1 Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.

2 Бо коли до вашого зібра́ння ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й біда́р у вбогім вбранні́,

3 і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут,“ а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“,

4 то чи не стало між вами поді́лення, і не стали ви злоду́мними суддями?

5 Послухайте, мої брати любі, — чи ж не вибрав Бог бідарі́в цього світу за багатих вірою й за спадкоє́мців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?

6 А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́?

7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я́, що ви ним називаєтесь?

8 Коли ви Зако́на Царсько́го виконуєте, за Писа́нням: „Люби свого ближнього, як самого себе“, то ви робите добре.

9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Зако́н удоводнює, що ви винуватці.

10 Бо хто всього Зако́на виконує, а згрішить в одно́му, той винним у всьому стає.

11 Бо Той, Хто сказав: „Не чини перелю́бства“, також наказав: „Не вбивай“. А хоч ти перелю́бства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Зако́ну.

12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі.

13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.

14 Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?

15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,

16 а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?

17 Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!

18 Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.

19 Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.

20 Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?

21 Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий, був як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?

22 Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?

23 І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.

24 Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?

25 Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?

26 Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!