哥林多後書

第2章

1 我自己定了主意再到你們那裏去,必須大家沒有憂愁。

2 倘若我叫你們憂愁,除了我叫那憂愁的人以外,誰能叫我快樂呢?

3 我曾把這事寫給你們,恐怕我到的時候,應該叫我快樂的那些人,反倒叫我憂愁。我也深信,你們眾人都以我的快樂為自己的快樂。

4 我先前心裏難過痛苦,多多流淚地[with many tears]寫信給你們,不是叫你們憂愁,乃是叫你們知道我格外的疼愛你們。

5 若有叫人憂愁的,他不但叫我憂愁,也是叫你們眾人有幾分憂愁。我說幾分,恐怕說得太重。

6 這樣的人受了[this][many]人的責罰,也就夠了。

7 倒不如饒恕[forgive]他,安慰他,免得他被過分憂愁所吞吃[swallowed up with overmuch sorrow]

8 所以我勸你們,要向他顯出堅定不移的愛心來。

9 為此我先前也寫信給你們,要試驗你們,看你們凡事順從不順從。

10 你們饒恕[forgive]誰,我也饒恕[forgive]誰。我若有所饒恕[forgave]的,無論我饒恕了誰[to whom I forgave it]是我為你們的緣故代基督饒恕的[for your sakes forgave I it in the person of Christ]

11 免得撒但趁著機會勝過我們,因我們並非不曉得他的詭計。

12 我從前為[preach]基督的福音到了特羅亞,主也給我開了門。

13 那時,因為沒有遇見兄弟提多,我[spirit]裏不安,便辭別那裏的人往馬其頓去了。

14 感謝神。常帥領我們在基督裏誇勝,並藉著我們在各處顯揚那因認識基督而有的香氣。

15 因為我們無論在得救的人,並在滅亡的人[in them that are saved, and in them that perish]都為基督的馨香之氣,獻與神[unto God a sweet savour of Christ]

16 在這等人,我們[we are]就作了死的香氣叫他死;在那等人,就作了活的香氣叫他活。這些事[these things]誰能當得起呢?

17 我們不像那許多人,混亂[corrupt]神的道。乃是由於真誠[sincerity],由於神,在神[sight]前憑著基督講道。

2-е до коринтян

Розділ 2

1 А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.

2 Бо коли я засму́чую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмути́в?

3 І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися нале́жало, про всіх вас бувши певний, що радість моя — то радість усіх вас!

4 Бо з великого горя та з ту́ги сердечної я написав вам з рясни́ми слізьми́ не на те, щоб були ви засму́чені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!

5 А як хто засмутив, не мене засмутив, а поча́сти — щоб не пригніти́ти — і всіх вас.

6 До́сить такому кара́ння того, що від багатьох,

7 через те навпаки́, — краще простити й поті́шити, щоб смуток великий його не поже́р.

8 Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!

9 Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш до́свід, чи в усім ви слухня́ні.

10 А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,

11 щоб нас сатана не перехитрував, — відо́мі бо нам його задуми!

12 А коли я прийшов до Троа́ди звіщати Христову Єва́нгелію, і були двері для мене відчинені в Господі,

13 не мав я споко́ю для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.

14 А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запа́шність знання́ про Себе через нас виявляє на всякому місці!

15 Ми бо для Бога Христова запа́шність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,

16 для одних бо смертельна запа́шність на смерть, а для других запа́шність життє́ва в життя. І хто здатен на це?

17 Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!

哥林多後書

第2章

2-е до коринтян

Розділ 2

1 我自己定了主意再到你們那裏去,必須大家沒有憂愁。

1 А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.

2 倘若我叫你們憂愁,除了我叫那憂愁的人以外,誰能叫我快樂呢?

2 Бо коли я засму́чую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмути́в?

3 我曾把這事寫給你們,恐怕我到的時候,應該叫我快樂的那些人,反倒叫我憂愁。我也深信,你們眾人都以我的快樂為自己的快樂。

3 І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися нале́жало, про всіх вас бувши певний, що радість моя — то радість усіх вас!

4 我先前心裏難過痛苦,多多流淚地[with many tears]寫信給你們,不是叫你們憂愁,乃是叫你們知道我格外的疼愛你們。

4 Бо з великого горя та з ту́ги сердечної я написав вам з рясни́ми слізьми́ не на те, щоб були ви засму́чені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!

5 若有叫人憂愁的,他不但叫我憂愁,也是叫你們眾人有幾分憂愁。我說幾分,恐怕說得太重。

5 А як хто засмутив, не мене засмутив, а поча́сти — щоб не пригніти́ти — і всіх вас.

6 這樣的人受了[this][many]人的責罰,也就夠了。

6 До́сить такому кара́ння того, що від багатьох,

7 倒不如饒恕[forgive]他,安慰他,免得他被過分憂愁所吞吃[swallowed up with overmuch sorrow]

7 через те навпаки́, — краще простити й поті́шити, щоб смуток великий його не поже́р.

8 所以我勸你們,要向他顯出堅定不移的愛心來。

8 Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!

9 為此我先前也寫信給你們,要試驗你們,看你們凡事順從不順從。

9 Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш до́свід, чи в усім ви слухня́ні.

10 你們饒恕[forgive]誰,我也饒恕[forgive]誰。我若有所饒恕[forgave]的,無論我饒恕了誰[to whom I forgave it]是我為你們的緣故代基督饒恕的[for your sakes forgave I it in the person of Christ]

10 А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,

11 免得撒但趁著機會勝過我們,因我們並非不曉得他的詭計。

11 щоб нас сатана не перехитрував, — відо́мі бо нам його задуми!

12 我從前為[preach]基督的福音到了特羅亞,主也給我開了門。

12 А коли я прийшов до Троа́ди звіщати Христову Єва́нгелію, і були двері для мене відчинені в Господі,

13 那時,因為沒有遇見兄弟提多,我[spirit]裏不安,便辭別那裏的人往馬其頓去了。

13 не мав я споко́ю для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.

14 感謝神。常帥領我們在基督裏誇勝,並藉著我們在各處顯揚那因認識基督而有的香氣。

14 А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запа́шність знання́ про Себе через нас виявляє на всякому місці!

15 因為我們無論在得救的人,並在滅亡的人[in them that are saved, and in them that perish]都為基督的馨香之氣,獻與神[unto God a sweet savour of Christ]

15 Ми бо для Бога Христова запа́шність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,

16 在這等人,我們[we are]就作了死的香氣叫他死;在那等人,就作了活的香氣叫他活。這些事[these things]誰能當得起呢?

16 для одних бо смертельна запа́шність на смерть, а для других запа́шність життє́ва в життя. І хто здатен на це?

17 我們不像那許多人,混亂[corrupt]神的道。乃是由於真誠[sincerity],由於神,在神[sight]前憑著基督講道。

17 Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!