Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第28章

1 我們既已得救，才知道那島名叫馬耳他。

2 土人看待我們，有不少的恩情［no little kindness］；因為當時下雨，天氣又冷，他們［they］就生火接待我們眾人。

3 那時，保羅拾起一捆柴，放在火上，有一條毒蛇，因為熱了出來，咬住他的手。

4 土人看見那毒蛇掛［hang］在他手上，就彼此說：「這人必是個兇手，雖然從海裏救上來，天理還不容他活著。」

5 保羅竟把那毒蛇甩在火裏，並沒有受傷。

6 土人想他必要腫起來，或是忽然仆倒死了；看了多時，見他無害，就轉念，說：「他是個神。」

7 離那地方不遠，有田產是島長部百流的；他接納我們，款［courteously］留我們住宿［lodged us］三日。

8 當時，部百流的父親患熱病和痢疾躺著。保羅進去，為他禱告，按手在他身上，治好了他。

9 從此，島上其餘的病人也來，得了醫治。

10 他們又多方的尊敬我們；到了離開［departed］的時候，也把我們所需用的送到船上。

11 過了三個月，我們上了亞歷山大的船離開［departed］；這船以卡斯托爾與波呂克斯［Castor and Pollux］為記，是在那海島過了冬的。

12 到了敘拉古，我們停泊三日；

13 又從那裏繞行，來到利基翁。過了一天，起了南風，第二天就來到部丟利。

14 在那裏遇見弟兄們，請我們與他們同住了七天。這樣，我們來到羅馬。

15 那裏的弟兄們一聽見我們的信息就出來，到亞比烏市和三館地方迎接我們。保羅見了他們，就感謝神，放心壯膽。

16 到了［came］羅馬城，百夫長把眾囚犯交給禦營的統領［the centurion delivered the prisoners to the captain of the guard］，唯有［but］保羅蒙准，和一個看守他的兵，另住在一處。

17 過了三天，保羅請猶太人的首領來。他們來了，就對他們說：「諸位弟兄［Men and brethren］，我雖沒有犯［committed］甚麼事干犯本國的百姓和我們祖宗的規條，卻被囚禁［prisoner］，從耶路撒冷解在羅馬人的手裏。

18 他們審問了我，就願意釋放我；因為在我身上，並沒有該死的罪。

19 無奈猶太人不服，我不得已，只好上告於凱撒，並非有甚麼事要控告我本國的百姓。

20 因此，我請你們來見面說話；我原為那以色列所盼望［that for the hope of Israel］的，被這鏈子捆鎖。」

21 他們說：「我們並沒有接著從猶太來論你的信，也沒有弟兄到這裏來報給我們說你有甚麼不好處。

22 但我們願意聽你的意見如何；因為這教門，我們曉得是到處被毀謗的。」

23 他們和保羅約定了日子，就有許多人到他的寓處來。保羅從早到晚，對他們講論這事，證明神國的道，引摩西的律法和先知的書，以耶穌的事勸勉他們。

24 他所說的話，有信的，有不信的。

25 他們彼此不合，就散了；未散以先，保羅說了一句話，說：「聖靈藉先知以賽亞向我們［our］祖宗所說的話是不錯的。

26 他說：『你去告訴這百姓說：『你們聽是要聽見，卻不明白；看是要看見，卻不曉得；

27 因為這百姓油蒙了心，耳朵發沉，眼睛閉著；恐怕他們［they］眼睛看見，耳朵聽見，心裏明白，歸正［converted］過來，我就醫治他們。』

28 所以你們當知道，神這救恩，如今傳給外邦人，他們也必聽受。」

29 保羅說了這些［these］話，猶太人彼此［among themselves］議論紛紛的就走了。

30 保羅在自己所租的房子裏住了足足兩年。凡來見他的人，他全都接待，

31 放膽傳講神國的道，將主耶穌基督的事教導人，並沒有人禁止。

Дiї

Розділ 28

1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.

2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.

3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.

4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“

5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!

6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.

7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.

8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.

9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.

10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.

11 А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.

12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.

13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,

14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.

15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.

16 А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.

17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.

18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.

19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.

20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.

21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.

22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“

23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.

24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.

25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,

26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!

27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“

28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“

29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.

30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,

31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!

使徒行傳第28章	Дiї Розділ 28
1 我們既已得救，才知道那島名叫馬耳他。	1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.
2 土人看待我們，有不少的恩情［no little kindness］；因為當時下雨，天氣又冷，他們［they］就生火接待我們眾人。	2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.
3 那時，保羅拾起一捆柴，放在火上，有一條毒蛇，因為熱了出來，咬住他的手。	3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.
4 土人看見那毒蛇掛［hang］在他手上，就彼此說：「這人必是個兇手，雖然從海裏救上來，天理還不容他活著。」	4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“
5 保羅竟把那毒蛇甩在火裏，並沒有受傷。	5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!
6 土人想他必要腫起來，或是忽然仆倒死了；看了多時，見他無害，就轉念，說：「他是個神。」	6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.
7 離那地方不遠，有田產是島長部百流的；他接納我們，款［courteously］留我們住宿［lodged us］三日。	7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.
8 當時，部百流的父親患熱病和痢疾躺著。保羅進去，為他禱告，按手在他身上，治好了他。	8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.
9 從此，島上其餘的病人也來，得了醫治。	9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.
10 他們又多方的尊敬我們；到了離開［departed］的時候，也把我們所需用的送到船上。	10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.
11 過了三個月，我們上了亞歷山大的船離開［departed］；這船以卡斯托爾與波呂克斯［Castor and Pollux］為記，是在那海島過了冬的。	11 А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.
12 到了敘拉古，我們停泊三日；	12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.
13 又從那裏繞行，來到利基翁。過了一天，起了南風，第二天就來到部丟利。	13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,
14 在那裏遇見弟兄們，請我們與他們同住了七天。這樣，我們來到羅馬。	14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.
15 那裏的弟兄們一聽見我們的信息就出來，到亞比烏市和三館地方迎接我們。保羅見了他們，就感謝神，放心壯膽。	15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.
16 到了［came］羅馬城，百夫長把眾囚犯交給禦營的統領［the centurion delivered the prisoners to the captain of the guard］，唯有［but］保羅蒙准，和一個看守他的兵，另住在一處。	16 А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.
17 過了三天，保羅請猶太人的首領來。他們來了，就對他們說：「諸位弟兄［Men and brethren］，我雖沒有犯［committed］甚麼事干犯本國的百姓和我們祖宗的規條，卻被囚禁［prisoner］，從耶路撒冷解在羅馬人的手裏。	17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.
18 他們審問了我，就願意釋放我；因為在我身上，並沒有該死的罪。	18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.
19 無奈猶太人不服，我不得已，只好上告於凱撒，並非有甚麼事要控告我本國的百姓。	19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.
20 因此，我請你們來見面說話；我原為那以色列所盼望［that for the hope of Israel］的，被這鏈子捆鎖。」	20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.
21 他們說：「我們並沒有接著從猶太來論你的信，也沒有弟兄到這裏來報給我們說你有甚麼不好處。	21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.
22 但我們願意聽你的意見如何；因為這教門，我們曉得是到處被毀謗的。」	22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“
23 他們和保羅約定了日子，就有許多人到他的寓處來。保羅從早到晚，對他們講論這事，證明神國的道，引摩西的律法和先知的書，以耶穌的事勸勉他們。	23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.
24 他所說的話，有信的，有不信的。	24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
25 他們彼此不合，就散了；未散以先，保羅說了一句話，說：「聖靈藉先知以賽亞向我們［our］祖宗所說的話是不錯的。	25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
26 他說：『你去告訴這百姓說：『你們聽是要聽見，卻不明白；看是要看見，卻不曉得；	26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!
27 因為這百姓油蒙了心，耳朵發沉，眼睛閉著；恐怕他們［they］眼睛看見，耳朵聽見，心裏明白，歸正［converted］過來，我就醫治他們。』	27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“
28 所以你們當知道，神這救恩，如今傳給外邦人，他們也必聽受。」	28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“
29 保羅說了這些［these］話，猶太人彼此［among themselves］議論紛紛的就走了。	29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.
30 保羅在自己所租的房子裏住了足足兩年。凡來見他的人，他全都接待，	30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,
31 放膽傳講神國的道，將主耶穌基督的事教導人，並沒有人禁止。	31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!

舊約

新約

使徒行傳

第28章

Дiї

Розділ 28

使徒行傳

第28章

Дiї

Розділ 28