約翰福音第10章 |
1 |
2 從門進去的,才是羊的牧人。 |
3 看門的就給他開門;羊也聽他的聲音。他按著名叫自己的羊,把羊領出來。 |
4 既放出自己的羊來,就在前頭走,羊也跟著他,因為認得他的聲音。 |
5 羊不跟著生人;因為不認得他的聲音,必要逃跑。」 |
6 耶穌將這比喻告訴他們,但他們不明白所說的是甚麼意思。 |
7 |
8 凡在我以先來的都是賊,是強盜;羊卻不聽他們。 |
9 我就是門;凡從我進來的,必然得救,並且出入得草吃。 |
10 盜賊來,無非要偷竊,殺害,毀壞;我來了,是要叫羊 |
11 |
12 若是雇工,不是牧人,羊也不是他自己的,他看見狼來,就撇下羊逃走;狼抓住羊,趕散了羊群。 |
13 雇工逃走,因他是雇工,並不顧念羊。 |
14 我是好牧人,我認識我的羊,我的羊也認識我。 |
15 正如父認識我,我也認識父一樣;並且我為羊捨命。 |
16 我另外有羊,不是這圈裏的;我必須領他們來,他們也要聽我的聲音,並且要成為一圈 |
17 我父愛我;因我將命捨去,好再取回來。 |
18 沒有人奪我的命去,是我自己捨的。我有權柄捨了,也有權柄取回來。這是我從我父所受的命令。」 |
19 |
20 內中有許多 |
21 又有人說:「這不是鬼魔 |
22 |
23 耶穌在殿裏所羅門的廊下行走。 |
24 猶太人圍著他,說:「你叫我們猶疑不定到幾時呢?你若是基督,就明明的告訴我們。」 |
25 耶穌回答說:「我已經告訴你們,你們不信。我奉我父之名所行的事可以為我作見證; |
26 只是你們不信,因為你們不是我的羊,正如我曾告訴你們的 |
27 我的羊聽我的聲音,我也認識他們,他們也跟著我。 |
28 我又賜給他們永生;他們永不滅亡,誰也不能從我手裏把他們奪去。 |
29 我父把羊賜給我,他比一切 |
30 我與我 |
31 |
32 耶穌回答 |
33 猶太人回答說:「我們不是為善行 |
34 耶穌說:「你們的律法上豈不是寫著『我曾說你們是眾神』嗎? |
35 聖經 |
36 父所分別為聖、又差到世間來的,他自稱是神的兒子,你們還向他說『你說僭妄的話』嗎? |
37 我若不行我父的事,你們就不必信我; |
38 我若行了,你們縱然不信我,也當信這些事,叫你們又知道又相信 |
39 他們又要拿他,他卻逃出他們的手走了。 |
40 |
41 有許多人來到他那裏。他們說:「約翰一件神蹟沒有行過,但約翰指著這人所說的一切話都是真的。」 |
42 在那裏,信耶穌的人就多了。 |
Вiд IванаРозділ 10 |
1 |
2 А хто входить двери́ма, — той вівцям пастух. |
3 Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх. |
4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́. |
5 За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“. |
6 Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив. |
7 І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям. |
8 Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх. |
9 Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде. |
10 Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали. |
11 Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці. |
12 А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить. |
13 А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці. |
14 Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. |
15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́. |
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир! |
17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його. |
18 Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“. |
19 З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся. |
20 І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“ |
21 Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“ |
22 |
23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку. |
24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“ |
25 Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене. |
26 Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви. |
27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть. |
28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не ви́хопить із Моєї руки. |
29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́. |
30 Я й Отець — Ми одне!“ |
31 Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його. |
32 Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“ |
33 Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“. |
34 Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"? |
35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути, |
36 то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“? |
37 Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені. |
38 А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“ |
39 Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він. |
40 |
41 І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́. |
42 І багато-хто ввірували в Нього там. |
約翰福音第10章 |
Вiд IванаРозділ 10 |
1 |
1 |
2 從門進去的,才是羊的牧人。 |
2 А хто входить двери́ма, — той вівцям пастух. |
3 看門的就給他開門;羊也聽他的聲音。他按著名叫自己的羊,把羊領出來。 |
3 Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх. |
4 既放出自己的羊來,就在前頭走,羊也跟著他,因為認得他的聲音。 |
4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́. |
5 羊不跟著生人;因為不認得他的聲音,必要逃跑。」 |
5 За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“. |
6 耶穌將這比喻告訴他們,但他們不明白所說的是甚麼意思。 |
6 Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив. |
7 |
7 І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям. |
8 凡在我以先來的都是賊,是強盜;羊卻不聽他們。 |
8 Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх. |
9 我就是門;凡從我進來的,必然得救,並且出入得草吃。 |
9 Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде. |
10 盜賊來,無非要偷竊,殺害,毀壞;我來了,是要叫羊 |
10 Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали. |
11 |
11 Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці. |
12 若是雇工,不是牧人,羊也不是他自己的,他看見狼來,就撇下羊逃走;狼抓住羊,趕散了羊群。 |
12 А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить. |
13 雇工逃走,因他是雇工,並不顧念羊。 |
13 А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці. |
14 我是好牧人,我認識我的羊,我的羊也認識我。 |
14 Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. |
15 正如父認識我,我也認識父一樣;並且我為羊捨命。 |
15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́. |
16 我另外有羊,不是這圈裏的;我必須領他們來,他們也要聽我的聲音,並且要成為一圈 |
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир! |
17 我父愛我;因我將命捨去,好再取回來。 |
17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його. |
18 沒有人奪我的命去,是我自己捨的。我有權柄捨了,也有權柄取回來。這是我從我父所受的命令。」 |
18 Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“. |
19 |
19 З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся. |
20 內中有許多 |
20 І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“ |
21 又有人說:「這不是鬼魔 |
21 Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“ |
22 |
22 |
23 耶穌在殿裏所羅門的廊下行走。 |
23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку. |
24 猶太人圍著他,說:「你叫我們猶疑不定到幾時呢?你若是基督,就明明的告訴我們。」 |
24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“ |
25 耶穌回答說:「我已經告訴你們,你們不信。我奉我父之名所行的事可以為我作見證; |
25 Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене. |
26 只是你們不信,因為你們不是我的羊,正如我曾告訴你們的 |
26 Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви. |
27 我的羊聽我的聲音,我也認識他們,他們也跟著我。 |
27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть. |
28 我又賜給他們永生;他們永不滅亡,誰也不能從我手裏把他們奪去。 |
28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не ви́хопить із Моєї руки. |
29 我父把羊賜給我,他比一切 |
29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́. |
30 我與我 |
30 Я й Отець — Ми одне!“ |
31 |
31 Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його. |
32 耶穌回答 |
32 Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“ |
33 猶太人回答說:「我們不是為善行 |
33 Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“. |
34 耶穌說:「你們的律法上豈不是寫著『我曾說你們是眾神』嗎? |
34 Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"? |
35 聖經 |
35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути, |
36 父所分別為聖、又差到世間來的,他自稱是神的兒子,你們還向他說『你說僭妄的話』嗎? |
36 то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“? |
37 我若不行我父的事,你們就不必信我; |
37 Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені. |
38 我若行了,你們縱然不信我,也當信這些事,叫你們又知道又相信 |
38 А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“ |
39 他們又要拿他,他卻逃出他們的手走了。 |
39 Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він. |
40 |
40 |
41 有許多人來到他那裏。他們說:「約翰一件神蹟沒有行過,但約翰指著這人所說的一切話都是真的。」 |
41 І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́. |
42 在那裏,信耶穌的人就多了。 |
42 І багато-хто ввірували в Нього там. |