詩篇第38篇 |
1 |
2 因為,你的箭射入我身;你的手重 |
3 |
4 我的罪孽高過我的頭,如同重擔叫我擔當不起。 |
5 |
6 我驚惶 |
7 我滿腰是可厭的病 |
8 我被壓傷,身體疲倦;因心裏不安,我就唉哼。 |
9 |
10 我心喘息 |
11 我所親愛的和 |
12 |
13 |
14 我如不聽見的人,口中沒有回話。 |
15 |
16 我曾說:求你聽允我 |
17 |
18 我要承認我的罪孽;我要因我的罪憂愁。 |
19 但我的仇敵又活潑又強壯,無理恨我的增多了。 |
20 以惡報善的與我作對,因我是追求良善。 |
21 |
22 拯救我的主啊,求你快快幫助我。 |
ПсалмиПсалом 38 |
1 |
2 Я сказав: „Пильнувати я буду доро́ги свої, щоб своїм язико́м не грішити, накладу я вузде́чку на уста свої, поки передо мною безбожний. |
3 Занімів я в мовча́нні, замовк про добро, а мій біль був подра́жнений. |
4 Розпалилося серце моє у моє́му нутрі, палає огонь від мого розду́мування. Я став говорити своїм язико́м: |
5 „Повідоми́ мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, — нехай знаю, коли я помру́!“ |
6 Ось відмі́ряв долонею Ти мої дні, а мій вік — як ніщо́ проти Тебе, і тільки марно́та сама — кожна люди́на жива! Се́ла. |
7 У темно́ті лиш ходить люди́на, клопо́четься тільки про ма́рне: грома́дить вона, — та не знає, хто зво́зити буде оте! |
8 А тепер на що́ маю наді́ятись, Господи? Надія моя — на Тебе вона! |
9 Від усіх моїх про́гріхів ви́зволи мене, не чини мене по́сміхом для нерозумного! |
10 Занімі́в я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, — |
11 забери Ти від мене Свій до́торк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь. |
12 Ти караєш люди́ну докорами за беззако́ння, Ти знищив, як міль, прива́бність її, — кожна люди́на — направду марно́та! Се́ла. |
13 Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй блага́ння моє, не будь мовчазни́й до моєї сльози́, бо прихо́дько я в Тебе, мандрівни́к, як батьки́ мої всі! |
14 Відверни гнів від мене — і я підкріплю́ся, перше ніж відійду́, — і не буде мене! |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
詩篇第38篇 |
ПсалмиПсалом 38 |
1 |
1 |
2 因為,你的箭射入我身;你的手重 |
2 Я сказав: „Пильнувати я буду доро́ги свої, щоб своїм язико́м не грішити, накладу я вузде́чку на уста свої, поки передо мною безбожний. |
3 |
3 Занімів я в мовча́нні, замовк про добро, а мій біль був подра́жнений. |
4 我的罪孽高過我的頭,如同重擔叫我擔當不起。 |
4 Розпалилося серце моє у моє́му нутрі, палає огонь від мого розду́мування. Я став говорити своїм язико́м: |
5 |
5 „Повідоми́ мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, — нехай знаю, коли я помру́!“ |
6 我驚惶 |
6 Ось відмі́ряв долонею Ти мої дні, а мій вік — як ніщо́ проти Тебе, і тільки марно́та сама — кожна люди́на жива! Се́ла. |
7 我滿腰是可厭的病 |
7 У темно́ті лиш ходить люди́на, клопо́четься тільки про ма́рне: грома́дить вона, — та не знає, хто зво́зити буде оте! |
8 我被壓傷,身體疲倦;因心裏不安,我就唉哼。 |
8 А тепер на що́ маю наді́ятись, Господи? Надія моя — на Тебе вона! |
9 |
9 Від усіх моїх про́гріхів ви́зволи мене, не чини мене по́сміхом для нерозумного! |
10 我心喘息 |
10 Занімі́в я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, — |
11 我所親愛的和 |
11 забери Ти від мене Свій до́торк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь. |
12 |
12 Ти караєш люди́ну докорами за беззако́ння, Ти знищив, як міль, прива́бність її, — кожна люди́на — направду марно́та! Се́ла. |
13 |
13 Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй блага́ння моє, не будь мовчазни́й до моєї сльози́, бо прихо́дько я в Тебе, мандрівни́к, як батьки́ мої всі! |
14 我如不聽見的人,口中沒有回話。 |
14 Відверни гнів від мене — і я підкріплю́ся, перше ніж відійду́, — і не буде мене! |
15 |
15 |
16 我曾說:求你聽允我 |
16 |
17 |
17 |
18 我要承認我的罪孽;我要因我的罪憂愁。 |
18 |
19 但我的仇敵又活潑又強壯,無理恨我的增多了。 |
19 |
20 以惡報善的與我作對,因我是追求良善。 |
20 |
21 |
21 |
22 拯救我的主啊,求你快快幫助我。 |
22 |