以西結書第24章 |
|
1 約雅斤被擄之九年十月十日、耶和華諭我曰、 |
|
2 人子、爾當記錄是日、今日巴比倫王、攻耶路撒冷、 |
|
3 當罕譬而喻、以示違逆之家、曰、主耶和華曰、置鼎於火、盛之以水、 |
|
4 取羣畜之佳者、投其肉於中、或蹄或肘、遴選肢骸、集之於鼎、鼎下焚以車薪、使鼎沸骨糜。 |
|
5 |
|
6 主耶和華曰、斯邑之民、殺人無度、禍必不遠、可比沸鼎、其銹常在、不爲洗滌、鼎中數方之肉、取之以出、毋庸遴選。 |
|
7 邑民殺人、血蹟現於石上、不瘗於土、 |
|
8 故我赫斯怒、以罰其罪、使彼之血、亦流石上、不瘗於土。 |
|
9 耶和華曰、邑民殺人其有禍乎、我必用車薪、使鼎沸然、增益其柴、火炎水沸、骨肉俱盡。 |
|
10 |
|
11 留空鼎於火上、而炙其銅、以去污穢、以燬銹迹。 |
|
12 欲淨斯鼎、力瘁心勞、鼎銹斑駁、去之不易、故炙以火、 |
|
13 邑民行淫、至於污衊、我欲潔之、不肯成潔、故依然染污、待予降災、以雪我忿、 |
|
14 我耶和華旣言之必行之不食言、不囘志、不加矜憫、視爾所爲、而降重罰、我耶和華已言之矣。 |
|
15 耶和華諭我曰、 |
|
16 人子、我必使爾所愛之妻、忽焉而亡、爾勿哀哭、勿下淚、 |
|
17 爲死者毋揚爾聲、毋露爾首、毋去爾履、毋掩爾口、毋食苦餅。 |
|
18 以西結曰、我朝與民言、而夕妻死、詰朝、我循命而行。 |
|
19 民問我曰、爾有斯舉、與我何與、請以告我。 |
|
20 耶和華諭我曰、 |
|
21 爾當告以色列家云、主耶和華曰、我之聖所、爾素以爲榮、素所欣慕者、余必使之被玷、爾所遺之子女、必亡以刃。 |
|
22 以西結所爲者、爾必爲之、不掩爾口、不食苦餅。 |
|
23 不露爾首、不去爾履、不哀不哭、爾之衍尤、日漸消亡、彼此想嚮、而唁其喪。 |
|
24 以西結於爾爲徵、視其所爲、爾必爲之、斯事旣成、爾必知我乃主耶和華。 |
|
25 人子、越至後日民所倚賴、所欣慕之聖所、爰及子女、我必棄之如遺。 |
|
26 浸假有人得免於難、至於爾前、以此相告。 |
|
27 爾可啟口、勿復緘默、以示免難之人、使知爾爲徵、我乃耶和華。 |
ЄзекiїльРозділ 24 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, напиши собі ім'я́ цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим. |
|
3 І розкажи́ при́тчу на дім ворохо́бности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла́, пристав та й налий води в нього. |
|
4 Повкладай його ку́сні до нього, усякий добрий кусо́к, стегно́ та лопа́тку, напо́вни кістка́ми добі́рними. |
|
5 Візьми добірні́ше з отари, розклади під ним дро́ва, звари його ку́сні, і щоб у ньому зварилися кості його. |
|
6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, котло́ві, що іржа́ його в ньому, і що його іржа не схо́дить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде́ жеребо́к! |
|
7 Кров бо його серед нього, — він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її. |
|
8 Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була́. |
|
9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, — збільшу́ о́гнище й Я! |
|
10 Підклади́ дров, розпали́ цей огонь, довари́ м'ясо, і вилий росі́л, а кості хай спа́лені бу́дуть. |
|
11 І постав його порожнім на вугі́лля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпали́лась, і щоб розтопи́лась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла. |
|
12 Увесь труд нада́рмо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа́, — в огонь його з його ірже́ю! |
|
13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але́ чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчи́стишся, аж по́ки Я не заспоко́ю Свою лютість на тобі. |
|
14 Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“ |
|
15 |
|
16 „Сину лю́дський, ось Я візьму́ від тебе несподі́ваним уда́ром утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза́ твоя. |
|
17 Стогни́ собі тихо, жало́би по померлих не роби, прикра́су голови своєї обвий на себе, а взуття́ своє взуй на ноги свої, і не закривай ву́сів, і не їж жало́бного хліба“. |
|
18 І говорив я до наро́ду рано, а ввечері поме́рла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені. |
|
19 І сказав мені той наро́д: Чи не розповіси́ нам, що́ це нам таке, що ти робиш? |
|
20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке: |
|
21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезче́щу святиню Мою, опо́ру вашої сили, утіху ваших оче́й та любе вашій душі. А ваші сини та ваші до́чки, що ви покинули їх, попа́дають від меча. |
|
22 І ви зробите, як зробив я: ву́сів не закриєте, і хліба жало́бного не будете їсти. |
|
23 А прикра́си ваші будуть на ваших голова́х, і взуття́ ваше — на ваших нога́х, не будете голосити, і не будете плакати, а бу́дете со́хнути через свої гріхи, і будете стогна́ти один до о́дного. |
|
24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, бу́дете робити і ви. І коли те при́йде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог. |
|
25 А ти, сину лю́дський, — того дня, коли візьму́ від них їхню силу, радість пишно́ти їхньої, утіху очей їхніх, пра́гнення їхньої душі, їхніх синів та дочо́к їхніх, — |
|
26 того дня при́йде до тебе врято́ваний, щоб сповісти́ти про це в твої ву́ха. |
|
27 Цього дня відкриються твої уста ра́зом з цим урятованим, і бу́деш говорити, і не бу́деш уже німи́й, і станеш для них зна́ком. І пізнають, що Я — Госпо́дь!“ |
以西結書第24章 |
ЄзекiїльРозділ 24 |
|
1 約雅斤被擄之九年十月十日、耶和華諭我曰、 |
1 |
|
2 人子、爾當記錄是日、今日巴比倫王、攻耶路撒冷、 |
2 „Сину лю́дський, напиши собі ім'я́ цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим. |
|
3 當罕譬而喻、以示違逆之家、曰、主耶和華曰、置鼎於火、盛之以水、 |
3 І розкажи́ при́тчу на дім ворохо́бности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла́, пристав та й налий води в нього. |
|
4 取羣畜之佳者、投其肉於中、或蹄或肘、遴選肢骸、集之於鼎、鼎下焚以車薪、使鼎沸骨糜。 |
4 Повкладай його ку́сні до нього, усякий добрий кусо́к, стегно́ та лопа́тку, напо́вни кістка́ми добі́рними. |
|
5 |
5 Візьми добірні́ше з отари, розклади під ним дро́ва, звари його ку́сні, і щоб у ньому зварилися кості його. |
|
6 主耶和華曰、斯邑之民、殺人無度、禍必不遠、可比沸鼎、其銹常在、不爲洗滌、鼎中數方之肉、取之以出、毋庸遴選。 |
6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, котло́ві, що іржа́ його в ньому, і що його іржа не схо́дить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде́ жеребо́к! |
|
7 邑民殺人、血蹟現於石上、不瘗於土、 |
7 Кров бо його серед нього, — він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її. |
|
8 故我赫斯怒、以罰其罪、使彼之血、亦流石上、不瘗於土。 |
8 Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була́. |
|
9 耶和華曰、邑民殺人其有禍乎、我必用車薪、使鼎沸然、增益其柴、火炎水沸、骨肉俱盡。 |
9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, — збільшу́ о́гнище й Я! |
|
10 |
10 Підклади́ дров, розпали́ цей огонь, довари́ м'ясо, і вилий росі́л, а кості хай спа́лені бу́дуть. |
|
11 留空鼎於火上、而炙其銅、以去污穢、以燬銹迹。 |
11 І постав його порожнім на вугі́лля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпали́лась, і щоб розтопи́лась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла. |
|
12 欲淨斯鼎、力瘁心勞、鼎銹斑駁、去之不易、故炙以火、 |
12 Увесь труд нада́рмо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа́, — в огонь його з його ірже́ю! |
|
13 邑民行淫、至於污衊、我欲潔之、不肯成潔、故依然染污、待予降災、以雪我忿、 |
13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але́ чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчи́стишся, аж по́ки Я не заспоко́ю Свою лютість на тобі. |
|
14 我耶和華旣言之必行之不食言、不囘志、不加矜憫、視爾所爲、而降重罰、我耶和華已言之矣。 |
14 Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“ |
|
15 耶和華諭我曰、 |
15 |
|
16 人子、我必使爾所愛之妻、忽焉而亡、爾勿哀哭、勿下淚、 |
16 „Сину лю́дський, ось Я візьму́ від тебе несподі́ваним уда́ром утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза́ твоя. |
|
17 爲死者毋揚爾聲、毋露爾首、毋去爾履、毋掩爾口、毋食苦餅。 |
17 Стогни́ собі тихо, жало́би по померлих не роби, прикра́су голови своєї обвий на себе, а взуття́ своє взуй на ноги свої, і не закривай ву́сів, і не їж жало́бного хліба“. |
|
18 以西結曰、我朝與民言、而夕妻死、詰朝、我循命而行。 |
18 І говорив я до наро́ду рано, а ввечері поме́рла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені. |
|
19 民問我曰、爾有斯舉、與我何與、請以告我。 |
19 І сказав мені той наро́д: Чи не розповіси́ нам, що́ це нам таке, що ти робиш? |
|
20 耶和華諭我曰、 |
20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке: |
|
21 爾當告以色列家云、主耶和華曰、我之聖所、爾素以爲榮、素所欣慕者、余必使之被玷、爾所遺之子女、必亡以刃。 |
21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезче́щу святиню Мою, опо́ру вашої сили, утіху ваших оче́й та любе вашій душі. А ваші сини та ваші до́чки, що ви покинули їх, попа́дають від меча. |
|
22 以西結所爲者、爾必爲之、不掩爾口、不食苦餅。 |
22 І ви зробите, як зробив я: ву́сів не закриєте, і хліба жало́бного не будете їсти. |
|
23 不露爾首、不去爾履、不哀不哭、爾之衍尤、日漸消亡、彼此想嚮、而唁其喪。 |
23 А прикра́си ваші будуть на ваших голова́х, і взуття́ ваше — на ваших нога́х, не будете голосити, і не будете плакати, а бу́дете со́хнути через свої гріхи, і будете стогна́ти один до о́дного. |
|
24 以西結於爾爲徵、視其所爲、爾必爲之、斯事旣成、爾必知我乃主耶和華。 |
24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, бу́дете робити і ви. І коли те при́йде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог. |
|
25 人子、越至後日民所倚賴、所欣慕之聖所、爰及子女、我必棄之如遺。 |
25 А ти, сину лю́дський, — того дня, коли візьму́ від них їхню силу, радість пишно́ти їхньої, утіху очей їхніх, пра́гнення їхньої душі, їхніх синів та дочо́к їхніх, — |
|
26 浸假有人得免於難、至於爾前、以此相告。 |
26 того дня при́йде до тебе врято́ваний, щоб сповісти́ти про це в твої ву́ха. |
|
27 爾可啟口、勿復緘默、以示免難之人、使知爾爲徵、我乃耶和華。 |
27 Цього дня відкриються твої уста ра́зом з цим урятованим, і бу́деш говорити, і не бу́деш уже німи́й, і станеш для них зна́ком. І пізнають, що Я — Госпо́дь!“ |