以西結書第21章 |
|
1 耶和華諭我曰、 |
|
2 人子、爾當遙望耶路撒冷、指以色列地之聖所、而言未來事、 |
|
3 告以色列國云、我耶和華降災於爾、拔刃出鞘、善者惡者俱欲殲滅、殺戮衆生、自南至北、 |
|
4 |
|
5 使億兆知、我耶和華拔刃出鞘、必不復韜、 |
|
6 惟爾人子、歔欷太息、至於斷腸、令人目覩。 |
|
7 如彼問爾、何爲太息、必曰、因風聞將來之事、衆人喪膽、手疲膝倦、懦弱如水、禍患迫至、主耶和華已言之矣。 |
|
8 耶和華又曰、 |
|
9 人子、當傳我命曰、磨礪鋒刃、光芒四射。 |
|
10 鋒旣利而行殺戮、光華閃爍、孰敢存喜樂之心哉、我民不畏杖箠、必擊以刃、 |
|
11 加以磨礱、淬其光芒、俾殺人者執而用之。 |
|
12 人子、爾當呼號哭泣、以刃擊以色列君民、百姓驚駭、恐遭飲刃、故當擊髀浩歎。 |
|
13 主耶和華曰、旣以艱難試我民、彼又不畏長上、其國必致淪亡。 |
|
14 惟爾人子、當鼓爾掌、言未來事、使刃三至、殺戮人民、入諸密室、誅滅大人。 |
|
15 我以鋒刃攻諸邑門、使人喪膽、使邑侵圮、蓋鋒刃閃爍、以備殺戮、 |
|
16 其刃指揮莫定、或左或右、隨其方向。 |
|
17 我必鼓掌、以雪我忿、我耶和華已言之矣。 |
|
18 耶和華又諭我曰、 |
|
19 人子、爾圖繪巴比倫王軍旅出國、至歧途、有衢可達二邑、 |
|
20 一至亞捫之喇巴、一至猶大之耶路撒冷城垣。 |
|
21 蓋巴比倫王躑躅歧途、不知所之、故卜以矢、問偶像、察牲肝、以決從違。 |
|
22 據繇辭、當右往耶路撒冷、發鎚破之、厥口孔張、大聲號呼、欲行殺戮、復發鎚攻門、建營築壘。 |
|
23 耶路撒冷人旣與法老盟、則以巴比倫之卜筮爲不足信、巴比倫王追憶其背約之罪、必取其邑。 |
|
24 主耶和華曰、巴比倫王知爾背約、厥罪昭彰、所爲不善、故爲敵所取。 |
|
25 主耶和華曰、惟爾以色列族之君、爽約作惡、必罰其罪、時日已至、當去冠脫冕、不以斯人爲王、使高者降爲卑、卑者升爲高、 |
|
26 |
|
27 斯國必一滅再滅而復滅、不克振興、待當王者至、則我賜之。 |
|
28 惟爾人子、當以未來事語人、云、亞捫人凌辱以色列族、故主耶和華曰、鋒刃已拔、加以磨礪、光芒閃爍、殺戮人民。 |
|
29 卜筮所占、惟尚虛妄、欲使爾與惡者偕亡、尸相枕藉、蓋降罰之日已至。 |
|
30 鋒刃旣拔、不復入鞘、我必於爾生長之地殺爾、 |
|
31 我怒憤烈、降災爾躬、付爾於殘忍殺戮者之手、 |
|
32 人必爇爾若薪、殺爾於斯土、使名泯沒、我耶和華已言之矣。 |
ЄзекiїльРозділ 21 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля. |
|
3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі. |
|
4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“ |
|
5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“ |
|
6 |
|
7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву. |
|
8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого. |
|
9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч. |
|
10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він! |
|
11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х! |
|
12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“. |
|
13 І було мені слово Господнє таке: |
|
14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий! |
|
15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево? |
|
16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця. |
|
17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах! |
|
18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог. |
|
19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них. |
|
20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну! |
|
21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє. |
|
22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“ |
|
23 І було мені слово Господнє таке: |
|
24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай. |
|
25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим. |
|
26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку. |
|
27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту. |
|
28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені. |
|
29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете! |
|
30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої, |
|
31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться! |
|
32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам! |
以西結書第21章 |
ЄзекiїльРозділ 21 |
|
1 耶和華諭我曰、 |
1 |
|
2 人子、爾當遙望耶路撒冷、指以色列地之聖所、而言未來事、 |
2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля. |
|
3 告以色列國云、我耶和華降災於爾、拔刃出鞘、善者惡者俱欲殲滅、殺戮衆生、自南至北、 |
3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі. |
|
4 |
4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“ |
|
5 使億兆知、我耶和華拔刃出鞘、必不復韜、 |
5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“ |
|
6 惟爾人子、歔欷太息、至於斷腸、令人目覩。 |
6 |
|
7 如彼問爾、何爲太息、必曰、因風聞將來之事、衆人喪膽、手疲膝倦、懦弱如水、禍患迫至、主耶和華已言之矣。 |
7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву. |
|
8 耶和華又曰、 |
8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого. |
|
9 人子、當傳我命曰、磨礪鋒刃、光芒四射。 |
9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч. |
|
10 鋒旣利而行殺戮、光華閃爍、孰敢存喜樂之心哉、我民不畏杖箠、必擊以刃、 |
10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він! |
|
11 加以磨礱、淬其光芒、俾殺人者執而用之。 |
11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х! |
|
12 人子、爾當呼號哭泣、以刃擊以色列君民、百姓驚駭、恐遭飲刃、故當擊髀浩歎。 |
12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“. |
|
13 主耶和華曰、旣以艱難試我民、彼又不畏長上、其國必致淪亡。 |
13 І було мені слово Господнє таке: |
|
14 惟爾人子、當鼓爾掌、言未來事、使刃三至、殺戮人民、入諸密室、誅滅大人。 |
14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий! |
|
15 我以鋒刃攻諸邑門、使人喪膽、使邑侵圮、蓋鋒刃閃爍、以備殺戮、 |
15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево? |
|
16 其刃指揮莫定、或左或右、隨其方向。 |
16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця. |
|
17 我必鼓掌、以雪我忿、我耶和華已言之矣。 |
17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах! |
|
18 耶和華又諭我曰、 |
18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог. |
|
19 人子、爾圖繪巴比倫王軍旅出國、至歧途、有衢可達二邑、 |
19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них. |
|
20 一至亞捫之喇巴、一至猶大之耶路撒冷城垣。 |
20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну! |
|
21 蓋巴比倫王躑躅歧途、不知所之、故卜以矢、問偶像、察牲肝、以決從違。 |
21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє. |
|
22 據繇辭、當右往耶路撒冷、發鎚破之、厥口孔張、大聲號呼、欲行殺戮、復發鎚攻門、建營築壘。 |
22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“ |
|
23 耶路撒冷人旣與法老盟、則以巴比倫之卜筮爲不足信、巴比倫王追憶其背約之罪、必取其邑。 |
23 І було мені слово Господнє таке: |
|
24 主耶和華曰、巴比倫王知爾背約、厥罪昭彰、所爲不善、故爲敵所取。 |
24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай. |
|
25 主耶和華曰、惟爾以色列族之君、爽約作惡、必罰其罪、時日已至、當去冠脫冕、不以斯人爲王、使高者降爲卑、卑者升爲高、 |
25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим. |
|
26 |
26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку. |
|
27 斯國必一滅再滅而復滅、不克振興、待當王者至、則我賜之。 |
27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту. |
|
28 惟爾人子、當以未來事語人、云、亞捫人凌辱以色列族、故主耶和華曰、鋒刃已拔、加以磨礪、光芒閃爍、殺戮人民。 |
28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені. |
|
29 卜筮所占、惟尚虛妄、欲使爾與惡者偕亡、尸相枕藉、蓋降罰之日已至。 |
29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете! |
|
30 鋒刃旣拔、不復入鞘、我必於爾生長之地殺爾、 |
30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої, |
|
31 我怒憤烈、降災爾躬、付爾於殘忍殺戮者之手、 |
31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться! |
|
32 人必爇爾若薪、殺爾於斯土、使名泯沒、我耶和華已言之矣。 |
32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам! |