路加福音第4章 |
1 |
2 四十天受魔鬼的試探 |
3 魔鬼對他說:「你若是神的兒子,可以吩咐這塊石頭變成食物。」 |
4 耶穌回答他 |
5 |
6 魔鬼 |
7 你若敬拜我 |
8 耶穌回答對他說 |
9 |
10 因為經上記著說:『他 |
11 |
12 |
13 魔鬼用盡 |
14 |
15 他在他們 |
16 |
17 有人把先知以賽亞的書交給他。他就把書 |
18 |
19 傳揚 |
20 |
21 耶穌就 |
22 眾人都給他作見證 |
23 耶穌對他們說:「你們必引這俗語向我說:『醫生,你醫治自己吧。我們聽見你在迦百農所行的事,也當行在你 |
24 耶穌 |
25 只是 |
26 以利亞卻 |
27 先知以利沙的時候,以色列中有許多長大痲瘋的;但內中除了敘利亞國的乃縵,沒有一個得潔淨的。」 |
28 會堂裏的人聽見這些 |
29 就起來趕他出城,帶他到山崖,就是他們的城所造之處 |
30 他卻從他們中間直行過去, |
31 |
32 他們很希奇他的道理 |
33 在會堂裏有一個人,被污穢鬼魔的靈 |
34 說 |
35 耶穌責備他說:「你 |
36 眾人都驚訝,彼此對問說:「這是怎樣的道理 |
37 於是耶穌的名聲傳遍了周圍各 |
38 |
39 耶穌站在她旁邊,斥責那熱病;熱就退離她了 |
40 |
41 又有鬼魔 |
42 |
43 耶穌對他們說 |
44 於是耶穌在加利利的各會堂傳道。 |
Вiд ЛукиРозділ 4 |
1 |
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в. |
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“ |
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“ |
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі. |
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її. |
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“ |
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ |
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу! |
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“ |
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“ |
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“ |
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су. |
14 |
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили. |
16 |
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: |
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених, |
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“. |
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го. |
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“ |
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“ |
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“. |
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй. |
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, |
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки. |
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“. |
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом. |
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його. |
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся. |
31 |
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне. |
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом: |
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“. |
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши. |
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“ |
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю. |
38 |
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала. |
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в. |
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. |
42 |
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“. |
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї. |
路加福音第4章 |
Вiд ЛукиРозділ 4 |
1 |
1 |
2 四十天受魔鬼的試探 |
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в. |
3 魔鬼對他說:「你若是神的兒子,可以吩咐這塊石頭變成食物。」 |
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“ |
4 耶穌回答他 |
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“ |
5 |
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі. |
6 魔鬼 |
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її. |
7 你若敬拜我 |
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“ |
8 耶穌回答對他說 |
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ |
9 |
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу! |
10 因為經上記著說:『他 |
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“ |
11 |
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“ |
12 |
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“ |
13 魔鬼用盡 |
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су. |
14 |
14 |
15 他在他們 |
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили. |
16 |
16 |
17 有人把先知以賽亞的書交給他。他就把書 |
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: |
18 |
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених, |
19 傳揚 |
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“. |
20 |
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го. |
21 耶穌就 |
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“ |
22 眾人都給他作見證 |
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“ |
23 耶穌對他們說:「你們必引這俗語向我說:『醫生,你醫治自己吧。我們聽見你在迦百農所行的事,也當行在你 |
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“. |
24 耶穌 |
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй. |
25 只是 |
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, |
26 以利亞卻 |
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки. |
27 先知以利沙的時候,以色列中有許多長大痲瘋的;但內中除了敘利亞國的乃縵,沒有一個得潔淨的。」 |
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“. |
28 會堂裏的人聽見這些 |
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом. |
29 就起來趕他出城,帶他到山崖,就是他們的城所造之處 |
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його. |
30 他卻從他們中間直行過去, |
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся. |
31 |
31 |
32 他們很希奇他的道理 |
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне. |
33 在會堂裏有一個人,被污穢鬼魔的靈 |
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом: |
34 說 |
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“. |
35 耶穌責備他說:「你 |
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши. |
36 眾人都驚訝,彼此對問說:「這是怎樣的道理 |
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“ |
37 於是耶穌的名聲傳遍了周圍各 |
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю. |
38 |
38 |
39 耶穌站在她旁邊,斥責那熱病;熱就退離她了 |
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала. |
40 |
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в. |
41 又有鬼魔 |
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. |
42 |
42 |
43 耶穌對他們說 |
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“. |
44 於是耶穌在加利利的各會堂傳道。 |
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї. |