CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Mark 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Mark

Chapter 14

1 After3326 two1417 days2250 was the feast of the passover,3957 and of unleavened106 bread: and the chief749 priests749 and the scribes1122 sought2212 how4459 they might take2902 him by craft,1388 and put615 him to death.615

2 But they said,3004 Not on1722 the feast1859 day, lest3379 there be an uproar2351 of the people.2992

3 And being5607 in Bethany963 in the house3614 of Simon4613 the leper,3015 as he sat2621 at2621 meat, there came2064 a woman1135 having2192 an alabaster211 box211 of ointment3464 of spikenard3487 4101 very4185 precious;4185 and she broke4937 the box,211 and poured2708 it on2596 his head.2776

4 And there were some5100 that had indignation23 within4314 themselves,1438 and said,3004 Why1519 5101 was this3778 waste684 of the ointment3464 made?1096

5 For it might1410 have been sold4097 for more1883 than1883 three5145 hundred5145 pence,1220 and have been given1325 to the poor.4434 And they murmured1690 against1690 her.

6 And Jesus2424 said,2036 Let863 her alone;863 why5101 trouble2873 3930 you her? she has worked2038 a good2570 work2041 on1722 me.

7 For you have2192 the poor4434 with you always,3842 and whenever3752 you will2309 you may1410 do4160 them good:2095 but me you have2192 not always.3842

8 She has done4160 what3739 she could:2192 she is come4301 beforehand4301 to anoint3462 my body4983 to the burying.1780

9 Truly281 I say3004 to you, Wherever3699 302 this5124 gospel2098 shall be preached2784 throughout1519 the whole3650 world,2889 this also2532 that she has done4160 shall be spoken2980 of for a memorial3422 of her.

10 And Judas2455 Iscariot,2469 one1520 of the twelve,1427 went565 to the chief749 priests,749 to betray3860 him to them.

11 And when they heard191 it, they were glad,5463 and promised1861 to give1325 him money.694 And he sought2212 how4459 he might conveniently2122 betray3860 him.

12 And the first4413 day2250 of unleavened106 bread, when3753 they killed2380 the passover,3957 his disciples3101 said3004 to him, Where4226 will2309 you that we go565 and prepare2090 that you may eat5315 the passover?3957

13 And he sends649 forth1614 two1417 of his disciples,3101 and said3004 to them, Go5217 you into1519 the city,4172 and there shall meet528 you a man444 bearing941 a pitcher2765 of water:5204 follow190 him.

14 And wherever3699 1437 he shall go1525 in, say2036 you to the manager3611 of the house,3617 The Master1320 said,3004 Where4226 is the guest room,2646 where3699 I shall eat5315 the passover3957 with my disciples?3101

15 And he will show1166 you a large3173 upper508 room508 furnished4766 and prepared:2092 there1563 make2090 ready2090 for us.

16 And his disciples3101 went1831 forth,1831 and came2064 into1519 the city,4172 and found2147 as he had said2036 to them: and they made2090 ready2090 the passover.3957

17 And in the evening3798 he comes2064 with the twelve.1427

18 And as they sat345 and did eat,2068 Jesus2424 said,2036 Truly281 I say3004 to you, One1520 of you which3588 eats2068 with me shall betray3860 me.

19 And they began756 to be sorrowful,3076 and to say3004 to him one1520 by one,1520 Is it I? and another243 said, Is it I?

20 And he answered611 and said2036 to them, It is one1520 of the twelve,1427 that dips1686 with me in the dish.5165

21 The Son5207 of man444 indeed3303 goes,5217 as it is written1125 of him: but woe3759 to that man444 by whom3739 the Son5207 of man444 is betrayed!3860 good2570 were it for that man444 if1487 he had never3756 been born.1080

22 And as they did eat,2068 Jesus2424 took2983 bread,740 and blessed,2127 and broke2806 it, and gave1325 to them, and said,2036 Take,2983 eat:5315 this5124 is my body.4983

23 And he took2983 the cup,4221 and when he had given thanks,2168 he gave1325 it to them: and they all3956 drank4095 of it.

24 And he said2036 to them, This5124 is my blood129 of the new2537 testament,1242 which3588 is shed1632 for many.4183

25 Truly281 I say3004 to you, I will drink4095 no3765 more3765 of the fruit1081 of the vine,288 until2193 that day2250 that I drink4095 it new2537 in the kingdom932 of God.2316

26 And when they had sung5214 an hymn, they went1831 out into1519 the mount3735 of Olives.1636

27 And Jesus2424 said3004 to them, All3956 you shall be offended4624 because1722 of me this5026 night:3571 for it is written,1125 I will smite3960 the shepherd,4166 and the sheep4263 shall be scattered.1287

28 But after3326 that I am risen,1453 I will go4254 before4254 you into1519 Galilee.1056

29 But Peter4074 said5346 to him, Although2532 1487 all3956 shall be offended,4624 yet235 will not I.

30 And Jesus2424 said3004 to him, Truly281 I say3004 to you, That this4594 day,4594 even in this5026 night,3571 before4250 2228 the cock220 crow5455 twice,1364 you shall deny533 me thrice.5151

31 But he spoke3004 the more3123 vehemently,1722 4053 If1437 I should1163 die4880 with you, I will not deny533 you in any3364 wise. Likewise5615 also2532 said3004 they all.3956

32 And they came2064 to a place5564 which was named3686 Gethsemane:1068 and he said3004 to his disciples,3101 Sit2523 you here,5602 while2193 I shall pray.4336

33 And he takes3880 with him Peter4074 and James2385 and John,2491 and began756 to be sore1568 amazed,1568 and to be very85 heavy;85

34 And said3004 to them, My soul5590 is exceeding4036 sorrowful4036 to death:2288 tarry3306 you here,5602 and watch.1127

35 And he went4281 forward4281 a little,3397 and fell4098 on1909 the ground,1093 and prayed4336 that, if1487 it were possible,1415 the hour5610 might pass3928 from him.

36 And he said,3004 Abba,5 Father,3962 all3956 things are possible1415 to you; take3911 away3911 this5124 cup4221 from me: nevertheless235 not what5101 I will,2309 but what5101 you will.2309

37 And he comes,2064 and finds2147 them sleeping,2518 and said3004 to Peter,4074 Simon,4613 sleep2518 you? could2480 not you watch1127 one3391 hour?5610

38 Watch1127 you and pray,4336 lest2443 3361 you enter1525 into1519 temptation.3986 The spirit4151 truly3303 is ready,4289 but the flesh4561 is weak.772

39 And again3825 he went565 away,565 and prayed,4336 and spoke2036 the same846 words.3056

40 And when he returned,5290 he found2147 them asleep2518 again,3825 (for their eyes3788 were heavy,916) neither2532 3756 knew1492 they what5101 to answer611 him.

41 And he comes2064 the third5154 time, and said3004 to them, Sleep2518 on now,3063 and take your rest:373 it is enough,566 the hour5610 is come;2064 behold,2400 the Son5207 of man444 is betrayed3860 into1519 the hands5495 of sinners.268

42 Rise1453 up, let us go;71 see,2400 he that betrays3860 me is at1448 hand.1448

43 And immediately,2112 while he yet2089 spoke,2980 comes3854 Judas,2455 one1520 of the twelve,1427 and with him a great4183 multitude3793 with swords3162 and staves,3586 from the chief749 priests749 and the scribes1122 and the elders.4245

44 And he that betrayed3860 him had given1325 them a token,4953 saying,3004 Whomsoever3739 302 I shall kiss,5368 that same846 is he; take2902 him, and lead520 him away520 safely.806

45 And as soon as he was come,2064 he goes4334 straightway2112 to him, and said,3004 Master,4461 master;4461 and kissed2705 him.

46 And they laid1911 their hands5495 on1909 him, and took2902 him.

47 And one1520 of them that stood3936 by drew4685 a sword,3162 and smote3817 a servant1401 of the high749 priest,749 and cut851 off609 his ear.5621

48 And Jesus2424 answered611 and said2036 to them, Are you come1831 out, as against1909 a thief,3027 with swords3162 and with staves3586 to take4815 me?

49 I was daily2596 2250 with you in the temple2411 teaching,1321 and you took2902 me not: but the scriptures1124 must2443 be fulfilled.4137

50 And they all3956 forsook863 him, and fled.5343

51 And there followed190 him a certain5100 young3495 man,3495 having a linen4616 cloth4616 cast4016 about1909 his naked1131 body;4983 and the young3495 men3495 laid hold2902 on him:

52 And he left2641 the linen4616 cloth,4616 and fled5343 from them naked.1131

53 And they led520 Jesus2424 away520 to the high749 priest:749 and with him were assembled4905 all3956 the chief749 priests749 and the elders4245 and the scribes.1122

54 And Peter4074 followed190 him afar3113 off,575 even2193 into2080 1519 the palace833 of the high749 priest:749 and he sat4775 with the servants,5257 and warmed2328 himself846 at4314 the fire.5457

55 And the chief749 priests749 and all3650 the council4892 sought2212 for witness3141 against2596 Jesus2424 to put2289 him to death;2289 and found2147 none.3756

56 For many4183 bore5576 false5576 witness5576 against2596 him, but their witness3141 agreed2470 not together.

57 And there arose450 certain,5100 and bore5576 false5576 witness5576 against2596 him, saying,3004

58 We heard191 him say,3004 I will destroy2647 this5126 temple3485 that is made5499 with hands,5499 and within1223 three5140 days2250 I will build3618 another243 made886 without886 hands.886

59 But neither3761 so3779 did their witness3141 agree2470 together.

60 And the high749 priest749 stood450 up in the middle,3319 and asked1905 Jesus,2424 saying,3004 Answer611 you nothing?3762 what5101 is it which these3778 witness2649 against you?

61 But he held4623 his peace,4623 and answered611 nothing.3762 Again3825 the high749 priest749 asked1905 him, and said3004 to him, Are1488 you the Christ,5547 the Son5207 of the Blessed?2128

62 And Jesus2424 said,2036 I am:1510 and you shall see3700 the Son5207 of man444 sitting2521 on1537 the right1188 hand of power,1411 and coming2064 in the clouds3507 of heaven.3772

63 Then1161 the high749 priest749 rent1284 his clothes,5509 and said,3004 What5101 need2192 5532 we any2089 further2089 witnesses?3144

64 You have heard191 the blasphemy:988 what5101 think5316 you? And they all3956 condemned2632 him to be guilty1777 of death.2288

65 And some5100 began756 to spit1716 on1716 him, and to cover4028 his face,4383 and to buffet2852 him, and to say3004 to him, Prophesy:4395 and the servants5257 did strike906 him with the palms4475 of their hands.

66 And as Peter4074 was beneath2736 in the palace,833 there comes2064 one3391 of the maids3814 of the high749 priest:749

67 And when she saw1492 Peter4074 warming2328 himself,846 she looked1689 on him, and said,3004 And you also2532 were2258 with Jesus2424 of Nazareth.3478

68 But he denied,720 saying,3004 I know1492 not, neither3761 understand1987 I what5101 you say.3004 And he went1831 out into1519 the porch;4259 and the cock220 crew.5455

69 And a maid3814 saw1492 him again,3825 and began756 to say3004 to them that stood3936 by, This3778 is one of them.

70 And he denied720 it again.3825 And a little3397 after,3326 they that stood3936 by said3004 again3825 to Peter,4074 Surely230 you are1488 one of them: for you are a Galilaean,1057 and your speech2981 agrees3662 thereto.

71 But he began756 to curse332 and to swear,3660 saying, I know1492 not this5126 man444 of whom3739 you speak.3004

72 And the second1208 time the cock220 crew.5455 And Peter4074 called363 to mind363 the word4487 that Jesus2424 said2036 to him, Before4250 the cock220 crow5455 twice,1364 you shall deny533 me thrice. And when he thought1911 thereon,1911 he wept.2799

Вiд Марка

Розділ 14

1 За два ж дні була Пасха й Опрі́сноки. А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би пі́дступом взяти Його та забити.

2 Вони говорили: „Та не в свято, щоб бува́ колотне́ча в наро́ді не сталась“.

3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Си́мона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, аляба́строву пляшечку маючи щирого на́рдового дуже ці́нного мира. І розбила вона аляба́строву пляшечку, і вилила миро на голову Йому!

4 А дехто обу́рювались між собою й каза́ли: „На́що таке марнотра́тство на миро?

5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати“. І нарікали на неї.

6 Ісус же сказав: „Залиші́ть її! Чого при́крість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.

7 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, — Мене ж не постійно ви маєте.

8 Що могла, те зробила вона: заздалегі́дь намасти́ла Моє тіло на по́хорон.

9 Поправді кажу́ вам: де тільки ця Єва́нгелія проповідувана буде в ці́лому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що́ зробила вона!“

10 Юда ж Іскаріо́тський, один із Дванадцятьо́х, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібнякі́в за те дати. І він став вишукувати, я́к би слушного ча́су їм видати Його.

12 А першого дня Опрі́сноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: „Куди хочеш, щоб пішли й приготува́ли ми Тобі пасху спожити?“

13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: „Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що не́стиме в гле́кові воду, — то йдіть за ним.

14 І там, куди він уві́йде, скажіть до госпо́даря дому: „Учитель питає: „Де кімна́та Моя, в якій Я споживу́ зо Своїми у́чнями пасху?“

15 І він вам покаже велику го́рницю, ви́стелену та готову: там приготуйте для нас“.

16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, — і зачали́ вони пасху готува́ти.

17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма́.

18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: „Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, „який споживає зо Мною“, видасть Мене́“.

19 Вони зачали́ сумувати, і один по одно́му питати Його: „Чи не я?“

20 А Він їм сказав: „Один із Дванадцятьо́х, що в миску мача́є зо Мною.

21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому́ чоловікові, що видасть він Лю́дського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!“

22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє!“

23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, — і пили́ з неї всі.

24 І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.

25 Поправді кажу́ вам, що віднині не пи́тиму Я від плоду виноградного до того дня, як нови́м буду пити його в Царстві Божім!“

26 А коли відспівали вони, на го́ру Оливну пішли.

27 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви споку́ситесь ночі цієї, як написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці!“

28 По воскресінні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.

29 І відізвався до Нього Петро: „Хоч спокусяться й усі, — та не я!“

30 Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“

31 А він ще сильніш запевняв: „Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречу́ся Тебе!“ Так же само сказали й усі.

32 І приходять вони до місцевости, на ім'я́ Гефсима́нія, і каже Він у́чням Своїм: „Посидьте ви тут, поки Я помолюся“.

33 І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужи́ти.

34 І сказав Він до них: „Обго́рнена сумом смерте́льним душа Моя! Залиші́ться тут і пильнуйте!“

35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.

36 І благав Він: „Авва-Отче, — Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу! А проте, — не чого хочу Я, але чого Ти“.

37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: „Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнува́ти?

38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, — бадьо́рий бо дух, але не́мічне тіло!“

39 І зно́ву пішов і молився, те саме промовивши слово.

40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були́. І не знали вони, що́ Йому відказати.

41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: „Ви ще далі спите́ й спочиваєте? Скі́нчено, — надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Лю́дський!

42 Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.

43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.

44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.

45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“ І поцілував Його.

46 Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.

47 А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.

48 А Ісус їм промовив у відповідь: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене.

49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, — і Мене не взяли́ ви. Але, щоб збулися Писа́ння“.

50 Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.

51 Один же юна́к, по наго́му заго́рнений у покрива́ло, ішов услід за Ним. І хапа́ють його.

52 Але він, покрива́ло поки́нувши, утік наги́й.

53 А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

54 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

55 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.

56 Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.

57 Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:

58 „Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.

59 Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.

60 Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“

61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“

62 А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?

64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“ Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.

65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“ Служба теж Його била по що́ках.

66 А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,

67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“

68 Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“

70 І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.

71 А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“

72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.

Mark

Chapter 14

Вiд Марка

Розділ 14

1 After3326 two1417 days2250 was the feast of the passover,3957 and of unleavened106 bread: and the chief749 priests749 and the scribes1122 sought2212 how4459 they might take2902 him by craft,1388 and put615 him to death.615

1 За два ж дні була Пасха й Опрі́сноки. А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би пі́дступом взяти Його та забити.

2 But they said,3004 Not on1722 the feast1859 day, lest3379 there be an uproar2351 of the people.2992

2 Вони говорили: „Та не в свято, щоб бува́ колотне́ча в наро́ді не сталась“.

3 And being5607 in Bethany963 in the house3614 of Simon4613 the leper,3015 as he sat2621 at2621 meat, there came2064 a woman1135 having2192 an alabaster211 box211 of ointment3464 of spikenard3487 4101 very4185 precious;4185 and she broke4937 the box,211 and poured2708 it on2596 his head.2776

3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Си́мона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, аляба́строву пляшечку маючи щирого на́рдового дуже ці́нного мира. І розбила вона аляба́строву пляшечку, і вилила миро на голову Йому!

4 And there were some5100 that had indignation23 within4314 themselves,1438 and said,3004 Why1519 5101 was this3778 waste684 of the ointment3464 made?1096

4 А дехто обу́рювались між собою й каза́ли: „На́що таке марнотра́тство на миро?

5 For it might1410 have been sold4097 for more1883 than1883 three5145 hundred5145 pence,1220 and have been given1325 to the poor.4434 And they murmured1690 against1690 her.

5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати“. І нарікали на неї.

6 And Jesus2424 said,2036 Let863 her alone;863 why5101 trouble2873 3930 you her? she has worked2038 a good2570 work2041 on1722 me.

6 Ісус же сказав: „Залиші́ть її! Чого при́крість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.

7 For you have2192 the poor4434 with you always,3842 and whenever3752 you will2309 you may1410 do4160 them good:2095 but me you have2192 not always.3842

7 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, — Мене ж не постійно ви маєте.

8 She has done4160 what3739 she could:2192 she is come4301 beforehand4301 to anoint3462 my body4983 to the burying.1780

8 Що могла, те зробила вона: заздалегі́дь намасти́ла Моє тіло на по́хорон.

9 Truly281 I say3004 to you, Wherever3699 302 this5124 gospel2098 shall be preached2784 throughout1519 the whole3650 world,2889 this also2532 that she has done4160 shall be spoken2980 of for a memorial3422 of her.

9 Поправді кажу́ вам: де тільки ця Єва́нгелія проповідувана буде в ці́лому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що́ зробила вона!“

10 And Judas2455 Iscariot,2469 one1520 of the twelve,1427 went565 to the chief749 priests,749 to betray3860 him to them.

10 Юда ж Іскаріо́тський, один із Дванадцятьо́х, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

11 And when they heard191 it, they were glad,5463 and promised1861 to give1325 him money.694 And he sought2212 how4459 he might conveniently2122 betray3860 him.

11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібнякі́в за те дати. І він став вишукувати, я́к би слушного ча́су їм видати Його.

12 And the first4413 day2250 of unleavened106 bread, when3753 they killed2380 the passover,3957 his disciples3101 said3004 to him, Where4226 will2309 you that we go565 and prepare2090 that you may eat5315 the passover?3957

12 А першого дня Опрі́сноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: „Куди хочеш, щоб пішли й приготува́ли ми Тобі пасху спожити?“

13 And he sends649 forth1614 two1417 of his disciples,3101 and said3004 to them, Go5217 you into1519 the city,4172 and there shall meet528 you a man444 bearing941 a pitcher2765 of water:5204 follow190 him.

13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: „Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що не́стиме в гле́кові воду, — то йдіть за ним.

14 And wherever3699 1437 he shall go1525 in, say2036 you to the manager3611 of the house,3617 The Master1320 said,3004 Where4226 is the guest room,2646 where3699 I shall eat5315 the passover3957 with my disciples?3101

14 І там, куди він уві́йде, скажіть до госпо́даря дому: „Учитель питає: „Де кімна́та Моя, в якій Я споживу́ зо Своїми у́чнями пасху?“

15 And he will show1166 you a large3173 upper508 room508 furnished4766 and prepared:2092 there1563 make2090 ready2090 for us.

15 І він вам покаже велику го́рницю, ви́стелену та готову: там приготуйте для нас“.

16 And his disciples3101 went1831 forth,1831 and came2064 into1519 the city,4172 and found2147 as he had said2036 to them: and they made2090 ready2090 the passover.3957

16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, — і зачали́ вони пасху готува́ти.

17 And in the evening3798 he comes2064 with the twelve.1427

17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма́.

18 And as they sat345 and did eat,2068 Jesus2424 said,2036 Truly281 I say3004 to you, One1520 of you which3588 eats2068 with me shall betray3860 me.

18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: „Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, „який споживає зо Мною“, видасть Мене́“.

19 And they began756 to be sorrowful,3076 and to say3004 to him one1520 by one,1520 Is it I? and another243 said, Is it I?

19 Вони зачали́ сумувати, і один по одно́му питати Його: „Чи не я?“

20 And he answered611 and said2036 to them, It is one1520 of the twelve,1427 that dips1686 with me in the dish.5165

20 А Він їм сказав: „Один із Дванадцятьо́х, що в миску мача́є зо Мною.

21 The Son5207 of man444 indeed3303 goes,5217 as it is written1125 of him: but woe3759 to that man444 by whom3739 the Son5207 of man444 is betrayed!3860 good2570 were it for that man444 if1487 he had never3756 been born.1080

21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому́ чоловікові, що видасть він Лю́дського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!“

22 And as they did eat,2068 Jesus2424 took2983 bread,740 and blessed,2127 and broke2806 it, and gave1325 to them, and said,2036 Take,2983 eat:5315 this5124 is my body.4983

22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє!“

23 And he took2983 the cup,4221 and when he had given thanks,2168 he gave1325 it to them: and they all3956 drank4095 of it.

23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, — і пили́ з неї всі.

24 And he said2036 to them, This5124 is my blood129 of the new2537 testament,1242 which3588 is shed1632 for many.4183

24 І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.

25 Truly281 I say3004 to you, I will drink4095 no3765 more3765 of the fruit1081 of the vine,288 until2193 that day2250 that I drink4095 it new2537 in the kingdom932 of God.2316

25 Поправді кажу́ вам, що віднині не пи́тиму Я від плоду виноградного до того дня, як нови́м буду пити його в Царстві Божім!“

26 And when they had sung5214 an hymn, they went1831 out into1519 the mount3735 of Olives.1636

26 А коли відспівали вони, на го́ру Оливну пішли.

27 And Jesus2424 said3004 to them, All3956 you shall be offended4624 because1722 of me this5026 night:3571 for it is written,1125 I will smite3960 the shepherd,4166 and the sheep4263 shall be scattered.1287

27 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви споку́ситесь ночі цієї, як написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці!“

28 But after3326 that I am risen,1453 I will go4254 before4254 you into1519 Galilee.1056

28 По воскресінні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.

29 But Peter4074 said5346 to him, Although2532 1487 all3956 shall be offended,4624 yet235 will not I.

29 І відізвався до Нього Петро: „Хоч спокусяться й усі, — та не я!“

30 And Jesus2424 said3004 to him, Truly281 I say3004 to you, That this4594 day,4594 even in this5026 night,3571 before4250 2228 the cock220 crow5455 twice,1364 you shall deny533 me thrice.5151

30 Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“

31 But he spoke3004 the more3123 vehemently,1722 4053 If1437 I should1163 die4880 with you, I will not deny533 you in any3364 wise. Likewise5615 also2532 said3004 they all.3956

31 А він ще сильніш запевняв: „Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречу́ся Тебе!“ Так же само сказали й усі.

32 And they came2064 to a place5564 which was named3686 Gethsemane:1068 and he said3004 to his disciples,3101 Sit2523 you here,5602 while2193 I shall pray.4336

32 І приходять вони до місцевости, на ім'я́ Гефсима́нія, і каже Він у́чням Своїм: „Посидьте ви тут, поки Я помолюся“.

33 And he takes3880 with him Peter4074 and James2385 and John,2491 and began756 to be sore1568 amazed,1568 and to be very85 heavy;85

33 І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужи́ти.

34 And said3004 to them, My soul5590 is exceeding4036 sorrowful4036 to death:2288 tarry3306 you here,5602 and watch.1127

34 І сказав Він до них: „Обго́рнена сумом смерте́льним душа Моя! Залиші́ться тут і пильнуйте!“

35 And he went4281 forward4281 a little,3397 and fell4098 on1909 the ground,1093 and prayed4336 that, if1487 it were possible,1415 the hour5610 might pass3928 from him.

35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.

36 And he said,3004 Abba,5 Father,3962 all3956 things are possible1415 to you; take3911 away3911 this5124 cup4221 from me: nevertheless235 not what5101 I will,2309 but what5101 you will.2309

36 І благав Він: „Авва-Отче, — Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу! А проте, — не чого хочу Я, але чого Ти“.

37 And he comes,2064 and finds2147 them sleeping,2518 and said3004 to Peter,4074 Simon,4613 sleep2518 you? could2480 not you watch1127 one3391 hour?5610

37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: „Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнува́ти?

38 Watch1127 you and pray,4336 lest2443 3361 you enter1525 into1519 temptation.3986 The spirit4151 truly3303 is ready,4289 but the flesh4561 is weak.772

38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, — бадьо́рий бо дух, але не́мічне тіло!“

39 And again3825 he went565 away,565 and prayed,4336 and spoke2036 the same846 words.3056

39 І зно́ву пішов і молився, те саме промовивши слово.

40 And when he returned,5290 he found2147 them asleep2518 again,3825 (for their eyes3788 were heavy,916) neither2532 3756 knew1492 they what5101 to answer611 him.

40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були́. І не знали вони, що́ Йому відказати.

41 And he comes2064 the third5154 time, and said3004 to them, Sleep2518 on now,3063 and take your rest:373 it is enough,566 the hour5610 is come;2064 behold,2400 the Son5207 of man444 is betrayed3860 into1519 the hands5495 of sinners.268

41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: „Ви ще далі спите́ й спочиваєте? Скі́нчено, — надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Лю́дський!

42 Rise1453 up, let us go;71 see,2400 he that betrays3860 me is at1448 hand.1448

42 Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.

43 And immediately,2112 while he yet2089 spoke,2980 comes3854 Judas,2455 one1520 of the twelve,1427 and with him a great4183 multitude3793 with swords3162 and staves,3586 from the chief749 priests749 and the scribes1122 and the elders.4245

43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.

44 And he that betrayed3860 him had given1325 them a token,4953 saying,3004 Whomsoever3739 302 I shall kiss,5368 that same846 is he; take2902 him, and lead520 him away520 safely.806

44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.

45 And as soon as he was come,2064 he goes4334 straightway2112 to him, and said,3004 Master,4461 master;4461 and kissed2705 him.

45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“ І поцілував Його.

46 And they laid1911 their hands5495 on1909 him, and took2902 him.

46 Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.

47 And one1520 of them that stood3936 by drew4685 a sword,3162 and smote3817 a servant1401 of the high749 priest,749 and cut851 off609 his ear.5621

47 А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.

48 And Jesus2424 answered611 and said2036 to them, Are you come1831 out, as against1909 a thief,3027 with swords3162 and with staves3586 to take4815 me?

48 А Ісус їм промовив у відповідь: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене.

49 I was daily2596 2250 with you in the temple2411 teaching,1321 and you took2902 me not: but the scriptures1124 must2443 be fulfilled.4137

49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, — і Мене не взяли́ ви. Але, щоб збулися Писа́ння“.

50 And they all3956 forsook863 him, and fled.5343

50 Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.

51 And there followed190 him a certain5100 young3495 man,3495 having a linen4616 cloth4616 cast4016 about1909 his naked1131 body;4983 and the young3495 men3495 laid hold2902 on him:

51 Один же юна́к, по наго́му заго́рнений у покрива́ло, ішов услід за Ним. І хапа́ють його.

52 And he left2641 the linen4616 cloth,4616 and fled5343 from them naked.1131

52 Але він, покрива́ло поки́нувши, утік наги́й.

53 And they led520 Jesus2424 away520 to the high749 priest:749 and with him were assembled4905 all3956 the chief749 priests749 and the elders4245 and the scribes.1122

53 А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

54 And Peter4074 followed190 him afar3113 off,575 even2193 into2080 1519 the palace833 of the high749 priest:749 and he sat4775 with the servants,5257 and warmed2328 himself846 at4314 the fire.5457

54 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

55 And the chief749 priests749 and all3650 the council4892 sought2212 for witness3141 against2596 Jesus2424 to put2289 him to death;2289 and found2147 none.3756

55 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.

56 For many4183 bore5576 false5576 witness5576 against2596 him, but their witness3141 agreed2470 not together.

56 Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.

57 And there arose450 certain,5100 and bore5576 false5576 witness5576 against2596 him, saying,3004

57 Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:

58 We heard191 him say,3004 I will destroy2647 this5126 temple3485 that is made5499 with hands,5499 and within1223 three5140 days2250 I will build3618 another243 made886 without886 hands.886

58 „Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.

59 But neither3761 so3779 did their witness3141 agree2470 together.

59 Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.

60 And the high749 priest749 stood450 up in the middle,3319 and asked1905 Jesus,2424 saying,3004 Answer611 you nothing?3762 what5101 is it which these3778 witness2649 against you?

60 Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“

61 But he held4623 his peace,4623 and answered611 nothing.3762 Again3825 the high749 priest749 asked1905 him, and said3004 to him, Are1488 you the Christ,5547 the Son5207 of the Blessed?2128

61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“

62 And Jesus2424 said,2036 I am:1510 and you shall see3700 the Son5207 of man444 sitting2521 on1537 the right1188 hand of power,1411 and coming2064 in the clouds3507 of heaven.3772

62 А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

63 Then1161 the high749 priest749 rent1284 his clothes,5509 and said,3004 What5101 need2192 5532 we any2089 further2089 witnesses?3144

63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?

64 You have heard191 the blasphemy:988 what5101 think5316 you? And they all3956 condemned2632 him to be guilty1777 of death.2288

64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“ Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.

65 And some5100 began756 to spit1716 on1716 him, and to cover4028 his face,4383 and to buffet2852 him, and to say3004 to him, Prophesy:4395 and the servants5257 did strike906 him with the palms4475 of their hands.

65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“ Служба теж Його била по що́ках.

66 And as Peter4074 was beneath2736 in the palace,833 there comes2064 one3391 of the maids3814 of the high749 priest:749

66 А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,

67 And when she saw1492 Peter4074 warming2328 himself,846 she looked1689 on him, and said,3004 And you also2532 were2258 with Jesus2424 of Nazareth.3478

67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“

68 But he denied,720 saying,3004 I know1492 not, neither3761 understand1987 I what5101 you say.3004 And he went1831 out into1519 the porch;4259 and the cock220 crew.5455

68 Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

69 And a maid3814 saw1492 him again,3825 and began756 to say3004 to them that stood3936 by, This3778 is one of them.

69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“

70 And he denied720 it again.3825 And a little3397 after,3326 they that stood3936 by said3004 again3825 to Peter,4074 Surely230 you are1488 one of them: for you are a Galilaean,1057 and your speech2981 agrees3662 thereto.

70 І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.

71 But he began756 to curse332 and to swear,3660 saying, I know1492 not this5126 man444 of whom3739 you speak.3004

71 А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“

72 And the second1208 time the cock220 crew.5455 And Peter4074 called363 to mind363 the word4487 that Jesus2424 said2036 to him, Before4250 the cock220 crow5455 twice,1364 you shall deny533 me thrice. And when he thought1911 thereon,1911 he wept.2799

72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.

1.0x