耶利米書

第44章

1 有臨到耶利米的話,論及一切住在埃及地的猶太人,就是住在密奪、答比匿、挪弗、巴忒羅境內的猶太人,說:

2 「大軍之耶和華─以色列的神如此說:我所降與耶路撒冷和猶大各城的一切災禍你們都看見了。看哪[behold],那些城邑今日荒涼,無人居住;

3 這是因居民所[committed]的惡,去燒香事奉別神,就是他們和你們,並你們列祖所不認識的眾神,惹我發怒。

4 我從早起來差遣我所有[all]的僕人眾先知去說,你們切不要行我所厭惡這可憎之事。

5 他們卻不聽從,不側耳而聽,不轉離惡事,仍向別神燒香。

6 因此,我的怒氣和烈怒[fury]都倒出來,在猶大城邑中和耶路撒冷的街道[streets]上,如火著起,以致都荒廢淒涼,正如今日一樣。

7 現在耶和華─大軍之神、以色列的神如此說:你們為何作這大惡自害己命,使你們的男人、婦女、孩童[child],和吃奶的都從猶大中剪除、不留一人─

8 就是因你們手所作的,在所去居住[dwell]的埃及地向別神燒香惹我發怒,使你們剪除自己[cut yourselves off],在地上[earth]列國中令人咒詛羞辱呢?

9 你們列祖的惡行,猶大列王和他們后妃的惡行,你們自己和你們妻子的惡行,就是在猶大地、耶路撒冷街上所[committed]的,你們都忘了嗎?

10 他們[They]到如今還沒有謙卑[humbled],沒有懼怕,沒有遵行我在你們和你們列祖面前所設立的法度律例。

11 「所以大軍之耶和華─以色列的神如此說:看哪[Behold],我必向你們變臉降災,又要[and to]剪除猶大眾人。

12 那定意進入埃及地、在那裏寄居的,就是所剩下的猶大人,我必使他們盡都滅絕,在埃及地仆倒[and fall in the land of Egypt]他們[they][even]因刀劍饑荒滅絕;從最小的到至大的都必遭刀劍饑荒而死;以致令人辱罵、驚駭、咒詛、羞辱。

13 我怎樣用刀劍、饑荒、瘟疫刑罰耶路撒冷,也必照樣刑罰那些住在埃及地的猶大人;

14 甚至那進入埃及地寄居的,就是所剩下的猶大人,都不得逃脫,也不得存留歸回猶大地,就是[to the which]他們心中甚想歸回居住之地;除了逃脫的以外,一個都不能歸回。」

15 那些住在埃及地巴忒羅知道自己妻子向別神燒香的,與旁邊站立的眾婦女,有一大群人[a great multitude],回答耶利米說:

16 「論到你奉耶和華的名向我們所說的話,我們必不聽從。

17 我們定要行我們口中所出的[do whatsoever thing goeth forth out of our own mouth],向天后燒香、澆奠祭,按著我們與我們列祖、君王、首領在猶大的城邑中和耶路撒冷的街道[streets]上素常所行的一樣;因為那時我們吃飽食物[victuals]、享福樂,並不見災禍。

18 自從我們停止向天后燒香、澆奠祭,我們倒缺乏一切,又因刀劍饑荒滅絕。」

19 「婦女說:我們向天后燒香、澆奠祭,作天后像的餅供奉她,向她澆奠祭,是外乎我們的男子[men]嗎?」

20 耶利米對一切那樣回答他的男人婦女說:

21 「你們與你們列祖、君王、首領,並國內的百姓,在猶大城邑中和耶路撒冷街道[streets]上所燒的香,耶和華豈不記念,心中豈不思想嗎?

22 耶和華因你們所作的惡、所[committed]可憎的事,不能再容忍,所以你們的地荒涼,令人驚駭咒詛,無[an]人居住,正如今日一樣。

23 你們燒香,得罪耶和華,沒有聽從耶和華[LORD]的話,沒有遵行他的律法、條例、法度,所以你們遭遇這災禍,正如今日一樣。」

24 耶利米又對眾民和眾婦女說:「你們在埃及地的一切猶大人當聽耶和華的話;

25 大軍之耶和華─以色列的神如此說:你們和你們的妻都口中說、手裏作,說:『我們定要償還所許的願,向天后燒香、澆奠祭。』現在你們必要成就所許的願而償還[will surely accomplish your vows, and surely perform your vows]

26 所以你們住在埃及地的一切猶大人當聽耶和華的話。耶和華說:看哪[Behold],我指著我的大名起誓,在埃及全地,我的名不再被猶大一個人的口稱呼說:『我指著主─永生的耶和華起誓。』

27 看哪[Behold],我[will]向他們留意降禍不降福;在埃及地的一切猶大人必因刀劍、饑荒所滅,直到滅盡。

28 然而,尚有少數脫離刀劍的,必從埃及地歸回猶大地[Yet a small number that escape the sword shall return out of the land of Egypt into the land of Judah],那進入埃及地要在那裏寄居的,就是所剩下的猶大人,必知道是誰的話立得住,是我的話呢,還是[or]他們的話。

29 耶和華說:我在這地方刑罰你們,必有預兆,使你們知道我降禍與你們的話必要立得住;

30 耶和華如此說:看哪[Behold],我必將埃及王法老.合弗拉交在他仇敵和尋索其命的人手中,像我將猶大王西底家交在他仇敵巴比倫王尼布甲尼撒手中和尋索其命的人手中一樣[into the hand of Nebuchadrezzar king of Babylon, his enemy, and that sought his life]。」

Єремiя

Розділ 44

1 Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в єгипетському кра́ї, що сиділи в Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю́ Патрос, говорячи:

2 „Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спрова́див на Єрусалим та на всі Юдині міста́, — і ось вони цього дня руїна, і немає в них ме́шканця.

3 Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гніви́ти Мене, ходячи кадити, служити іншим бога́м, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки́.

4 І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридли́вої речі, яку Я знена́видив!

5 Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим бога́м.

6 І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запала́в він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пусти́нею, як бачите цього дня.

7 А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: На́що ви робите велике зло своїм ду́шам, вигу́блюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля́ з-серед Юди, щоб не залиши́лася вам решта?

8 На́що ви робите, щоб гніви́ти Мене чи́нами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському кра́ї, куди ви прийшли чужи́нцями заме́шкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокля́ттям та га́ньбою серед усіх людів землі?

9 Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному кра́ї та на вулицях Єрусалиму?

10 Не були вони впоко́рені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Зако́ном Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батька́м.

11 Тому́ так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну́ обличчя Своє на вас вам на зло, щоб ви́коренити всього Юду!

12 І візьму́ Я за́лишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужи́нцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському кра́ї, — попа́дають від меча та від голоду, погинуть від мало́го й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбо́ю, застра́шенням, і прокля́ттям та га́ньбою.

13 І покараю замешкалих в єгипетському кра́ї, як покарав Я Єрусалим, — мечем, голодом та морови́цею.

14 І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужи́нцями замешкати там в єгипетському кра́ї, щоб вернутися до Юдиного кра́ю, куди вони бажають усією душею своєю верну́тися й оселитися там. Але не ве́рнуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі́!“

15 І відповіли́ Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки́ ка́дять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там у великий збір, і ввесь наро́д, що сидів в єгипетському кра́ї в Патросі, говорячи:

16 „Щодо сло́ва, що ти говорив до нас Господнім Ім'я́м, ми не слухаємо тебе.

17 Бо напевно ви́конаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, — щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки́ наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І наси́чувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.

18 А відколи́ перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!

19 А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без ві́дома наших чоловіків ми робимо для неї жерто́вні калачі́ з її зобра́женням, і ллємо́ їй литі жертви?“

20 І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, гово́рячи:

21 „Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, — хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?

22 І не зміг Господь більше зне́сти зла ваших чи́нів, та ті гидо́ти, що ви наробили, — тому́ став ваш край руїною, і застра́шенням та прокля́ттям, так що немає ме́шканця, як бачите цього дня“.

23 За те, що кадили ви, і що грішили Господе́ві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Зако́ном Його й Його правом та свідо́цтвами Його, тому спітка́ло вас оце зло, як бачите цього дня“.

24 І сказав Єремія до всього наро́ду та до всіх жіно́к: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському кра́ї!

25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки́ говорили своїми уста́ми й своїми руками виконували, кажучи: „Конче виконаємо свої прися́ги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви,“ тому напевно здійсні́те ваші прися́ги, і конче виконайте обі́тниці ваші.

26 Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському кра́ї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'я́м, — говорить Господь, — що не буде вже Ім'я́ Моє кликатися устами жодного юде́янина, кажучи: „Живий Господь Бог!“ у всьому єгипетському кра́ї.

27 Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юде́янин, що в єгипетському кра́ї, від меча та від голоду, аж до їх скону.

28 А врятовані від меча ве́рнуться з єгипетського кра́ю до кра́ю Юдиного нечисле́нними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського кра́ю чужи́нцями замешкати там, чиє слово ви́конається: Моє чи їхнє?

29 А оце вам той знак, — говорить Господь, — що Я відві́даю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче спра́вдяться Мої слова на вас на зло.

30 Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоно́сора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!“

耶利米書

第44章

Єремiя

Розділ 44

1 有臨到耶利米的話,論及一切住在埃及地的猶太人,就是住在密奪、答比匿、挪弗、巴忒羅境內的猶太人,說:

1 Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в єгипетському кра́ї, що сиділи в Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю́ Патрос, говорячи:

2 「大軍之耶和華─以色列的神如此說:我所降與耶路撒冷和猶大各城的一切災禍你們都看見了。看哪[behold],那些城邑今日荒涼,無人居住;

2 „Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спрова́див на Єрусалим та на всі Юдині міста́, — і ось вони цього дня руїна, і немає в них ме́шканця.

3 這是因居民所[committed]的惡,去燒香事奉別神,就是他們和你們,並你們列祖所不認識的眾神,惹我發怒。

3 Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гніви́ти Мене, ходячи кадити, служити іншим бога́м, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки́.

4 我從早起來差遣我所有[all]的僕人眾先知去說,你們切不要行我所厭惡這可憎之事。

4 І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридли́вої речі, яку Я знена́видив!

5 他們卻不聽從,不側耳而聽,不轉離惡事,仍向別神燒香。

5 Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим бога́м.

6 因此,我的怒氣和烈怒[fury]都倒出來,在猶大城邑中和耶路撒冷的街道[streets]上,如火著起,以致都荒廢淒涼,正如今日一樣。

6 І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запала́в він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пусти́нею, як бачите цього дня.

7 現在耶和華─大軍之神、以色列的神如此說:你們為何作這大惡自害己命,使你們的男人、婦女、孩童[child],和吃奶的都從猶大中剪除、不留一人─

7 А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: На́що ви робите велике зло своїм ду́шам, вигу́блюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля́ з-серед Юди, щоб не залиши́лася вам решта?

8 就是因你們手所作的,在所去居住[dwell]的埃及地向別神燒香惹我發怒,使你們剪除自己[cut yourselves off],在地上[earth]列國中令人咒詛羞辱呢?

8 На́що ви робите, щоб гніви́ти Мене чи́нами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському кра́ї, куди ви прийшли чужи́нцями заме́шкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокля́ттям та га́ньбою серед усіх людів землі?

9 你們列祖的惡行,猶大列王和他們后妃的惡行,你們自己和你們妻子的惡行,就是在猶大地、耶路撒冷街上所[committed]的,你們都忘了嗎?

9 Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному кра́ї та на вулицях Єрусалиму?

10 他們[They]到如今還沒有謙卑[humbled],沒有懼怕,沒有遵行我在你們和你們列祖面前所設立的法度律例。

10 Не були вони впоко́рені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Зако́ном Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батька́м.

11 「所以大軍之耶和華─以色列的神如此說:看哪[Behold],我必向你們變臉降災,又要[and to]剪除猶大眾人。

11 Тому́ так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну́ обличчя Своє на вас вам на зло, щоб ви́коренити всього Юду!

12 那定意進入埃及地、在那裏寄居的,就是所剩下的猶大人,我必使他們盡都滅絕,在埃及地仆倒[and fall in the land of Egypt]他們[they][even]因刀劍饑荒滅絕;從最小的到至大的都必遭刀劍饑荒而死;以致令人辱罵、驚駭、咒詛、羞辱。

12 І візьму́ Я за́лишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужи́нцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському кра́ї, — попа́дають від меча та від голоду, погинуть від мало́го й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбо́ю, застра́шенням, і прокля́ттям та га́ньбою.

13 我怎樣用刀劍、饑荒、瘟疫刑罰耶路撒冷,也必照樣刑罰那些住在埃及地的猶大人;

13 І покараю замешкалих в єгипетському кра́ї, як покарав Я Єрусалим, — мечем, голодом та морови́цею.

14 甚至那進入埃及地寄居的,就是所剩下的猶大人,都不得逃脫,也不得存留歸回猶大地,就是[to the which]他們心中甚想歸回居住之地;除了逃脫的以外,一個都不能歸回。」

14 І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужи́нцями замешкати там в єгипетському кра́ї, щоб вернутися до Юдиного кра́ю, куди вони бажають усією душею своєю верну́тися й оселитися там. Але не ве́рнуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі́!“

15 那些住在埃及地巴忒羅知道自己妻子向別神燒香的,與旁邊站立的眾婦女,有一大群人[a great multitude],回答耶利米說:

15 І відповіли́ Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки́ ка́дять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там у великий збір, і ввесь наро́д, що сидів в єгипетському кра́ї в Патросі, говорячи:

16 「論到你奉耶和華的名向我們所說的話,我們必不聽從。

16 „Щодо сло́ва, що ти говорив до нас Господнім Ім'я́м, ми не слухаємо тебе.

17 我們定要行我們口中所出的[do whatsoever thing goeth forth out of our own mouth],向天后燒香、澆奠祭,按著我們與我們列祖、君王、首領在猶大的城邑中和耶路撒冷的街道[streets]上素常所行的一樣;因為那時我們吃飽食物[victuals]、享福樂,並不見災禍。

17 Бо напевно ви́конаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, — щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки́ наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І наси́чувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.

18 自從我們停止向天后燒香、澆奠祭,我們倒缺乏一切,又因刀劍饑荒滅絕。」

18 А відколи́ перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!

19 「婦女說:我們向天后燒香、澆奠祭,作天后像的餅供奉她,向她澆奠祭,是外乎我們的男子[men]嗎?」

19 А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без ві́дома наших чоловіків ми робимо для неї жерто́вні калачі́ з її зобра́женням, і ллємо́ їй литі жертви?“

20 耶利米對一切那樣回答他的男人婦女說:

20 І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, гово́рячи:

21 「你們與你們列祖、君王、首領,並國內的百姓,在猶大城邑中和耶路撒冷街道[streets]上所燒的香,耶和華豈不記念,心中豈不思想嗎?

21 „Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, — хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?

22 耶和華因你們所作的惡、所[committed]可憎的事,不能再容忍,所以你們的地荒涼,令人驚駭咒詛,無[an]人居住,正如今日一樣。

22 І не зміг Господь більше зне́сти зла ваших чи́нів, та ті гидо́ти, що ви наробили, — тому́ став ваш край руїною, і застра́шенням та прокля́ттям, так що немає ме́шканця, як бачите цього дня“.

23 你們燒香,得罪耶和華,沒有聽從耶和華[LORD]的話,沒有遵行他的律法、條例、法度,所以你們遭遇這災禍,正如今日一樣。」

23 За те, що кадили ви, і що грішили Господе́ві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Зако́ном Його й Його правом та свідо́цтвами Його, тому спітка́ло вас оце зло, як бачите цього дня“.

24 耶利米又對眾民和眾婦女說:「你們在埃及地的一切猶大人當聽耶和華的話;

24 І сказав Єремія до всього наро́ду та до всіх жіно́к: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському кра́ї!

25 大軍之耶和華─以色列的神如此說:你們和你們的妻都口中說、手裏作,說:『我們定要償還所許的願,向天后燒香、澆奠祭。』現在你們必要成就所許的願而償還[will surely accomplish your vows, and surely perform your vows]

25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки́ говорили своїми уста́ми й своїми руками виконували, кажучи: „Конче виконаємо свої прися́ги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви,“ тому напевно здійсні́те ваші прися́ги, і конче виконайте обі́тниці ваші.

26 所以你們住在埃及地的一切猶大人當聽耶和華的話。耶和華說:看哪[Behold],我指著我的大名起誓,在埃及全地,我的名不再被猶大一個人的口稱呼說:『我指著主─永生的耶和華起誓。』

26 Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському кра́ї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'я́м, — говорить Господь, — що не буде вже Ім'я́ Моє кликатися устами жодного юде́янина, кажучи: „Живий Господь Бог!“ у всьому єгипетському кра́ї.

27 看哪[Behold],我[will]向他們留意降禍不降福;在埃及地的一切猶大人必因刀劍、饑荒所滅,直到滅盡。

27 Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юде́янин, що в єгипетському кра́ї, від меча та від голоду, аж до їх скону.

28 然而,尚有少數脫離刀劍的,必從埃及地歸回猶大地[Yet a small number that escape the sword shall return out of the land of Egypt into the land of Judah],那進入埃及地要在那裏寄居的,就是所剩下的猶大人,必知道是誰的話立得住,是我的話呢,還是[or]他們的話。

28 А врятовані від меча ве́рнуться з єгипетського кра́ю до кра́ю Юдиного нечисле́нними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського кра́ю чужи́нцями замешкати там, чиє слово ви́конається: Моє чи їхнє?

29 耶和華說:我在這地方刑罰你們,必有預兆,使你們知道我降禍與你們的話必要立得住;

29 А оце вам той знак, — говорить Господь, — що Я відві́даю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче спра́вдяться Мої слова на вас на зло.

30 耶和華如此說:看哪[Behold],我必將埃及王法老.合弗拉交在他仇敵和尋索其命的人手中,像我將猶大王西底家交在他仇敵巴比倫王尼布甲尼撒手中和尋索其命的人手中一樣[into the hand of Nebuchadrezzar king of Babylon, his enemy, and that sought his life]。」

30 Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоно́сора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!“