!

40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?

41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.

42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!

43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!

44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.

45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“

46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!

47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.

48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!

49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,

50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,

51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!

52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“

53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —

54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).

路加福音第11章	Вiд Луки Розділ 11
1 耶穌在一個地方禱告，禱告完了，他門徒有個［one of his disciples］對他說：「求主教導我們禱告，像約翰也［also］教導他的門徒。」	1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“
2 耶穌對他們［unto them］說：「你們禱告的時候，要說：『我們在天上的父，願人都尊你的名為聖。願你的國降臨。願你的旨意成［Thy will be done］在地上［in earth］，如同成在天上［as in heaven］。	2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.
3 我們日用的飲食，天天賜給我們。	3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.
4 饒恕［forgive］我們的罪；因為我們也饒恕［forgive］凡虧欠我們的人。不領［lead］我們陷入［into］試探；但救我們脫離兇惡［but deliver us from evil］。」	4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“
5 耶穌又對他［unto them］說：「你們中間誰有一個朋友，半夜到他那裏去，對他［unto him］說：『朋友，請借給我三個餅；	5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,
6 因為我有一個朋友行路，來到我這裏，我沒有甚麼給他擺上。』的呢？	6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.
7 那人在裏面回答說：『不要攪擾我。門已經關閉，我的［my］孩子們也同我在床上了；我不能起來給你。』	7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.
8 我告訴你們：『雖不因他是他的［his］朋友起來給他，但因他情詞迫切的直求，就必起來照他所需用的給他。』	8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.
9 我又告訴你們：『祈求［Ask］，就給你們；尋找，就尋見；叩門，就給你們開門。	9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!
10 因為，凡祈求的，就得著；尋找的，就尋見；叩門的，就給他開門。』	10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.
11 若有兒子要求餅［If a son shall ask bread of］，你們中間作父親的［any of you that is a father］，豈［will］給他石頭呢？倘或兒子［or if］求魚，豈［any］拿蛇當魚給他呢？	11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?
12 或若兒子［Or if he］求雞蛋，豈［will］給他蠍子呢？	12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?
13 你們雖然不好，尚且知道拿好東西給兒女；何況你們的［your］天父，豈不更將聖靈給求他的人嗎？」	13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“
14 耶穌趕出一個叫人啞吧的鬼魔［devil］。鬼魔［devil］出去了，啞吧就說出話來；百姓［people］都希奇。	14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.
15 內中卻有人說：「他是靠著鬼魔之王［chief of the devils］別西卜趕出鬼魔［casteth out devils］。」	15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.
16 又有人試探耶穌，向他求從天上來的神蹟。	16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
17 但［But］他曉得他們的意念，便對他們說：「凡一國自相紛爭，就成為荒場；凡一家自相紛爭，就必敗落。	17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.
18 若撒但也［also］自相紛爭，他的國怎能站得住呢？因為你們說我是靠著別西卜趕出鬼魔［cast out devils］。	18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.
19 我若靠著別西卜趕出鬼魔［cast out devils］，你們的子弟趕出他們［cast them out］又靠著誰呢？這樣，他們就要斷定你們的是非。	19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.
20 我若以神的指頭趕出鬼魔［with the finger of God cast out devils］，這就是神［God］的國臨到你們了。	20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
21 壯士披掛［armed］，看守自己宮宅［his palace］，他所有的便［When］平安無事；	21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.
22 但有一個比他更壯的來，勝過他，就奪盡［all］他所倚靠的盔甲［armour］，又分了他的贓。	22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.
23 不與我相合的，就是敵我的；不同我收聚的，就是分散的。」	23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
24 「污靈［spirit］離了人身，就在乾旱［dry］之地行［walketh］來行［walketh］去，尋求安歇之處；既尋不著，他［he］說：『我要回到我所出來的屋裏去。』	24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.
25 他［he］到了，就看見裏面打掃乾淨，修飾好了。	25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.
26 污靈［he］便去，另帶了七個比自己更惡的靈［spirits］來；他們［they］都進去住在那裏。那人末後的景況比先前更不好了。」	26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“
27 耶穌正說這些［these］話的時候，眾人中間有一個女人大聲說：「懷你的胎［womb that bare thee］和哺你的乳［paps which thou hast sucked］有福了。」	27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“
28 但［But］耶穌說：「是，卻還不如聽神之道而遵守的人有福。」	28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“
29 當百姓［people］聚集成群［thick］的時候，耶穌開講說：「這是［This is］一個邪惡的世代。他們求看神蹟；除了先知［prophet］約拿的神蹟以外，再沒有神蹟給他們看。	29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.
30 約拿怎樣為尼尼微人成了神蹟，人子也要照樣為這世代的人成了神蹟。	30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.
31 當審判的時候，南方的女王要起來定這世代的罪。因為她從地極而來，要聽所羅門的智慧話；看哪，在這裏有一人比所羅門更大。	31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!
32 當審判的時候，尼尼微人要起來定這世代的罪。因為尼尼微人聽了約拿所傳的就悔改了；看哪，在這裏有一人比約拿更大。」	32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
33 「沒有人點燭［candle］放在隱密處［secret place］裏，或是斗底下，總是放在燭臺［candlestick］上，使進來的人得見亮光。	33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.
34 眼睛［eye］就是身上的光［light］。故此［therefore］，你的眼睛若專一［single］，你［thy］全身就全然［full of］光明；你［thine］眼睛若有災病［evil］，你［thy］全身就全然［full of］黑暗。	34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.
35 所以，務要謹慎［Take heed］，好叫［that］你裏頭的光毫無［be not］黑暗。	35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!
36 所以［therefore］，若是你全身全然［full of］光明，毫無黑暗，全身［whole］就必全然光明，如同燭［candle］的明光照亮你。」	36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.
37 他［he］說話的時候，有一個法利賽人請耶穌同他用餐［dine］；耶穌就進去坐席。	37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
38 這法利賽人看見耶穌餐［dinner］前不洗手便詫異。	38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
39 主對他說：「如今你們法利賽人洗淨杯盤的外面；你們裏面卻滿了殘暴［ravening］和邪惡。	39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!
40 你們［Ye］無知的人哪，造外面的，不也造裏面嗎？	40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?
41 只要把你們有的［as ye have］施捨給人； 看哪［behold］，凡物於你們就都潔淨了。」	41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.
42 「但是［But］你們法利賽人有禍了。因為你們將薄荷、芸香並各樣菜蔬獻上十分之一，那公義和愛神的事反倒不行了；這些［these］是你們當行的，也［and］是不可不行的。	42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!
43 你們法利賽人有禍了。因為你們喜愛會堂裏的首位，又喜愛人在街市上問你們的安。	43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!
44 你們這些文士和法利賽人，偽善的人［you, scribes and Pharisees, hypocrites］，有禍了。因為你們如同不顯露的墳墓，走在上面的人是不覺的［not aware of］。」	44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.
45 那時［Then］，律法師中有一個回答耶穌說：「夫子，你這樣說也把我們羞辱［reproachest］了。」	45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“
46 耶穌說：「你們律法師也有禍了。因為你們把難擔的擔子放在人身上，自己一個指頭卻不肯動。	46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!
47 你們有禍了。因為你們修造先知的墳墓，那些［them］先知正是你們的祖宗所殺的。	47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.
48 證明［bear witness］你們祖宗所作的事，你們果然［Truly］喜歡；因為他們實在［indeed］殺了先知，你們修造先知的墳墓。	48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!
49 所以，神的智慧［wisdom of］又［also］說：『我要差遣先知和使徒到他們那裏去，有的他們要殺害，有的他們要逼迫。』	49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,
50 使創世以來所流眾先知的血［blood］都要問在這世代的人身上；	50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,
51 就是從亞伯的血起，直到被殺在壇和殿中間撒迦利亞的血為止。我實在告訴你們：『這都要問在這世代的人身上。』	51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!
52 你們律法師有禍了。因為你們把知識的鑰匙奪了去；你們［ye］自己不進去，正要進去的人你們也阻擋他們。」	52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“
53 耶穌向他們說這些話［said these things unto them］之間［as］，文士和法利賽人就極力的催逼他，引動他多說話；	53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —
54 私下窺聽，要拿他的話柄，意思是要控告他［that they might accuse him］。	54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).

舊約

新約

路加福音

第11章

Вiд Луки

Розділ 11

路加福音

第11章

Вiд Луки

Розділ 11