Библия - Обещанное Восстановление

馬可福音

第10章

1 耶穌從那裏起身，沿約旦河邊僻遠［by the farther side of Jordan］，來到猶太的境界。百姓［people］又聚集到他那裏；他又照常教訓他們。

2 有法利賽人來問他說：「人休妻可以不可以？」意思要試探他。

3 耶穌回答他們［them］說：「摩西吩咐你們的是甚麼？」

4 他們說：「摩西許人寫了休書便可以休妻。」

5 耶穌回答［answered］他們［them］說：「摩西因為你們的心硬，所以寫這條例給你們。

6 但從起初創造的時候，神造人是造男造女。

7 因此，人要離開父母，與妻子連合；［cleave to his wife］

8 夫妻二人成為一體［And they twain shall be one flesh］。既然如此，夫妻不再是兩個人，乃是一體的了。

9 所以神配合的，人不可分開。」

10 到了屋裏，他的［his］門徒又［again］問他這事。

11 耶穌對他們說：「凡休妻另娶的，就是犯姦淫，辜負他的妻子。

12 婦女［woman］若離棄丈夫另嫁，也是犯姦淫了。」

13 有人帶著小孩子來見耶穌，要耶穌摸他們；他［his］門徒便責備那些帶小孩子來的人［those that brought them］。

14 但［But］耶穌看見，就甚不喜悅［much displeased］，對門徒說：「讓小孩子到我這裏來，不要禁止他們；因為在神國的，正是這樣的人。

15 我實在告訴你們：『凡要承受神國的，若不像小孩子，必［shall］不能進去。』」

16 耶穌［he］於是抱起［up］小孩子，給他們按手，為他們祝福。

17 耶穌出來行路的時候，有一個人跑來，跪在他面前，問他說：「良善的夫子，我當作甚麼事才可以承受永生？」

18 耶穌對他說：「你為甚麼稱我是良善的？除了神一位之外，再沒有良善的。

19 誡命你是曉得的：『不可姦淫［Do not commit adultery］』、『不可殺人［Do not kill］』、『不可偷盜』、『不可作假見證』、『不可虧負人』、『當孝敬父母。』」

20 他回答［answered］耶穌說：「夫子，這一切我從小都遵守了。」

21 耶穌就［Then］看著他，愛他［beholding him loved him］，對他說：「你還缺少一件；你［thou］去變賣你所有的，分給窮人，就必有財寶在天上；你還要背起十字架［take up the cross］來跟從我。」

22 他聽見那［that］話就愁悶［sad］，憂憂愁愁的走了；因為他的產業很多。

23 耶穌周圍一看，對他的［his］門徒說：「有錢財的人進神的國是何等的難哪。」

24 門徒希奇他的話。只是［But］耶穌又回答［answereth again］，對［unto］他們說：「小子，倚靠錢財的人［them that trust in riches］進神的國，是何等的難哪。

25 駱駝穿過針的眼，比財主進神的國還容易呢。」

26 門徒就分外希奇，彼此［among themselves］說：「這樣誰能得救呢？」

27 耶穌看著他們，說：「在人是不能，在神卻不然；因為神凡事都能。」

28 彼得就對他說：「看哪，我們已經撇下所有的跟從你了。」

29 耶穌回答［answered］說：「我實在告訴你們：『人為我和福音撇下房屋，或是弟兄、姐妹、父母、妻子［wife］、兒女、田地，

30 沒有不在今時［time］反［But］得百倍的，就是房屋、弟兄、姊妹、母親、兒女、田地，並且要受逼迫；在來世必得永生。』

31 然而，有許多在前的，將要在後；在後的，將要在前。」

32 他們行路上耶路撒冷去；耶穌在前頭走。他們［they］就希奇；跟從的時候［as they followed］，他們［they］也害怕。耶穌又叫過十二個門徒來，就告訴他們自己將要遭遇的是甚麼事［and began to tell them what things should happen unto him］，

33 說［Saying］：「看哪，我們上耶路撒冷去；人子將要被交給祭司長和文士；他們要定他死罪，交給外邦人。

34 他們要戲弄他，鞭打他［scourge him］，吐唾沫在他臉上［spit upon him］，殺害他。到第三天［and the third day］，他要復活。」

35 西庇太的兒子雅各、約翰來見耶穌［come unto him］，說［saying］：「夫子，我們無論求［desire］甚麼，願你給我們作。」

36 耶穌對他們［unto them］說：「要我給你們作甚麼？」

37 他們對他［unto him］說：「賜我們在你的榮耀裏，一個坐在你右邊，一個坐在你左邊。」

38 耶穌卻［But］對他們［unto them］說：「你們不知道所求的是甚麼；我所喝的杯，你們能喝嗎？我所受的浸，你們能受嗎？」

39 他們對耶穌［unto him］說：「我們能。」耶穌對他們［unto them］說：「我所喝的杯，你們必［indeed］要喝；我所受的浸，你們必要受。

40 只是坐在我的左右，不是我可以賜的；乃是為誰預備的，就必［shall be］賜給誰。」

41 那十個門徒聽見，就甚不喜悅［much displeased］雅各、約翰。

42 耶穌卻［But］叫他們來，對他們說：「你們知道，外邦人有尊為君王的，治理他們；有大臣操權管束他們。

43 只是在你們中間，不可［shall it not be］這樣；你們中間，誰願為大，倒［but］必作伺侯你們的［your minister］；

44 在你們中間，誰願為首，就必作眾人的僕人。

45 因為人子來，並不是要受人的服事，乃是要服事人，並且要捨命作多人的贖價。」

46 他們［they］到了耶利哥；耶穌同他［his］門徒並數目許多的人［great number of people］出耶利哥的時候，有一個瞎子［blind］，是底買的兒子巴底買，坐在路旁乞討［begging］。

47 他聽見是拿撒勒的耶穌，就喊著說：「你這［thou］大衛的子孫耶穌啊，可憐我吧。」

48 有許多人責備他，不許他作聲；他卻越發大聲喊著說：「你這［thou］大衛的子孫哪，可憐我吧。」

49 耶穌就站住，吩咐人［commanded］叫過他來。他們就叫那瞎子，對他說：「放心，起來；他叫你啦。」

50 瞎子就丟下衣服，起來到［rose and came］耶穌那裏。

51 耶穌回答［answered］他［him］說：「要我為你作甚麼？」瞎子對他［unto him］說：「主［Lord］，我要能看見。」

52 耶穌對他［unto him］說：「你去吧；你的信使你痊癒［made thee whole］了。」瞎子立刻看見了，就在路上跟隨耶穌。

Вiд Марка

Розділ 10

1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.

2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“

3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“

4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.

5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.

6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.

7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,

8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.

9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.

12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.

13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!

15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.

16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“

18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.

20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.

21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!

23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“

27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“

28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.

29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього ча́су, серед переслідувань, — домів, і братів, і сесте́р, і матері́в, і дітей, і піль, а в віці насту́пному — вічне життя.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.

32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:

33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“

35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.

36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“

37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!

38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“

39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.

41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.

42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.

44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.

45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.

46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.

47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“

48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“

49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“ І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.

50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.

51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“

52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“ І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.

馬可福音第10章	Вiд Марка Розділ 10
1 耶穌從那裏起身，沿約旦河邊僻遠［by the farther side of Jordan］，來到猶太的境界。百姓［people］又聚集到他那裏；他又照常教訓他們。	1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
2 有法利賽人來問他說：「人休妻可以不可以？」意思要試探他。	2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
3 耶穌回答他們［them］說：「摩西吩咐你們的是甚麼？」	3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
4 他們說：「摩西許人寫了休書便可以休妻。」	4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
5 耶穌回答［answered］他們［them］說：「摩西因為你們的心硬，所以寫這條例給你們。	5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
6 但從起初創造的時候，神造人是造男造女。	6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
7 因此，人要離開父母，與妻子連合；［cleave to his wife］	7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
8 夫妻二人成為一體［And they twain shall be one flesh］。既然如此，夫妻不再是兩個人，乃是一體的了。	8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
9 所以神配合的，人不可分開。」	9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
10 到了屋裏，他的［his］門徒又［again］問他這事。	10 А вдома про це учні знов запитали Його.
11 耶穌對他們說：「凡休妻另娶的，就是犯姦淫，辜負他的妻子。	11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
12 婦女［woman］若離棄丈夫另嫁，也是犯姦淫了。」	12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
13 有人帶著小孩子來見耶穌，要耶穌摸他們；他［his］門徒便責備那些帶小孩子來的人［those that brought them］。	13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
14 但［But］耶穌看見，就甚不喜悅［much displeased］，對門徒說：「讓小孩子到我這裏來，不要禁止他們；因為在神國的，正是這樣的人。	14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
15 我實在告訴你們：『凡要承受神國的，若不像小孩子，必［shall］不能進去。』」	15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
16 耶穌［he］於是抱起［up］小孩子，給他們按手，為他們祝福。	16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
17 耶穌出來行路的時候，有一個人跑來，跪在他面前，問他說：「良善的夫子，我當作甚麼事才可以承受永生？」	17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“
18 耶穌對他說：「你為甚麼稱我是良善的？除了神一位之外，再沒有良善的。	18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
19 誡命你是曉得的：『不可姦淫［Do not commit adultery］』、『不可殺人［Do not kill］』、『不可偷盜』、『不可作假見證』、『不可虧負人』、『當孝敬父母。』」	19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
20 他回答［answered］耶穌說：「夫子，這一切我從小都遵守了。」	20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
21 耶穌就［Then］看著他，愛他［beholding him loved him］，對他說：「你還缺少一件；你［thou］去變賣你所有的，分給窮人，就必有財寶在天上；你還要背起十字架［take up the cross］來跟從我。」	21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
22 他聽見那［that］話就愁悶［sad］，憂憂愁愁的走了；因為他的產業很多。	22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
23 耶穌周圍一看，對他的［his］門徒說：「有錢財的人進神的國是何等的難哪。」	23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
24 門徒希奇他的話。只是［But］耶穌又回答［answereth again］，對［unto］他們說：「小子，倚靠錢財的人［them that trust in riches］進神的國，是何等的難哪。	24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
25 駱駝穿過針的眼，比財主進神的國還容易呢。」	25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
26 門徒就分外希奇，彼此［among themselves］說：「這樣誰能得救呢？」	26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
27 耶穌看著他們，說：「在人是不能，在神卻不然；因為神凡事都能。」	27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
28 彼得就對他說：「看哪，我們已經撇下所有的跟從你了。」	28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
29 耶穌回答［answered］說：「我實在告訴你們：『人為我和福音撇下房屋，或是弟兄、姐妹、父母、妻子［wife］、兒女、田地，	29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
30 沒有不在今時［time］反［But］得百倍的，就是房屋、弟兄、姊妹、母親、兒女、田地，並且要受逼迫；在來世必得永生。』	30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього ча́су, серед переслідувань, — домів, і братів, і сесте́р, і матері́в, і дітей, і піль, а в віці насту́пному — вічне життя.
31 然而，有許多在前的，將要在後；在後的，將要在前。」	31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
32 他們行路上耶路撒冷去；耶穌在前頭走。他們［they］就希奇；跟從的時候［as they followed］，他們［they］也害怕。耶穌又叫過十二個門徒來，就告訴他們自己將要遭遇的是甚麼事［and began to tell them what things should happen unto him］，	32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
33 說［Saying］：「看哪，我們上耶路撒冷去；人子將要被交給祭司長和文士；他們要定他死罪，交給外邦人。	33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
34 他們要戲弄他，鞭打他［scourge him］，吐唾沫在他臉上［spit upon him］，殺害他。到第三天［and the third day］，他要復活。」	34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
35 西庇太的兒子雅各、約翰來見耶穌［come unto him］，說［saying］：「夫子，我們無論求［desire］甚麼，願你給我們作。」	35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
36 耶穌對他們［unto them］說：「要我給你們作甚麼？」	36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
37 他們對他［unto him］說：「賜我們在你的榮耀裏，一個坐在你右邊，一個坐在你左邊。」	37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
38 耶穌卻［But］對他們［unto them］說：「你們不知道所求的是甚麼；我所喝的杯，你們能喝嗎？我所受的浸，你們能受嗎？」	38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
39 他們對耶穌［unto him］說：「我們能。」耶穌對他們［unto them］說：「我所喝的杯，你們必［indeed］要喝；我所受的浸，你們必要受。	39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
40 只是坐在我的左右，不是我可以賜的；乃是為誰預備的，就必［shall be］賜給誰。」	40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
41 那十個門徒聽見，就甚不喜悅［much displeased］雅各、約翰。	41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
42 耶穌卻［But］叫他們來，對他們說：「你們知道，外邦人有尊為君王的，治理他們；有大臣操權管束他們。	42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
43 只是在你們中間，不可［shall it not be］這樣；你們中間，誰願為大，倒［but］必作伺侯你們的［your minister］；	43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
44 在你們中間，誰願為首，就必作眾人的僕人。	44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
45 因為人子來，並不是要受人的服事，乃是要服事人，並且要捨命作多人的贖價。」	45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
46 他們［they］到了耶利哥；耶穌同他［his］門徒並數目許多的人［great number of people］出耶利哥的時候，有一個瞎子［blind］，是底買的兒子巴底買，坐在路旁乞討［begging］。	46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
47 他聽見是拿撒勒的耶穌，就喊著說：「你這［thou］大衛的子孫耶穌啊，可憐我吧。」	47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
48 有許多人責備他，不許他作聲；他卻越發大聲喊著說：「你這［thou］大衛的子孫哪，可憐我吧。」	48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
49 耶穌就站住，吩咐人［commanded］叫過他來。他們就叫那瞎子，對他說：「放心，起來；他叫你啦。」	49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“ І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
50 瞎子就丟下衣服，起來到［rose and came］耶穌那裏。	50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
51 耶穌回答［answered］他［him］說：「要我為你作甚麼？」瞎子對他［unto him］說：「主［Lord］，我要能看見。」	51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
52 耶穌對他［unto him］說：「你去吧；你的信使你痊癒［made thee whole］了。」瞎子立刻看見了，就在路上跟隨耶穌。	52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“ І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.

舊約

新約

馬可福音

第10章

Вiд Марка

Розділ 10

馬可福音

第10章

Вiд Марка

Розділ 10