Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第19章

1 耶穌進了耶利哥，在那地方經過［entered and passed through Jericho］。

2 恰巧［behold］有一個人名叫撒該，作稅吏長，是個財主。

3 他要看看耶穌是怎樣的人；只因人多，他的身量又矮，所以不得看見。

4 他［he］就跑到前頭，爬上桑樹，要看耶穌；因為耶穌必從那裏經過。

5 耶穌到了那裏，抬頭看見他［and saw him］，便對他說：「撒該，快下來；今天我必住在你家裏。」

6 他就急忙下來，歡歡喜喜的接待耶穌。

7 眾人看見，都私下議論說：「他竟到罪人家裏去作客［be guest］。」

8 撒該站著對主說：「主啊，請看［Behold］，我把所有的一半給窮人；我若誣詐［taken any thing from any man by false accusation］了誰，就還他四倍。」

9 耶穌對他［unto him］說：「今天救恩到了這家，因為他也是亞伯拉罕的子孫。

10 人子來，為要尋找、拯救失喪的人。」

11 眾人正在聽見這些事［things］的時候，耶穌因為將近耶路撒冷，又因他們以為神的國快要顯出來，就另設一個比喻去說［and spake］。

12 他就說［He said therefore］：「有一個貴族往遠方去，要得國回來。

13 他［he］便叫了他的十個僕人來，交給他們十鎊［pounds］銀子，對他們［unto them］說：『你們去作生意，直等我回來。』

14 他本國的人卻恨他，打發使者隨著他去［after him］，說：『我們不願意這個人作我們的王。』

15 他既得國回來，就吩咐叫那些［these］領錢［money］的僕人來，要知道各人［every man］作生意賺了多少。

16 第一個就［Then］上來，說：『主啊，你的一鎊［pound］銀子已經賺了十鎊［pounds］。』

17 主人對他［unto him］說：『好。你這［thou］良善的僕人。你既在最小的事上有忠心，可以有權柄管十座城。』

18 第二個來，說：『主啊。你的一鎊［pound］銀子，已經賺了五鎊［pounds］。』

19 主人照樣對他［likewise to him］說：『你也可以管五座城。』

20 又有一個來說：『主啊，看哪，你的一鎊［pound］銀子在這裏，我把它包在手巾裏存著；

21 我原是怕你，因為你是嚴厲的人；你［thou］沒有放下的，還要去拿；你［thou］沒有種下的，還要去收。』

22 主人對他說：『你這惡僕，我要憑你的口定你的罪。你既知道我是嚴厲的人，沒有放下的，我還要拿［taking up that I］，沒有種下的，我還要收［reaping that I］；

23 這樣［then］，你［thou］為甚麼不把我的錢［money］交給銀行，好叫［that］我來的時候，連本帶利都可以要回來呢？』

24 他［he］就對旁邊站著的人說：『奪過他這一鎊［pound］來，給那有十鎊［pounds］的。』

25 （他們對他［unto him］說：『主啊，他已經有十鎊［pounds］了。』）

26 主人說：『我告訴你們：凡有的，還要加給他；沒有的，連他所有的也要奪過來。

27 至於我那些仇敵，不要我作他們王的，把他們拉來，在我面前殺了吧。』」

28 耶穌說完了這話，就在前面走，上耶路撒冷去。

29 將近伯法其和伯大尼，他［he］在一座山名叫橄欖山那裏，就打發他［his］兩個門徒，

30 說［Saying］：「你們往對面村子裏去；進去的時候，你們［ye］必看見一匹驢駒縛在那裏，是從來沒有人騎過的。可以解開，把牠［him］牽來。

31 若有人問你們［you］：『你們［ye］為甚麼解牠？』你們就對他［him］如此［thus］說：『這是因［Because］主要用牠。』」

32 打發的人去了，所遇見的正如耶穌向他們［unto them］所說的。

33 他們解驢駒的時候，主人對［unto］他們說：「你們［ye］解驢駒作甚麼？」

34 他們說：「主要用牠。」

35 他們牽驢［him］到耶穌那裏；就［and］把自己的衣服搭在上面，扶著耶穌騎上。

36 耶穌［he］走的時候，眾人把衣服鋪在路上。

37 耶穌［he］將近耶路撒冷，正下橄欖山的時候，眾門徒因所見過的一切異能，就［began to］都歡樂起來，大聲讚美神；

38 說：「奉主名來的王是應當稱頌的；在天上有和平，在至高之處有榮光。」

39 眾人中有幾個法利賽人對耶穌說：「夫子，責備你的門徒吧。」

40 耶穌回答［answered］他們［them］說：「我告訴你們，若是他們閉口不說，這些石頭必要立時［immediately］呼叫起來。」

41 耶穌快到耶路撒冷，看見城，就為它哀哭，

42 說：「巴不得你在你這日子，好歹［at least］知道關係你平安的事。無奈這事現在是隱藏的，叫你的眼看不出來。

43 因為日子將到，你的仇敵必築起土壘，周圍環繞你，四面困住你，

44 並要把你［thee］和你裏頭的兒女掃滅在地［lay thee even with the ground］；連一塊石頭他們［they］也不留在石頭上；因你不知道眷顧你的時候。」

45 耶穌進了殿，動手［began to］趕出裏頭作買賣的人；

46 對他們說：「經上說：『我的殿乃是［is］禱告的殿』；你們倒使它成為賊窩了。」

47 耶穌天天在殿裏教訓人。祭司長和文士與百姓的首領［chief］卻［But］想要殺他，

48 但他們［they］尋不出法子來；因為百姓都側耳聽他。

Вiд Луки

Розділ 19

1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.

2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —

3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.

4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“

6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“

8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.

9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.

10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“

11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.

12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.

22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“

24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.

25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.

26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,

30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.

32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“

34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.

35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“

40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“

41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,

42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,

46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,

48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.

路加福音第19章	Вiд Луки Розділ 19
1 耶穌進了耶利哥，在那地方經過［entered and passed through Jericho］。	1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.
2 恰巧［behold］有一個人名叫撒該，作稅吏長，是個財主。	2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —
3 他要看看耶穌是怎樣的人；只因人多，他的身量又矮，所以不得看見。	3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.
4 他［he］就跑到前頭，爬上桑樹，要看耶穌；因為耶穌必從那裏經過。	4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.
5 耶穌到了那裏，抬頭看見他［and saw him］，便對他說：「撒該，快下來；今天我必住在你家裏。」	5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
6 他就急忙下來，歡歡喜喜的接待耶穌。	6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.
7 眾人看見，都私下議論說：「他竟到罪人家裏去作客［be guest］。」	7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“
8 撒該站著對主說：「主啊，請看［Behold］，我把所有的一半給窮人；我若誣詐［taken any thing from any man by false accusation］了誰，就還他四倍。」	8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.
9 耶穌對他［unto him］說：「今天救恩到了這家，因為他也是亞伯拉罕的子孫。	9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.
10 人子來，為要尋找、拯救失喪的人。」	10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
11 眾人正在聽見這些事［things］的時候，耶穌因為將近耶路撒冷，又因他們以為神的國快要顯出來，就另設一個比喻去說［and spake］。	11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.
12 他就說［He said therefore］：「有一個貴族往遠方去，要得國回來。	12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
13 他［he］便叫了他的十個僕人來，交給他們十鎊［pounds］銀子，對他們［unto them］說：『你們去作生意，直等我回來。』	13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.
14 他本國的人卻恨他，打發使者隨著他去［after him］，說：『我們不願意這個人作我們的王。』	14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
15 他既得國回來，就吩咐叫那些［these］領錢［money］的僕人來，要知道各人［every man］作生意賺了多少。	15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
16 第一個就［Then］上來，說：『主啊，你的一鎊［pound］銀子已經賺了十鎊［pounds］。』	16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
17 主人對他［unto him］說：『好。你這［thou］良善的僕人。你既在最小的事上有忠心，可以有權柄管十座城。』	17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
18 第二個來，說：『主啊。你的一鎊［pound］銀子，已經賺了五鎊［pounds］。』	18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
19 主人照樣對他［likewise to him］說：『你也可以管五座城。』	19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
20 又有一個來說：『主啊，看哪，你的一鎊［pound］銀子在這裏，我把它包在手巾裏存著；	20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
21 我原是怕你，因為你是嚴厲的人；你［thou］沒有放下的，還要去拿；你［thou］沒有種下的，還要去收。』	21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
22 主人對他說：『你這惡僕，我要憑你的口定你的罪。你既知道我是嚴厲的人，沒有放下的，我還要拿［taking up that I］，沒有種下的，我還要收［reaping that I］；	22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23 這樣［then］，你［thou］為甚麼不把我的錢［money］交給銀行，好叫［that］我來的時候，連本帶利都可以要回來呢？』	23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
24 他［he］就對旁邊站著的人說：『奪過他這一鎊［pound］來，給那有十鎊［pounds］的。』	24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
25 （他們對他［unto him］說：『主啊，他已經有十鎊［pounds］了。』）	25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
26 主人說：『我告訴你們：凡有的，還要加給他；沒有的，連他所有的也要奪過來。	26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
27 至於我那些仇敵，不要我作他們王的，把他們拉來，在我面前殺了吧。』」	27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
28 耶穌說完了這話，就在前面走，上耶路撒冷去。	28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
29 將近伯法其和伯大尼，他［he］在一座山名叫橄欖山那裏，就打發他［his］兩個門徒，	29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
30 說［Saying］：「你們往對面村子裏去；進去的時候，你們［ye］必看見一匹驢駒縛在那裏，是從來沒有人騎過的。可以解開，把牠［him］牽來。	30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
31 若有人問你們［you］：『你們［ye］為甚麼解牠？』你們就對他［him］如此［thus］說：『這是因［Because］主要用牠。』」	31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
32 打發的人去了，所遇見的正如耶穌向他們［unto them］所說的。	32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
33 他們解驢駒的時候，主人對［unto］他們說：「你們［ye］解驢駒作甚麼？」	33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
34 他們說：「主要用牠。」	34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.
35 他們牽驢［him］到耶穌那裏；就［and］把自己的衣服搭在上面，扶著耶穌騎上。	35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36 耶穌［he］走的時候，眾人把衣服鋪在路上。	36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
37 耶穌［he］將近耶路撒冷，正下橄欖山的時候，眾門徒因所見過的一切異能，就［began to］都歡樂起來，大聲讚美神；	37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38 說：「奉主名來的王是應當稱頌的；在天上有和平，在至高之處有榮光。」	38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
39 眾人中有幾個法利賽人對耶穌說：「夫子，責備你的門徒吧。」	39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
40 耶穌回答［answered］他們［them］說：「我告訴你們，若是他們閉口不說，這些石頭必要立時［immediately］呼叫起來。」	40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“
41 耶穌快到耶路撒冷，看見城，就為它哀哭，	41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42 說：「巴不得你在你這日子，好歹［at least］知道關係你平安的事。無奈這事現在是隱藏的，叫你的眼看不出來。	42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
43 因為日子將到，你的仇敵必築起土壘，周圍環繞你，四面困住你，	43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.
44 並要把你［thee］和你裏頭的兒女掃滅在地［lay thee even with the ground］；連一塊石頭他們［they］也不留在石頭上；因你不知道眷顧你的時候。」	44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
45 耶穌進了殿，動手［began to］趕出裏頭作買賣的人；	45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,
46 對他們說：「經上說：『我的殿乃是［is］禱告的殿』；你們倒使它成為賊窩了。」	46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.
47 耶穌天天在殿裏教訓人。祭司長和文士與百姓的首領［chief］卻［But］想要殺他，	47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,
48 但他們［they］尋不出法子來；因為百姓都側耳聽他。	48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.

舊約

新約

路加福音

第19章

Вiд Луки

Розділ 19

路加福音

第19章

Вiд Луки

Розділ 19