Библия - Обещанное Восстановление

羅馬書

第14章

1 信心軟弱的，你們要接納，卻不要接納生疑的辯論［but not to doubtful disputations］。

2 有人信百物都可吃；但那軟弱的，只吃蔬菜。

3 吃的人不可輕看不吃的人；不吃的人不可論斷吃的人；因為神已經收納他了。

4 你是誰，竟論斷別人的僕人呢？他或站住，或跌倒，自有他的主人在；而且他也必得扶持［be holden up］，因為神［God］能使他站住。

5 有人看這日比那日強；有人看日日都是一樣。只是各人心裏要意見堅定。

6 守日的人，是為主守的；不守日的人［and he that regardeth not the day］，是為主不守的［to the Lord he doth not regard it］；吃的人，是為主吃的，因他感謝神；不吃的人，是為主不吃的，也感謝神。

7 我們沒有一個人為自己活，也沒有一個人為自己死。

8 我們若活著，是為主而活；若死了，是為主而死。所以，我們或活或死總是主的人。

9 因此基督死了，又起來［rose］活了，為要作死人並活人的主。

10 你這個人，為甚麼論斷你兄弟［thy brother］呢？又為甚麼輕看你兄弟［thy brother］呢？因我們都要站在基督的審判台［judgment seat of Christ］前。

11 經上寫著：「主說：『我憑著我的永生起誓：諸膝［every knee］必向我跪拜，眾舌［every tongue］必向神［God］承認。』」

12 這樣看來，我們各人必要將自己的事在神面前說明。

13 所以，我們不可再彼此論斷，寧可定意誰也不給弟兄放下絆腳跌人之物。

14 我憑著主耶穌確知深信，凡物本來沒有不潔淨的；唯獨人以為不潔淨的，在他就不潔淨了。

15 你若因你的［thy］食物叫你兄弟［thy brother］憂愁，就不是按著愛心而行［walkest thou not charitably］。基督已經替他死，你不可因你的食物叫他敗壞。

16 不可叫你的善被人毀謗；

17 因為神的國不在乎吃喝，只在乎公義、平安［peace］，並聖靈中的喜樂。

18 在這幾樣上服事基督的，就為神所喜悅，又為人所稱許。

19 所以，我們務要追求和睦的事與彼此造就［edify］的事。

20 不可因食物毀壞神的工程。凡物固然潔淨，但有人因食物叫人跌倒，就是他的罪了。

21 無論是吃肉、是喝酒、是甚麼別的事，叫兄弟［brother］絆倒［stumbleth］、或得罪兄弟［or is offended］、或使兄弟軟弱［or is made weak］，一概不作才好。

22 你有信心麼［Hast thou faith］？就當在神面前守著。人在自己以為可行的事上能不自責，就有福了。

23 若有疑心而吃的，就被咒詛［is damned］。因為他吃，不是出於信心。凡不出於信心的都是罪。

До римлян

Розділ 14

1 Слабо́го в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.

2 Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́.

3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його.

4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його.

5 Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання.

6 Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.

7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.

8 Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні!

9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

10 А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.

11 Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“

12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

13 Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси.

14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічо́го нечистого в само́му собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому́ воно нечисте.

15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер.

16 Нехай ваше добре не зневажа́ється.

17 Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́.

19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного!

20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, — усе бо чисте, але зле люди́ні, що їсть на спотика́ння.

21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне.

22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується!

23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.

羅馬書第14章	До римлян Розділ 14
1 信心軟弱的，你們要接納，卻不要接納生疑的辯論［but not to doubtful disputations］。	1 Слабо́го в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
2 有人信百物都可吃；但那軟弱的，只吃蔬菜。	2 Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́.
3 吃的人不可輕看不吃的人；不吃的人不可論斷吃的人；因為神已經收納他了。	3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його.
4 你是誰，竟論斷別人的僕人呢？他或站住，或跌倒，自有他的主人在；而且他也必得扶持［be holden up］，因為神［God］能使他站住。	4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його.
5 有人看這日比那日強；有人看日日都是一樣。只是各人心裏要意見堅定。	5 Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання.
6 守日的人，是為主守的；不守日的人［and he that regardeth not the day］，是為主不守的［to the Lord he doth not regard it］；吃的人，是為主吃的，因他感謝神；不吃的人，是為主不吃的，也感謝神。	6 Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
7 我們沒有一個人為自己活，也沒有一個人為自己死。	7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
8 我們若活著，是為主而活；若死了，是為主而死。所以，我們或活或死總是主的人。	8 Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні!
9 因此基督死了，又起來［rose］活了，為要作死人並活人的主。	9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
10 你這個人，為甚麼論斷你兄弟［thy brother］呢？又為甚麼輕看你兄弟［thy brother］呢？因我們都要站在基督的審判台［judgment seat of Christ］前。	10 А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
11 經上寫著：「主說：『我憑著我的永生起誓：諸膝［every knee］必向我跪拜，眾舌［every tongue］必向神［God］承認。』」	11 Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“
12 這樣看來，我們各人必要將自己的事在神面前說明。	12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13 所以，我們不可再彼此論斷，寧可定意誰也不給弟兄放下絆腳跌人之物。	13 Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси.
14 我憑著主耶穌確知深信，凡物本來沒有不潔淨的；唯獨人以為不潔淨的，在他就不潔淨了。	14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічо́го нечистого в само́му собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому́ воно нечисте.
15 你若因你的［thy］食物叫你兄弟［thy brother］憂愁，就不是按著愛心而行［walkest thou not charitably］。基督已經替他死，你不可因你的食物叫他敗壞。	15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер.
16 不可叫你的善被人毀謗；	16 Нехай ваше добре не зневажа́ється.
17 因為神的國不在乎吃喝，只在乎公義、平安［peace］，並聖靈中的喜樂。	17 Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
18 在這幾樣上服事基督的，就為神所喜悅，又為人所稱許。	18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́.
19 所以，我們務要追求和睦的事與彼此造就［edify］的事。	19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного!
20 不可因食物毀壞神的工程。凡物固然潔淨，但有人因食物叫人跌倒，就是他的罪了。	20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, — усе бо чисте, але зле люди́ні, що їсть на спотика́ння.
21 無論是吃肉、是喝酒、是甚麼別的事，叫兄弟［brother］絆倒［stumbleth］、或得罪兄弟［or is offended］、或使兄弟軟弱［or is made weak］，一概不作才好。	21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне.
22 你有信心麼［Hast thou faith］？就當在神面前守著。人在自己以為可行的事上能不自責，就有福了。	22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується!
23 若有疑心而吃的，就被咒詛［is damned］。因為他吃，不是出於信心。凡不出於信心的都是罪。	23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.

舊約

新約

羅馬書

第14章

До римлян

Розділ 14

羅馬書

第14章

До римлян

Розділ 14