出埃及記

第12章

1 耶和華於埃及諭摩西亞倫曰、

2 爾必以是月爲正月、而作歲首。

3 當告以色列會衆、曰、是月十日、各家必取一羔。

4 若戶小人寡、一羔不能盡、則與比鄰同取、隨其人數、各如其量。

5 取純潔牡羔、生未盈歲者、綿羊山羊俱可。

6 當留至十四日夕、以色列會衆宰是羔、

7 卽於食羔之室、取其血以釁左右橛、及門楣。

8 是夕炙其肉、共無酵餅苦菜而食。

9 勿生食、勿水烹、必火炙、首足與臟皆宜食。

10 毋留其餘於明日、若留於明日者、以火燬之。

11 當束帶納履、執杖而食、其速如欲遁者、是爲耶和華逾越節之禮。

12 我耶和華是夜將遍行通國、擊埃及人長子、與畜首生者、凡埃及人之上帝我必敗之。

13 惟汝室以血爲徵、我見之、將逾越爾室、擊埃及時、災害不及爾身。

14 歷代當誌是日、必守節期、以奉事我耶和華永著爲例。

15 七日間、當食無酵餅、首日必於爾室除酵、自首日至七日、凡食酵者、必絕之於以色列族中。

16 首日必爲聖會、七日亦必爲聖會、是日勿操作、惟備食則可。

17 是日我導爾羣衆、以出埃及、故當守無酵節期、歷世勿替、永著爲例。

18 正月十四日夕、至二十一日夕、宜食無酵餅。

19 七日間勿存酵於爾家、無論宗族賓旅、若食酵餅、必絕於以色列會中。

20 有酵者勿食、維爾家所食者、必除其酵。〇

21 摩西屬以色列長老、告之曰、隨爾家之人數、擇羔而宰、以爲逾越節禮。

22 以孟盛血、束牛膝草、濡血釁門楣與橛、是夜至明晨勿出戶。

23 蓋耶和華將遂行通國、擊埃及人、見楣橛釁血、必逾越其門、不容殘賊者、入擊爾曹。

24 爾與子孫必守此節、永著爲例。

25 昔耶和華許以地賜爾、旣得斯土、宜行此禮。

26 如爾子孫、問曷故行是。

27 當曰、昔耶和華擊埃及人時、逾越我第宅、拯我眷聚、是以守逾越節、奉耶和華。

28 以色列族稽首而拜、遂往遵耶和華所諭摩西亞倫而行。〇

29 中夜耶和華遍行埃及、自居位之法老、至獄中之罪犯、凡其長子、及羣畜首生者、無不被擊。

30 是夜比戶皆有死亡、號泣之聲、遍聞埃及、法老與臣民悉起。

31 召摩西亞倫曰、爾曹與以色列族、速離我民、奉事耶和華。

32 如爾所言。亦驅牛羊、如爾所求、更請爲我祝嘏。

33 埃及人促以色列族、速出其境。僉曰、我儕將就死亡。

34 以色列族之濕麵、未置酵、盛於器中、以衣裹之、肩而行。

35 亦從摩西言、乞金銀服飾於埃及人。

36 耶和華使以色列族、沾恩於埃及人、遂得所乞之物、取之而去。〇

37 以色列族自蘭塞遄征、至數割、計其人數、婦稚而外、壯健者約六十萬。

38 非同族者、從行亦衆、羣畜牛羊、不可勝數。

39 埃及人促以色列族出境、不得濡滯、故未遑備糧、第以所攜無酵濕麵、炊爲無酵餅。

40 以色列族旅埃及、自祖迄今、歷四百三十年。

41 歷年旣竟、至於是日、耶和華之兆民咸出埃及、

42 是夜耶和華拯以色列族、出於埃及、故當守是日、永誌弗忘、至於歷世、奉事耶和華。〇

43 耶和華諭摩西亞倫曰、循逾越節例、外人不可食。

44 金所購之僕、旣受割禮則可食。

45 外人旅於爾家、及爲爾傭者、不可食。

46 食羔必於一室、毋攜肉於外、其骨不折。

47 以色列會衆、宜守此禮。

48 有外人旅於爾家、欲奉耶和華、守逾越節、必使其丁男、俱受割禮、然後可入會守之、與爾本支無異。未受割者不可食。

49 爾之本支、及外人旅於爾家者、皆同此例。

50 以色列族遵耶和華所諭摩西亞倫而行。

51 是日耶和華導以色列兆民、出於埃及。

Вихід

Розділ 12

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

出埃及記

第12章

Вихід

Розділ 12

1 耶和華於埃及諭摩西亞倫曰、

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 爾必以是月爲正月、而作歲首。

2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 當告以色列會衆、曰、是月十日、各家必取一羔。

3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

4 若戶小人寡、一羔不能盡、則與比鄰同取、隨其人數、各如其量。

4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

5 取純潔牡羔、生未盈歲者、綿羊山羊俱可。

5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 當留至十四日夕、以色列會衆宰是羔、

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

7 卽於食羔之室、取其血以釁左右橛、及門楣。

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

8 是夕炙其肉、共無酵餅苦菜而食。

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 勿生食、勿水烹、必火炙、首足與臟皆宜食。

9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

10 毋留其餘於明日、若留於明日者、以火燬之。

10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

11 當束帶納履、執杖而食、其速如欲遁者、是爲耶和華逾越節之禮。

11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

12 我耶和華是夜將遍行通國、擊埃及人長子、與畜首生者、凡埃及人之上帝我必敗之。

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

13 惟汝室以血爲徵、我見之、將逾越爾室、擊埃及時、災害不及爾身。

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 歷代當誌是日、必守節期、以奉事我耶和華永著爲例。

14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

15 七日間、當食無酵餅、首日必於爾室除酵、自首日至七日、凡食酵者、必絕之於以色列族中。

15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

16 首日必爲聖會、七日亦必爲聖會、是日勿操作、惟備食則可。

16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

17 是日我導爾羣衆、以出埃及、故當守無酵節期、歷世勿替、永著爲例。

17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

18 正月十四日夕、至二十一日夕、宜食無酵餅。

18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

19 七日間勿存酵於爾家、無論宗族賓旅、若食酵餅、必絕於以色列會中。

19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

20 有酵者勿食、維爾家所食者、必除其酵。〇

20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

21 摩西屬以色列長老、告之曰、隨爾家之人數、擇羔而宰、以爲逾越節禮。

21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

22 以孟盛血、束牛膝草、濡血釁門楣與橛、是夜至明晨勿出戶。

22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

23 蓋耶和華將遂行通國、擊埃及人、見楣橛釁血、必逾越其門、不容殘賊者、入擊爾曹。

23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

24 爾與子孫必守此節、永著爲例。

24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

25 昔耶和華許以地賜爾、旣得斯土、宜行此禮。

25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

26 如爾子孫、問曷故行是。

26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

27 當曰、昔耶和華擊埃及人時、逾越我第宅、拯我眷聚、是以守逾越節、奉耶和華。

27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

28 以色列族稽首而拜、遂往遵耶和華所諭摩西亞倫而行。〇

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

29 中夜耶和華遍行埃及、自居位之法老、至獄中之罪犯、凡其長子、及羣畜首生者、無不被擊。

29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

30 是夜比戶皆有死亡、號泣之聲、遍聞埃及、法老與臣民悉起。

30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

31 召摩西亞倫曰、爾曹與以色列族、速離我民、奉事耶和華。

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

32 如爾所言。亦驅牛羊、如爾所求、更請爲我祝嘏。

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

33 埃及人促以色列族、速出其境。僉曰、我儕將就死亡。

33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

34 以色列族之濕麵、未置酵、盛於器中、以衣裹之、肩而行。

34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

35 亦從摩西言、乞金銀服飾於埃及人。

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

36 耶和華使以色列族、沾恩於埃及人、遂得所乞之物、取之而去。〇

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

37 以色列族自蘭塞遄征、至數割、計其人數、婦稚而外、壯健者約六十萬。

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

38 非同族者、從行亦衆、羣畜牛羊、不可勝數。

38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

39 埃及人促以色列族出境、不得濡滯、故未遑備糧、第以所攜無酵濕麵、炊爲無酵餅。

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

40 以色列族旅埃及、自祖迄今、歷四百三十年。

40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

41 歷年旣竟、至於是日、耶和華之兆民咸出埃及、

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

42 是夜耶和華拯以色列族、出於埃及、故當守是日、永誌弗忘、至於歷世、奉事耶和華。〇

42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

43 耶和華諭摩西亞倫曰、循逾越節例、外人不可食。

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

44 金所購之僕、旣受割禮則可食。

44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

45 外人旅於爾家、及爲爾傭者、不可食。

45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

46 食羔必於一室、毋攜肉於外、其骨不折。

46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

47 以色列會衆、宜守此禮。

47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

48 有外人旅於爾家、欲奉耶和華、守逾越節、必使其丁男、俱受割禮、然後可入會守之、與爾本支無異。未受割者不可食。

48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

49 爾之本支、及外人旅於爾家者、皆同此例。

49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

50 以色列族遵耶和華所諭摩西亞倫而行。

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

51 是日耶和華導以色列兆民、出於埃及。

51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.