Библия - Обещанное Восстановление

哥林多前書

第7章

1 論到你們在給我的［unto me］信上所提的事，我說男不近女倒好。

2 但要免淫亂的事，男子當各有自己的妻子；女子也當各有自己的丈夫。

3 丈夫當用合宜之分待妻子；妻子待丈夫也要如此。

4 妻子沒有權柄主張自己的身體，乃在丈夫；丈夫也沒有權柄主張自己的身體，乃在妻子。

5 夫妻不可彼此虧負，除非兩相情願，暫時獨自專心禁食禱告［ye may give yourselves to fasting and prayer］；以後仍要一起［come together］，免得撒但趁著你們情不自禁，引誘你們。

6 我說這話，原是准你們的，不是命你們的。

7 我願意眾人像我一樣；只是各人領受神的恩賜，一個是這樣，一個是那樣。

8 因此［therefore］我對著沒有嫁娶的和寡婦說，若他們常像我就好。

9 但他們若［But if they］禁止不住，就可以嫁娶；與其慾火攻心，倒不如嫁娶為妙。

10 至於那已經嫁娶的，我吩咐他們；其實不是我吩咐，乃是主吩咐說：「妻子不可離開丈夫，

11 若是離開了，不可再嫁，或是仍同丈夫和好。丈夫也不可休棄［put away］妻子。」

12 我對其餘的人說，不是主說；倘若某兄弟［brother］有不信的妻子，妻子也情願和他同住，他就不要休棄妻子［put her away］。

13 妻子有不信的丈夫，丈夫也情願和她同住，她就不要離棄丈夫。

14 因為不信的丈夫就因著妻子成了聖潔，並且不信的妻子就因著丈夫［husband］成了聖潔；不然，你們的兒女就不潔淨，但如今他們是聖潔的了。

15 倘若那不信的人要離去，就由他離去吧。無論是兄弟［brother］，是姊妹，遇著這樣的事都不必拘束。神召我們原是要我們平安［peace］。

16 你這作妻子的啊［O］，怎麼知道不能救你的丈夫呢？你這作丈夫的，怎麼知道不能救你的妻子呢？

17 只要照神［God］所分給各人的，正如主［as the Lord］所召各人的而行。我在［in］各教會所定的［ordain］都是這樣。

18 有人已受割禮蒙召呢，就不要廢割禮；有人未受割禮蒙召呢，就不要受割禮。

19 受割禮算不得甚麼，不受割禮也算不得甚麼，只要守神的誡命就是了。

20 各人蒙召的時候是甚麼身分，仍要守住這身分。

21 你是作僕人［servant］蒙召的嗎？不要因此憂慮；若能以自由，就求自由更好。

22 因為作僕人［servant］蒙召於主的，就是主所釋放的人；照樣［likewise］，作自由之人蒙召的，就是基督的僕人［servant］。

23 你們是重價買來的，不要作人的僕人［servants］。

24 弟兄們，你們各人蒙召的時候是甚麼身分，仍要在神面前守住這身分。

25 論到處女［virgins］，我沒有主的命令，但我既蒙主憐恤能作忠心的人，就把自己的意見告訴你們。

26 因現今的艱難，據我看來，人不如一照往常［so to be］才好。

27 你有妻子纏著呢，就不要求脫離；你沒有妻子纏著呢，就不要求妻子。

28 你若娶妻，並不是犯罪；處女若出嫁，也不是犯罪。然而這等人肉身必受苦難，我卻願意你們免這苦難。

29 弟兄們，我對你們說，時候減少了。從此以後，那有妻子的，要像沒有妻子；

30 哀哭的，要像不哀哭；快樂的，要像不快樂；置買的，要像無有所得；

31 用今世［this world］之物的，要像不濫用世物［as not abusing it］；因為這世界的樣子將要過去了。

32 我願你們無所掛慮。沒有娶妻的，是為主的事掛慮，想怎樣叫主喜悅。

33 娶了妻的，是為世上的事掛慮，想怎樣叫妻子喜悅。

34 婦人和處女也有分別。沒有出嫁的，是為主的事掛慮，要身體與靈［and in spirit］都聖潔；已經出嫁的，是為世上的事掛慮，想怎樣叫丈夫喜悅。

35 我說這話是為你們的益處，不是要把網羅撒在你們身上［cast a snare upon you］，乃是要叫你們行合宜的事，得以殷勤服事主，沒有分心的事。

36 若有人以為自己待他的處女［virgin］不合宜，女兒也過了年華［flower］，事又當行，他就可隨意辦理，不算有罪，叫二人成親就是了。

37 倘若人心裏堅定，沒有不得已的事，並且由得自己作主，心裏又決定了留下他的處女［his virgin］不出嫁，如此行也好。

38 這樣看來，叫自己的女兒出嫁是好，不叫她出嫁更是好。

39 丈夫活著的時候，妻子是被律法［the law］約束的。丈夫若死了，妻子就可以自由，隨意再嫁，只是要嫁這在主裏面的人。

40 然而按我的意見，她若獨身便［if she so abide］更有福氣。我也想自己是被神的靈［Spirit］感動了。

1-е до коринтян

Розділ 7

1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.

4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.

5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.

6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.

7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.

8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.

9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.

10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!

11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!

12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.

13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.

14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.

15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.

16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?

17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.

18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.

19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.

20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.

21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.

22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.

23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!

24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!

25 Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.

26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.

28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,

30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,

31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.

32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,

33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,

34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.

36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.

37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.

38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.

39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.

40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.

哥林多前書第7章	1-е до коринтян Розділ 7
1 論到你們在給我的［unto me］信上所提的事，我說男不近女倒好。	1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
2 但要免淫亂的事，男子當各有自己的妻子；女子也當各有自己的丈夫。	2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3 丈夫當用合宜之分待妻子；妻子待丈夫也要如此。	3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.
4 妻子沒有權柄主張自己的身體，乃在丈夫；丈夫也沒有權柄主張自己的身體，乃在妻子。	4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.
5 夫妻不可彼此虧負，除非兩相情願，暫時獨自專心禁食禱告［ye may give yourselves to fasting and prayer］；以後仍要一起［come together］，免得撒但趁著你們情不自禁，引誘你們。	5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.
6 我說這話，原是准你們的，不是命你們的。	6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.
7 我願意眾人像我一樣；只是各人領受神的恩賜，一個是這樣，一個是那樣。	7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.
8 因此［therefore］我對著沒有嫁娶的和寡婦說，若他們常像我就好。	8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
9 但他們若［But if they］禁止不住，就可以嫁娶；與其慾火攻心，倒不如嫁娶為妙。	9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.
10 至於那已經嫁娶的，我吩咐他們；其實不是我吩咐，乃是主吩咐說：「妻子不可離開丈夫，	10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!
11 若是離開了，不可再嫁，或是仍同丈夫和好。丈夫也不可休棄［put away］妻子。」	11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!
12 我對其餘的人說，不是主說；倘若某兄弟［brother］有不信的妻子，妻子也情願和他同住，他就不要休棄妻子［put her away］。	12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.
13 妻子有不信的丈夫，丈夫也情願和她同住，她就不要離棄丈夫。	13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.
14 因為不信的丈夫就因著妻子成了聖潔，並且不信的妻子就因著丈夫［husband］成了聖潔；不然，你們的兒女就不潔淨，但如今他們是聖潔的了。	14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.
15 倘若那不信的人要離去，就由他離去吧。無論是兄弟［brother］，是姊妹，遇著這樣的事都不必拘束。神召我們原是要我們平安［peace］。	15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
16 你這作妻子的啊［O］，怎麼知道不能救你的丈夫呢？你這作丈夫的，怎麼知道不能救你的妻子呢？	16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?
17 只要照神［God］所分給各人的，正如主［as the Lord］所召各人的而行。我在［in］各教會所定的［ordain］都是這樣。	17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.
18 有人已受割禮蒙召呢，就不要廢割禮；有人未受割禮蒙召呢，就不要受割禮。	18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.
19 受割禮算不得甚麼，不受割禮也算不得甚麼，只要守神的誡命就是了。	19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.
20 各人蒙召的時候是甚麼身分，仍要守住這身分。	20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.
21 你是作僕人［servant］蒙召的嗎？不要因此憂慮；若能以自由，就求自由更好。	21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.
22 因為作僕人［servant］蒙召於主的，就是主所釋放的人；照樣［likewise］，作自由之人蒙召的，就是基督的僕人［servant］。	22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.
23 你們是重價買來的，不要作人的僕人［servants］。	23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!
24 弟兄們，你們各人蒙召的時候是甚麼身分，仍要在神面前守住這身分。	24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!
25 論到處女［virgins］，我沒有主的命令，但我既蒙主憐恤能作忠心的人，就把自己的意見告訴你們。	25 Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.
26 因現今的艱難，據我看來，人不如一照往常［so to be］才好。	26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
27 你有妻子纏著呢，就不要求脫離；你沒有妻子纏著呢，就不要求妻子。	27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.
28 你若娶妻，並不是犯罪；處女若出嫁，也不是犯罪。然而這等人肉身必受苦難，我卻願意你們免這苦難。	28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
29 弟兄們，我對你們說，時候減少了。從此以後，那有妻子的，要像沒有妻子；	29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,
30 哀哭的，要像不哀哭；快樂的，要像不快樂；置買的，要像無有所得；	30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,
31 用今世［this world］之物的，要像不濫用世物［as not abusing it］；因為這世界的樣子將要過去了。	31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.
32 我願你們無所掛慮。沒有娶妻的，是為主的事掛慮，想怎樣叫主喜悅。	32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,
33 娶了妻的，是為世上的事掛慮，想怎樣叫妻子喜悅。	33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,
34 婦人和處女也有分別。沒有出嫁的，是為主的事掛慮，要身體與靈［and in spirit］都聖潔；已經出嫁的，是為世上的事掛慮，想怎樣叫丈夫喜悅。	34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
35 我說這話是為你們的益處，不是要把網羅撒在你們身上［cast a snare upon you］，乃是要叫你們行合宜的事，得以殷勤服事主，沒有分心的事。	35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.
36 若有人以為自己待他的處女［virgin］不合宜，女兒也過了年華［flower］，事又當行，他就可隨意辦理，不算有罪，叫二人成親就是了。	36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.
37 倘若人心裏堅定，沒有不得已的事，並且由得自己作主，心裏又決定了留下他的處女［his virgin］不出嫁，如此行也好。	37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.
38 這樣看來，叫自己的女兒出嫁是好，不叫她出嫁更是好。	38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.
39 丈夫活著的時候，妻子是被律法［the law］約束的。丈夫若死了，妻子就可以自由，隨意再嫁，只是要嫁這在主裏面的人。	39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.
40 然而按我的意見，她若獨身便［if she so abide］更有福氣。我也想自己是被神的靈［Spirit］感動了。	40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.

舊約

新約

哥林多前書

第7章

1-е до коринтян

Розділ 7

哥林多前書

第7章

1-е до коринтян

Розділ 7