Библия - Обещанное Восстановление

申命記

第2章

1 「此後，我們轉回，從紅海的路起行［took our journey］往曠野去，是照耶和華所曉諭［spake unto］我的；我們在西珥山繞行了許多日子。

2 耶和華對我說：

3 『你們繞行這山的日子夠了，要轉向北去。

4 你吩咐百姓說：你們弟兄以掃的子孫住在西珥，你們要經過他們的境界。他們必懼怕你們，所以你們要分外謹慎。

5 不可與他們爭戰；他們的地，連腳掌可踏之處，我都不給你們，因我已將西珥山賜給以掃為業。

6 你們要用錢向他們買糧吃，也要用錢向他們買水喝。

7 因為耶和華─你的神在你手裏所辦的一切事上已賜福與你。你走這大曠野，他都知道了。這四十年，耶和華─你的神常與你同在，故此你一無所缺。』

8 「於是，我們離了我們弟兄以掃子孫所住的西珥，從平原［plain］的路，經過以拉他、以旬．迦別，轉向摩押曠野的路去。

9 耶和華對［said unto］我說：『不可擾害摩押人，也不可與他們爭戰。他們的地，我不賜給你為業；因我已將亞珥賜給羅得的子孫為業。』

10 先前，有以米人住在那裏，民數眾多，身體高大，像亞衲人一樣。

11 這以米人像亞衲人；也算為巨人［giants］；摩押人稱他們為以米人。

12 先前，何利人也住在西珥，但以掃的子孫將他們除滅，得了他們的地，接著居住，就如以色列在耶和華賜給他為業之地所行的一樣。

13 現在，起來過撒烈溪。於是我們過了撒烈溪。

14 自從離開加低斯．巴尼亞，到過了撒烈溪的時候，共有三十八年，等那世代的兵丁都從軍［host］中滅盡，正如耶和華向他們所起的誓。

15 耶和華的手實在是［indeed］攻擊他們，將他們從軍［host］中除滅，直到滅盡。

16 「兵丁從民中都滅盡死亡以後，

17 耶和華曉諭［spake unto］我說：

18 『你今天要從摩押的境界亞珥經過，

19 走近亞捫人之地，不可擾害他們，也不可與他們爭戰。亞捫人的地，我不賜給你們為業，因我已將那地賜給羅得的子孫為業。』

20 （那地也算為巨人［giants］之地。古時［old time］巨人［giants］住在那裏；亞捫人稱他們為散送冥；

21 那民眾多，身體高大，像亞衲人一樣，但耶和華從亞捫人面前除滅他們，亞捫人就得了他們的地，接著居住。

22 正如耶和華從前為住西珥的以掃子孫將何利人從他們面前除滅、他們得了何利人的地、接著居住一樣，直到今日。

23 從迦斐託出來的迦斐託人將先前住在哈撒音［Hazerim］直到迦薩的亞衛人除滅，接著居住。）

24 你們起來前往，過亞嫩河［river］；看哪［behold］，我已將亞摩利人希實本王西宏和他的地交在你手中，你要與他爭戰，得他的地為業。

25 從今日起，我要使普［whole］天下之列國［nations］聽見你的名聲都驚恐懼怕，且因你發顫傷慟。

26 「我從基底莫的曠野差遣使者去見希實本王西宏，用和睦的話說：

27 『求你容我從你的地經過，只走大道，不偏左右。

28 你可以賣糧給我吃，也可以賣水給我喝，只要容我步行過去，

29 （就如住西珥的以掃子孫和住亞珥的摩押人待我一樣；）等我過了約旦河，好進入耶和華─我們神所賜給我們的地。』

30 但希實本王西宏不容我們從他那裏經過；因為耶和華─你的神使他靈裏［spirit］剛硬，心裏［heart］頑梗，為要將他交在你手中，像今日一樣。

31 耶和華對我說：『看哪［Behold］，從此起首，我要將西宏和他的地交給你；你要得他的地為業。』

32 那時，西宏和他的眾民出來攻擊我們，在雅雜與我們交戰。

33 耶和華─我們的神將他交給我們，我們就把他和他的兒子，並他的眾民，都擊殺了。

34 我們奪了他的一切城邑，將各城的［of every city］男人［men］，連女人帶孩子，盡都毀滅，沒有留下一個。

35 唯有牲畜和所奪的各城，並其中的財物，都取為自己的掠物。

36 從亞嫩河［river］邊的亞羅珥和谷中的城，直到基列，耶和華─我們的神都交給我們了，沒有一座城高得使我們不能攻取的。

37 唯有亞捫人之地，凡靠近雅博河的地方［place］，並山地的城邑，與耶和華─我們神所禁止我們去的地［land］，都沒有挨近。

Повторення Закону

Розділ 2

1 І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.

2 І сказав Господь до мене, говорячи:

3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!

4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!

5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.

6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.

7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.

8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.

9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.

10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.

11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.

12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.

13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.

14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.

15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.

16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,

17 то Господь промовляв до мене, говорячи:

18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар.

19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.

20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,

21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,

22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.

23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.

24 „Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.

25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.

26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:

27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.

28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,

29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.

30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.

31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“

32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.

33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.

34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.

35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.

36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.

37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.

申命記第2章	Повторення Закону Розділ 2
1 「此後，我們轉回，從紅海的路起行［took our journey］往曠野去，是照耶和華所曉諭［spake unto］我的；我們在西珥山繞行了許多日子。	1 І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.
2 耶和華對我說：	2 І сказав Господь до мене, говорячи:
3 『你們繞行這山的日子夠了，要轉向北去。	3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!
4 你吩咐百姓說：你們弟兄以掃的子孫住在西珥，你們要經過他們的境界。他們必懼怕你們，所以你們要分外謹慎。	4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!
5 不可與他們爭戰；他們的地，連腳掌可踏之處，我都不給你們，因我已將西珥山賜給以掃為業。	5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.
6 你們要用錢向他們買糧吃，也要用錢向他們買水喝。	6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.
7 因為耶和華─你的神在你手裏所辦的一切事上已賜福與你。你走這大曠野，他都知道了。這四十年，耶和華─你的神常與你同在，故此你一無所缺。』	7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.
8 「於是，我們離了我們弟兄以掃子孫所住的西珥，從平原［plain］的路，經過以拉他、以旬．迦別，轉向摩押曠野的路去。	8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.
9 耶和華對［said unto］我說：『不可擾害摩押人，也不可與他們爭戰。他們的地，我不賜給你為業；因我已將亞珥賜給羅得的子孫為業。』	9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.
10 先前，有以米人住在那裏，民數眾多，身體高大，像亞衲人一樣。	10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.
11 這以米人像亞衲人；也算為巨人［giants］；摩押人稱他們為以米人。	11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.
12 先前，何利人也住在西珥，但以掃的子孫將他們除滅，得了他們的地，接著居住，就如以色列在耶和華賜給他為業之地所行的一樣。	12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.
13 現在，起來過撒烈溪。於是我們過了撒烈溪。	13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.
14 自從離開加低斯．巴尼亞，到過了撒烈溪的時候，共有三十八年，等那世代的兵丁都從軍［host］中滅盡，正如耶和華向他們所起的誓。	14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.
15 耶和華的手實在是［indeed］攻擊他們，將他們從軍［host］中除滅，直到滅盡。	15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.
16 「兵丁從民中都滅盡死亡以後，	16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,
17 耶和華曉諭［spake unto］我說：	17 то Господь промовляв до мене, говорячи:
18 『你今天要從摩押的境界亞珥經過，	18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар.
19 走近亞捫人之地，不可擾害他們，也不可與他們爭戰。亞捫人的地，我不賜給你們為業，因我已將那地賜給羅得的子孫為業。』	19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.
20 （那地也算為巨人［giants］之地。古時［old time］巨人［giants］住在那裏；亞捫人稱他們為散送冥；	20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,
21 那民眾多，身體高大，像亞衲人一樣，但耶和華從亞捫人面前除滅他們，亞捫人就得了他們的地，接著居住。	21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,
22 正如耶和華從前為住西珥的以掃子孫將何利人從他們面前除滅、他們得了何利人的地、接著居住一樣，直到今日。	22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.
23 從迦斐託出來的迦斐託人將先前住在哈撒音［Hazerim］直到迦薩的亞衛人除滅，接著居住。）	23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.
24 你們起來前往，過亞嫩河［river］；看哪［behold］，我已將亞摩利人希實本王西宏和他的地交在你手中，你要與他爭戰，得他的地為業。	24 „Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.
25 從今日起，我要使普［whole］天下之列國［nations］聽見你的名聲都驚恐懼怕，且因你發顫傷慟。	25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.
26 「我從基底莫的曠野差遣使者去見希實本王西宏，用和睦的話說：	26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:
27 『求你容我從你的地經過，只走大道，不偏左右。	27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.
28 你可以賣糧給我吃，也可以賣水給我喝，只要容我步行過去，	28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,
29 （就如住西珥的以掃子孫和住亞珥的摩押人待我一樣；）等我過了約旦河，好進入耶和華─我們神所賜給我們的地。』	29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.
30 但希實本王西宏不容我們從他那裏經過；因為耶和華─你的神使他靈裏［spirit］剛硬，心裏［heart］頑梗，為要將他交在你手中，像今日一樣。	30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.
31 耶和華對我說：『看哪［Behold］，從此起首，我要將西宏和他的地交給你；你要得他的地為業。』	31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“
32 那時，西宏和他的眾民出來攻擊我們，在雅雜與我們交戰。	32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.
33 耶和華─我們的神將他交給我們，我們就把他和他的兒子，並他的眾民，都擊殺了。	33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.
34 我們奪了他的一切城邑，將各城的［of every city］男人［men］，連女人帶孩子，盡都毀滅，沒有留下一個。	34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
35 唯有牲畜和所奪的各城，並其中的財物，都取為自己的掠物。	35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.
36 從亞嫩河［river］邊的亞羅珥和谷中的城，直到基列，耶和華─我們的神都交給我們了，沒有一座城高得使我們不能攻取的。	36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.
37 唯有亞捫人之地，凡靠近雅博河的地方［place］，並山地的城邑，與耶和華─我們神所禁止我們去的地［land］，都沒有挨近。	37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.

舊約

新約

申命記

第2章

Повторення Закону

Розділ 2

申命記

第2章

Повторення Закону

Розділ 2