詩篇第39篇 |
|
1 予飭我躬、謹我行、不以舌取戾、惡人在側、當箝口而慎言兮。 |
|
2 予緘默無詞、雖有昌言、不敢啟齒、惟懷憂兮、 |
|
3 中心默想、如炙如焚、不禁大放厥詞、 |
|
4 曰、耶和華兮、以我身之終、在世之日、指示於我、俾知生命之靡常兮、 |
|
5 予之生命、廣約一掌、自爾視之、一若無物、人雖完體、實則氣而已。 |
|
6 各人所爲、無非捉影、諠譟徒勞兮、積累財貨、不知孰得兮。 |
|
7 我望伊何、實惟主兮、 |
|
8 援我於罪、勿使惡人侮予兮。 |
|
9 爾旣降災、我默不語兮、 |
|
10 爾手責予、求爾免之兮、 |
|
11 爾罰人罪、其所珍貴者悉廢之、如衣被蠧兮、凡此世人、實則氣而已。 |
|
12 耶和華兮、俯聽我祈、垂聞我籲、我旣涕泣、援我勿緩兮、我爲賓客、旅於爾土、無異列祖兮。 |
|
13 請爾舍予、庶可少息我力、然後長往不返兮。 |
ПсалмиПсалом 39 |
|
1 |
|
2 Непохитно наді́юсь на Господа, і Він прихилився до мене, і блага́ння моє Він почув. |
|
3 Витяг мене Він із згу́бної ями, із багна́ болоти́стого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої сто́пи, |
|
4 і дав пісню нову́ в мої уста, для нашого Бога хвалу́, — нехай бачать багато-хто й по́страх хай мають, і хай вони мають надію на Господа! |
|
5 Блаженна люди́на, що Бога вчинила своєю тверди́нею, і не зверта́лась до пи́шних та тих, що вони до неправди схиляються! |
|
6 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чу́да й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численні́ше, щоб можна його розпові́сти. |
|
7 Жертви й прино́шення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопа́лення й жертви покутної Ти не жадав. |
|
8 Тоді я сказав: „Ось я прийшов із зво́єм книжки, про мене написаної“. |
|
9 Твою волю чини́ти, мій Боже, я хо́чу, і Зако́н Твій — у мене в се́рці. |
|
10 Я проповідував правду в великому зборі, — ото, своїх уст не ув'я́знюю я, Господи, знаєш Ти, — |
|
11 справедливість Твою не ховав я в сере́дині серця свого, про вірність Твою та спасі́ння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібра́нні. |
|
12 Тому, Господи, не ув'язни́ милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай за́вжди мене стережу́ть, |
|
13 бо нещастя без ліку мене оточи́ли, беззако́ння мої досягли́ вже мене, так що й бачити не мо́жу, — вони численнішими стали за воло́сся на моїй голові, і серце моє опустило мене. |
詩篇第39篇 |
ПсалмиПсалом 39 |
|
1 予飭我躬、謹我行、不以舌取戾、惡人在側、當箝口而慎言兮。 |
1 |
|
2 予緘默無詞、雖有昌言、不敢啟齒、惟懷憂兮、 |
2 Непохитно наді́юсь на Господа, і Він прихилився до мене, і блага́ння моє Він почув. |
|
3 中心默想、如炙如焚、不禁大放厥詞、 |
3 Витяг мене Він із згу́бної ями, із багна́ болоти́стого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої сто́пи, |
|
4 曰、耶和華兮、以我身之終、在世之日、指示於我、俾知生命之靡常兮、 |
4 і дав пісню нову́ в мої уста, для нашого Бога хвалу́, — нехай бачать багато-хто й по́страх хай мають, і хай вони мають надію на Господа! |
|
5 予之生命、廣約一掌、自爾視之、一若無物、人雖完體、實則氣而已。 |
5 Блаженна люди́на, що Бога вчинила своєю тверди́нею, і не зверта́лась до пи́шних та тих, що вони до неправди схиляються! |
|
6 各人所爲、無非捉影、諠譟徒勞兮、積累財貨、不知孰得兮。 |
6 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чу́да й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численні́ше, щоб можна його розпові́сти. |
|
7 我望伊何、實惟主兮、 |
7 Жертви й прино́шення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопа́лення й жертви покутної Ти не жадав. |
|
8 援我於罪、勿使惡人侮予兮。 |
8 Тоді я сказав: „Ось я прийшов із зво́єм книжки, про мене написаної“. |
|
9 爾旣降災、我默不語兮、 |
9 Твою волю чини́ти, мій Боже, я хо́чу, і Зако́н Твій — у мене в се́рці. |
|
10 爾手責予、求爾免之兮、 |
10 Я проповідував правду в великому зборі, — ото, своїх уст не ув'я́знюю я, Господи, знаєш Ти, — |
|
11 爾罰人罪、其所珍貴者悉廢之、如衣被蠧兮、凡此世人、實則氣而已。 |
11 справедливість Твою не ховав я в сере́дині серця свого, про вірність Твою та спасі́ння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібра́нні. |
|
12 耶和華兮、俯聽我祈、垂聞我籲、我旣涕泣、援我勿緩兮、我爲賓客、旅於爾土、無異列祖兮。 |
12 Тому, Господи, не ув'язни́ милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай за́вжди мене стережу́ть, |
|
13 請爾舍予、庶可少息我力、然後長往不返兮。 |
13 бо нещастя без ліку мене оточи́ли, беззако́ння мої досягли́ вже мене, так що й бачити не мо́жу, — вони численнішими стали за воло́сся на моїй голові, і серце моє опустило мене. |